Зеленский против Рады: первая пощечина президенту

"Нехай він (Володимир Зеленський - ред.) йде тим шляхом, який проклав Порошенко", - порадив Петро Порошенко своєму наступнику за кілька днів до того, як залишити посаду президента.

І Зеленський пішов цим шляхом з перших днів своєї каденції.

Новий президент спробував змінити виборче законодавство і влаштувати перевибори сумнівними з точки зору законності методами, застосувавши скоріше політичні, а не правові механізми. На виході він мав би отримати власну партію в парламенті, яка одноосібно отримала б більшість у 226 голосів.

Та на відміну від попередника, перша спроба Зеленського піти шляхом Порошенка виявилася невдалою через невміння домовлятися з депутатами.

Перемовини

“Прошу вас ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс і зробити відкриті списки”, - окреслив пріоритетні законопроекти під час інавгураційної промови Зеленський.

Напередодні новий господар Банкової зібрав до себе на консультації очільників всіх депутатських фракцій та керівництво Верховної Ради. Кілька годин вони обговорювали перспективи дочасного розпуску парламенту та модель виборчого законодавства, за якою мали би відбутися прийдешні вибори.

Фото: прес-служба глави держави

Попри гучну заяву про виборче законодавство з відкритими партійними списками, на зустрічі з лідерами фракцій Зеленський обговорював відміну мажоритарної системи, закриті списки і зниження прохідного бар’єру до 3%.

“За результатами розмови Зеленський направив листа голові парламенту про проведення позачергового засідання Верховної Ради для зміни виборчого законодавства. Орієнтовно вибори будуть 21 липня. Указ може з’явитися завтра”, - переповідав подробиці зустрічі з президентом лідер “Радикальної партії” Олег Ляшко.

Більшість представників фракцій, які були на круглому столі, заявили, що готові до передчасних виборів і підтримали ідею зміни виборчого законодавства в частині відміни мажоритарки. Але питання щодо відкритих списків залишилося.

Категорично проти передчасних виборів був тільки “Народний фронт”.

“Я повідомив Зеленського стосовно позиції фракції щодо виходу з коаліції. Жодної підстави для розпуску Ради я не вбачаю”, - говорив після зустрічі з президентом очільник “фронтовиків” Максим Бурбак.

Очільник “фронтовиків” Максим Бурбак

Майже в один голос парламентарі, які прийшли до Адміністрації президента говорили і про те, що рішення про розпуск парламенту має слабку законодавчу аргументацію.

“Президент хоче розпустити парламент. Більшість присутніх на консультаціях наголосили, що для цього немає жодних конституційних передумов і що це порушення закону, але погодилися, що якщо є політичне рішення президента, то ми виборів не боїмося”, - сказала перша заступниця голови парламенту Ірина Геращенко.

Справа в тому, що підставою для розпуску парламенту може бути відсутність коаліції. В такому випадку голова парламенту має про це оголосити в день розформування більшості. Відтоді починається 30-денний відлік часу для формування нової коаліції. Лише після цього президент має право видати указ про розпуск парламенту, якщо нова більшість не сформована.

Де-факто коаліція припинила свої існування у 2016 році після виходу з неї “Батьківщини” та “Самопомочі”. У провладних “Блоку Петра Порошенка” та “Народного фронту” лишалося 215 народних депутатів в своєму складі при мінімальних 226.

Голова парламенту Андрій Парубій кілька років пояснював, що до коаліції входять не лише дві фракції, а й позафракційні депутати, він особисто та перша віце-спікерка Ірина Геращенко. Хоча чіткого законодавчого трактування цьому немає.

Голова парламенту Андрій Парубій

Через це Парубій і не оголошував про розпуск коаліції, що давало можливість утримувати працюючий парламент від дочасних перевиборів.

Зеленський вирішив розпустити парламент саме на підставі відсутності коаліції, якої немає фактично з 2016 року. Але проблема в тому, що в останню п’ятницю перед інавгурацією “Народний фронт” таки вийшов з більшості і Парубію довелося оголосити 30 днів на формування нової.

Це мало заблокувати можливість для президента розпускати Раду на 30 днів. За цей час мав би сплисти крайній строк для розпуску парламенту, який збігає 27 травня.

