Кілька тисяч чоловік на Софіївській площі в Києві вітають новообраного предстоятеля об’єднаної автокефальної православної церкви митрополита Епіфанія і співають Гімн. У цей же час, з бічного входу до Софії Київської на вулиці Володимирській виходять священнослужителі - учасники об’єднавчого Собору. На їхніх обличчях читається зосередженість і певна розгубленість.
“Автокефальна церква і Київський патріархат припинили своє існування і стали єдиною Православною Церквою України”, - говорить біля воріт святині архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).
“Тут у мене в портфелі два оригінали документу, - священик демонструє велику чорну теку з паперами, - що Київського патріархату тепер немає як юридичної реалії. Тепер всі частина єдиної церкви”.
Так закінчилася більше як чвертьстолітня історії Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та їхньої боротьби за церковну незалежність.
Соборний ранок
З нагоди проведення Собору біля мурів Софії Київської встановили сцену. Поліція з самого ранку перекрила рух частиною центральних вулиць.
Миряни та прихильники об’єднання церков з’їжджалися до столиці з самого ранку з різних куточків України. Дехто організовано - автобусами. Ними була запаркована частина Хрещатику та вся Михайлівська площа. Частина мирян добиралася самотужки. Загалом підтримати автокефалію з’їхалися кілька тисяч чоловік.
 |
| Фото: прес-служба глави держави |
Організатори планували розпочати Собор з молитви на Софіївській площі та з виступу президента Петра Порошенка близько десятої ранку. Однак, час початку відкладався.
Доки гості чекали прибуття президента, зі сцени заводив публіку Євген Нищук. На цілий день він перевтілився з міністра культури у звичний образ “соловейка Майдану”.
Близько 11:00 на територію Софіївського собору приїхав голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Кортеж президента приїхав хвилин на 30 пізніше спікера парламенту. Попри очікування, автівка Порошенка не заверне на територію собору, а під’їде ближче до сцени. Президент хвилин п’ять йтиме через натовп до Софіївської дзвіниці, попутно вітаючись з усіма.
 |
| Порошенко п’ять хвилин йшов через натовп до Софіївської дзвіниці. Фото: прес-служба глави держави |
“Стоїмо і молимося, щоби українська церква сьогодні була створена”, - звертався він до оточуючих.
Початок Собору
Після того, як президент зайде до стін Софії розпочнеться відлік шести годин тотального мовчання. Собор проходив у закритому режимі без участі преси - це звична практика для подібних церковних заходів. Всім учасникам та запрошеним гостям довелося здати мобільні телефону на вході до святині.
Слідкувати за процесом обрання предстоятеля об’єднаної української церкви Вселенський патріарх Варфоломій, окрім екзархів Іларіона і Даниїла, відрядив одного із своїх найдовіреніших представників - митрополита гальського Еммануїла. Він і головував на Соборі.
Разом з представниками Варфоломія у президії сиділи Петро Порошенко та глави УПЦ КП та УАПЦ - Філарет та Макарій.
 |
| Фото: прес-служба глави держави |
Розпочався Собор із вітального слова президента.
“Президент сказав хороші слова, подякував Вселенському Патріарху і всім учасникам Собору”, - описує виступ Порошенка архієпископ Дрогобичсько-Самбірської єпархії Яків.
За словами учасників Собору, президент спостерігатиме за Собором від самого початку і до його завершення, але в роботу духівників не втручатиметься.
“Він не втручався в роботу, але він був медіатором, який допомагав залагоджувати непорозуміння. Люди, які ворогували між собою багато років, зійшлися в одному місці. Одразу віднайти довіру складно”, - розповів архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).
Першим питанням порядку денного, яке мало розглянути духовенство - ліквідація УПЦ Київського патріархату та Автокефальної церкви. Як виявилося згодом - це було найскладніше питання.
“Найбільші складнощі були в тому, щоби розпочати. Треба було прийняти рішення про розпуск двох церков. Це була умова з боку голови собору - екзархів, що дві церкви - це Автокефальна та Київський патріархат мають розпуститися і тоді вони починають собор. Коли результат процесу не гарантований, то було дуже складно прийняти це рішення”, - розповів Євстратій (Зоря).
Зрештою, представники обох церков зважилися зробити перший крок на шляху об’єднання і підтримали його одноголосно.
Об’єднання та статут
Далі духовенство перейшло до створення об’єднаної церкви та затвердження проекту її статуту. Зранку того дня чорновий переклад тексту опублікувала Українська правда, а вечором доопрацьований варіант - видання РБК-Україна.
Згідно статуту об’єднана церква називатиметься Православною Церквою України, та не виключено, що ця назва може якось змінитися.
“Щодо назви церкви - все ще під знаком питання. Те що прийняли - це тільки скелет”, - не під запис розповів один із учасників Собору одразу по його завершенню.
 |
| Фото: прес-служба глави держави |
У статуті також йдеться про те, що новостворена церква буде митрополичою автокефалією. Найвищу владу матиме Помісний Собор - у ньому братимуть участь архієпископи, священики та миряни. Помісний Собор матиме право вносити зміни у статут.
