Неделя после выборов: монополия Ахметова, изменение подозрения Мангеру, подозрения окружению Порошенко

Первая неделя после выборов прошла под знаком значительной активности со знаком "минус"
27 апреля 201921:59

Антимонопольний комітет дозволив олігарху Рінату Ахметову монополізувати понад 35% ринку поставок електроенергії, Генеральна прокуратура раптово оголосила підозри оточенню Петра Порошенка, а підозрюваним в організації і замовленні вбивства Катерини Гандзюк змінили статті підозр на більш легкі.

INSIDER підготував огляд найрезонансніших подій тижня.

Монополія Ахметова

Антимонопольний комітет 25 квітня надав дозвіл компанії ТОВ “ДТЕК Нафтогаз”, яка належить олігарху Рінату Ахметову придбати у групи “VS Energy” контрольний пакет акції “Київобленерго” і “Одесаобленерго”.

Комітет ухвалив це рішення простою більшістю присутніх на засіданні членів.

Завдяки цьому придбанню група компаній Ріната Ахметова перевищила поріг у 35% на ринку поставок електроенергії. Це є структурною ознакою монополії.

Наразі компанії олігарха контролюють більше 80% теплової енергогенерації, понад 80% видобутку енергетичного вугілля та Бурштинський енергоострів, через який можна здійснюватись імпорт дешевої електроенергії з Європи, але такі закупівлі не відбуваються.

“Комітет дійшов висновку, що дана концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках”, - заявили в прес-службі АМКУ після ухвалення рішення.

Відставка заступника генпрокурора

24 квітня подав у відставку заступник Генерального прокурора Євген Єнін. В прокуратурі він очолював міжнародний департамент.

“Я зробив вибір на користь своїх принципів”, - пояснив Єнін свою відставку.

Наступного дня екс-заступник Генерального прокурора пояснив свою відставку незгодою з ходом розслідування справи олігарха втікача Сергія Курченка.

Раніше прокурор ГПУ Костянтин Кулик заявив, що в рослідування справи олігарха втручалися особисто президент Петро Порошенко, заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов та колишня голова Нацбанку Валерія Гонтарєва.

21 квітня після другого туру виборів прокуратура викликала для вручення підозр Філатова, Гонтарєву та екс-голову АП Бориса Ложкіна.

Єнін назвав цю справу політизованою.

Соцопитування з посяганням на територіальну цілісність

24 квітня стало відомо, що Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування серед громадян щодо того, як вони бачать долю Галичини після президентських виборів.

Варіанти відповідей в опитуванні: у складі унітарної України; у складі децентралізованої України (де самоврядування має широкі повноваження та бюджетну самостійність); як суб'єкт федерації у складі федеративної України; як окрема держава з трьох областей; входження до складу сусідньої Польщі.

Як відомо, під час другого туру виборів президента, Петро Порошенко набрав найбільше голосів на західній Україні, а Львівська область стала єдиною, в якій йому вдалося перемогти.

На опитування відреагували в Управлінні СБУ на Львівщині.

За попередніми висновками служби, опитування має окремі ознаки статті 110 Кримінального кодексу в частині закликів до посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Соціологи повідомили, що КМІС проводив опитування на замовлення газети “Дзеркало тижня” з метою виявити ймовірні прояви сепаратизму у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях.

“Представник СБУ зателефонував сьогодні і повідомив, що перевірка не виявила порушень”, - повідомив 26 квітня директор КМІС Володимир Паніотто.

Підозрювані в тероризмі на свободі

23 квітня на засідання Верховної Ради прийшла народна депутатка Надія Савченко, якій інкримінують організацію теракту в урядовому кварталі.

В будівлі парламенту вона провела брифінг і заявила, що піде на парламентські вибори і підтримуватиме новообраного президента Володимира Зеленського.

Надію Савченко затримали 22 березня 2018 року. Більше року вона перебувала під вартою.

Ще один фігурант справи Савченко - Володимир Рубан, який так само підозрюється в організації терористичного акту в урядовому кварталі Києва.

16 квітня їх обох випустили з-під варти, оскільки суд не продовжив запобіжний захід. Хоча, відповідно до законодавства, перебування за гратами - це єдиний і безальтернативний запобіжний захід, який може бути застосований до особи, підозрюваної у тероризмі.

В той же час, 26 квітня з’явилася інформація, що Володимир Рубан виїхав до Польщі про що повідомили в Генпрокуратурі.

Наступне засідання по справі Савченко і Рубана призначено на 7 травня.

Адвокат Рубана в коментарі INSIDER заявив, що підозрюваний в призначену дату прибуде на засідання.

Імпічмент Порошенку

23 квітня судді Окружного адмінсуду Києва виступили з вимогою розпочати процедуру імпічменту чинного президента Петра Порошенка через тиск на судову владу.

Колегія суддів, які винесли рішення про незаконність націоналізації “ПриватБанку”, звернулася до Вищої ради правосуддя з заявами про втручання в їх діяльність.