За цих обставин, розпуск Ради став би рішенням скоріше політичним, а не правовим.

У вівторок увечері Зеленський таки видав указ про розпуск і попросив Парубія зібрати позачергове засідання для змін у виборчий кодекс.

Фіаско

Новий законопроект про вибори готувався в авральному режимі. Парубій відкрив Раду лише з третьої спроби. Сам же документ, який мали розглянути депутати, надійшов до парламенту в готовому вигляді лише за годину після початку роботи Ради.

Вже з перших хвилин після початку обговорення стало зрозуміло, що голосів для ухвалення законопроекту в запропонованому форматі не буде.

Публічно, каменем спотикання стала відсутність в законі системи голосування за відкритими списками.

“Ініціатори швидкої корекції закону залишають незмінною ключову проблему – закритість партійних списків. Якою б не була система: змішаною, мажоритарною чи пропорційною, – списки мають бути відкритими”, - говорив голова фракції БПП Артур Герасимов.

Разом з БПП за відкриті списки висловилися “Воля народу”, “Радикальна партія”, “Опозиційний блок”, “Відродження”.

За їхньою “жорсткою” позицією є інша сторона. Відповідно до свіжих даних соціологічних досліджень, партія Зеленського “Слуга народу” на виборах набирає достатньо голосів, аби отримати 228 мандатів, якщо вибори відбудуться за пропорційною системою.

Це означає, що потенційно в Зеленського та його партії була б одноосібна більшість. Тому зміни, які можуть призвести до таких наслідків, більшість партій не підтримують.

Крім того, частина з них вже готували своїх представників до виборів на мажоритарних округах.

За запропонований формат виборчого кодексу висловилися лише “Самопоміч” та “Батьківщина”.

У випадку “Самопомочі”, вони згідні підтримати повністю пропорційну систему з 3% бар’єром, оскільки саме зниження прохідного балу має забезпечити їх потрапляння у парламент.

Юлія Тимошенко продовжує підігравати Зеленському з моменту оголошення результатів другого туру. Їх обох пов’язує те, що на старті кампанії виглядало, що їх обох підтримував олігарх Ігор Коломойський.

Що цікаво, в інтерв’ю українським ЗМІ Коломойський заявляв, що він виступає за пропорційну виборчу систему зі зниженням прохідного бар’єру до 3%.

І хоча олігарх відкидав свою причетність до Зеленського, як і новообраний президент до Коломойського, дії Зеленського зараз йдуть в унісон із заявами олігарха.

Тимошенко продовжує підігравати Зеленському з моменту оголошення результатів другого туру

Зрештою, після тривалого обговорення, спікер Парубій поставив законопроект президента на включення до порядку денного. Результат - всього 92 голоси “за”.

Підтримали законопроект “Батьківщина”, “Самопоміч”, “Опозиційний блок” та частина позафракційних депутатів.

Після голосування в кулуари Ради вийшов представник президента в парламенті Руслан Стефанчук.

“Домовленості, які були вчора - порушені. Був саме такий компроміс. Ми за виборчий кодекс з відкритими списками, але ми розуміємо, що це - нереально, щоб воно було втілено. Великого бажання це приймати ми не бачимо. Було запропоноване не найкраще рішення, але те, по якому була згода - закриті списки”, - сказав він.

На уточнююче запитання про те, чи буде Зеленський намагатися ще раз подавати законопроект і позачергово скликати Раду, представник президента сказав, що це питання обговорюватиметься. Та чи буде від цього якийсь результат - невідомо.

Наразі указ президента про розпуск Ради не опубліковано в "Голосі України". До його  оприлюднення виборчий процес стоїть на паузі.

Якщо рішення не буде знайдено, а указ опублікують, то найімовірніше, вибори відбудуться за діючим законодавством, де половина складу парламенту обирається за списками, решта - за мажоритарними округами.

Зеленський намагався нав’язати депутатам свій порядок деннний, спираючися на значну підтримку виборців.

Порошенко це робив, маючи куди меншу прихильність громадян. Але різниця в тому, що попередній президент домовлявся і шукав компроміси з різними течіями в українському політикумі.

У Зеленського цього поки не виходить.