За рік до початку масових вбивств на Майдані “Беркут” влаштував зачистку однієї із головних історичних пам’яток Подолу від активістів. 18 лютого 2013 року близько двох сотень спрецпризначенців допомогли забудовнику позбавитися від захисників Гостинного двору.
Двері до будівлі заварили і з тих пір вільно потрапити всередину неможливо. Пам’ятку підпалювали, обнесли парканом, всередині звели металевий каркас – все для того, щоби привести Гостинний двір до того вигляду, яким його бачив замовник – торгового центру зі скляним накриттям.
Учасники тих подій пізніше стали однією із рушійних сил Революції гідності. Деякі в результаті опинилися у великій політиці, проте їх супротивники, попри повалення режиму, у ній також залишилися.
Остаточно повернути Гостинний двір, який вже чотири роки розвалюється на очах, українські суди спромоглися тільки 28 лютого 2018 року.
Битва за Гостинний
Гостинний двір був побудований на київському Подолі у 1809 році за проектом архітектора Луїджи Руска. Остаточний вигляд у формі двоповерхової будівлі у стилі класицизму він отримав після реконструкції 1982-го року.
Постановою Кабінету міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року Гостинний двір було виведено з Державного реєстру пам`яток архітектури. За рік Київрада передала в оренду на 5 років відповідну земельну ділянку компанії “Укрреставрація”, для проведення реконструкції під торгівельно-офісний центр із парковкою.
 |
Власником ПрАТ “Укрреставрація” і понині виступає кіпрський офшор “Афідреко Холдингз Лімітед”. Його пов’язують з екс-керівником Держуправління справами президента Януковича Андрієм Кравцем, який також дружить з Сергієм Льовочкіним. В інтев’ю УП в 2014 Кравець заперечував свою причетність до спроби перебудови Гостинного двору, щоправда як і інших забудов Києва.
Як писали “Наші гроші”, Кравець має родинні зв’язки із Юрієм Пелихом – багаторічним очільником корпорації “Укрбуд”. Сам Пелих розповідав, що привів Кравця у будівельний бізнес, мовляв, до нього той володів тільки мережею автозаправок. Як відомо, власником “Укрбуду” є Максим Микитась – нині народний депутат.
Керівником “Укрреставрації” на момент найгостріших протистоянь був Дмитро Ярич – колишній юрист кінотеатру “Зоряний”, який належав тому ж таки Кравцю і слугував неформальним штабом “Партії регіонів” у часи її розквіту. Цікаво, що свого часу у керівництві компанії працював і Маркіян Лубківський – нині радник Валентина Наливайченка у часи його головування в СБУ та понині.
3 серпня 2012 року Гостиний двір був виключений з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. “Укрреставрація” отримала від Державної будівельно-архітектурної інспекції дозвіл на початок будівництва.
Тодішній міністр культури Новохатько так пояснив це рішення в інтерв’ю “Українській правді”: “Ви бачите перш за все одноповерхове приміщення. От це і є пам'ятка - те, що треба було б охороняти”.
“Внизу - сучасний стан. Він схожий на картинку вгорі? Ні! Бо там один поверх, а тут – два, надбудови, перебудови, перепланування. Більше того, треба знати правду, що в 1982-84 роках, коли робили реконструкцію, вийняли навіть фундамент. Від цього (показує на верхнє фото) пам’ятника нічого не лишилося. Навіть 0,5%”, - заявив міністр на питання про зміну статусу пам’ятки.
Однак кілька громадських організацій влаштували довгострокову акцію протесту, проголосивши “Гостинну республіку”. Проіснувала вона до тих пір, поки забудовник не вирішив завезти на територію будівельну техніку.
 |
Екс-депутат Київради Олена Терещенко (Єскіна) вважає, що для неї Революція гідності почалася 18 лютого 2013-го року, коли активістів прийшли “виселяти” спецпризначенці із “Беркуту”.
“Ми з колегами були там в перший день, коли з’явився представник "Укрреставрації" та робітники зі зварювальними установками. Під аркою вони щось намагалися робити, ми це зупинили, викликали поліцію. Був скандал, протистояння, дуже яскраво пам’ятаю, коли нас там оточив "Беркут", душив, бив, ходив по нас ногами прямо”, – розповіла вона.
