З 1 січня 2018 року в Україні запровадили Національний перелік основних лікарських засобів. Це короткий перелік препаратів, які лікують найбільш поширені в Україні хвороби. Ліки з Нацпереліку мають надаватися пацієнтам безкоштовно під час лікування у стаціонарі. Щороку список ліків у Нацпереліку переглядатимуть.
Втім, станом на кінець червня система в повній мірі поки не запрацювала. Закупки почалися пізніше 1 січня: гроші виділили тільки на 2-3 місяць бюджетного року. Також в регіонах ще не повністю вивчили, як це працює. В різних регіонах Нацперелік сприйняли по-різному, кажуть експерти.
Тим часом сам Нацперелік вже викликав чимало дискусій. Фармбізнес цікавиться, чому до списку увійшли ті, а не інші препарати. Пацієнтів із рідкісними діагнозами непокоїть, що Нацперелік може блокувати поставки дороговартісних, але життєво необхідних ліків в регіони. Схожі думки звучать і щодо закупок ліків проти вірусного гепатиту С.
Що таке Національний перелік основних лікарських засобів і як його впроваджують - з'ясовував INSIDER.
Безкоштовні ліки з’являться за місяць-два
Всі ліки з Нацпереліку мають доведену клінічну ефективність, каже Олександра Олещук, голова Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів.
“Ліки до Нацпереліку включені основні й життєво важливі. Нам ставили питання, чому там є препарати для лікування екстрених інфекцій, які не характерні для України. Наприклад, від малярії. Та якщо навіть один такий випадок трапляється, то його треба лікувати”, - пояснює вона.
"Насправді Нацперелік - це не про препарати. Це про пацієнтів. Про те, щоб із 2018 року будь-хто, хто потрапляє у стаціонар в Україні, отримав безкоштовно хоча б базові ліки. Держава не може забезпечити все. Стільки грошей немає. Але хоча б щось ви отримаєте безоплатно, і щороку позиції у список будуть додаватися", - каже Дмитро Алешко, партнер ЮФ "Правовий Альянс". Він керує командою, яка консультує проект "Система поліпшення доступу до лікарських засобів і фармацевтичних послуг" (SIAPS), а також МОЗ щодо імплементації Національного переліку основних лікарських засобів.
“Тепер державі лишилося проконтролювати, щоб ці ліки дійшли до людей. Щоб пацієнта не посилали із величезним списком в аптеку. У МОЗ розробили програмний продукт, який дозволить контролювати ці процеси. Людина може сама перевірити, чи є у переліку певні ліки, і має вимагати їх у лікарні. Якщо їй відмовили, то є механізм оскарження".
Мова йде про новий модуль безкоштовного мобільного додатку “Ліки Контроль”, де можна перевірити наявність призначених лікарем препаратів у Нацпереліку. Також є сайт, де можна дізнатись, чи є певні ліки у вашій лікарні.
“Якщо сьогодні перелік викликає немало питань, то я впевнений, що скоро самі пацієнти стануть на його захист. Бо буквально місяць-два, і будуть суттєві зміни у забезпеченні ліками пацієнтів у стаціонарах. Це відчують на практиці”, - коментує він.
“Відсутність лікування - повільна смерть”
Ліків для орфанних хворих (людей з рідкісними хворобами –ред.) у Національному переліку лікарських засобів зовсім не виявилося, каже Тетяна Кулеша, голова громадської спілки "Орфанні захворювання України". Але при цьому забезпечення таких хворих ліками все ще "прив’язане" до Нацпереліку: спершу місцеві бюджети закуповують те, що є у списку, і лиш тоді – те, чого в ньому немає.
Це створює проблему: ліки для людей з рідкісними хворобами деякі регіони вже почали закуповувати в останню чергу, лишаючи їх без допомоги на кілька місяців, каже Тетяна. Це напряму блокує отримання ліків, вважає вона.
