Зе!Неделя: забыть обещанное

Володимир Зеленський хвацько розпочав свою каденцію на посту глави держави. Він розпустив Верховну Раду на другий день після інавгурації, порушивши закон. Хоча перед виборами ЗеПрезидент обіцяв піти у відставку, якщо це станеться.

Новий володар Банкової призначив голову Адміністрації президента всупереч законодавству про очищення влади.

На заклик глави держави до українців закордоном повернутися додому і працювати на благо України, злітаються втікачі часів президентства Віктора Януковича.

Зеленський обіцяв, що не призначатиме на посади кумів, натомість - призначає бізнес-партнерів з “Кварталу 95”.

А до обіцяного народовладдя у команді президента ставляться як до жарту, якими колишній шоумен щедро сипав у часи концертної діяльності.

INSIDER підсумовує перші п’ять днів роботи Зеленського на новій посаді.

Розпуск Ради

“Мій перший законопроект: “Про народовладдя”. Впроваджувати рівність та справедливість почну із себе. Мої законопроекти у цьому напрямі: “Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів”, “Про імпічмент Президента України”, “Про відкликання народного депутата України”, - написано в передвиборчій програмі Зеленського, з якою той реєструвався в ЦВК.

Але вибори минули і плани змінилися.

“Прошу вас ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс і зробити відкриті списки”, - дещо змінив пріоритети президент під час інавгураційної промови.

Зрештою першим законопроектом Зеленського став документ про зміну виборчих правил до Верховної Ради.

Але й тут слово розійшлося з ділом. Відкриті списки, про які говорив Зеленський, та яких вже не перший рік вимагає громадянське суспільство, залишилися за бортом запропонованого на розгляд депутатам президентського варіанту виборчого кодексу.

Команда президента підготувала документ із закритими списками, скасованою мажоритаркою та зі зменшеним до 3% прохідним бар’єром.

“Ми - за виборчий кодекс з відкритими списками, але ми розуміємо, що це - нереально, щоб воно було втілено. Великого бажання це приймати ми не бачимо. Було запропоноване не найкраще рішення, але те, по якому була згода - закриті списки”, - пояснював представник президента в парламенті Руслан Стефанчук.

“Поки що ви дієте виключно у своїх інтересах, боїтесь розпуску Ради”, - характеризував роботу парламенту Зеленський в одному зі своїх звернень ще до вступу на посаду.

Зустріч Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та парламентських фракцій

Але, окрім невдоволення роботою Верховної Ради, є ще одна причина через яку Зеленський так палко прагне перевиборів - це політична доцільність.

Новообраний глава держави не має в Раді ані власної фракції, ані власних депутатів. Тому, жодні свої ініціативи він не може підкріпити законами.

Щоб не чекати півроку, Зеленський вирішив скористатися можливістю дочасного розпуску. Тим більше, що за шість місяців можна втратити значну частину підтримки і, як наслідок, - провести значно меншу кількість лояльних до себе депутатів.

Згідно зі свіжими рейтингами, запропонований Зеленським виборчий кодекс дозволяв його партії “Слуга народу” отримати одноосібну більшість у 228 мандатів.

Опозиційно налаштовані фракції у парламенті це розуміли, тому на такий варіант розвитку подій не погодилися. Документ навіть не включили до порядку денного позачергового засідання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський проти Ради: перший ляпас президенту

Що цікаво, в інтерв’ю українським ЗМІ олігарх Ігор Коломойський заявляв, що він виступає за пропорційну виборчу систему зі зниженням прохідного бар’єру до 3%.

І хоча бізнесмен відкидав свою причетність до Зеленського, як і новообраний президент до Коломойського, дії Зеленського в питанні виборів йдуть в унісон із заявами олігарха.

Важлива деталь - рішення Зеленського про розпуск ради політичне, а не правове. Для підписання указу про перевибори він мав би дочекатися закінчення 30-денного терміну на формування нової коаліції. Але він цього не зробив, проігнорувавши закон.

“Якщо я коли-небудь в житті порушу закон, я піду сам”, - казав якось напередодні виборів Зеленський.

Призначення глави Адміністрації президента

Наступного дня після інавгурації Зеленський призначив Андрія Богдана головою Адміністрації президента.

Новий очільник канцелярії до виборів був адвокатом Ігоря Коломойського, а в 2015 році захищав в судах Геннадія Корбана - соратника олігарха.

З 2007 по 2008 рік глава президентської адміністрації працював помічником тоді ще народного депутата Андрія Портнова. Про це йдеться у відповіді апарату Верховної Ради на запит журналіста “Радіо Свобода” Сергія Андрушка.

При президенстві Віктора Януковича Портнов працював керівником управління з питань судоустрою Адміністрації президента та заступником глави АП.

