У п’ятницю 7 квітня відбулися дві знакові події, що стосуються майбутнього Національного агентства із запобігання корупції. Міністр юстиції Павло Петренко презентував законопроект щодо змін у діяльності НАЗК та заявив, що вже в понеділок він буде в парламенті.
По-друге, на засіданні агентства було розглянуте питання відставки його голови Наталії Корчак. Вже традиційно НАЗК голосувало “два на два”, то не змогло прийняти навіть це рішення.
У публічному доступі остаточний варіант законопроекту Мін’юсту поки не з’явився, проте INSIDER послухав причетних до його розробки людей, що може статися з НАЗК.
Хто крайній
Скандали навколо роботи Нацагентства не вщухають ледь не з минулого літа. Ця структура відповідає за реєстр електронних декларацій і напередодні закінчення чергового етапу декларування 1 квітня він вчергове перестав працювати.
29 березня уряд викликав “на килим” голову НАЗК Наталію Корчак. Вона пояснила, що за роботу реєстру в технічному плані відповідає держпідприємство “Українські спеціальні системи”, яке так і не відновило його, незважаючи на неодноразові звернення агентства. Крім того, вони звинуватила певні сили в навмисному блокуванні роботи органу.
Натомість прем’єр-міністр Володимир Гройсман прямо вказав Корчак на двері, порадивши всім членам Нацагенства “сьогодні зібратися і піти у відставку".
Корчак обурено відмовилася. Проте вже ввечері її колега Руслан Рябошапка написав у Facebook, що вона повинна піти з посади голови НАЗК, щоби врятувати агентство. На його думку повне “перезавантаження” органу потребуватиме тривалого часу, протягом якого він буде недієздатним, але агентство потребує швидких внутрішніх змін.
"На мою думку, є очевидним, що керівник антикорупційного відомства вичерпала свій потенціал на цій посаді. Нездатність сформувати колектив однодумців всередині Агентства, відсутність належних комунікацій з колегами з інших державних органів, з громадянським суспільством, з іноземними партнерами, втрата контролю над внутрішніми процесами в Агентстві, призвели до напіврозвалу відомства", - написав Рябошапка.
І ось 7 березня НАЗК винесло на голосування питання відставки Наталії Корчак з посади голови агентства. В результаті, тільки двоє його членів із 4 проголосували “за”, сама Корчак утрималася.
Це до речі, ще одна проблема через яку НАЗК дуже рідко приймає важливі рішення. За законом в агентстві має бути 5 членів, проте після відмови працювати в НАЗК Віктора Чумака у лютому минулого року заміну йому конкурсна комісія досі не обрала.
В будь-якому разі рішення про звільнення Корчак не мало би юридичної ваги.
За законом "Про запобігання корупції", члени НАЗК призначаються на посаду Кабінетом міністрів строком на чотири роки за результатами конкурсу.
Члена НАЗК можна звільнити у разі призначення або обрання на іншу посаду, досягнення 65 років, неможливості виконувати повноваження за станом здоров'я; набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо нього; припинення ним громадянства України; подання заяви про звільнення за власним бажанням; відмови від прийняття присяги держслужбовця.
Один за всіх
Свій вихід із такої ситуації ще 29 березня запропонував міністр юстиції Павло Петренко.
"Спосіб легальний відправки у відставку даних осіб, якщо вони добровільно це не зроблять, буде оперативне прийняття в парламенті змін до закону, який визначить нову структуру керівних органів НАЗК і запустить процес призначення через конкурс фактично нового керівництва", - пояснив міністр.
На уточнююче запитання, чи будуть змінювати склад всього НАЗК чи лише керівництва, Петренко сказав, що роботу державних службовців, які там працюють, буде оцінено новим керівництвом.
"Мова йде про переформатування структури керівного органу. Тобто, це має бути одноособове керівництво", - сказав він.
Ряд антикорупційних громадських організацій також також наполягав на переформатуванні складу НАЗК через недієздатність, адже наразі велика кількість його рішень блокується через протистояння між членами агентства “два на два”.
Більше того, минулого понеділка на фракції “Народного фронту” міністр Петренко вже анонсував підтримку РПР під свій законопроект, хоча в самій оранізації з цього приводу ще велася дискусія.
Вчора Петренко представив свій варіант законопроекту у вузькому колі антикорупційних організацій. Активісти його підтримали із застереженнями.
“Ми висловили до нього низку зауважень. З одного боку, ми розуміємо логіку, чому потрібно робити із колегіального органу одноосібний, але водночас ми бачимо, що дуже багато повноважень передається одній людині, яку призначає Кабмін”, - пояснив голова центру “Ейдос” Віктор Таран.
Активісти запропонували ряд запобіжників, які можуть мінімізувати ризики. Чи вони включені, поки не зроуміло. Остаточний варіант тексту буде винесений на позачергове засідання уряду ймовірно у понеділок.
Таран розповідає, що однією із пропозицій було, щоби конкурсна комісія подавала близько семи кандидатур на позиції членів НАЗК, проте з них 2-3 людей пропонувала саме на голову агентства. Щоби Кабмін вибирав серед них очільника агентства, а серед тих, хто лишився, заступників.
Також пропонується надати членам НАЗК право проголосувати за недовіру до голови агентства.
“Якщо 4 члени з 5 проголосують проти голови вмотивовано, то Кабмін зобов’язаний це питання розглянути. Це дає можливість не узурпувати владу голові НАЗК. Так, Кабмін приймає фінальне рішення, проте ми не будемо рік чекати аудиту чи ще чогось”, - пояснив він.
Міністр Петренко на прес-конференції 7 квітня розповів, що законопроект буде подано у парламент в понеділок, аби експерти змогли за вихідні внести в нього додаткові пропозиції.
"Моє прохання до членів українського парламенту, щоб цей законопроект став законом і його було проголосовано в тій редакції, яка максимально відповідає тексту первинного законопроекту", - зауважив очільник Міністерства юстиції.
Він підкреслив, що згідно з пропонованими змінами пропонується перезапустити конкурс, прибрати колективну відповідальність і ввести персональну в системі НАЗК. Окрім того, законопроектом передбачено обмеження необґрунтованих премій керівникам НАЗК.
“Вони по суті і роблять одноосібне управління. 5 людей залишається. Але більшість повноважень, які були колегіальними, тепер перейшли до голови. Не потрібно голосування п’ятьох, один прийняв, підписав і запустив”, - резюмує Таран.
