Початок травня для європейських соціологів виявився достатньо складним. Слово "сенсація" завжди означає, що соціологи прорахувалися в своїх прогнозах, а коли це трапляється двічі поспіль, то це вже можна назвати тенденцією.
Спочатку соціологи промахнулися з прогнозами на виборах у Великобританії. А тепер несподіванку приніс перший тур президентських виборів у Польщі.
Буквально напередодні голосування соціологи давали діючому президентові Броніславу Коморовському близько 37-40% голосів, тоді як його основному конкурентові опозиціонеру Анджею Дуді максимум 30%.
Офіційні ж дані стали шоком для багатьох політичних експертів і соціологів. Згідно з офіційним підрахунком голосів, опозиціонер Дуда переміг у першому турі, набравши 34,76% голосів поляків, Коморовський – лише 33,77%.
Разом із тим цей результат означає, що жоден кандидат так і не набрав достатньої кількості голосів для остаточної перемоги в першому турі, тож 24 травня в Польщі відбудеться другий тур виборів президента.
Дзвінок для влади
Одразу після появи невтішних для себе результатів діючий президент Броніслав Коморовський, який представляє правлячу "Громадянську платформу", назвав їх "серйозним попередженням для всього табору влади" і висловив переконання, що необхідно зробити висновки.
А робити висновки дійсно є з чого. Однією з головних проблем для Коморовського стала апатія виборців. Саме низька явка стала одним із тих факторів, який зіграв злий жарт із президентом. На вибори прийшли лише близько 49% виборців, що є одним із найменших показників за історію виборів у Польщі. Не дивно, що після таких результатів Коморовський уже встиг закликати до мобілізації "раціональну та помірну Польщу".
Ще однією з причин такого неприємного для президента результату є доволі квола кампанія з його боку. Ще в середині березня здавалося, що Коморовський переможе в першому турі, проте його передвиборна кампанія була настільки нудною і самовпевненою, що зрештою вилилась у те, що трапилося.
Якщо можна собі дозволити таке порівняння, то Коморовський проводив свою кампанію в стилі пізнього Віктора Андрійовича Ющенка, подовгу розповідаючи про необхідність розвитку і злагоди в суспільстві, тоді як його основний конкурент поводився набагато сучасніше та жвавіше.
Сюрприз на ім’я Дуда
На відміну від Коморовського, про 43-річного кандидата від опозиційної "Право та справедливість" Анджея Дуду в Україні знають значно менше. Дуда народився у Кракові, у дитинстві був активним учасником польського руху скаутів. Закінчив юридичний факультет Ягеллонського університету, після чого залишився в ньому ж викладати.
 |
| Анджей Дуда |
Свою політичну кар’єру фактично почав у 2005 році, а вже у 2006-му зайняв посаду заступника міністра юстиції. У 2007 році тодішній президент Лех Качинський запросив його працювати у Президентський палац на посаду заступника державного секретаря в Канцелярії президента. Саме Леха Качинського на старті передвиборної кампанії якось Дуда назвав своїм учителем.
Після трагічної загибелі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом Дуда подав у відставку. 2010 року став депутатом міськради Кракова, в 2011-му – депутатом Сейму.
2014 року був обраний депутатом Європейського парламенту, а в листопаді того ж року лідер партії "Право та справедливість", брат загиблого президента Ярослав Качинський саме молодого юриста назвав кандидатом від партії на виборах президента.
У своїй передвиборній кампанії Дуда наголошував на традиційних для "Права та справедливості" тезах: патріотизм і сімейні цінності. Окрім цього, він виступив за відмову від введення євро в Польщі та пониження пенсійного віку.
Загалом, на відміну від України, в Польщі основні політики часто дискутували саме з приводу питань сім’ї. Причому однією з основних і найгарячіших тем стало обговорення Конвенції Ради Європи щодо боротьби з насиллям у сім’ї.
