Зміни до ряду кодексів мали запровадити нові правила судового процесу. Проте внесення деяких норм у ручному режимі викликало широкий резонанс у юридичних колах. Насторожує хоча би той факт, що остаточний текст прийнятих парламентом ще 3 жовтня змін більшість законотворців не бачили аж до дня публікації у “Голосі України” 28 листопада.
Також існує підозра, що закон “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” змінювався вже після голосування.
В результаті скандалу вдалося зберегти правку Сотник-Сироїд, за якою Генпрокуратура мусить сама дорозслідувати корупційні справи колишніх посадовців, розпочатих до створення НАБУ, але підслідних бюро. Правка Лозового, яка викликала найбільше суперечок, була дещо видозмінена, проте проблем від цього значно не поменшало.
INSIDER слідкував за перебігом подій навколо резонансних змін до Кримінального процесуального кодексу, які опинилися у цьому законі, та дізнавався у юристів, чому їх потрібно терміново міняти.
Примус до правопорушення
Президент Петро Порошенко 22 листопада підписав нові зміни до процесуального законодавства у рамках судової реформи. Вони вступлять у дію після початку роботи Верховного Суду, пленум якого може відбутися вже у четвер. Нові норми КПК почнуть діяти через три місяці з цього моменту.
“Зміни, що запроваджуються, мають забезпечити ефективний, швидкий та зручний розгляд справ у суді. Нові правила судового процесу сприятимуть більш дієвому захисту прав і свобод громадян та підприємців, що звертаються до суду”, – так представив цей акт заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов.
В цей час у Києві на міжнародній конференції, присвяченій п’ятиріччю існуючого КПК, генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що у ньому треба змінити близько ста статей для спрощення роботи прокурорів та слідчих. Парадокс у тому, що підписані президентом зміни її якраз і ускладнили.
Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Денис Монастирський роз’яснює, що на початку 2019-го року слідство буде паралізоване. Одна із причин: експертизи, які раніше можна було провести за постановою прокурора чи слідчого – тепер призначаються виключно слідчим суддею.
 |
Особливо гостро це вдарить по регіонах. Свої клопотання прокурор/слідчий зможе подавати тільки там, де правоохоронний орган зареєстрований як юридична особа, зазвичай це обласне управління. Тобто один суд в обласному центрі розглядатиме клопотання від слідчих з усіх районів області.
В судах у невеликих обласних центрах працюють від 4 до 10 слідчих суддів, які і так перенавантажені, згідно із КПК у них є 5 днів, щоби призначити експертизу чи відмовити у її проведенні.
“Мова йде, наприклад, про обов’язкову експертизу трупа для встановлення причини смерті. Зараз її проводять за постановою слідчого, максимум за 2-3 дні, тепер же це може розтягнутися на 7-10 діб. Це, звичайно, викличе дуже великий негатив у суспільстві, бо не можна буде отримати тіло і поховати його”, – прогнозує Монастирський.
Аргумент зі сторони законодавця: раніше провадження часто “перекидували” у зручний суд, для отримання запобіжного заходу чи дозволу на обшук. Тепер простір для маніпуляцій значно звужений, проте не було враховано, що це може призвести до зупинки процесу досудового розслідування.
Якщо слідчий таки дістане у судді дозвіл на проведення експертизи, це буде тільки початок. Відтепер її мають право проводити лише державні експерти. Навіть без цієї норми зараз черга на експертизу, наприклад, вилученого ноутбуку на наявність важливої для слідства інформації, розписана до другого півріччя 2018 року.
“Очевидно, якщо не буде різко збільшений їх штат, то такі експертизи будуть ставитися через два-три роки. Коли слідчий звернеться до слідчого судді із тим, що він не встиг провести експертизу, той може сказати, що він не вважає це доказом складності провадження і закриє його”, – каже експерт.
