Рада Європи опублікувала доповідь Міжнародної дорадчої групи про розслідування випадків насильства під час Євромайдану, які відбулися з 30 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року.
Група визнає, що після 22 лютого 2014 року розслідування наштовхнулося на серйозні перешкоди, які, однак, не можуть виправдати існуючі недоліки. В Раді Європи вважають, що Міністерство внутрішніх справ прямо перешкоджало переслідуванню головних підозрюваних у справі про розстріл на Інститутській; Генеральна прокуратура також не провела всіх необхідних дій.
INSIDER зібрав головні висновки, які зробила МДГ щодо розслідування злочинів української влади за рік після Євромайдану.
Немає значного прогресу
МДГ заявляє, що за рік українська влада не показала значного прогресу в розслідуванні побиття учасників акцій під час розгону демонстрації 30 листопада, під час заворушень на вулиці Банковій, слідчі не просунулися у справах щодо вбивства активістів і самих правоохоронців.
"За розгін 30 листопада лише один високопосадовець опинився перед судом і лише в січні 2015 року деяким правоохоронцям було вперше повідомлено про підозру", - йдеться у звіті.
 |
Також жодній особі не було повідомлено про підозру за нанесення травм правоохоронцями учасникам протестів і журналістам 1 грудня та в ніч із 10 проти 11 грудня 2013 року.
За даними МДГ, тільки один високопосадовець перебуває під слідством за використання правоохоронцями спецзасобів проти мітингувальників, проте про ймовірну дату судового розгляду щодо нього не відомо.
За вбивство 77 учасників акцій протесту та вогнепальні поранення 184 учасників у січні-лютому 2014 року лише двоє "беркутівців" мають постати перед судом, повідомляє МДГ.
Експерти зазначають, що Генпрокуратура звинувачує "Беркут" у розстрілі лише 39 учасників акцій протесту.
"Лише наприкінці лютого 2015 року генеральний прокурор зробив заяву, що двадцятьом співробітникам "Беркута" було оголошено про підозру. Втім, на той час вісімнадцять із цих співробітників утекли, внаслідок чого затримати вдалося лише двох", - сказано у звіті.
За побиття учасників протесту на вулиці Банковій 1 грудня 2013 року прокуратура не підозрює жодну особу.
 |
"Обмежений та запізнілий прогрес", - так МКГ охарактеризувала розслідування справ щодо Автомайдану.
"Жодній особі не було повідомлено про підозру за фактом загибелі 13 і отримання поранень 207 правоохоронцями під час проведення акцій протесту на Майдані. МДГ не отримала жодної інформації від МВС про характер або перебіг цих розслідувань", - ідеться в доповіді.
Також МДГ не отримувала жодної інформації щодо того, чи було почато розслідування за фактом травмування 712 інших правоохоронців.
"Видається, що лише розслідування фактів загибелі правоохоронців було передано у відання новоствореного Управління спеціальних розслідувань", - зазначено у звіті.
Також МДГ повідомляє, що єдиною справою, яку було розглянуто в суді, є справа щодо принизливого поводження з активістом Гаврилюком.
"Утім, попри знайдені докази та зізнання правоохоронців у вчиненні тяжких злочинів, жодна особа не відбула покарання у вигляді ув’язнення", - йдеться у звіті.
Врешті, МДГ не отримала інформації про жодні розслідування, порушені за фактом зникнення безвісти навіть тих вісьмох осіб, які були офіційно визнані зниклими на Майдані.
Серйозні перепони для слідчих
МДГ вважає, що перепони, з якими зіштовхнулися особи, відповідальні за розслідування подій на Майдані, є серйозними, і їх вплив на перебіг розслідування не можна недооцінювати.
"Однак ці проблеми не можуть виправдати всі ті недоліки, які не були їх неминучим наслідком. Теперішня влада безперечно мала та має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення відповідності розслідувань вимогам статей 2 і 3 Конвенції", - вважають експерти МДГ.
За даними міжнародної групи, навесні була можливість затримати, ймовірно, всіх основних підозрюваних, але нею не скористалися. Ще наприкінці літа в Україні перебували від 8 до 12 головних підозрюваних.
Однак, за словами керівника слідчої групи Олексія Баганця, після того, як він повідомив генпрокурора Віталія Ярему про намір їх затримати, той змінив керівництво групи.
Брак незалежності розслідування і відсутність співпраці між відомствами
МДГ дійшла висновку, що під час розслідування подій на Майдані слідчим органам бракувало незалежності, оскільки, по суті, слідчі займалися справами своїх колег.
