Україна має великі шанси зберегти "100-доларову знижку", яка передбачена "харківськими угодами", у Стокгольмському арбітражі.
Проте домогтися зміни договору про постачання газу від 2009 року між "Нафтогазом" і "Газпромом" шансів набагато менше.
Таку думку в коментарі INSIDER висловив партнер юридичної компанії FCLEX Олег Маліневський.
За словами співрозмовника видання, при оцінці шансів української сторони в Стокгольмському арбітражі важливе значення матиме зміст вимог, з якими українська сторона звертатиметься до суду, та їх підстави.
 |
"Якщо це збереження так званої 100-доларової знижки на газ згідно з "харківськими угодами", - це одна справа, тут Україна має гарні шанси на успіх, з огляду на неправомірність денонсації таких угод російською стороною. Якщо будуть заявлені вимоги про недійсність окремих положень газових угод 2009 року – то тут ситуація інша, й вона дещо ускладнюється тими ж таки "харківськими угодами", за якими український парламент де-юре затвердив газові угоди 2009 року", - каже Маліневський.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан заявив, що Україна готується до подачі позову до Стокгольмського арбітражного суду за контрактом між "Нафтогазом України" і "Газпромом" від 2009 року.
"Якщо ж буде заявлена вимога про зміну окремих умов газових угод 2009 року в частині ціни, то багато що залежатиме від обґрунтованості підстав для такої зміни, їх відповідності положенням газових угод", - вважає юрист.
Історія знає декілька прикладів розгляду Стокгольмським арбітражем позовів до "Газпрому" з питань контрактної ціни на газ: польська PGNiG, німецька E.ON, італійська Edison.
"Проте всі вони завершувалися добровільними поступками російського газового гіганта. Вочевидь, "Газпром" свідомо не доводив подібні справи до стадії винесення рішення, боячись отримання небезпечного судового прецеденту", - говорить Маліневський.
Проте подібні поступки з боку "Газпрому" навряд чи можуть бути прикладом для "Нафтогазу", з огляду на вкрай напружені політичні відносини між нашими країнами, вважає юрист.
У зв’язку з анексією Криму Росія вважає, що "харківські угоди" не діють і скасувала нульове мито на експорт газу для України. Ціна зросла на 100 доларів. Чи має Україна платити таку ціну з юридичного погляду?
"У питанні денонсації "харківських угод" варто виділяти юридичну та політичну сторону. Юридично позиція України доволі сильна, оскільки: (а) угодами не передбачено денонсації угод в односторонньому порядку; (б) сама причина для денонсації угод, обрана російською стороною, є неправомірною – жодна міжнародно-правова інституція не визнала Крим російською територією, підтверджуючи суверенітет цієї території за Україною", - каже юрист.
За його словами, питання ціни газу має політичний характер, а тому "Газпром" використає його з метою тиску на українську сторону. В такому випадку для "Газпрому" діє принцип - що більший борг "Нафтогазу", то легше обґрунтувати газову війну з Україною, яка судячи з усього вже розпочалася.