Наступна проблема – обшуки. Згідно з новими правилами проведення обшуку, слідчий, прокурор має вказати індивідуальні ознаки речей та довести, що цю річ неможливо отримати у особи добровільно в іншому порядку. Також, особа, яку хочуть обшукати, має право звернутися до адвоката, і слідчий повинен чекати на нього до трьох годин.
 |
“Виходить, слідчий має звернутися до особи: я у вас шукаю біту зі слідами крові. Той скаже: ні, в мене її немає – і підпишеться під відмовою. І тільки тоді слідчий йде до суду із клопотанням про обшук. Коли слідчий приходить до особи з обшуком, вона, звичайно, може сховати якісь гроші, зброю, речові докази і запросити адвоката. Можливостей для знищення речі протягом цих трьох годин дуже багато”, – каже юрист.
На переконання Монастирського, слідчі будуть порушувати ці норми для ефективності розслідування. Можливо суди навіть йтимуть їм на зустріч, проте потім грамотний адвокат може визнати речі отримані під час обшуку – незаконними доказами і їх не можна буде використовувати в суді.
Експерт вважає, що без термінових змін приблизно на початку 2019 року ми стикнемося із величезним валом затягнутих і закритих кримінальних проваджень. “Можна спрогнозувати, що тоді люди будуть самі організовуватися, щоби протидіяти злочинцям, цілком можливо, що у нас з’являться суди Лінча, бо люди розумітимуть, що держава їх не може захистити”, – говорить Монастирський.
Не встежили за руками
Строки продовження досудового розслідування серед змін до Кримінального процесуального кодексу викликали найбільший резонанс. Тепер доля провадження, по суті, залежить від волі судді чи того, хто має на нього вплив.
В опублікованому варіанті змін до КПК строки слідства відраховуються від моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для розслідування кримінального проступку дається 6 місяців, злочину невеликої або середньої тяжкості – рік, тяжкого або особливо тяжкого злочину – 18 місяців. Після повідомлення про підозру досудове слідство необхідно завершити за два місяці (місяць для проступку).
Тут варто відзначити, що після голосування 3 жовтня за законопроект №6232 бурхливо обговорювалися інші строки розслідування – втричі менші, як це було записано у тексті до другого читання. Їх не спростовував і сам автор скандальної правки №109 – нардеп Андрій Лозовий (РПЛ).
За що саме проголосували депутати у парламентській залі досі достеменно не відомо. Перед голосуванням номера правок, на яких наполіг комітет правової політики та правосуддя, з голосу зачитав його голова Руслан Князевич (БПП). А от дата публікації рішення комітету на сайті – це вже вечір наступного дня. Хоча довести, що воно не з’явилося там пізніше неможливо. На самому документі немає жодної дати, тільки підпис Князевича.
 |
Там вперше з’являється строк 18 місяців для розслідування важких та особливо важких злочинів і фраза “строк досудового розслідування може бути неодноразово подовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого”.
“Я передивився стенограму, виступ Князевича, він жодним словом не каже, що поправка 109 приймається із редакцією комітету, а це порушення регламенту, бо вона мала бути зачитана. Якщо зміни не зачитали, то їх і не було. 99,9%, що вони були внесені після голосування”, – розповідає керівник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.
Цікава деталь: 6 листопада “Опозиційний блок” виступив із заявою, де розхвалювалася правка Лозового – слідство має тривати 3 місяці для злочинів середньої тяжкості і 6 місяців для тяжких і особливо тяжких.
 |
“Зараз нам стало відомо, що фальсифікується стенограма і рішення профільного комітету. І закон готується до підписання не в тому вигляді, як його ухвалив парламент. Вимагаємо припинити фальсифікацію поправок, що захищають людей, внесених до закону про судову реформу”, – йдеться у повідомленні.
Досі незрозумілою залишається історія із правкою №176 депутатів Олени Сотник та Оксани Сироїд. Згідно із нею у Генеральної прокуратури залишаються корупційні справи колишніх посадовців, розпочатих до створення НАБУ. Мова йде про 3,5 тисячі проваджень, які мали бути одночасно передані до Бюро.