Також експерти вважають, що призначення деяких осіб після подій на Майдані на керівні посади в МВС "сприяли втраті зовнішніх характеристик незалежності цього органу та слугували підриву віри громадськості в готовність МВС розслідувати злочини, вчинені під час Майдану".
Більше того, МДГ дійшла висновку, що позиція МВС стосовно ГПУ не сприяла такій співпраці, а з певних точок зору навіть перешкоджала розслідуванню.
Експерти вказують на небажання Служби безпеки України співпрацювати з Генпрокуратурою, а Генпрокуратуру підозрюють у небажанні розслідувати можливу відповідальність співробітників СБУ під час Майдану.
Приклад неефективності: розслідування справи "беркутівців"
Як приклад відсутності співпраці правоохоронних органів України експерти наводять розслідування проти "Беркута", яке є "показовим щодо відсутності співпраці та перешкоджання з боку МВС, які суттєво загальмували це основне розслідування".
МДГ також серйозно занепокоєна тим, що великій кількості співробітників "Беркута" не було повідомлено про підозру протягом того часу, коли генеральним прокурором був пан Ярема.
 |
Недостатня поінформованість суспільства та амністія правоохоронців
Також МДГ вважає, що амністія або помилування правоохоронців, причетних до вбивств і випадків неналежного поводження, суперечитимуть зобов’язанням України щодо проведення ефективного розслідування.
Експерти вказують, що влада недостатньо інформувала громадськість про перебіг і стан розслідування злочинів на Майдані.
Недостатня кількість слідчих
МДГ вважає, що впродовж 2014 року Генпрокуратура не надала достатньої кількості слідчих для роботи щодо злочинів Майдану, а розподіл повноважень між ГПУ, МВС, прокуратурою Києва "не є ані послідовним, ані ефективним".
"Крім цього, МКГ не вважає ефективним нагляд ГПУ за слідчою діяльністю прокуратури міста Києва", - йдеться в доповіді.
Головне розслідування – вбивства на Майдані
МДГ вважає пріоритетним розслідування розстрілів на Майдані в період 19-20 лютого 2014 року. У своєму звіті експерти Ради Європи опираються на дані від Генпрокуратури, яка займається розслідуваннями цих подій.
Небесна сотня
У період між 22 січня та 20 лютого загинуло 77 осіб, 67 яких були застрелені. Вогнепальні поранення 19-20 лютого отримали 183 особи.
Більшість цих смертей і поранень сталася впродовж 18-20 лютого: лише 20 лютого на вулиці Інститутській та поблизу неї було вбито 49 осіб і поранено з вогнепальної зброї 93 особи.
 |
Сили та засоби для розгону та розстрілу Майдану
Загалом понад 11 тис. працівників МВС і СБУ були залучені до протидії Євромайдану.
Серед залучених підрозділів МВС був "Беркут", внутрішні війська та їхні спецпідрозділи "Барс", "Ягуар", "Леопард", "Тигр", а також спеціальний антитерористичний підрозділ "Омега"; інші спецпідрозділи, у тому числі підрозділ департаменту боротьби з організованою злочинністю "Сокіл".
Крім того, до операції було залучено підрозділ СБУ "Альфа", а також Управління державної охорони.
Докази знищені
МВС і СБУ наголошують, що не мають документів чи планів щодо розгону Євромайдану, оскільки вони зникли або знищені.
ГПУ зазначає, що МВС і СБУ не надали їй ефективної допомоги в отриманні чи відтворенні цих документів.
 |
Початок "спецоперації"
Розслідування показало, що спецоперація СБУ розпочалася 18 лютого зі штурму Будинку профспілок із метою очищення його від учасників акцій протесту.
Навколо будівлі було встановлено кордон із внутрішніх військ; на дахах будівель поблизу Будинку профспілок було виставлено групи, кожна з яких складалася з семи снайперів СБУ, озброєних снайперськими гвинтівками.
Понад 200 співробітників спецпідрозділу "Альфа", озброєних автоматами Калашникова та снайперськими гвинтівками, були розміщені на даху Будинку профспілок і рухалися поверхами вниз; штурм припинився із початком пожежі; дві особи, чиї тіла було пізніше знайдено в будівлі, померли не від вогнепальних поранень.
ГПУ підтвердила МДГ, що тієї ночі під час штурму Будинку профспілок від вогнепальних поранень та інших тілесних ушкоджень загинуло 13 людей.
 |
Другий етап спецоперації СБУ з розгону учасників акцій протесту стосувався розміщення груп снайперів із семи осіб кожна на даху будівлі Кабінету Міністрів 20 лютого 2014 року.