“Застережень до статуту не було, але він не є повним. Він потребує вдосконалення. Коли отримаємо томос - буде відбуватися робота по вдосконаленню, бо це тільки база. Взяті ті речі, які відповідають тексту томосу, які відповідають традиції матері-церкви”, - розповів Євстратій (Зоря).
Попри необхідність доопрацювання документу, церковники вже почнуть ним керуватися, скільки УПЦ КП та УАПЦ юридично не існує, а значить і їхні статути вже не дійсні.
Вибори в два тури
Прийнявши статут, духівники нарешті перейшли до найбільшої інтриги вечора - вони мали обрати собі предстоятеля. Глави Київського патріархату та Автокефалів Філарет і Макарій заздалегідь відмовилися від кандидування.
Кількома днями раніше в УПЦ КП відбувся архієрейський собор, який більшістю голосів підтримав висунення кандидатури митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія. Він - креатура патріарха Філарета, який готував Епіфанія в якості свого заступника.
 |
| Митрополит Епіфаній - креатура патріарха Філарета. Фото: прес-служба глави держави |
Другу сходинку з незначним відривом на соборі Київського патріархату зайняв митрополит Луцький та Волинський Михаїл, який користувався значною підтримкою в середовищі УПЦ КП.
Ще одним кандидатом на митрополичий престол об’єднаної церкви був представник Московського патріархату, митрополит Вінницький і Барський Симеон. На нього, за даними деяких джерел, міг робити ставку президент Порошенко.
Голосували учасники Собору в два тури. В першому брали участь архієпископи, священики та миряни. У другому турі голосували тільки архієпископи.
“Було близько двохсот делегатів. 66 єпископів висунули кожен свою кандидатуру. Потім з тих, хто більше всього набрав голосів - вибрали три людини. Вже з тих трьох обрали одного”, - розповів не під запис один із учасників Собору.
Епіфаній, Симеон та Михаїл у першому турі отримали приблизно однакову підтримку. Михаїл, щоправда, зняв свою кандидатуру перед другим туром, таким чином давши дорогу до митрополичого престолу Епіфанію. Але за регламентом у другий тур мали виходити три кандидати. Зголосився балотуватися у другому турі без шансів на перемогу єпископ Володимир (Черпак) з УАПЦ.
“Владика Михаїл зняв свою кандидатуру. Владика Симеон залишився, як і Черпак з автокефальної і з Київського патріархату Епіфаній, який набрав найбільше голосів. Відрив був значний - до 20 чоловік. Епіфаній випередив Симеона”, - розповів Архієпископ Дрогобичсько-Самбірської єпархії Яків.
Таким чином Епіфаній майже вдвічі випередив Симеона та отримав титул київського митрополита. Допомагатиме керувати церквою Епіфанію його наставник Філарет.
 |
| Допомагатиме керувати церквою Епіфанію його наставник Філарет. Фото: АП |
“Філарет - почесний патріарх і, згідно з прийнятим статутом, він - перший після предстоятеля постійний член синоду. Він залишається у керівництві церквою, він служить у Володимирському соборі та виконує інші церковні функції. Він для нас залишається батьком і духовним наставником. Він один з тих, хто найбільше пішов на жертви. Все, що він мав - він віддав: титул, статус предстоятеля. Він все полишив, щоб відбулася єдина церква”, - розповів після Собору Євстратій (Зоря).
Варте уваги, що у Соборі брали участь лише двоє архієпископів Московського патріархату - Симеон, який мав реальні шанси очолити об’єднану церкву та митрополит Олександр (Драбинко). До початку Собору очікувалося, що представників московської церкви може бути до десяти.
“Інші не наважилися через неочевидність результату, бо їм говорили, що нічого не буде. Окремо священиків МП не було. Єпископи брали одного священика і одного мирянина”, - розповів Євстратій (Зоря).
В Московському патріархаті заявили, що тепер Симеона і Драбинка вважають розкольниками і тепер канонічними єпископами їхньої церкви вони не є.
З’їздити по томос
У своєму першому публічному виступі після обрання на митрополичий престол Епіфаній закликав людей до нової церкви:
“Від сьогодні ми маємо єдину помісну православну церкву. Я би хотів закликати наших співбратів, архієреїв та всіх вірних до новоствореної єдиної української православної церкви. Двері нашої церкви відкриті для всіх. Ми закликаємо до єднання, ми закликаємо всіх бути в цій визнаній єдиній помісній українській православній церкві”, - звернувся до присутніх на Софіївській площі митрополит Епіфаній.
Увечері Вселенський патріарх Варфоломій у телефонній розмові привітав Епіфанія з обранням та благословив, а також запросив за томосом 6 січня. Того ж дня об’єднана українська церква стане рівною серед рівних у православному світі. А 15 грудня 2018 року увійде в історію як день, коли у стародавніх стінах Софіївського собору розпочалася нова сторінка більше як тисячолітньої історії українського православ’я.
Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua
