Минуло майже три місяці з часу втечі Віктора Януковича в Росію. Поки що важко сказати, чи змінилася країна на краще. "Сімейні" схеми продовжують працювати, проте вже під патронатом інших осіб. Нові приватні інвестори не поспішають заходити в Україну, а старі – на низькому старті, в очікувані активних військовий дій Росії на території країни.
Незважаючи на це, індекс інвестиційної привабливості України, який розраховує Європейська Бізнес Асоціація, зріс у першому кварталі, порівняно з показником четвертого кварталу 2013 року, коли він був найнижчим за весь період. За словами директора ЄБА Ганни Дерев'янко, бізнес проголосував за кращий показник інвестпривабливості країни авансом, очікуючи від нової влади швидких конкретних кроків.
В інтерв’ю INSIDER виконавчий директор лобіста іноземного бізнесу в Україні розповіла, на скільки вистачить терпіння в інвесторів і чому не можна швидко зруйнувати схеми "обналу".
- Як змінився бізнес-клімат України з початку року у зв'язку зі мною влади? Не з позиції прес-релізів тимчасового уряду, а з точки зору реального сектору бізнесу.
- Ситуація змінилася, але бізнес не може сказати, що стало набагато легше. Бізнес, з одного боку, з розумінням ставиться до того, як відбуваються процеси в країні, особливо в часи, коли ми вперше переживаємо агресію з боку сусідньої держави, але, з іншого боку, він також хоче бачити певні суттєві позитивні зрушення.
Якщо дивитися на індекс інвестиційної привабливості України, який розраховує Європейська Бізнес Асоціація на щоквартальній основі, то можна сказати, що зміна влади і вектора розвитку України справила позитивне враження на вітчизняний бізнес, адже в першому кварталі 2014 року індекс піднявся до позначки 2,72 бала з п’яти можливих після свого найбільшого падіння за весь період вимірювання – 1.81 бала у четвертому кварталі 2013 року. Причинами зростання є перехід на європейський шлях розвитку та усвідомлення того, що суспільство спроможне змінити ситуацію на краще.
- Фактично бізнес дав кредит довіри новій владі. А наскільки він великий? Які часові рамки?
- Бізнес готовий почекати ще максимум півроку, потім захоче бачити реальні, втілені в життя, кроки. Перші кроки, які було зроблено, - відновлення співпраці з МВФ, кооперація з міжнародними європейськими інституціями - позитивно схвалені бізнесом, адже вони є сигналом для інвесторів, показником того, що є можливість працювати з цим урядом. Окрім того, бізнес усвідомлює те, що отримані гроші від міжнародних інституцій допоможуть уникнути дефолту, досягти певної макроекономічної стабільності.
Перші гроші від нових інвесторів можуть надійти не раніше, ніж через півроку. Це залежить передусім від виборів президента та розвитку ситуації на сході та півдні країни.
- Відновлення співпраці з МВФ, кредити США та Європейського Союзу - це більшою мірою політичні рішення. Як це сприймає бізнес?
- Але ж погодьтеся, що без цих грошей було б набагато гірше.
- Нам то так, але ж бізнесмени - люди прагматичні…
 |
| Фото: Максим Кудимець |
- Їм також краще. Ми ж перебуваємо "в одному човні" - якщо країні зле, то і бізнесу буде зле. Є такий стереотип, що в скрутні часи бізнес - раз, і пішов з країни. Але це не так. Хтось пішов, а хтось не може піти, або не хоче, очікуючи змін на краще.
Якщо гроші "заходять" у країну - це однозначний плюс, але потрібно зробити так, щоби ці гроші почали працювати на економіку, аби національні інтереси стали вище персональної вигоди тих людей, які очолюють державу. В першу чергу уряду потрібно робити наголос на тому, що "ми не крадемо і працюємо чесно".
