Скандальні “правки Лозового” вночі таки вступили в дію. Про колапс, із яким стикнеться правоохоронна система вже найближчим часом, за останні три місяці висловилися всі керівники силових відомств. Однак навіть це не стимулювало депутатів виправити свою помилку.
15 березня на розгляд парламенту потрапив законопроект, який обмежив дію правок до КПК економічними та службовими злочинами – таким був компроміс після масштабного обговорення у компетентних колах.
Депутати цілий день обирали омбудсмена, голову Нацбанку та Рахункову палату, паралельно вишукуючи в залі Надію Савченко із пістолетом та гранатами. День був не з легких, питання змін до “правок Лозового” вдалося поставити аж під завісу, проте у дивний спосіб.
Текст нардепам не роздали, його втомленим колегам з трибуни 15 хвилин зачитував Антон Геращенко. Переконати зал у необхідності голосування вдруге приїхав генеральний прокурор Юрій Луценко. Однак і його аргументи не спрацювали – максимум 219 “за” вдалося набрати з кількох спроб.
Що тепер відбуватиметься із правоохоронною та судовою системою, і як ми до цього прийшли, розбирався INSIDER.
3 місяці до колапсу
“До вступу цих норм у дію залишається щонайменше 3 місяці, тож у депутатів ще є можливість врятувати слідство”, – цими словами завершується минулорічний матеріал “Системний збій. Що не так у нових змінах до КПК”, де ми грунтовно пояснили, до чого призведуть “правки Лозового” та ряд інших сумнівних новацій у кодексі.
Насправді часу виявилося навіть більше: вступ в дію цих норм був прив’язаний до початку роботи нового Верховного суду – три місяці з того дня сплили 15 березня. Протягом цього періоду велися обговорення шляхів виходу із ситуації: від експертного рівня до консультацій між очільниками силових відомств.
За цей час зміни до кодексів, що були прийняті пакетом в рамках президентського законопроекту №6232 ще 3 жовтня, взагалі можна було оскаржити та визнати незаконними. Підстава: аргументована підозра щодо фальсифікації тексту після остаточного голосування.
На це у своєму листі до Верховної Ради від 25 жовтня недвозначно натякає головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Справа в тому, що законопроект, після того, як отримав підтримку у залі, був відправлений на “редакційне та техніко-юридичне доопрацювання”.
“На цій стадії законотворчості, внесення будь-яких правок у вже прийнятий Закон є нічим іншим, як підробкою документа, і дає підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснення розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності”, – написав Матіос.
 |
 |
Коментуючи сумнозвісні правки, генпрокурор Юрій Луценко відзначив, що тут йдеться про колективну відповідальність, мовляв депутат від “Радикальної партії” Андрій Лозовий, ім’я якого стоїть під ним, не єдиний автор цих змін.
“Думаю, що в великій мірі ці поправки пояснюються непрофесіоналізмом автора поправок, скажу прямо: авторів поправок, бо її писала не одна людина, хоча підписано нею”, – сказав Луценко.
Тут слід зауважити, що від початку скандалу навколо правок ходили різні чутки, що Лозовим лише підписали текст. За однією версією, текст писала Зйого колега по фракції Тетяна Юзькова, за іншою - Олександр Грановський.
 |
Можливо, саме тому ніхто і не ризикнув оскаржити законопроект у Верховному чи Конституційному суді, розуміючи програшність ситуації.
Співрозмовник видання у керівництві прокуратури стверджує, що коли постало питання про те, що потрібно терміново скасовувати “правки Лозового” чи хоча би змінювати, бо слідство зупиниться, відбулося кілька не дуже приємних розмов.
“У тому, щоби вони запрацювали, є багато зацікавлених людей, в тому числі і в коаліції, і у владі. Деякі з них приходили і прямо казали: мені все одно, що буде зі слідством, треба закрити питання”, – згадало джерело.
Натомість співрозмовник у групі “Відродження” розповів, що депутати були в шоці, коли стало питання про скасування поправки. “Вони ж тільки через неї все те і голосували”, - сказав він.
Закон був підписаний президентом та вступив у дію. Щоби виправити негативні наслідки, комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розробив законопроект, що змінює “правки Лозового”. Його остаточний розгляд у комітеті припав на “переддень колапсу” – 14 березня.
Тут варто відзначити, що ряд подібних скандалів виникав через те, що зміни до відповідних кодексів – КК і КПК, вносилися в парламент у рамках не тематичних законопроектів. Наприклад, зміна статті Кримінального кодексу могла міститися у акті, що стосувався охорони здоров’я.
