Спустили зверху: в Україні запрацював Верховний Суд

Початок роботи нового ВС призначили на 15 грудня. В цей день виповнюється 100 років з дня заснування Верховного Суду УНР
1 грудня 201710:49

В останній день листопада новий Верховний Суд таки зібрався на установчий пленум. Цій події передувала затяжна епопея із конкурсним відбором нових суддів та прийняттям пакету законопроектів для забезпечення його роботи. Щоправда серед них вже традиційно опинилися і такі зміни, які до судової реформи мали дуже опосередкований стосунок.

Майже 80% нового складу ВС до моменту свого обрання вже працювали у судовій системі, негативні висновки Громадської ради доброчесності стосувалися кожного четвертого кандидата. Попри це президент 10 листопада таки призначив 113 суддів до Верховного Суду, фільтр не пройшли всього семеро – і то через обурення громадськості.

За останнім дослідженням американського аналітичного центру IRI (International Republic Institute), судовій системі довіряє всього 6% українців. Сумнівно, що така реформа збільшить цей показник в рази. Проте шанс змінити систему правосуддя та ставлення до неї в Україні у нових суддів таки є.

Поки ж INSIDER згадував, як створювався новий Верховний Суд, та дізнавався про його щойно обраних очільників.

Звитяжна реформа

Спроби реформувати чинну судову систему почалися одразу ж після Революції гідності із закону “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”. Однак її спротив, а часом і відвертий саботаж, продемонстрували реальний масштаб проблеми. Тож було вирішено починати оновлення згори – із Верховного Суду.

Він має стати основою глобальної судової реформи. Під нього навіть переписали Конституцію. Прийняті Верховною Радою 2 червня 2016 року зміни щодо правосуддя перетворили вищі спеціалізовані суди (вигадані Андрієм Портновим) у палати Верховного Суду.

Тоді ж президент і парламент обмінялися повноваженнями: суди тепер утворює і ліквідовує Рада, а от суддів призначає тільки глава держави – безстроково. Хоч список на призначення йому подаватиме Вища рада правосуддя, за ним лишається останній вибір: підписувати чи ні.

Змінений під цю реформу закон "Про судоустрій і статус суддів" передбачав перезапуск існуючого Верховного Суду на конкурсних засадах. Взяти участь у відборі могли як старі судді будь-якої інстанції, так “позасистемні” юристи і науковці. Власне на них і покладалися сподівання в частині оновлення.

зустріч президента з суддями

У складі ВС діють касаційні адміністративний, господарський, кримінальний та цивільний суди і Велика палата. Максимальний штат –  200 суддів. Для початку на конкурсі вирішили обрати 120.

Із 653 за півроку після всіх випробувань залишилася необхідна кількість кандидатів. Вища рада правосуддя забракувала 7, тільки після того як вже були проігноровані негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо 30 претендентів.

Аналітики Фундації DEJURE виявили 71 ситуацію можливих конфліктів інтересів під час розгляду ВРП цих кандидатів. Проте, більшість членів Вищої Ради правосуддя скористалися не процедурою повідомлення про конфлікт інтересів, а заявили про самовідвід. Різниця полягає в тому, що у першому випадку член ВРП автоматично усувається від розгляду кандидата, а у другому – питання (не)участі цей орган вирішує колегіально.

За нею ВРП, як правило, відмовляла в усуненні члена від розгляду кандидатури: із 62 заявлених самовідводів задоволено лише 4. Теоретично тепер через ці маніпуляція рішення Ради можна оскаржити. Перша спроба юристів DEJURE скасувати деякі призначення через Вищий адміністративній суд провалилася. Однак Нацполіція та НАЗК зареєстрували 22 заяви про вчинення корупційних правопорушень членами ВРП – по деяким із них уже проводяться перевірки.

Паралельно парламент приймав зміни до процесуальних кодексів та інших законів, щоби забезпечити роботу оновленого Верховного Суду. INSIDER вже розповідав, які скандальні норми з’явилися у КПК під виглядом судової реформи. Зрештою 3 жовтня із цим також покінчили.

"Ми відкриваємо нову сторінку в історії правосуддя в нашій країні", –  сказав президент Петро Порошенко під час церемонії складання присяги суддями Верховного суду 11 листопада. В результаті він призначив на ці посади 113 осіб, серед них і тих, що отримали негативні висновки щодо доброчесності.

Судді хто

Початок роботи нового ВС призначили на 15 грудня. В цей день виповнюється 100 років з дня заснування Верховного Суду УНР. За відповідне рішення на пленумі проголосували 83 судді, проти – 27, на їх думку треба було перенести дату запуску на 15 січня 2018 року.

Відповідно 15 грудня припиняють функціонування старий Верховний Суд, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Також цього дня вступають в силу нові редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.

