Генпрокуратура проти КМДА: хто затягує розслідування розстрілів на Інститутській?

Управління спецрозслідувань не може завершити проведення слідчого експерименту
22 жовтня 201821:24

Завершення розслідування щодо розстрілів учасників Революції Гідності 20 лютого 2014 року опинилось під загрозою.

На місці, де загинули 8 Героїв Небесної сотні та ще 8 отримали кульові поранення, міська влада Києва планує встановити меморіал.

Тимчасовий меморіал у вигляді хреста, на місці якого загинули Герої

Нині поблизу виходу із метро Хрещатик облаштовано тимчасовий меморіал у вигляді хреста. Також стоять постаменти з фотографіями Героїв.

Щоб провести повноцінні слідчі дії, все це необхідно прибрати. Також потрібно змінити ландшафт. Дозвіл на це, стверджують у Генпрокуратурі, має надати Київська міська адміністрація. Однак, до 21 листопада (День Гідності та Свободи) на місці розстрілів планують встановити постійний монумент, що поховає шанси на завершення слідства у справах учасників Революції.

Генпрокуратура

Слідчі експерименти Генеральна прокуратура має проводити лише за умови відновлення всіх обставин подій 2014 року. Про це під час прес-конференції у вівторок, 22 жовтня, заявив начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

 Керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк на місці розстрілів Героїв Небесної Сотні

Ситуацію, що склалася, він називає безвихідною.

"У липні цього року стало відомо, що на місці, де загинули люди 20 лютого 2014 року, буде відбуватись будівництво комплексу, і буде змінено обстановку цієї вулиці. Ми запланували проведення слідчих дій до жовтня – до початку робіт", - розповів Горбатюк.

Генпрокуратура отримала дозвіл від родин загиблих Героїв на переміщення тимчасового меморіалу та звернулась до КМДА з проханням його прибрати.

 Один з меморіалів на місці розстрілів

"Три місяці наші прохання не знаходять відгуки в КМДА, гальмується проведення слідчих дій", - наголошує Горбатюк.

Більшість слідчих експериментів, за його словами, було проведено ще в 2014 році. Але згодом з’явились нові свідки і відео, що говорять про обставини подій.

Генпрокуратура також зверталась до суду, аби накласти арешт на територію поблизу виходу з метро Хрещатик, де і відбувались трагічні події.

"Ми звернулись до суду, щоб накласти арешт на цю ділянку до завершення слідчих експериментів. У судовому засіданні суддя прокурору сказав, що задовольняє цю вимогу, а після того, як прокурор прийшов отримувати рішення, у ньому було вказано про відмову", - розповів прокурор.

Таким чином, вже за 10 днів можуть початись роботи із встановлення нового меморіалу, але досі не перенесено тимчасовий меморіал, аби представники прокуратури змогли провести слідчі експерименти.

 Пам’ятник одному із загиблих - Ігорю Ткачуку

"На місці, де стоїть цей хрест (тимчасовий меморіал) відомо про вісім загиблих і не менше восьми тих, хто отримав вогнепальні поранення. Якщо на кожен випадок приділяти один робочий день, то потрібно не менше 16 робочих днів", - розповів Сергій Горбатюк.

Родини загиблих

Важливим фактором у дослідженні подій 2014 року є створення 3D моделей. Подібної моделі території біля метро Хрещатик, так званого "п’ятачка смерті", нині немає.

Представник родин загиблих Євгенія Закревська каже: аби зробити таку модель, необхідно прибрати всі встановлені меморіали. Це не тільки хрест, що встановлений тимчасово, а також і стенди із фотографіями загиблих. Більше того, потрібно змінити ландшафт.

"3D модель цієї місцевості не зроблена. Її почали робити, коли вже почались зміни. Якщо ми зараз пропустимо момент, ми не зможемо взагалі відновити ті події. Ми маємо посадити манекен і подивитись, звідки летіла куля в кожного із загиблих. Зараз це неможливо побачити, бо стоять стенди", - говорить Закревська.

 На час проведення слідчого експерименту стенду необхідно тимчасово прибрати


Адвокат наголошує: недосконалість розслідування використовує сторона захисту беркутівців, яких обвинувачують у розстрілі Героїв.

"Якщо ми не покажемо, як це дійсно відбувалось, ми не зможемо відповісти автору фільму про "грузинських снайперів" чи новинам пропагандистів. Спотворених фактів про розстріли з’являється дуже багато. Захист беркутівців намагається довести, що ці фейки є доказами у справі. Нам постійно доводиться це спростовувати".

