Военное положение завершилось. Каковы его главные итоги

27 декабря 201820:15

В десяти областях України завершилась дія воєнного стану, оголошеного 26 листопада після нападу Росії на українські військові кораблі і взяття в полон українських моряків.

І хоч особливих змін після оголошення воєнного стану пересічні українці у своєму житті не помітили, кілька важливих трансформацій у політичну та оборонну сферу він таки вніс.

Insider підсумовує результати воєнного стану.

1. Відтермінування виборів Президента

Полеміка навколо перенесення дати президентських виборів через воєнний стан пройшла червоною ниткою крізь весь період воєнного стану.

Почались розмови з того, що Президент запропонував оголосити воєнний стан терміном на 2 місяці. Ряд політичних партій в парламенті не погоджувались із цим, адже це фактично означало б, що вибори можуть бути перенесені.

Президент Петро Порошенко виступає в парламенті. Фото: Insider

Ймовірно, якби президент Петро Порошенко спільно з РНБО не дійшли до компромісу щодо скорочення термінів воєнного стану, за це рішення парламент взагалі міг би не проголосувати.

Зрештою, місяць воєнного стану, який уже завершився, ніяк не повпливав на президентські вибори.

Цікаво, що під час оголошення завершення терміну воєнного стану Петро Порошенко зазначив, що, якби не президентські вибори, то цей термін варто було би продовжити. Для цього, за його словами, є всі підстави. Однак, каже Президент, це викликало б чергову хвилю розмов про його намагання перенести вибори.

2.  Перенесені вибори в ОТГ

Якщо на якісь вибори і повпливав воєнний стан, то це на вибори в Об’єднані територіальні громади(ОТГ). Проходили вони 23 грудня – за кілька днів до завершення дії воєнного стану.

Не змогли обрати голів своїх ОТГ та депутатів у 45 громадах десяти областей – саме там, де було оголошено воєнний стан.

"Саме російська військова агресія перешкодила першим виборам в громадах тих областей, де введено правовий режим воєнного стану", - цитує міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка офіційний сайт міністерства.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій говорив, що вибори в тих ОТГ не можна було проводити через те, що сам процес виборів був перерваний.

"В найближчий період вибори у громадах у тих 10 областях, де був оголошений воєнний стан, будуть оголошені і проведені у відкритий і демократичний спосіб, щоб ми не поставили під будь-який сумнів юридичні підстави і право вибору та право конкуренції під час проведення цих виборів", - цитував Парубія УНІАН.

Відтак, зараз, після завершення дії воєнного стану, ЦВК має оголосити про початок виборів у 45 ОТГ.

3. Нев’їздні росіяни

З початком воєнного стану прикордонники заборонили в’їзд в Україну громадянам РФ чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Аргументували це небезпекою створення на території України так званих приватних армій.

Під час засідання РНБО озвучили результати нововведення. За місяць до України не пустили 1650 громадян РФ. Винятком були люди, які мали підтверджені документами гумантарні цілі поїздки (наприклад, похорон когось із родичів), а також ті, хто мав дозвіл на проживання в Україні.

Петро Порошенко запропонував прикордонній службі продовжити цю практику.

"Рішенням РНБО продовжено дію обмежувальних заходів Держприкордонслужби щодо в'їзду до України чоловіків - громадян Росії", - повідомив пізніше перший заступник міністр МВС Сергій Яровий.

Термін, на який продовжено цей захід, не вказується.

4. Тренування резервістів

З третього грудня в Україні почались масштабні збори резервістів та військовозобов’язаних. Вони проходили збори у складах бригад та навчальних центрів.

За повідомленням начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, у тренуваннях взяли участь понад 30 тисяч резервістів.

Тренування резервістів. Фото: Міноборони

В Генштабі обіцяли, що до початку різдвяних свят усі військовозобов’язані зможуть повернутися додому.

5. Відносне затишшя в зоні ООС

Ситуація в зоні бойових дій на Сході України протягом останнього місяця, поки діяв воєнний стан, суттєвих змін не зазнала. Про це свідчать звіти генерального штабу ЗСУ.

Зокрема, як і раніше, повідомлялось про обстріли з боку ворога, однак вони були не активнішими, ніж до цього.

Відзначимо, напередодні оголошення воєнного стану, військові експерти припускали активізацію дій з боку окупантів. Прогнози не справдились.

Не було більше інцидентів з застосуванням зброї і в морі. Втім, РФ продовжує часткову економічну блокаду Азовському морі - тримає українські кораблі в портах по кілька днів, не пропускаючи їх. Через це, за словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, українські порти змінили графік роботи.

6. Привернення уваги міжнародної спільноти

Про дієвість реакцій іноземних партнерів на агресію Росії в морі в Україні звучали здебільшого критичні думки. Мовляв, ті ж таки члени ради безпеки ООН могли висловити жорсткішу позицію відносно РФ.

Однак, після нападу російського флоту на українські кораблі, ООН прийняла два досить важливих для України документи.

Перший – це ініційована Україною резолюція, яка засуджує агресію Росії в Азовському та Чорному морях та закликає РФ вивести свої війська з території Криму.

"Присутність російських військ в Криму суперечить національному суверенітету і територіальній цілісності України та загрожує безпеці інших держав Європи", - йдеться в резолюції.

Цією резолюцією також вимагається звільнення українських військовополонених моряків та повернення українських кораблів.

Другий документ – це резолюція під назвою "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна". Вона закликає Росію надати доступ до незаконно утримуваних українців на російській території та в окупованому Криму незалежним лікарям з міжнародних медичних організацій.

Крім того, резолюція підтверджує неприпустимість захоплення території Криму силою та зобов’язує Росію повернути окуповані території.

Обидві резолюції були прийняті під час дії воєнного стану.

7. Моряки в полоні

Звільненню захоплених Росією в полон українських моряків воєнний стан аж ніяк не посприяв. Саме через напад на моряків в Україні й оголосили воєнний стан.

Усі 24 військовополонених зараз знаходяться в російських СІЗО. Їм обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого спливає 24 січня. Апеляції адвокатів моряків кримський "суд" скасовує.

Координатор адвокатів Микола Полозов під час прес-конференції в Києві наголошував, що для звільнення військовополонених та політичних в’язнів необхідне політичне рішення керівництва Росії.

Теоретично, воєнний стан також можна вважати політичним впливом на Росію. Однак, наскільки дієвим?

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

27.12.2018, 20:16
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 21 марта 2019

    Суд не задовольнив апеляцію Мангера щодо його відсторонення

    На засіданні 21 березня адвокати озвучили клопотання, в якому попросили скасувати рішення Шевченківського суду Києва

     
    • 21 марта 2019

    В суде озвучили документ о том, как готовилась антитеррористическая операция на Майдане

    На скамье подсудимых по этому делу - бывший руководитель СБУ Киева генерал-майор Александр Щеголев

     
    • 20 марта 2019

    Суд отказался допрашивать так называемых "грузинских снайперов" в деле расстрелов на Институтской

    Адвокат Александр Горошинский подал ходатайство допросить четырех граждан Грузии

     
    • 20 марта 2019

    Прокуроры по делу Ефремова просили суд назначить ему защитников за счет государства

    Заседание по сути было запланировано на 19 марта. На нем адвокаты имели озвучить свой список свидетелей

     
Система Orphus