Спецназівці не стріляли і не бачили, як стріляли інші
ГПУ повідомила МДГ, що їй вдалось ідентифікувати та допитати більшість посадових осіб і снайперів спецпідрозділу "Альфа", які брали участь у цій операції, оскільки вони залишаються на території України.
Усі вони стверджують, що не стріляли зі зброї, за винятком попереджувальних пострілів у Будинку профспілок, і не бачили, щоби це робив хтось інший, а також що вони повернули усю свою зброю та набої.
На місцях злочинів ГПУ не знайшла жодних слідів пострілів, патронів чи куль для зброї, яка перебувала в розпорядженні співробітників підрозділу "Альфа". Радіоперемовляння між співробітниками "Альфи" не надали жодних доказів, що вони стріляли.
Державна охорона, що відповідає за захист адміністративних будівель, у тому числі Кабінету Міністрів України, не підтвердила ГПУ, що снайпери спецпідрозділу "Альфа" стріляли зі своєї зброї.
Більшість убивств скоїв "Беркут" Садовника
ГПУ підтвердила МДГ, що за більшість убивств, скоєних 20 лютого 2014 року, може бути покладена на співробітників "Беркута".
20 лютого 21-24 співробітників "Беркута" стріляли в учасників акцій протесту, піднімаючись вулицею Інститутською.
Понад 30 осіб було застрелено з-за бетонної барикади біля виходу зі станції метро "Хрещатик" на вулиці Інститутській. На відео в інтернеті видно, як співробітники"Беркута" в чорній уніформі з жовтими нарукавними пов’язками стріляють із цього місця.
Представники ГПУ зазначили, що ніхто зі співробітників не міг використовувати свою зброю без наказу їхнього керівника, пана Садовника.
Принаймні трьох із 49 вбитих на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року було застрелено з готелю "Україна" або будинку консерваторії; крім того, за непідтвердженими даними ще 10 осіб загинули від пострілів осіб, які перебували на дахах будинків.
ГПУ повідомила МДГ, що в матеріалах справи немає жодних доказів причетності "Беркута" до розстрілів 22 січня 2014 року на вулиці Грушевського, 18 лютого у Маріїнському парку та в ніч із 18 проти 19 лютого 2014 року.
З чого стріляли
Більшість пострілів, які призвели до 49 фатальних наслідків на вулиці Інститутській 20 лютого, було зроблено з автоматів Калашникова (АКС-47) калібру 7,62x39 мм.
Крім того, на озброєнні силовиків, окрім автоматів, були гвинтівки Драгунова та бельгійські гвинтівки TRG.
Теорія "третьої сили"
ГПУ розглядає можливість того, що за певну кількість смертей і поранень 20 лютого на Майдані несе відповідальність "третя сила". Про це заявляв і Петро Порошенко, і голова СБУ Валентин Наливайченко, вказуючи на причетність ФСБ до розстрілів майданівців і правоохоронців.
Проте ГПУ стверджує, що СБУ не надала їй жодної інформації стосовно проникнення агентів ФСБ до структур СБУ, через що ГПУ не може довести присутність ФСБ на Майдані чи причетність ФСБ до розстрілів.
ГПУ заявляє, що станом на листопад 2014 року в неї немає достовірних доказів причетності третьої сили й обґрунтованих версій щодо того, що це за третя сила, і якою могла бути її мета.
МВС висунуло, однак не розвинуло, версію про те, що "третя сила" може бути відповідальною за розстріли правоохоронців та активістів на Майдані.
СБУ у своєму поданні до МДГ не коментувала питання пострілів, здійснених "третьою силою".
Підсумкові зауваження – загальне відчуття безкарності
"Глибокі рани, залишені в українському суспільстві бурхливими подіями на Майдані, заживуть ще не скоро", - йдеться в доповіді.
 |
МДГ зазначає, що в Україні суспільство не має жодної впевненості в проведенні незалежного та ефективного розслідування злочинів під час Євромайдану.
"Натомість існує загальне відчуття безкарності правоохоронних органів і небажання чи нездатність із боку органів розслідування притягнути до відповідальності тих, хто винен у смерті чи завданні тілесних ушкоджень", - доповідають експерти Ради Європи.
Експерти зазначають, що розслідування і далі стикається зі значними труднощами, однак вони закликають "палко вірити в те, що завдяки висновкам, які зробила МДГ у своєму звіті, буде досягнуто прогресу в розслідуванні".
