Що горіло

Ранок 3 вересня для більшості столичних екологів розпочався зі шквалу телефонних дзвінків від журналістів і пересічних мешканців. Кияни хотіли знати, як уберегти здоров’я, чи варто евакуюватися з міста, та в якому напрямку. Димом затягнуло все місто й область, показники забруднення повітря, наведені СЕС, перевищували норми в декілька разів. Звідки в столиці стільки диму?

Офіційно через ЗМІ повідомляли, що джерело диму – сосновий ліс поряд із с. Зазим’я (Білодібровне лісництво Дарницького лісопаркового господарства) на північно-східній околиці Києва, а також – в районі селищ Коблиця та Великий Ліс. Сотні тисяч українців, покладаючись на ЗМІ, зробили висновок, що джерело диму - саме ці клаптики лісу в двох локаціях.

Проте чи саме ці локації мають бути в центрі уваги?

Упродовж кількох діб прогноз погоди вперто диктував незмінний західний вітер. Відео, відзняте на місці подій, показує, що значна частина пожежі – низова, та й охопила не стиглі насадження, а молоду лісову посадку. Проте і того диму, що видно на відео, достатньо, щоб роздивитись, як вітер здуває його на схід від Києва. Не в місто! Тож скандальні пожежі в області  – не джерело столичного задимлення.

Лише одна людина, яка почала цього дня зі мною розмову про дим, студент-біолог Павло, сказав зовсім не те, що говорили всі інші: "У моєму селі вже тиждень горить…".

Рідне село Павла розташоване на Рівненщині. Мій співрозмовник не помилився. Дійсно, дим у Києві принесений не з міської околиці, а з далекої Рівненщини, з лісів і боліт, розміщених за 500 кілометрів на захід від Києва!

Починаючи з 26 серпня в лісах Поліського регіону - Рівненської і Житомирської областей - спалахнуло понад півтисячі пожеж! 2 серпня супутники NASA зафіксували одночасно 472 пожежі в цих областях – рекордна кількість.

Чому киянам не повідомили про справжнє походження диму? Можливо, увагу відвели на місто, тому що пожежі були незначними і загасити їх, показавши результат, було порівняно просто. Загасити майже півтисячі пожеж у двох областях силами МНС було дійсно нереально. Це рекордна кількість пожеж, які одночасно охопили Полісся. Пожежі, ймовірно, зумовлені аномально посушливим літом, до якого навряд чи були готові підрозділи МНС.

Дощі, що почалися 3 вересня в західних областях, зменшили кількість пожеж майже до нуля, втім дим не розвіяли. Ще не один день вітер доноситиме їдкий дим до Києва.

Будь-який користувач інтернету може відвідати сайт fires.kosmosnimki.ru та подивитися розташування та площу пожеж на природних територіях на будь-якій частині планети в будь-який день.

Дим і радіація

Чому про справжню причину задимлення Києва не говорять посадовці КМДА, МНС і вище керівництво держави, звісно, сказати важко. Проте така практика доволі поширена. Достатньо згадати ситуацію піврічної давності, коли намагалися втаємничити найбільшу за роки незалежності пожежу в зоні відчуження ЧАЕС. Тоді, 28 квітня, ЗМІ повідомили, що в зоні відчуження ЧАЕС виникла масштабна лісова пожежа. 

Пожежа в Чорнобильській зоні. Фото прес-служби Кабміну

Разом із тим столичні екологи дізналися, що вогонь виник у самому центрі зони ще 26 квітня, в день річниці трагічних подій 1986 року. Супутник Terra зафіксував два епіцентри вогню о 19:00, на заболоченій території в самому центрі зони, де ввечері не мало би бути людей. Найцікавіше, що це сталося не 28 квітня, а на два дні раніше – 26-го.

Саме аналогія із квітневою пожежею в зоні відчуження підштовхнула екологів до думки, що дим може бути радіаційно заражений.

Дійсно, більшість пожеж, що відбувалися днями на Рівненщині та Житомирщині, просторово накладаються на радіаційний слід, що залишився на території Полісся після трагічних подій 1986 року під час аварії на Чорнобильській АЕС.

Карта пожеж за останні дні

Проте такі очевидні висновки чомусь зовсім не звучать від компетентних держслужбовців.

Для прикладу, можна переглянути мапу на сайті СЕС м. Києва, яка взагалі не показує жодних пожеж за межами Києва.

Самотужки пересвідчитись у тому, чи раптом не перевищено безпечний рівень радіації в Києві (30 мР/г), кияни можуть за посиланням.

Замовчують також ще одну проблему. Користуючись "нагодою", лісівники квапливо почали рубати заборонений для вирубки ліс у сусідніх кварталах.  Ще з 1980-х років у "зеленому кільці" Києва не дозволяли рубати ліс суцільними рубками. Тож "по такому случаю" лісівники не проґавили можливості вирубати кількадесят гектарів нібито з метою локалізувати пожежу в Київській області. І це окрема тема.

Як убезпечити себе від диму?

Осінь традиційно називають "порою хвороб". До цього всі звикли і мало хто задається питанням, чому саме осінь, а не, наприклад, зима, є такою порою. Дійсною причиною зростання кількості захворювань є традиційне спалювання рослинних залишків (наприклад, опалого листя) восени. Щонайменше половина українців мають алергію на дим. Більшість із нас, звісно, про це не підозрюють, адже ніколи не проходили відповідний тест.

В умовах зниженого імунітету, восени, чимало людей легко підхоплюють хвороби. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати в людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

 "Горіння - це процес окиснення. Цей процес відбувається в природі не до кінця, оскільки більшість об'єктів у довкіллі мають різну вологість. Продукти неповного окиснення нерідко мають токсичні властивості. Під час лісових пожеж найбільше утворюється чадного газу та вуглекислий газ. Чадний газ спричиняє кисневе голодування, тобто недоотримання організмом кисню", - каже еколог Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Катерина Норенко.

"Якщо концентрація чадного газу невелика, організм може не зазнати відчутного негативного впливу. Але якщо концентрація велика, то для негативних наслідків треба небагато часу", – пояснює Катерина.

Фото прес-служби Кабміну

Також, за її словами, під час горіння викидаються оксиди нітрогену та сульфуру і різноманітні органічні речіовини. Всі ці речовини вступають у реакцію з водою, тобто подразнюють слизову оболонку. 

Тому, виходячи на вулицю, варто брати з собою вологу марлеву пов'язку або носовичок.

"Попіл і пил, що містяться в складі диму, також дуже шкідливі, адже викликають алергічну реакцію, а також подразнення дихальних шляхів. Передусім обережними варто бути людям із хронічними захворюваннями дихальних шляхів і серцево-судинної системи. Таким громадянам, а також дітям варто утриматися від перебування на відкритому повітрі", - додає Норенко.

Щодо прогнозу по Києву й області, то впродовж доби вітер має змінити напрямок із західного на південно-західний і надалі дим буде розвіюватися південніше Києва. Відтак готуватися до убезпечення дихальних шляхів слід не лише киянам, а й жителям півдня Київської області, Черкащини, Вінничини, Кіровоградщини та Полтавщини.