В результаті протистояння були затримані більше 30 активістів, нападу “Беркуту” зазнали кілька народних депутатів, які намагалися заблокувати автозаки. Надвечір всіх затриманих відпустили, однак вхід до Гостинного двору з тих пір заварений.
Проект торгівельно-офісного центру передбачав, зокрема, що двір всередині будівлі опиниться під скляним накриттям, проте цьому заважає існуюча концепція даху. За дивних обставин у 2013 році на горішньому поверсі Гостинного двору сталася пожежа, внаслідок якої дах був сильно зруйнований.
“Потім пам’ятаю було дуже боляче, коли вони вирубали ялинки, грузили їх у вантажівки і вивозили, а ми нічого не могли вдіяти, бо ми викликали міліцію, а вона їх лише підтримувала”, – каже Терещенко.
Народний депутат Ігор Луценко, який на той час був активістом організації “Збережи Старий Київ”, згадує що під час Майдану роботи на цьому об’єкті були припинені.
 |
“Стан будівлі не міняється із січня 2014-го року – тоді були припинені роботи. За 3 місяці до того, як був скасований дозвіл на будівництво, ця група бізнесменів у зв’язку із подіями на Майдані зрозуміла, що їх бізнес закривається і вкладати гроші ризиковано”, – додав нардеп.
Після Революції гідності Гостинному двору повернули статус пам’ятки національного та місцевого значення. Влітку Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостинного двору під реконструкцію будівлі. Сама ж міськрада розірвала договір оренди будівлі із “Укрреставрацією”.
24 листопада 2015 року Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною та нечинною постанову Кабміну "Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві зі списку пам’ятників архітектури, що перебувають під охороною держави". У вересні 2016 року Господарський суд Києва відмовив фонду Держмайна у поверненні архітектурної пам'ятки у державну власність.
Весь цей час будівля стояла без штукатурки і потроху розвалювалася.
"В 2014 році ми зібрали кошти на консервацію Гостинного двору, щоби на період судового розгляду він не був зруйнований атмосферними опадами. Але орендарі не дали нам зайти навіть на територію, щоби накрити його плівкою. Бо вони зацікавлені, щоби будівля розвалилася і на цьому місці можна було зробити торговий центр", — розповів Ігор Луценко.
Останнє слово за судом
Останній бій за Гостинний двір припав на 28 лютого 2018 року. Приводом стало завершення судово-будівельної експертизи. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз вирішив, що ПрАТ “Укрреставрація” порушило вимоги оренди, не забезпечивши збереження пам’ятки Гостинного двору у належному вигляді.
Даний позов був поданий прокуратурою Києва та Київським регіональним відділенням Фонду державного майна. Остаточний розгляд відбувся у Київському апеляційному господарському суді.
У ході засідання представники “Укрреставрації” заявили, що дана будівля почала реконструюватися після відповідного рішення Мінрегіонбуду: “Будівля не була пам’яткою архітектури. Після того, як в 2014 році вона була визнана пам’яткою місцевого значення, будівля вже була в стані який ми називаємо " об’єкт незавершеного будівництва".
Також вони намагалися переконати суд, що будівельні роботи були розпочаті для того, щоби виконати умови договору оренди. Нібито, ще в 2011 році були виявлені недоліки у конструкції та тріщини, а саме за письмовим дозволом регіонального відділу Держмайна були розпочаті роботи для збереження будівлі.
Екс-депутат Київради Олена Терещенко пояснила, що нещодавнє обстеження Гостинного двору спеціальною комісією підтвердило факт руйнувань, і за це передбачена кримінальна відповідальність за статтею про “нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури”.
 |
“Це пам’ятка і місцевого, і національного значення — зараз вона зруйнована. Маємо статтю 298-му кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для недобросовісного орендаря, однак тут вона чомусь не застосовується. Статус знімали, але потім повернули, і з того моменту "Укрреставрація" мала зробити все можливе для того, щоби привести пам’ятку в належний автентичний стан”, – додала активістка.
