У найближчі тижні Європейський союз збирається прийняти рішення про продовження дії економічних санкцій проти Росії у зв'язку з конфліктом навколо України до кінця січня.
Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на ряд високопоставлених європейських чиновників і дипломатів, пишуть Ведомости.
За їх словами, європейці сподіваються посилити тиск на Кремль, щоб домогтися виконання ним мінських домовленостей про припинення вогню на сході України.
Це рішення швидше за все посилить напруженість у відносинах між ЄС і Москвою, яка, по всій видимості, передбачала розколоти єдину позицію країн союзу щодо санкцій політики, зазначає газета.
У Москві, мабуть, сподівалися, що завдяки відносному затишшю в Україні після підписання домовленостей у Мінську 12 лютого країни, що займають менш жорстку позицію по відношенню до Росії, виступлять принаймні за пом'якшення санкцій, додає WSJ.
У 2014 р. Європейський союз у зв'язку з ситуацією на Україні ввів щодо Росії санкції і обмежив співпрацю з Москвою. В кінці липня, незабаром після катастрофи під Донецьком малазійського літака Boeing з майже 300 людьми на борту, рішенням Ради ЄС секторальні санкції були накладені на найбільші держбанки - Ощадбанк, ВТБ, Газпромбанк, ВЕБ, Россельхозбанк. Їм був обмежений доступ на європейський ринок капіталу: банки та їх дочірні структури (з часткою в 50% і більше) втратили можливість залучати в ЄС акціонерний капітал, а також борговий терміном більше 90 днів. Була встановлена заборона на інвестиції в інфраструктурні, транспортні, телекомунікаційні та енергетичні сектори, а також видобуток нафти, газу і мінералів. Для цих секторів економіки заборонено надання фінансових та страхових послуг. Також було обмежено укладення нових контрактів на постачання зброї, машинного обладнання, електроніки, інших товарів подвійного призначення, а також високотехнологічного обладнання для видобутку нафти в Арктиці, на глибоководному шельфі і сланцевої нафти. Санкції також були введені відносно компаній, чиї дії, на думку Брюсселя, підривали суверенітет України, - Російського національного комерційного банку, концерну "Алмаз-Антей" та авіакомпанії "Добролет".
У вересні Європейський союз ввів другий пакет секторальних санкцій. Він поширив обмеження на доступ до ринку фінансування ЄС на три ключові паливно-енергетичні компанії - "Роснефть", "Транснефть", "Газпром нафта" і три оборонні компанії - "Оборонпром", ОАК, "Уралвагонзавод". Крім того, введено нові обмеження в нафтовій сфері: компаніям ЄС було заборонено надавати послуги з розвідки і видобутку глибоководної, арктичної і сланцевої нафти. Також термін, на який потрапили під секторальні санкції російські могли залучати гроші в Європі, був скорочений з 90 до 30 днів.
Підготовка документів з продовження санкцій ще не завершена, деякі ще навіть не обговорювалися офіційно на загальноєвропейському рівні, говорять опитані WSJ офіційні особи. Проте в Брюсселі зростає впевненість, що країни ЄС зберігають єдність у питанні про необхідність продовжувати проводити політику з метою не допустити ослаблення тиску на Москву, поки мінські угоди не будуть виконані повністю, включаючи виведення з території України російських військ і озброєнь і відновлення контролю Києва над російсько-українським кордоном.