"Сама ідея Нацпереліку - непогана, ми ії підтримуємо. Але ліків проти рідкісних хвороб в цих списках немає, бо вони досить дорогі. Ми із грудня 2016 року почали писати листи на МОЗ і комітет по відбору ліків про винесення орфанних ліків з-під дії Нацпереліку, як це робиться в інших країнах, але питання досі не вирішене", - пояснює Тетяна Кулеша.
Зараз закупівля ліків для 14 орфанних нозологій іде через міжнародні закупівлі, каже вона. Але, наприклад, така нозологія як муковісцидоз лише три препарати отримує за рахунок міжнародних закупівель.
"Кожному такому пацієнту для лікування треба 15-20 препаратів щомісяця! Різницю в 10-17 препаратів пацієнти могли отримувати за рахунок місцевих бюджетів. Але зараз кожен регіон має закупити спочатку те, що затвердили у Нацпереліку і лише потім - все інше. Це якщо на все інше в регіонах є гроші. Крім того, акромегалія, хвороба Вілсона-Коновалова, хвороба Крона зараз не мають державних програм і закупівель через міжнародні організації. Вони завжди, спираючись на Закон України і постанову Кабінету Міністрів №160, забезпечувались на регіональних рівнях", - каже вона.
Представники спілки не раз просили МОЗ показати їм дані про те, у скільки Києву та іншим містам обходяться закупки ліків із Нацпереліку, але такої інформації їх не надали.
"На МОЗ ми відправили більше десяти листів з проханням про зустріч і з конкретними пропозиціями - МОЗ мовчить. Роман Ілик (заступник міністра, відповідальний за цей напрямок - ред.) нам не відповідає нічого конкретного. Ми пропонуємо, згідно законів України, відокремити "орфанку" від Нацпереліку, як це робиться в більшості європейських країн. Відсутність таких ліків у Нацпереліку напряму означає відсутність лікування, бо самотужки родина не в змозі його оплатити. Відсутність лікування - повільна смерть", - каже Тетяна Кулеша.
“Кожен регіон прочитав цей документ по-своєму”
За коментарем щодо ліків для хворих з рідкісними хворобами INSIDER звернувся до фахівців.
Нацперелік стимулює регіони подумати над правильним розподілом коштів, але ніяк не обмежує доступ орфанних хворих до того лікування, яке вони мали раніше, запевняє Олександра Олещук.
"По-перше, лишилася централізована програма закупівель, яка й була. По-друге, на те, що закуповується в регіонах, лишається постанова Кабміну, і що купити, а що ні – регіон вирішує сам. Закупівлі можна вести паралельно. Зараз ми бачимо, що кожен регіон прочитав цей документ по-своєму", - додає вона.
За словами Олександри Олещук, про будь-які блокування поставок ліків в регіони говорити в контексті Нацпереліку некоректно.
"Є дозволена процедура паралельних закупівель. Тобто на ті кошти, на які заклад розрахував свою потребу, може паралельно дозакупити те, що іще потрібно”.
“Деякі питання, які піднімають орфанні хворі, справді потребують рішень. Дійсно, їх препаратів у Нацпереліку немає. Але цим пацієнтам забезпечують ліки за рахунок централізованих закупок. На жаль, не завжди в терміни вкладаються. Але ж у Нацпереліку препарати саме базові, і за задумом там і не має бути ліків проти рідкісних хвороб", - коментує Дмитро Алешко.
Він погоджується із думкою активістів про те, що закупки ліків для орфанних хворих треба "відв'язати" від Нацпереліку і створити чіткий реєстр таких хворих, бо зараз для закупки ліків їм та іншим хворим використовують і справді одні й ті самі кошти.
"Потрібен час. В регіонах ще не навчились до кінця користуватись новою системою. Та отримувати ліки для орфанних хворих можна по постанові КМ №1303 за пільговими рецептами безкоштовно або за половину вартості, і це до Нацпереліку не прив'язане. Тому частково їх проблема вирішена, частково - ні. Наступного року держава має вийти до таких хворих із чітким рішенням проблеми. МОЗ це розуміє", - каже він.