Варто відзначити, що позиція прокуратури та, особливо, представника Фонду державного майна у суді була слабкою. Часом головуючій судді доводилося допомагати позивачам підбирати правильні юридичні формулювання.
Ігор Луценко пояснив, що нинішнє керівництво Фонду взялося за завершення справи щодо поверенення Гостинного двору без особливого запалу.
“Зараз там керує людина, яка при Януковичі давала погодження на оці всі дії із Гостинним двором. ФДМ при БІлоусі займав активну позицію, власне цього позову мабуть би не було без нього, а зараз є всі підстави вважати, що немає вже тієї енергетики у Фонду щоби боротися за Гостинний”, – уточнив нардеп.
Інтереси “Укрреставрації” у суді, крім адвокатів, представляв і колишній очільник компанії Дмитро Ярич. Він наголосив, що експертиза не має законної ваги. Мовляв, з’ясовувати яким чином замовник виконує свої обов’язки щодо догляду за будівлею можливо тільки тоді, коли є в наявності сама будівля, а не “об’єкт незавершеного будівництва, який знаходиться в процесі реконструкції”.
 |
Він розповів, що наразі на території Гостинного двору знаходиться охорона, без дозволу замовника потрапити на об’єкт неможливо. Роботи не ведуться, тільки проектування в частині зміни функціонального призначення деяких приміщень на вимогу громадськості.
“Також ведеться підготовка до можливої консервації, якщо вона буде потрібна, але для цього також потрібен дозвіл. Дозвіл, який ми отримаємо, може бути застосований як для реконструкції, так для реставрації та консервації”, – зазначив Ярич, уточнивши, що “Укрреставрація” намагається повернути дозвіл від ДАБІ.
Цікаво, що він обмовився і про суму збитків, яку зазнала держава в результаті всіх оборудок. Так, за його словами, розірвання договору оренди, як того вимагали позивачі, звільняє замовника від обов’язку завершити ці роботи, хоча за попередніми підрахунками – вартість їх становить близько 300 мільйонів гривень.
“Якби не було скасовано дозвіл на будівельні роботи, то вже на цей момент ми би мали завершений об’єкт. Всі би побачили благі наміри інвесторів відновити первісну функцію цього об’єкту – торгову”, – резюмував Ярич.
Після заслуховування всіх позицій, Київський апеляційний господарський суд вирішив таки повернути архітектурну пам’ятку Гостинний двір у власність Фонду державного майна. Суддя Олена Коротун зазначила, що договір оренди розірвано, а “Укрреставрація” мусить оплатити витрати позивачів на судовий збір та проведення експертизи.
 |
Тут варто зауважити, що позову із вимогою відшкодувати завдані збитки та відновити будівлю за власний кошт так і не було.
"Навколо будівлі були гранітні сходи, протяжністю два кілометри, надзвичайно цінні, які зникли. Весь цей час "Укрреставрація" орендувала будівлю в центрі Києва за 8 гривень за квадратний метр", — розповіла екс-депутат Київради Валерія Кустова, зазначивши, що активісти продовжувать тиск на Фонд держмайна, аби це відомство подало відповідний позов.
"Сьогодні захисники старого Києва здобули стратегічну перемогу, тому що договір із недобросовісним орендарем таки був розірваний. Однак відновлювати Гостинний двір буде держава за власний кошт. Тепер Фонд держмайна і київська влада має вирішити, кому він далі належатиме, і як його далі розвивати", — сказав після засідання народний депутат Ігор Луценко.
“Укрреставрація” ще може спробувати відновити договір оренди через касаційну інстанцію. Однак наразі вже розпочаті перемовини щодо майбутнього Гостинного двору. Раніше Київрада заявила про готовність забрати його у комунальну власність для облаштування там Музею історії Києва.
Залишається тільки відкритим питання, хто заплатить за відновлення історичної пам’ятки і чому ні прокуратура, ні Фонд держмайна навіть не намагалися покласти ці витрати на “Укрреставрацію”.
“Кличко має згадати свої молоді роки і зайнятися колекторською діяльністю. Колись вибивати гроші в нього добре виходило”, – жартували після засідання активісти.
