Вона це зробила. Вона, і ніхто інший. Альона Савченко стала Олімпійською чемпіонкою. Це була її 5-та Олімпіада. На двох попередніх вона двічі ставала бронзовою призеркою, хоча своє золото мала взяти ще у Ванкувері.
15 років тому вона поїхала з України, бо була кращою парницею планети, а в Києві у неї був лише один "достойний" партнер, який тільки те й робив, що зривав стрибки.
Українська федерація, яка була тим ще гніздом корупції -яке зрештою і вбило цей вид - відпустила фігуристку зі скандалом і змусили дівчину повернути навіть гроші за сукні.
У Німеччині Олену поставили в пару з Робіном Шолкови, і у них одразу з'явилися перші успіхи. Все б було добре, але тут в пресу потрапила інформація, що їх тренер Штойєр за часів НДР співпрацював зі Штазі. Після цього німецький уряд відмовився фінансувати пару.
Щоб продовжити тренування, спортсменам довелося створити свій домен в інтернеті і продавати уболівальникам "пікселі" сайту в обмін на фінансування.
Обструкція уряду не завадила парі стати 5-кратними чемпіонами світу та Європи.
Пара Альона Савченко-Робін Шолкови змогла похитнути російську гегемонію в фігурному катанні та запропонувати модерну хореографію, відмінну від пафосної російської школи. Десяток років вони були локомотивом, який тягне за собою інших фігуристів. Їх "Піна" і "Список Шиндлера" вже стали історією фігурного катання. Так вони і дійшли до 4-ї Олімпіади Савченко.
В Сочі у Альони не було шансів з політичних міркувань. Росія на той момент уже прикупила ще одну талановиту українську парницю Тетяну Волосожар, і її пара з Максимом Траньковим була лідером. Їх бали зашкалювали і по сезону, і тим більше на Олімпіаді. У Савченко і Шолкови здавали нерви, і вони робили помилки. У підсумку - лише друга олімпійська бронза.
Після Сочі Шолкови повісив ковзани на гачок. А вона не здалася. В неї вже ніхто не вірив, а вона знайшла партнера - француза Брюно Массо, і знову почала тренуватися. Її тренер Інго Штойєр, через якого вона вигрібала всі ці роки, запросив за їх тренувавння такі гроші, що в фігуристки почалася істерика. Заспокоїв Массо - сказав, що треба шукати іншого спеціаліста, бо цьому на Альону просто плювати.
Вони знайшли тренера. Ним став Олександр Кеніг. Але насправді головним тренером був не він, а Вона.
За цю 4-річку пара не виграла жодної світової першості, і двічі були другими на Європі. Але Савченко не здавалася. В січні на Чемпіонат Європи пара не поїхала - програвати на змаганнях в Москві росіянам в її плани не входило. Але Гран-прі Савченко-Массо виграли у всіх найсильніших. Це була заявка тільки на одне - перемогу.
І ось учора Брюно Массо зірвав потрійний сальхов. Як сказав німець-коментатор, якби Альона йому зараз розтрощила голову ковзаном, то суд її виправдав би на місці злочину. Вони опинились на четвертому місці після короткої програми, програючи лідерам 7 балів, 5 з яких з'їв грьобаний сальхов Брюно.
Але вона була б не вона, якби не зробила все для перемоги. І Савченко-Массо відіграли у довільній все. Вона каталась так, як ніколи до цього. І Брюно не підвів. Вкінці вона лягла на лід як кішка, розуміючи, що цей день її. Брюно просто їй вклонився. Вони на 2 бали покращили персонал бест у довільній програмі. І це стало кращим результатом Олімпіади. А у суперників здали нерви, і пішли зірвані елементи. В неї було ще 20 хвилин очікування і сліз.
І навіть якщо ви не вірили, Вона перемогла.
Здається, навіть якби програла, то не здалася і боролася б далі, але ... Перемогла.