“На фоні оголошеної децентралізації це виглядає дивно”
Введення Нацпереліку обмежує регіони в закупках ефективних ліків, в тому числі – у доступі до ефективних препаратів для лікування вірусного гепатиту С, вважає Ольга Голубовська, професор, завідувач
кафедрою інфекційних хвороб медичного університету імені Богомольця.
"По-перше, Нацперелік обмежує доступ до ліків. І на фоні оголошеної децентралізації взагалі це виглядає дуже дивно. Тепер, виявляється, із центру будуть диктувати регіонам, яку діагностику чи які препарати використовувати. Це пряме зловживання і маніпуляція! По-друге, у робочій групі по створенню Нацпереліку немає жодного клініциста, одні лише фармакологи. По-третє, в усіх країнах за основу в таких списках ліків беруть рекомендації ВООЗ. А наш список брали невідомо звідки", - каже Ольга Анатоліївна.
Вона здивована тим, що у Нацперелік не включили ліки проти вірусного гепатиту С, які мають максимальну ефективність і мінімум побічної дії. Замість цього регіони можуть закуповувати значно дешевші і менш ефективні.
“Через це з українського фармринку можуть піти компанії, які пропонували більш ефективні ліки, і чорний ринок ліків тільки збільшить свої об’єми", - вважає лікар-інфекціоніст.
За кошти держбюджету закуповується 12% препаратів в Україні
Олександра Олещук спростовує думку про те, що Нацперелік формували без рекомендацій ВООЗ. Навпаки – їх і взяли за основу. Те саме каже і Дмитро Алешко.
"Цю роботу у ВООЗ практично зробили за нас. В Україні лише додали препарати, які у нас проходять через централізовані закупки. Крім того, при розробці нормативно-правових актів спиралися на досвід Болгарії, Шотландії та інших країн Європи. І я не думаю, що якісь виробники підуть з ринку. Бо зараз за кошти держбюджету закуповується всього 12% з усіх препаратів в Україні. І вся основна конкуренція між виробниками відбувається у тих інших 88%. Деякі компанії мають пристосуватися, але не думаю, що буде якийсь масовий відхід з нашого ринку", - пояснює Алешко.
Скільки ліків купувати – вирішуватимуть в областях
Ми також попросили Олександру Олещук прокоментувати цитату інфекціоніста про те, що тепер в регіони нібито будуть постачати ліки проти вірусного гепатиту С, які мають низьку ефективність.
“Не можна сказати, що для пацієнтів із введенням Нацпереліку знизився рівень надання допомоги чи певні інноваційні ліки стали недоступні. Це не так! Україна перейшла на вищий етап лікування вірусних гепатитів, тому тепер є доступ до сучасного і ефективного лікування. Звісно, є ще більш ефективні ліки, але їх ціна - надзвичайно висока. Нацперелік нічого не обмежив. Є окрема національна програма, яка від'єднана від Нацпереліку, і Україна в межах наявних коштів централізовано купує ліки проти гепатиту С. Тому навіть ті дорожчі ліки держава надає пацієнтам також безкоштовно", - говорить Олещук.
За її словами, регіонам не диктуватимуть, скільки ліків купувати. Все це вони вирішуватимуть самі, бо кожна лікарня – різна, як і кожен випадок із пацієнтом, каже вона.
"Основне, що змінюється у забезпеченні основними лікарськими засобами - це розрахунок потреби. Раніше було так: "ось у нас є стільки грошей, я стільки й купую". Зараз треба купити саме із того переліку, щоб вистачило пацієнтам. Це вирішуватимуть регіони. Заклади мали розрахувати, скільки їм треба ліків. Вони цим займалися з вересня по грудень 2017 року. До цього у вересні їм провели тренінги про те, як все це розрахувати. А коли почали йти перші закупівлі, ми зрозуміли, що ця робота ще потребує навчання, бо для України це справа нова. , - каже вона.