З 2010 по 2011 рік Богдан працював урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики в кабінеті Миколи Азарова. В 2013 році він повернувся на цю посаду, а згодом потрапив під дію закону про люстрацію.

Наступного дня після інавгурації Зеленський призначив Богдана головою Адміністрації президента

У пункті 5 статті 2 закону “Про очищення влади” написано, що під люстрацію підпадає посада глави Адміністрації президента. Натомість в команді Зеленського це заперечують і пояснюють, що канцелярія глави держави не є органом влади, а отже не Богдан не підпадає під дію закону.

“Проблема цього закону в тому, що він неякісний і він суперечить Конституції, коли одна норма прямо говорить, що люстрація не поширюється на органи державної влади, а інша норма абсолютно помилково відносить Адміністрацію президента до органів державної влади, це означає, що закон не відповідає Конституції”, - пояснює заступник глави АП Руслан Рябошапка.

У Зеленського обіцяють звільнити Богдана, якщо Конституційний суд винесе рішення про те, що закон про люстрацію відповідає Конституції.

“Як тільки Конституційний суд винесе рішення, що закон про люстрацію в цій частині відповідає Конституції, з того ж дня президент звільнить Богдана”, - сказав Рябошапка.

Зазвичай справи в Конституційному суді розглядаються місяцями чи навіть роками. Скільки часу знадобиться суду для розгляду цієї справи - невідомо.

Призначення

“Не переймайтеся. Кумівства у нас не буде”, - казав Зеленський в квітні про можливі кадрові призначення.

Натомість картина виявилася дещо іншою. Посади цього тижня від нового президента отримували переважно його друзі та бізнес-партнери.

Заступником голови Адміністрації президента став Сергій Трофімов. Раніше він працював продюсером студії “Квартал 95”. У розслідуванні журналістів BIHUS.INFO йдеться про те, що у виборчому штабі Зеленського продюсер був лідером “Групи Кварталу”.

Ще одним заступником глави АП став Юрій Костюк. До призначення він був одним зі сценаристів студії “Квартал 95”, а також був креативним продюсером “кварталівців”. В штабі Зеленського відповідав за медіа та креатив.

Посаду першого помічника президента отримав Сергій Шефір. Він працював із Зеленським ще з часів виступів останнього у КВК. Потім він став співзасновником студії “Квартал 95”. Саме Шефіру глава держави передав у власність свою частку у бізнесі “Кварталу 95” на час президентської каденції.

Першим заступником голови Служби безпеки України Зеленський призначив Івана Баканова - очільника партії “Слуга народу”. До президентської кампанії він працював головним юристом “Кварталу 95”.  

Повернення втікачів

“Я звертаюсь до всіх українців на планеті! Ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну та успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас”, - звертався до співгромадян, які виїхали за кордон під час інавгураційної промови Зеленський.

І вони його почули.

Ще до інавгурації в Україну вперше за два роки прилетів олігарх Ігор Коломойський, який зараз судиться з Україною. Він намагається повернути собі у власність націоналізований у 2016 році “Приватбанк”.

За кілька місяців до націоналізації з банку вивели 133 мільярди гривень на рахунки 36 компаній через надання кредитів.

На докапіталізацію фінустанови після приватизації держава витратила 155 мільярдів гривень, щоб зберегти його від банкрутства.

У 2018 прокуратура встановила активів на суму 5,5 мільярдів доларів, які купили за виведені з фінустанови кошти.

“Мені не потрібен “Приватбанк”. Але там лежало 2 мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть, і немає питань”, - сказав Коломойський в інтерв’ю “Економічній правді”.

Ще до інавгурації в Україну вперше за два роки прилетів олігарх Ігор Коломойський

Напередодні інавгурації в Україну повернувся Андрій Портнов. Він втік з України слідом за екс-президентом Віктором Януковичем в результаті перемоги Революції Гідності.

“Хочу дати впевнений сигнал тисячам людей, які покинули Україну, - час повертатися, будувати та відновлювати”, - закликає тепер своїх колег повернутися на рідну землю Портнов.

У 2014 році Європейський Союз запровадив санкції проти колишнього заступника голови президентської канцелярії, але згодом чиновника з санкційного списку виключили.

Пізніше у 2015 році прокуратура відкрила проти Портнова кримінальні провадження за статтями про розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та через зловживання владою або службовим становищем. Через рік справу закрили.

Портнов більше 20 років співпрацює з олігархом Коломойським в юридичній площині.

“Він мені там допомагає у дечому”, - сказав кілька днів тому Коломойський в інтерв’ю “Українській правді”

Можна лишень здогадуватися, в якій саме справі зараз надає свої юридичні послуги колишній чиновник-утікач олігарху.

