INSIDER пройшов із Маршем рівності, аби розповісти, що не сподобалося націоналістам, а також про те, хто і чому вийшов сьогодні під веселковим (і не лише таким) стягом.
Напередодні
Безпрецедентні заходи безпеки. Саме так ще за місяць до проведення Маршу рівності називали сьогоднішню роботу правоохоронців. Пізніше стало відомо, що організатори КиївПрайду анонсують 5 тисяч учасників. В поліції ж заявили про 6 тисяч правоохоронців, яких задіють на недільному заході.
В неділю вночі парк імені Тараса Шевченка і територію навколо огородили металевим парканом і встановили рамки. Примітно, що людей, які проживали в будинках на цих територіях, поліція вночі не пропускала. Це видно на відео, яке вночі напередодні Маршу рівності виклала журналістка Ганна Грабарська.
Незважаючи на це, праворадикали змогли потрапити на територію заходу і, так би мовити, “заняли позиції” разом з поліцією ще вночі. Вранці вони перекрили дорогу перед Червоним корпусом університету Шевченка і пообіцяли, що “не будуть пропускати геїв”.
Така поведінка націоналістів була передбачуваною — вони вже вкотре “супроповоджуть” Марш рівності подібними акціями.
До того ж цього року ситуація значно загострилася у публічній площині. Напередодні Маршу рівності противники ЛГБТ зламали сайт однієї із профільних організацій та розмістили на ньому повідомлення з погрозами фізичної розправи над його учасникам.
До цього в Києві з'явилися білборди, де голова ОУН Микола Коханівський нібито обіймає співзасновника організації "Чорний Комітет" Богдана Тицького та підтримує "КиївПрайд". Коханівський заявив, що судитиметься з авторами, коли з'ясує, хто зробив борди, а також зробить все, аби зірвати Марш рівності.
Незважаючи на це Марш рівності таки відбувся, щоправда змінив маршрут і уникнув зустрічі з противниками ідей КиївПрайду.
В очікуванні
Анонсований подовжений маршрут Маршу рівності брав свій початок з перетину вулиць Володимирської і Богдана Хмельницького. На практиці збільшення маршруту не дуже суттєве - лише на квартал більше, ніж минулого року. Біля Будинку вчителя о 9 годині почала шикуватися колона ЛГБТІ-активістів та людей, які вийшли їх підтримати.
На протилежній стороні дорога була перекрита противниками веселкового дійства. Тут люди агресивно реагували на будь-які яскраві речі. Дівчина з блакитним волоссям, яка проходила повз викликала шквал образ и криків “Ганьба!”.
— А чого ви кричите на неї? Через те, що у неї волосся пофарбоване? — запитувала молодика в камуфляжі журналістка одного з телеканалів.
— Та по ній видно, там обличчя дегенеративне. Подивіться на нас — ми всі молоді, красиві, розумні. А вони — відсталі, по ним же видно, — безапеляційно заявив молодик.
 |
Серед ініціаторів перекриття вулиці — активісти “Правого сектору”, “С14”, “Християнського союзу” та Асоціації проти гомосексуалізму. Вони щиро вірять, принаймні заявляють про це, що гомосексуальність є хворобою, а геї — чи не єдині поширювачі хвороб, що передаються статевим шляхом.
— Геї є поширювачами невиліковної інфекції ВІЛ. Вони є загрозою для української сім’ї, а значить є загрозою національній безпеці України.
— Є родина, є країна! — скандували жінки і чоловіки біля Червого копусу.
Інша жіночка похилого віку навіть спочатку не зрозуміла, де вона знаходиться. А коли втямила, обурено сказала що їй, як викладачу університету, соромно тут знаходитися, бо її засміють студенти.
Поліція до цього дійства ставилася радше флегматично і, здавалося, навіть не намагалася хоча б якось взаємодіяти з радикалами. При цьому, акція Маршу рівності була погоджена з Київрадою і маршрут її проходження мали забепечувати правоохоронці.
