Жителі Донбасу повинні повстати.
Не ці, гнані й голодні, які зараз називають себе "народними республіками". Справжні жителі Донбасу, мешканці окупованих містечок і сіл.
Перші дзвіночки вже чуємо. То там говорять про появу партизанів, то там беззбройні люди вибили бандитів із блок-посту, то там група небайдужих прийшла до Стрілка з вимогою йти геть…
Терористи, звісно, жорстоко розправляються з повсталими. Але, здається, донбаський народ поволі починає розуміти - гірше не буде. Їх або використають живим щитом, або мобілізують на інженерні роботи, або пограбують, або зґвалтують, або підселять до їхніх помешкань бійців.
Звісно, зараз так і хочеться нагадати - вони самі в цьому винні. Бо один раз уже "повстали", кидаючись на броню українських транспортерів та не пускаючи наших солдатів з криками: "Хунту геть!".
До речі, частина населення, навіть якщо чиїсь будинки розбомбили, далі про це не шкодує. Мовляв, ми тримаємося, ми воюємо, а життя вперше за багато десятків років наповнилося хибним, але - смислом. Проте це означає лише те, що протестний потенціал жителів Донбасу до кінця не використано. Одна річ - кидатися на наших солдатів, які нікому з місцевих нічого поганого не зроблять. І зовсім інша - опиратися тим, хто вже прирік мирне населення на жертву.
Мені здається, жителі Донбасу, які не виїхали із зони воєнних дій, невдовзі почнуть повставати проти терористів активніше. Повстання в Слов'янську - ось те, чого не передбачає Путін, не бере до уваги Гіркін-Стрілок, і, до речі, чомусь не припускає ні керівництво АТО, ні президент України, автор мирного плану. Хоча воно здатне не лише поламати всі плани окупації Донбасу, а й звести нанівець будь-яку тривалу дестабілізацію.
Якщо мирний народ збунтується, у розрахунки Петра Порошенка теж буде внесено певні корекції. Це означатиме: жителі Донбасу справді хочуть змін.
Можливо, під "змінами" вони розуміють дещо інше, ніж Майдан та решта України, але вони точно вимагатимуть від влади організувати і провести місцеві вибори й обіцяну децентралізацію швидше, ніж їм пообіцяв президент. І процес відбудеться на згарищах. Ніхто не чекатиме, поки збудують придатне для виборчої дільниці місце.
Жителі Донбасу, як мені здається, уже готові бити по терористах із тилу. І коли наспіє армія, місцеві громади вже встигнуть обрати серед себе лідерів. Та висувати їх на посади старших над собою. Разом із ними налагодять мирне життя. Й ніхто більше не посміє прикриватися людьми, мов живими щитами, та грабувати шахтарів.
До речі, про повстання в тилу ворога... Криму це так само може стосуватися. Невже не дістало?