21 травня в Україну повернувся Валерій Хорошковський - колишній голова Служби безпеки України й екс-віце-прем’єр-міністр часів президентства Януковича, повідомило “Радіо Свобода”.

Він виїхав з країни у 2012 році. Напередодні виїзду за кордон у Хорошковського виник конфлікт із екс-прем'єр-міністром Миколою Азаровим.

Увечері 21 травня прес-служба політика спростувала повернення Хорошковського в Україну, повідомивши, що насправді в країну прилетіла його дружина.

Розглядає можливість повернення в Україну депутат-утікач Олександр Онищенко. На майбутніх виборах він має намір балотуватися до парламенту.

В грудні 2015 року НАБУ розпочало розслідування розкрадання коштів під час видобутку і продажу газу за договорами спільної діяльності “Укргазвидобування”. В результаті держава зазнала близько 3 мільярдів гривень збитків. За даними слідства організатором схеми був саме Онищенко.

З депутата зняли недоторканність, а за день до того він поїхав з України.

Наразі політик говорить про готовність брати участь у судовому процесі, про що, за його словами, вже повідомив суд та співробітників НАБУ.

Планує повернутися в Україну і колишній губернатор Одещини Михайло Саакашвілі.

Українське громадянство грузинський президент отримав у 2015 році від Петра Порошенка, який призначив його керувати Одеською областю.

Пізніше між Порошенком та Саакашвілі стався конфлікт, а влітку 2017 комісія з питань громадянства при Адміністрації президента позбавила екс-губернатора громадянства.

“Всі юристи стверджують, що позбавлення мене українського громадянства незаконне, так як за Конституцією України не можна позбавити громадянства громадянина України, а за міжнародним правом не можна залишати людину взагалі без громадянства”, - звертається до новообраного президента Саакашвілі з тим, щоб йому повернули громадянство.

Референдум і жарти

У передвиборчій програмі президент Зеленський обіцяв закріпити народовладдя. І перша ідея щодо якої йому потрібна думка народу - прямі переговори з Росією.

В президентській канцелярії роздумують над винесенням цього питання на референдум.

Така ідея напоролася на значну критику в політикумі та суспільстві.

“Ні Петлюра, ні Коновалець ніколи не запропонували би українцям референдум про примирення з Росією. Ці люди боролися з Росією, воювали за Україну. Рекомендую президенту і його команді добре вивчити уроки української історії і не шукати шляхів капітуляції перед Росією”, - говорив на відкритті позачергового засідання парламенту його голова Андрій Парубій.

Після критичних відгуків Зеленський пояснив, що референдум не матиме законодавчої ініціативи і це лише спосіб з’ясувати думку суспільства.

“Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте? Це нормальна розмова з людьми”, - сказав Зеленський.

В той же час, за перший тиждень роботи Зеленський зміг оцінити в дії іншу форму народовладдя аніж референдум - електронні петиції.

На сайті президента зареєстрували документ з вимогою відставки Зеленського з посади президента.

“Вельмишановний Володимире Олександровичу, голосування за Вас у більшості своїй було голосуванням протестним. Насправді Ви не маєте підтримки 73% виборців. Ви консолідували протест. Перші ж Ваші заяви та дії розчаровують Ваших виборців. Вимагаємо Вашої негайної відставки з посади Президента України”, - йдеться у тексті петиції.

Необхідні для розгляду главою держави 25 тисяч голосів документ зібрав менше ніж за дві доби. Наразі заяву підписали понад 50 тисяч осіб.

Що правда, Адміністрації президента така петиція не дуже сподобалося.

“Ми розцінюємо цю петицію, як жарт, можливо навіть як смішний жарт. Законом передбачені випадки, коли закінчуються повноваження президента і такі петиції не є підставою для реагування шляхом закінчення повноважень президента”, - сказав голова АП Андрій Богдан.

Проміжний підсумок

За перший тиждень роботи Зеленського єдиний очевидний і позитивний результат роботи - відкрита для пішоходів вулиця Банкова, де знаходиться його канцелярія.

В питанні кадрової політики новий президент мало чим відрізняється від попереднього. Порошенко призначав на посади своїх партнерів по корпорації “Богдан”, Зеленський призначає на посади своїх партнерів по “95 кварталу”.

У спробі влаштувати перевибори Зеленський керувався політичною доцільністю - бажанням отримати максимальну кількість депутатів у парламенті.

Закони новообраний президент, як і його попередник, трактує по-своєму замість того, щоб просто виконувати.

В питанні кадрової політики новий президент мало чим відрізняється від попереднього

Все це доволі нагадує Порошенка. Єдина різниця - відсутність чіткої позиції у зовнішній політиці в частині ЄС і НАТО та розмови про прямі переговори з Росією.

Далі буде.