- Так, але ми чуємо такі заяви більш ніж 20 років, а ситуація не змінюється. Всі, хто приходить до влади, кажуть, що не крадуть у держави.
- Так, але вони мають це сказати насамперед собі. Це не повинні бути гасла для публіки. Суспільство має бачити результат руйнування корупційних схем.
- Сьогодні корупційні схеми попередньої влади продовжують працювати. Я розумію, що керівництво податкової, митниці інших органів це все бачить і знає, але чому нічого не перекривають?
- Так, їх не припиняли повною мірою. Звичайно, керівники податкової та митниці про це все знають. Але коли ми спілкувалися з ними, то на наше запитання, коли буде зроблено більш відчутні кроки, зменшиться корупція та покращиться сервіс, нам відповіли, що на сьогодні фактично в них немає можливості призначати нові кадри. Чому? Через те, що немає розуміння, що буде з Міністерством доходів та зборів, чи буде воно збережене, розформоване, чи будуть податкова і митниця окремими органами, чи єдиним відомством. Зараз, наприклад, пропонують зробити службу доходів та зборів (податкова + митниця) і підпорядкувати її Міністерству фінансів.
Для керівництва Міндоходів сьогодні вкрай важливо, якою буде структура відомства. Ігор Білоус (перший заступник міністра Міндоходів) казав, що сьогодні в нього працює багато радників, але він не може їх юридично взяти до штату, бо Міністерство в стані ліквідації.
 |
| Фото: Максим Кудимець |
- Знаєте, є такий цинічний жарт, що Майдан стояв за зменшення вартості "обналу". Тобто бізнес також задіяний у корупційних схемах і він зацікавлений в їх функціонуванні. Відразу після Майдану в деяких підприємців був шок від усвідомлення того, що підприємства з оптимізації податків будуть ліквідовані. Як розірвати це коло?
- Ви знаєте, Ігор Білоус теж казав нам: якщо ці схеми будуть зупинені відразу, то це буде колапс для економіки. Сьогодні Міндоходів за те, аби "вичищати" і поступово прибирати схеми.
Але мені здається, що боротьба з корупцією - це дорога з двостороннім рухом, де задіяні представники влади та представники бізнесу. Наприклад, буденна ситуація. Якщо ми потрапляємо в затор на дорозі, то перша думка: мабуть, рух регулює регулювальник. І так воно зазвичай і є. А якщо працює світлофор, то ти, хоч і повільно, але рухаєшся. Так само і в державі. Уряд має створити для всіх рівні умови і запобігати спробам хабарів.
Але і бізнес має обмежувати своє бажання дати хабар. З іншого боку - уряд має знизити податки з зарплатні, аби бізнес був зацікавлений працювати "по-білому" і відпала потреба користуватися послугами так званих "обнальщиків".
- Потрібно міняти систему. Система – це бюджетники, які часто неефективні. Але вони ще й електорат. Їх потрібно звільняти, перекваліфіковувати. В Україні змінилися верхи, але низи залишилися. Люди, які брали хабарі, залишилися на місцях. Є конкретний перелік того, що потрібно зробити, чи потрібен іще один Майдан, щоб "винесли" всіх остаточно?
- Не хотілося б, звісно, щоби були ще жертви лише для того, щоб змінилися правила гри. Мені здається, що в уряді сьогодні працюють достатньо розумні люди, щоб збагнути: тих жертв, які приніс український народ, має бути достатньо.
І тому дуже шкода бачити, що сьогодні продовжують працювати корупційні схеми. І ви правильно кажете: має бути кадрова чистка. Якщо зволікати з цим, то матимемо те, що й раніше.
- Повернімося до страхів – підписання Україною в 2014 році економічної частини асоціації з Європейським Союзом. Ви аналізували, які галузі економіки залишаться в плюсі, а які - в мінусі?