Євгенія Закревська детально показує на місці, хто з Героїв де постраждав. Усе це потрібно зафіксувати в відповідному протоколі.

Євгенія Закревська на місці розстрілу

Голова ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук вважає, що розслідування не можуть провести якісно через бюрократію.

"Цей майданчик недосліджений. Що ми будемо розповідати в музеї? Як все відбувалось? Ми застрягли в бюрократичному погодженні між музеєм, прокуратурою, КМДА. Це вина прокуратури і КМДА, що цей експеримент не був проведений раніше", - наголосив Бондарчук.

Батько загиблого Героя Устима Голоднюка, який був убитий саме на місці тимчасового меморіалу, не хоче, аби покарання відбував так званий "цап-відбувайло".

"Кричати: "покарайте абикого" - це безглуздо. Розслідування потрібно провести детально, ретельно для майбутніх поколінь, щоб оцінку цій ситуації дали наші нащадки. Ми повинні іти на певні жертви. Комп’ютерна модель 3D після будівництва не зможе встановити, звідки летіла куля в мого сина[якщо не буде відновлено ландшафт для побудови моделі]. А мені, як батькові, це дуже важливо", - говорить Володимир Голоднюк.

Музей Революції Гідності

Земельна ділянка, де відбувались розстріли 20 лютого 2014 року, належить Музею Революції Гідності. Однак, встановленими на території об’єктами музей розпоряджатися не може. На цьому наголосив генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Він підтвердив, що до 21 листопада, річниці початку Революції, на вказаній території повинні збудувати новий меморіал.

"Оголошено тендер на генпідрядника з будівництва. Ми зробили все можливе, щоб вчасно на запит суспільства і на запит родин змінити цю територію, збудувати меморіал. Музей готовий до початку робіт. Проект музею меморіалу передбачає не тільки зміну вулиці Інститутської, він передбачає музейфікацію цих нерухомих об’єктів, які залишились на алеї", - пояснив Пошивайло.

Київська влада

Представники КМДА на запрошення організаторів прес-конференції не відреагували і не з’явились.

Ігнорують вони, за словами Сергія Горбатюка, і звернення Генеральної прокуратури.

Однак, на офіційному порталі Києва після проведеної прес-конференції з’явилась реакція міської влади.

В КМДА не заперечують, що листа від Генеральної прокуратури України про необхідність демонтажу металевих конструкцій, встановлених навколо Монументу Незалежності, отримували.

"Вказані конструкції тимчасового Меморіалу та хреста біля верхнього виходу станції метро "Хрещатик" на вулиці Інститутській не перебувають на балансі будь-яких структурних підрозділів та/або комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації", - інформує прес-служба КМДА.

Згідно з заявою, згоду на демонтаж споруди мав надати "Музей Революції Гідності". Зробив він це лише 16 жовтня.

"Тільки з 16 жовтня 2018 року у КМДА з’явились правові підстави для допомоги ДУ "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" у демонтажі тимчасового Меморіалу та хреста біля верхнього виходу станції метро "Хрещатик" на вулиці Інститутській. Наразі структурні підрозділи КМДА та ДУ в робочому порядку здійснюють узгодження робочих моментів", - стверджують в КМДА.

На звернення журналістів Insider у прес-службі КМДА зазначили, що не можуть надати оперативний коментар щодо початку будівництва меморіального комплексу без письмового запиту. 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 12:12
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 14 листопада 2018

    Аптечка, ціною в життя

    "Нічого не може бути ціннішого за людське життя, аптечка за 90 доларів дешевша, ніж виплати по смерті"

     
    • 13 листопада 2018

    Росія тут, Росія там: провал розвідки, збої GPS під час навчань НАТО та нові санкції

    Фінляндія, США, Австрія... У світі залишається все менше країн, які можуть ставитися до Росії з любов'ю

     
    • 13 листопада 2018

    Справа Крисіна: суд таки розгляне обвинувачення по викраденню людини

    Зараз злочин, який був вчинений майже 5 років тому, розглядається в суді з самого початку – з підготовчого засідання

     
    • 13 листопада 2018

    В офіс активістів "Хто замовив Катю Гандзюк?" приїхала поліція

    У сквот "Речовий доказ" ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" приїхала поліція, активісти пов’язують це з затриманням Ігоря Павловського.

     
Система Orphus