У таких випадках головним по опрацюванню законопроекту визначається профільний комітет. Зміни у кодекси розглядалися навіть в екологічному комітеті. Зважаючи на те, що “правки Лозового” та інші резонансі норми були вписані у велику судову реформу – їх доробляв комітет з питань правової політики та правосуддя. Очолює цей комітет член БПП Руслан Князевич. І звісно він був лояльніший до реформи президент, ніж комітет правоохоронної діяльності, на чолі якого працює давній соратник Юлії Тимошенко Андрій Кожем’якін.
Але, коли правоохоронцям припекло, то Юрій Луценко пішов таки у профільний комітет. Тим більше, що з Кожемякіним у нього хороші стосунки. Настільки, що дехто в БПП кілька місяців тому навіть став підозрювати, що під час зустрічей з соратником Тимошенко генпрокурор задумує щось недобре.
На останньому комітеті Андрій Кожем’якін заявив, що щоби в подальшому уникнути таких ситуацій, він найближчим часом попросить парламент ухвалити законопроект №3542. Мовляв, міняти кримінальні кодекси мусять ті депутати, які мають відповідний досвід.
“Пропонується закріпити за комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності всі законопроекти, у яких йдеться про зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів”, – зазначив він.
Копромісне рішення замість колапсу
14 березня Луценко прийшов на комітет правоохоронної дільності, щоб врятувати ситуацію. На порятунок лишався 1 день. Він відзначив, що його прохання це консолідована позиція очільників всіх правоохоронних структур.
За словами Юрія Луценка, “правки Лозового” мають три найбільш критичні норми: можливість оскарження повідомлення про підозру, призначення всіх ескпертиз тільки через суди та значне урізання строків досудового слідства.
Також серйозні ускладнення приніс закон проти “маски-шоу”, згідно із яким рішення про обшук чи експертизу суддя має зачитати на відео. Генпрокурор стверджує, що раніше слідчий суддя в день ухвалював десь 80 ухвал, а зараз 40. Зафіксовані випадки, коли прокурори та адвокати б’ються за чергу до суду, яку займають з другої ночі.
 |
“Коли нещодавно проводилася спецоперація по викриттю антиукраїнської діяльності певних груп, нам було потрібно отримати 30 ухвал на обшук, ми 3 дні стояли в чергах. Виявляється безпека держави має стояти в черзі, щоби бути зачитаною на відеореєстратор”, – розповів Луценко.
На його переконання, ситуація із призначення експертизи виключно судом виглядає взагалі абсурдно. Мовляв, тільки зараз таких рішень слідчими ухвалюється понад 150 тисяч на рік, тож суди не витримають потоку клопотань.
Наприклад, якщо є старша людина, яка померла своєю смертю, без очевидних ознак насильства, все одно правоохоронці мають провести експертизу у вигляді розтину. Для цього слідчі, знаючи, хто з експертів менш завантажений, йдуть до нього – тепер це має вирішувати суд, той самий, який вже половину черги не здатний розглянути за день.
Луценко попросив всіх усвідомити, що йдеться не про бажання силових структур “накачати собі судові мускули” цими змінами, а про ситуацію із якою стикнеться кожний народний депутат на своєму окрузі.
“Як пояснити, чому не можна бабцю поховати без рішення суду, який розглянути це питання не може в силу колосальної завантаженості? Чому справи про корупцію колишніх та нинішніх високопосадовців будуть закриті, бо якась поправка це паралізувала – також ніхто не захоче пояснювати виборцям”, – переконаний очільник ГПУ.
Суть законопроекту 7547, власне, зводиться до простої ідеї: застосовувати “правки Лозового” тільки до економічних та службових злочинів, і злочинів проти правосуддя. У інших провадженнях експертизи призначатимуться слідчими, як і раніше, без подання до суду. Також комітет запропонував вилучити із КПК можливість оскарження підозри.
“Стосовно строків провадження ми йдемо на копроміс. За чинними правками після 6, 12 та 18 місяців для різних категорій злочинів справу потрібно було закрити, тоді би масово порушувалися права громадян. Пропонується цю норму застосовувати також тільки для захисту підприємців, у злочинах службових осіб та економічного і господарського характеру”, – пояснив депутат Антон Геращенко.
Життя після колапсу
На комітеті законопроект був підтриманий одноголосно, а от у парламентській залі провалився. Тричі спікер Андрій Парубій намагався поставити його на голосування, хоча би за основу, проте більше 219 “за” він не набрав.
Один із “єврооптимістів” після голосування із розлюченим виглядом бігав куларами: “Сьогодні всіх підставив Ляшко, мудило, ось це він все зробив. Якби він дав голоси - всі вже забули би про цю історію”.