- Дивіться. Коли ми вступили в СОТ, хіба суспільство відчуло кардинальні зміни? Ні. А боялися того, що обвалиться вся економіка. Пам’ятаєте? Мені здається, насправді страхи є більшими, ніж реальні загрози, які несе той чи інший документ.
Так само і створення зони вільної торгівлі з ЄС несе в собі певні ризики – наприклад, російські ринки можуть закритися в короткостроковій перспективі. Вони, власне, вже закриваються для України. Але при розумінні цих ризиків угода з ЄС усе ж принесе багато позитиву. Ви запитаєте, чому? Тому що, якщо ти конкурентоспроможний, то маєш можливість експортувати товари та послуги в ЄС і користуватися перевагами, які надає ЄС. А якщо ні – то переваги ринків Європи для тебе закриті. Це спонукає підприємства до того, аби нарощувати свою вагу, конкурентоспроможність, бути більш креативними.
-А тепер уявімо ситуацію, що це ви розповідаєте "червоному" директору вагонобудівного заводу на сході України...
- Він, можливо, буде здивований, скаже, що я говорю про якісь космічні речі.
 |
Ситуацію потрібно змінювати, але це дійсно складно. Та якщо чіплятися тільки за це, то ми нічого не зможемо зробити. Потрібно бути готовим до того, що тебе "не будуть любити", бути готовим до економічних жертв у короткостроковій перспективі.
Ми сприймаємо угоду про асоціацію і про зону вільної торгівлі як можливість імпорту цінностей з ЄС. Це можливість змінити правила гри. І якщо це відбудеться, то, звичайно, певні компанії, які не готові до зміни світогляду, зникнуть. Але, з іншого боку, зараз країну покидають молоді, талановиті люди. Вони їдуть за кордон, здобувають там освіту і намагаються залишитися. Потрібно створити умови тут, адже якщо молода та професійна молодь виїде, то з ким ми залишимося?
- В якій ситуації перебуває сьогодні бізнес, коли в країні окуповано Крим, на сході тривають військові дії?
- У складній. Деякі компанії, які не можуть виживати, і не мають підтримки зі штаб-квартир, змушені закриватися. Члени нашої Асоціації поки що тримаються. Міжнародні компанії кажуть, що зазнають суттєвих збитків і тримаються за рахунок прибутків попередніх років, або за рахунок підтримки материнських структур. Компанії розуміють, що складні часи потрібно пережити.
- Читаємо новини про відтік капіталу з Росії. З початку 2014 року пішло більш ніж 200 млрд доларів через агресію щодо України. А в Україні яка ситуація?
- До України капітали, що "втекли" з Росії, не прийшли. Повільно приходили раніше і не приходять зараз. Бізнес - в очікуванні подальших кроків, розвитку подій. Від цього залежить, чи будуть приходити сюди нові інвестори.
- До речі, про інвесторів. В Україну планує зайти IKEA. Це дивна історія з огляду на передісторію, коли раніше від цієї компанії вимагали хабарі за дозвільну документацію.
- Я знаю, що міністр економіки Павло Шеремета взяв на себе зобов’язання привести сюди IKEA. Для нього це вже питання гідності. Якщо вдасться, то це буде чудово, адже в нас не вистачає позитивних новин про прихід в Україну таких інвесторів. Такі новини дозволять іншим прийняти рішення про інвестування в Україну.
- Як інвестори сприйняли те, що Україна втратила Крим?
- Деякі бізнеси мали там близько 5% доходів, деякі - 10-15%. Багато компаній пішло звідти, запропонувавши персоналу переїхати на материк. Для бізнесу головне - це передбачуваність і керованість процесами. Їм важливо розуміти, як регіон буде розвиватися. Я не думаю, що варто очікувати швидких інвестиційних вливань у Крим. Це поки що "сіра зона". Складно уявити, що якісь європейські чи американські компанії підуть зараз туди вкладати гроші. Потрібно в Україні створити такі умови, щоби Крим переглянув своє рішення.
