Голова тимчасової слідчої комісії ВР щодо вбивств на Майдані нардеп Геннадій Москаль заявляє, що з 30 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року було вбито 7 військовослужбовців внутрішніх військ та 10 міліціонерів.
"За цей період тілесні ушкодження різного ступеню важкості отримали 1 тисяча 127 працівників міліції. Із загальної кількості постраждалих 196 чоловік отримали вогнепальні поранення", - цитує Москаля його прес-служба.
"Всі вогнепальні поранення та вбивства працівників МВС були здійснені в Києві в період із 18 по 21 лютого цього року. При цьому працівники міліції та військовослужбовці внутрішніх військ на момент отримання вогнепальних поранень були без табельної зброї", - йдеться у повідоменні.
Москаль повідомляє, що потерпілих від вогнепальних поранень військовослужбовців та працівників міліції направляли до Центрального госпіталю Міноборони, Центрального госпіталю МВС та госпіталю ГУ МВС України у Києві.
"Із незрозумілих причин оперативно-слідчі групи за даними фактами не виїжджали, тому вилучені з тіл поранених кулі залишилися в госпіталях", - зазначає Москаль.
"Хто саме стріляв у працівників правоохоронних органів, поки не відомо. ТСК встановила, що політичні партії ВО "Батьківщина", "Удар" Віталія Кличка та ВО "Свобода" не мали на Євромайдані озброєних формувань", - заявляє Москаль.
"Більш того — за допомогою своїх активістів та народних депутатів вони виявляли осіб із вогнепальною зброєю й передавали їх працівникам МВС Києва", - запевняє він.
"Всім, хто знаходився на Євромайдані в період масових протистоянь, було категорично заборонено мати вогнепальну зброю", - додає Москаль.
ТСК вважає, що використання зброї могло бути здійснено:
1. Агентурою МВС та СБУ, яка вдавала з себе активістів Євромайдану (їм могли надати вилучену з незаконного обігу зброю, яка зберігалася на складах МВС та СБУ);
2. Штатними працівниками оперативних служб МВС та СБУ, які вдавали з себе активістів Євромайдану й ховали обличчя під масками;
3. Особами, які мали власні поняття соціальної справедливості й діяли на власний розсуд.
Встановлено, що багато вогнепальних поранень було здійснено снайперами — це робилося для ескалації суспільно-політичної напруги в Києві з подальшим запровадженням надзвичайного стану.