Перспективи другого туру. Фактор Кукіза
Успіх Дуди, звісно, заслуговує на дуже велику увагу, однак не слід оминати і результат, який показав кандидат, який зайняв третє місце на виборах. Більш ніж 20% голосів набрав незалежний кандидат, рок-музикант Павел Кукіз, який вибудував свою кампанію не на якихось конкретних кроках, а на антисистемній, протестній риториці.
 |
| Павел Кукіз |
Як не дивно, але професійним політикам Коморовському та Дуді, щоб досягти успіху в другому турі, доведеться боротися саме за голоси виборців Кукіза. Першим свій хід зробив Дуда, який у ніч після голосування недвозначно натякнув, що не проти провести переговори з Кукізом, однак той уже наступного дня виступив із заявою щодо своєї участі в парламентських виборах, які пройдуть у Польщі восени. Союзи з кандидатами другого туру в такому випадку не найкращий старт.
Броніслав Коморовський, своєю чергою, також зрозумів, що "тихою сапкою" вибори не виграти, і активно включився в боротьбу за голоси виборців. Він заявив, що хоче провести загальнонаціональний референдум із трьох питань, які пропагував саме Кукіз. Мова про одномандатні виборчі округи, ліквідацію державного фінансування партій і податкові зміни. Власне, сама система вирішення питань на референдумах була однією з основних тез Кукіза.
Цікаво, що на виборах доволі чітко було окреслено декілька особливостей. По-перше, так само, як і у 2010-му, захід Польщі більше підтримав кандидата від "Громадянської платформи", а схід – кандидата від "Права та справедливості". Крім цього, показовим був розподіл голосів за віком: молодь більше голосувала за Кукіза, люди від 30 до 39 років – за Коморовського, а старші за 40 – за Дуду.
Україна і Росія
Незважаючи на те, що подіями в Україні доволі жваво цікавляться в Польщі, саме "українське питання" у передвиборній кампанії лунало слабко. Така ситуація, можливо, склалася через те, що два основні кандидати мають більш-менш схожі погляди на розвиток стосунків з Україною.
На питання стосунків з Україною та Росією активніше педалювали ультраправі кандидати. Звісно, олії у вогонь підлило й прийняття Верховною Радою законопроекту про статус УПА.
Крім ультраправих, на нормалізації стосунків із Росією наполягала і єдина жінка-кандидат на виборах, кандидат від лівих Магдалена Огурек. Вона, хоч і засудила анексію Криму та події на Донбасі, однак різко критикувала діючого президента за "повний розвал польсько-російських стосунків".
 |
| Магдалена Огурек |
Яскрава блондинка, яка раніше активно знімалась у телесеріалах, намагалася максимально використати свою зовнішність, і певний час навіть утримувала третю сходинку за рейтингами соціологів. Проте в підсумку отримала лише 2,4% голосів, що стало найгіршим результатом Союзу демократичних лівих сил із 1990 року.
У своїх промовах і Коморовський, і Дуда більше наголошували на необхідності укріплення обороноздатності, зважаючи на фактор агресії Росії. Обидва кандидати вважають, що Європа має брати активнішу участь у вирішенні української кризи, щоправда, з деякими відмінностями.
Дуда вважає, що Польща повинна більш активно брати участь у переговорному процесі щодо Донбасу, не віддаючи все на відкуп винятково Франції та Німеччині. Крім цього, обидва кандидати не відкидають, що Польща може надати Україні й більш вагому військову підтримку.
Однак, якщо Коморовський не відкидав надання підтримки України зброєю, проте називав можливість відправки польських солдат до Донбасу нонсенсом, то Дуда в січні не виключав, що питання присутності польських солдат на Донбасі, в принципі, може буде предметом обговорення.
 |
| Броніслав Коморовський і Петро Порошенко. Фото: Микола Лазаренко |
Напередодні першого туру виборів соціологічні опитування вказували, що в разі проведення другого туру переможе Коморовський. За різними даними соціологів, він міг би отримати від 52 до 56% голосів, тоді як Дуда може отримати від 39 до 43%. Результати першого туру чітко вказують, що соціологи можуть і помилятися.
Незважаючи на думку соціологів, зрозуміло, що у другому турі поляків очікує жорстка боротьба між кандидатами, які нарешті зустрінуться на теледебатах. На відміну від першого туру, коли Коморовський відмовлявся від дебатів, у ніч голосування вже він сам запропонував конкурентові подискутувати. Дуда не проти, тож попереду друга серія перегонів.