Сам лідер “радикалів” в оточенні камер, як мантру повторював, що правки його соратника до КПК – ледве не найкраще, що взагалі є у судовій реформі. При цьому Олег Ляшко стверджує, що для поховання людей, які померли не насильницькою смертю, експертиза не потрібна. Видно, радикал нікого давно не ховав і не знає - визначити, чи була смерть насильницькою, можна тільки в результаті експертизи.
Але на відміну від депутата-єврооптиміста, впливові депутати коаліції називають іншу причину - поправки, які принесли в Раду, не встиг прочитати Петро Порошенко.
Генерал поліції у відставці, народний депутат Микола Паламарчук переконаний, що все ще можна виправити:
“Колапсу слідства, звісно не буде, але з’являться значні ускладнення. У парламенту ще є наступний тиждень, сподіваюся, що ми таки приймемо узгоджений законопроект. Думаю, що депутати не голосували, бо зміни були внесені з голосу, якби роздали правки, то голосів би вистачило”, – сказав він.
Водночас, наразі зміни до КПК вступили в силу, включно із “правками Лозового”. Експерт Українського інституту майбутнього, Денис Монастирський розповів INSIDER, як це тепер працюватиме у реальному житті.
“Буде значне ускладнення досудового розслідування аж до зупинення. Які найбільші загрози. За оцінками Нацполіції, виникнуть підстави для закриття 800 тисяч проваджень із півтора мільйона тих, що є у них”, – стверджує він. Монастирський є наближеним до МВС, входив в комісію по обранню голови ДБР за урядовою квотою (читай Авакова). Але його слова підтверджують і інші співрозмовники.
 |
| з Facebook Олени Сотник |
Експерт радить не забувати, що строки розслідування, попри визначені правками обмеження, все ще можуть бути неодноразово подовжені рішенням слідчого судді. Тому за резонансні провадження, типу “справи Януковича”, в принципі можна не хвилюватися”.
Однак, також варто усвідомлювати, що при достатньому тиску чи додатковій мотивації судді цілком можуть закривати очі на ряд не таких гучних проваджень. “Впевнений, що сьогодні вже готуються списки справ на закриття, особливо щодо економічних злочинів. При чому не в керівництві поліції чи прокуратури, а на середньому рівні”, – каже Монастирський.
На його думку, корупційні ризики присутні і щодо роботи слідчих. Мовляв, потрібно просто потримати справу у себе 12 місяців, не повідомляти особу про підозру і все – справу закрито. Нові зміни це повністю легалізували.
Окрім того, що слідчим потрібно призначати експертизи через суд, то зробити це можна тільки у тому суді, де зареєстроване територіальне управління підрозділу. Тобто, майже кожного дня слідчий буде вночі збиратися і їхати, наприклад, із Борисполя до Києва, і займати там чергу зі своїми колегами зі всієї області.
Голова Нацполіції Сергій Князев обіцяв, що його відомство зможе покрити витрати на ці поїздки. Проте Монастирський стверджує, що це величезні кошти, яких в бюджет ніхто не закладав.
“Перші місяці питання якось вирішиться, а потім скажуть: шановні слідчі, шукайте гроші самостійно. Або ти із зарплати власної викидаєш ці гроші, або ти схиляєш певних підприємців: поможіть нам доїхати, якщо вам цікаво, щоби ваша експертиза була проведена”, – каже експерт.
У зв’язку із новою реформою окружних судів, переатестаціями, конкурсами та хронічним недобором до судового корпусу, система не справляється вже зараз. Якщо додати сюди сотні тисяч додаткових клопотань – це і буде колапс правоохороної та судової системи.
Співрозмовник у керівництві ГПУ дає невтішні прогнози. “Якщо раніше ми думали, що все розвалиться восени, то тепер розуміємо, що з таким навантаженням колапс станеться вже всередині літа”.
Варто сподіватися, що наступного тижня, або хоча би найближчим часом, парламент спроможеться виправити свою помилку, однак “поправка Лозового” діє вже сьогодні і деякі провадження закриваються прямо в цей момент.
“Сьогодні в правлячій коаліції є сторони, які зацікавлені у тому, щоби “правка Лозового” діяла. Вони кричать, що все там правильно і ніяких проблем не виникне, а коли виникнуть, то вони скажуть: ну, щось ми там неправильно прописали, давайте міняти. Але за цей час закриються вже тисячі проваджень”, – резюмує Монастирський.
Тим не менше, автор поправки Андрій Лозовий і далі переконаний у своїй правоті.