— Збоченцям ганьба! — намагалися докричатися до ЛГБТІ-колони націоналісти.
Вони навіть зуміли завезти на територію заходу автомобіль з підсилювачами для своїх пісень. Плейлист праворадикали також підібрали відповідний — спочатку “Одна калина” Софії Ротару, потім радянське “Папа может быть кем угодно” і ще кілька російських пісень, де згадується поняття традиційної родини.
Загалом праві назвали сьогоднішній захід “жахливим шабашем”, ”оскверненням Києва” і пропагандою збочення.
Під веселковим стягом
На іншій стороні вулиці Володимирської атмосфера була діаметрально протилежною. Люди трималися за руки, співали пісень та говорили про рівні права для всіх. Кілька пар цілувалися.
На автомобілі в центрі колони їхали травесті діви.
— Моє сценічне ім’я Майдана. Не плутайте з Майданом. Це не провокація. Насправді мене звати Костя. Я тут, бо я просто більше не хочу боятися, — розповідала одна з учасниць журналістам.
 |
Окрім організованих груп, як от від Amnesty International та ще кількох організацій, були і такі, хто прийшли самостійно чи з компанією друзів.
— Я приїхала сама з Запоріжжя, бо я за однакове ставлення до всіх — до людей з різними орієнтаціями, — розповіла жінка в веселковій футболці.
Серед активістів тут не лише молодь. Ось наприклад учасниця маршу Олена народилася в Англії, але вже понад 20 років живе в Києві. На вигляд їй більше 50, і вона шанувальниця гей-культури. На її думку, гомосексуальність це не хвороба, а вона сама прийшла сьогодні підтримати всіх, кому потрібно відкритися суспільству. Ії батьки, розповіла вона, яким вже по 70, також нормально ставляться до одностатевих стосунків.
Студентка Мирослава ще не знає як позиціонувати себе у суспільстві, але на її думку вже давно настав час почувати себе безпечно і вільно.
— Мені здається це дико не бути тут сьогодні, — каже вона.
Їй не подобається, що в Україні задля безпеки доводиться залучати правоохоронні органи. Адже у Німеччині, де Мирослава також була учасницею маршу, цей захід проходив без охорони. Вона порівняла його з вечіркою, де святкують рівність та розмаїття усі, незалежно від сексуальної приналежності.
 |
Тим часом організатори Прайду вирішили таки почати рух. Оскільки праворадикали так і стояли на шляху Маршу рівності, колона, рухаючись, змінила маршрут. Націоналісти перед червоним корпусом залишилися в оточенні поліції, а прихильники ЛГБТІ дійшли організованою колоною у супроводі нацгвардійців вулицею Терещенківською до вулиці Льва Толстого.
Активісти скандували “Права людини — свобода України”, “Будьмо гей”, “Так громам, ні погромам”, “Бунтуй, кохай, права не віддавай”.
Уже наприкінці маршруту відбулася невелика сутичка. Троє противників ЛГБТІ вирішили власними силами зупинити колону.
— Вони інфіковані. Геї — вони інфіковані. Кого ви охороняєте? Поліція - ви ж не п*дари, давайте з нами, — відчайдушно закликали вони правоохоронців.
Однак ця “акція” успіху не мала — кордон поліціянтів просто зніс їх на своєму шляху, довівши учасників Маршу до самого метро, яке, до речі, було відкрите на кілька годин лише для учасників заходу, і мало розвезти їх на кінцеві станції.
Марш завершився. Дехто з учасників скористалися заходами безпеки, зняли прапори, яскраві речі і поїхали подалі від місця його проведення - на метро або ж на автобусах від організаторів. Дехто вирішив залишитися в центрі і обговорював ходу з однодумцями.
Тим часом біля червоного корпусу все ще стояли націоналісти. Коли поліція їх розблокувала і почала відходити, в неї полетіли пластмасові пляшки. Локальна сутичка з “копами” завершилася затриманням 6 націоналістів і депутата Київради від “Свободи” Володимира Назаренка.