Під час першого засідання пленуму судді також мали обрати голову Верховного Суду. Напередодні за цю посаду офіційно боролися п’ятеро претендентів, однак в результаті в останній момент з’явилася ще одна кандидатура – адвокат Валентина Данішевська. Вона і стала новою очільницею ВС за підтримки 67 колег.

Про новоспечену голову Верховного суду відомо небагато. З 2001 року вона не працює у судовій системі, тому на сайті відсутні висновки Громадської ради доброчесності щодо її кандидатури.

Валентина Данішевська закінчила Одеський державний університет імені І.І.Мечнікова у 1983 році за спеціальністю правознавство. Освіту здобувала заочно, паралельно працюючи юристконсультом у структурах Запорізького облвиконкому.

нова голова ВС Данішевська (зліва)

Підвищувала кваліфікацію у жовтні 1998 року в Суддівській академії в місті Вустрау (Німеччина) та у квітні-травні 2002 року в Міжнародному інституті права у Вашингтоні (США). Цікавий факт біографії, зважаючи на те, що за її власною анкетою, Данішевська із іноземних мов володіє російською та французькою (читає та перекладає зі словником).

У 1991 році вона почала працювати в Арбітражному судді Запорізької області, де з посади ведучого спеціаліста поступово стала суддею – начальником відділу. Звільнилася через 10 років, перейшовши у “Центр комерційного права” – проект із реформування українського законодавства, заснований Агентством США із міжнародного розвитку (USAID). З 2003-го року ЦКП зареєстрований як громадська організація, керівником та бенефіціаром якої виступає сама Данішевська.

З 2009 року вона також працює суддею постійнодіючого третейського суду при Асоціації українських банків У 2015 році була обрана до складу громадської ради при Міністерстві юстиції України.

У своїй декларації про доходи Данішевська показала дві квартири у Києві, ще одна записана на її чоловіка Олега Кравця. Сім’я також володіє двома земельними ділянками у Вишгородському районі та “недобудом” на 159,7 квадратних метрів. Також на чоловіка зареєстрований гараж у Києві та автопричеп, а на суддю автомобіль Opel Omega 2003 року випуску.

Поки виданню не вдалося знайти пояснень, чому головою обрали саме Данішевську. Та й спеціалісти в галузі про неї нічого не знають. Коли відбулось голосування, нова голова ВС була явно здивана ходом подій. Втім не виключено, що така темна конячка просто буде прикриттям для  заступника голови ВС, якого пленум обрав за її рекомендацією. Ним став колишній глава Вищого господарського суду Богдан Львов, близький до заступника голови АП Олексія Філатова.

Кандидатуру Львова ще на етапі конкурсу до Верховного Суду ГРД категорично заветувала як недоброчесну, проте він зміг подолати вето завдяки Вищій кваліфікаційній комісії суддів. У висновку Ради, зокрема, наводяться факти втручання цього судді в автоматизовану систему розподілу рішень, невідповідність стилю життя його декларованим доходам, а також те, що він фігурує у чинному кримінальному провадженні.

Львов на дні народження голови УДО Гелетея

Згідно з розслідуванням “Слідство.Інфо”, Львов може бути причетним до корупційного скандалу за участю члена ВРЮ Павла Гречківського. Начебто саме через нього забезпечувалися “потрібні” рішення суддями апеляційної та касаційної інстанцій. У якості винагороди за таку “допомогу” з громадянина Шкляра, за його словами, вимагали $500 тисяч, з яких $200 тисяч мали були призначені “за позитивне рішення Вищого господарського суду України”.

З особистих джерел журналісти дізнались про те, що напередодні скандалу Павло Гречківський зустрічався з Богданом Львовом у робочому кабінеті судді. Проаналізувавши майнові декларації судді Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що витрати судді та його сім’ї не відповідають задекларованим доходам.

Також Богдан Львов проходить по справі, порушеній щодо колишнього керівника та заступника Вищого господарського суду Віктора Татькова та Артура Ємельянова. Як відомо їх підозрюють у втручанні в роботу судових органів та Автоматизовану систему розподілу справ. За версією слідства, вони створювали штучні колегії з суддів, які мали б розглядати певний вид справ.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

1.12.2017, 12:06
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 12 грудня 2017

    Не судилося: як Онищенко сварився з САП через суддю

     
    • 12 грудня 2017

    Михеил освобожденный. Как Печерский суд выпустил Саакашвили

    На Банковой не согласны, что они сами поддерживают историю с Саакашвили, потому что это разрушает рейтинг самого президента

     
    • 12 грудня 2017

    Час на себе. Привілеї недоступності

    Френк О’Брайєн — засновник Conversations. Раз на місяць він збирає в кімнаті всіх своїх 50 працівників на цілий день

     
    • 11 грудня 2017

    Хто кому Труханов: герої боротьби проти забудов в Одесі та їхні розбірки

    Хто є хто в боротьбі за міський сад Одеси і чому активісти недолюблюють одне одного

     
Система Orphus