Ідея надання автокефалії українському православ’ю мала своїх прихильників серед духовенства та вірян навіть у ті часи, коли відкрито виступати за неї було ризиковано. Згадки про таких людей можна знайти у повідомленнях КГБ.
Наприклад, у 1980 році в поле зору спецслужби потрапив 70-річний священик з Радехова Львівської області Іларіон Карп'як.
Це була людина непростої долі – у 1947 році він став одним із 216 греко-католицьких священиків, які взяли участь в ініційованому радянською владою Львівському соборі (псевдособорі), який вирішив розпустити УГКЦ.
Карп'як став священнослужителем Російської православної церкви (нагадаємо, УПЦ МП тоді ще не існувало), проте мав погляди, за які в СРСР можна було заплатити свободою.
У 1980-му Карп'як відправив українським архієреям РПЦ лист, в якому, як зазначають чекісти, "з націоналістичних позицій висвітлював підготовку до 1000-річчя хрещення Русі". Автор пропонував скликати собор у Києві та створити Українську автокефальну православну церкву.
 |
| Фото надано Едуардом Андрющенком |
Те, що лист потрапив до КГБ, було більш ніж очікуваним – серед православного духовенства на всіх рівнях вистачало інформаторів. І невдовзі до Карп'яка завітати з обшуком працівники прокуратури та чекісти. Останні вдавали з себе міліціонерів – так іноді робилося, аби жертва не сильно злякалася та не робила зайвого галасу.
Знайшли такий самий лист та релігійні праці, написані самим священиком. А ще – книжки забороненого тоді історика Михайла Грушевського та "націоналістичну і клерикальну літературу, видану в період буржуазної Польщі".
Загалом, за спогадами сина священика Ярослава Карп'яка, заборонених речей назбиралося 34 мішки.
Матеріали вилучили. Карп'яка збиралися, як і багатьох інших інакодумців, визнати божевільним та відправити до психлікарні. Раніше в чоловіка вже нібито виявляли циклотимію (в документі назву написано з помилкою) – психічний розлад, який не відноситься до тяжких.
Але щось врятувало священика від системи радянської каральної психіатрії. На початку 1982 року його відправили на пенсію.
Як розповідає історик Ігор Гілевич, який досліджував біографію Іларіона Карп'яка, йому заборонили писати та ізолювали від людей – фактично це був домашній арешт. Це спричинило чоловікові тяжку моральну травму.
Священик помер у 1989 році – тоді, коли після десятиліть заборон було легалізовано Українську греко-католицьку церкву.
The Insider та історик Едуард Андрющенко продовжують серію публікацій, створених на основі документів КГБ. Ці документи зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ та були розсекречені в рамках законів про декомунізацію.