В опублікованому тексті закону вона є. А от на стенограмі засідання комітету, у його рішенні та виступі Князевича з парламентської трибуни вона не називається. Виходить, що на голосування правка №176 була поставлена тільки 7 вересня і тоді ж провалена.
Недовиправлена поправка
Експерти та юристи стверджують, що до правки Лозового навіть після збільшення строків розслідування залишається багато запитань. Мовляв, тепер це питання вирішуватиметься в ручному режимі через контрольованих суддів.
“Нічого принципово це не вирішує, це частково коригує строки. Більшість тяжких або особливо тяжких злочинів щодо топ-корупції все одно не будуть ефективно розслідуватися у визначені строки. Але якщо раніше їх подовжував прокурор САП, то тепер це робитиме слідчий суддя нереформованого суду”, – пояснює експерт “Реанімаційного пакету реформ” Михайло Жернаков.
Раніше йшла мова про те, що через правку Лозового будуть закриті ряд проваджень щодо представників колишньої влади та резонансних вбивств. За Конституцією, норма, яка покращує становище особи, повинна мати зворотню дію. Проте у перехідних положеннях змін до КПК зазначено, що вони діятимуть тільки на нові кримінальні провадження.
“Фактично скасування цієї норми у перехідних положеннях дискримінує частину осіб, які мали на неї право. Думаю, що хтось звернеться до Конституційного суду і він пояснить, що неможливо відмінити поправку, яка покращує становище особи. Тим більше, що чіткого розуміння де застосовувати, а де ні, також немає, бо є можливість маніпуляції”, – говорить адвокат “Небесної сотні” Олена Сторожук.
За її словами, якщо до якогось кримінального провадження потрібно не застосовувати ці норми, то його можна об’єднати з тим, яке зареєстроване раніше і воно матиме номер і дату, зареєстровану до вступу в силу нових змін. Так само і навпаки: можна виділити зі справи окреме кримінальне провадження, воно отримає новий номер і буде вважатися зареєстрованим вже після вступу в дію нових норм та змін у КПК.
 |
Сторожук також звертає увагу на значне збільшення корупційних ризиків. Мовляв, тепер можна домовитися зі слідчим і він “забуде” звернутися за продовженням строку розслідування вчасно. З іншого боку, слідчий суддя, щоби прийняти таке рішення має повністю вникнути в справу, ознайомитися із доказами – рішення може бути обгрунтоване чи ні, але ухвала в будь-якому разі не оскаржується.
“Також надане право суду скасовувати постанову про зупинення слідства. Наприклад, два роки у нас в розшуку Янукович – провадження зупинене. Якщо суд скасує постанову, то ці два роки мають одразу ж зараховуватися у строк слідства і справу автоматично закриють”, – додає очільник департаменту спецрозслідувань ГПУ.
Загальне враження від змін, які “дають старт реформуванню процесуального законодавства” у співрозмовників INSIDER також не найкраще.
“Є такі речі, коли 295 стаття відсилає до 296-ої, яка цими ж змінами виключена. Крім того, 297 із позначкою “1” введена в главу 24, але вже існує така стаття. Тобто в двох главах є дві статті під однаковим номером, в яких йдеться про різне. Це абсурд. Його ніхто не вичитував. Це просто набір норм, які не узгоджені ні між собою, ні із загальними принципами”, – пояснює адвокат “Небесної сотні”.
Горбатюк, в свою чергу, переконаний, що прийняття цих змін взагалі було не потрібне для судової реформи. За його словами, правки Лозового з’явилися після першого читання у порушення регламенту, тож по ним немає висновків головного науково-експертного та юридичного управління Верховної Ради, також вони не пройшли антикорупційну експертизу.
“Тепер у слідчого основне завдання – це вистояти чергу в суді: щодо експертизи, обшуку, строків подовження. Мова йде не про ефективне розслідування, результат, а про стояння в суді”, – резюмує Горбатюк. До вступу цих норм у дію залишається щонайменше 3 місяці, тож у депутатів ще є можливість врятувати слідство.