Аналогічні заяви подали керівництву Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

23 квітня судді Окружного адмінсуду Києва виступили з вимогою розпочати процедуру імпічменту чинного президента Петра Порошенка через тиск на судову владу

Судді просять почати розслідування відносно Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка та голови Нацбанку Якова Смолія.

У заявах вони посилаються на те, що заява Порошенка, якою він розкритикував рішення про незаконність націоналізації банку, є прямою загрозою судовій системі України. Вони також стверджують, що резонансні дії Порошенка, Смолія і Петренка здійснювалися задля тиску на них.

Справа Гандзюк

Голові Херсонської облради Владиславу Мангеру змінили підозру у справі про вбивство активістки Катерини Гандзюк. Підозру перекваліфікували із замовлення вбивства на м’якішу статтю - замовлення нападу, який призвів до загибелі.

Зміна підозри відбулася з огляду на нові докази, повідомили в Генеральній прокуратурі.

Раніше Мангеру загрожувало позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне ув’язнення. За новою підозрою йому загрожує позбавлення волі на 7-10 років.

Підозру змінили й імовірним виконавцям злочину з вбивства на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Нанесення тяжких тілесних ушкоджень загрожує підозрюваним покаранням від 7 до 10 років позбавлення волі, тоді як попередня кваліфікація загрожувала позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним ув’язненням.

В прокуратурі стверджують, що план дій слідства узгоджений із родиною загиблої та її адвокатами.

У свою чергу, представники потерпілих спростовують згоду на пом’якшення підозри Мангеру та ряд інших тверджень генпрокурора.

Як стало відомо INSIDER зі своїх джерел, протягом тижня зі сторони керівництва ГПУ двічі відбулись спроби зливу у ЗМІ процесуальних даних та навіть документів, які є таємницею слідства і можуть загрожувати безпеці учасників кримінального провадження. У редакції є скріншоти, які це підтверджують, але ми не можемо їх опублікувати до завершення досудового слідства.

Цікаво, що документи, які намагались оприлюднити представники верхівки ГПУ радше спростовують їх заяви, а не підтверджують їх - вочевидь розрахунок на складність  для розуміння більшості читачів кримінального процесу.

Активісти висловили обурення заявами зі сторони ГПУ загалом та Луценка зокрема і назвали їх брехнею та наклепом. У четвер, 25 квітня, вони влаштували акцію гніву під його приватним помешканням з фаєрами та петардами.

Активісти влаштували акцію гніву під помешканням Луценка з фаєрами та петардами

Ліквідація НАБУ

25 квітня на засіданні Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро обговорювали питання ліквідації НАБУ. Подібні наміри, нібито, має команда новообраного президента Володимира Зеленського.

Про це повідомила учасниця ради Олександра Дрік.

“На зустрічі членів ради громадського контролю НАБУ голова цієї ради, яка, як виявилося, є членом команди Зеленського, заявила, що в команді майбутнього президента розглядають наміри чи то розформувати, чи то ліквідувати НАБУ”, - заявила Дрік.

Голова громадської ради НАБУ - Галина Янченко, колишня депутатка Київради від “Демальянсу”. Вона входить до команди Володимира Зеленського.

За її словами, така інформація не відповідає дійсності.

“На сьогоднішній день, деталізований план дій в частині антикорупційної політики перебуває на етапі фіналізації. В Команді Зеленського є однозначна згода щодо потреби перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Йде дуже серйозна дискусія щодо перезапуску керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Те, що стосується НАБУ – більша частина команди вважає за необхідне підтримати та підсилити НАБУ інституційно”, - пояснила Янченко.

Бонус

21 квітня президент Петро Порошенко заявив, що Конституційний суд найближчим часом може скасувати електронне декларування чиновників так само, як скасував статтю кримінального кодексу про незаконне збагачення.

24 квітня ввечері деякі народні депутати та представники громадських організацій почали поширювати інформацію, що на своєму засіданні в четвер судді КСУ можуть визнати неконституційним законодавство про декларування.

Втім, суд так і не розглянув відповідне конституційне подання.

“Вважалося, що в четвер ми мали голосувати за скасування електронних декларацій. Навіть у порядку денному на сайті нема й близько цього”, - сказав голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук в ефірі “Радіо Свобода”

У 2015 році 48 народних депутатів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційними положення закону про протидію корупції, які стосуються електронного декларування, та статтю про кримінальну відповідальність за недостовірні дані в декларації. Ініціювали подання депутати “Опозиційного блоку” Юрій Мірошниченко та Дмитро Шпенов.

Коли суд розгляне це подання, його голова Станіслав Шевчук не пояснив.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

27.04.2019, 22:05
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 28 сентября 2019

    "Кто следующая Гандзюк?": Активисты пришли к Офису президента

     
    • 26 сентября 2019

    "Пожалели его, живой остался, а он теперь в суде свидетельствует", - в суде о расстреле группы спецназначения обнародовали "прослушку" фигуранта

     
    • 21 сентября 2019

    Члены "Демократической сокиры" обратились в миграционную службу относительно тройного гражданства Коломойского

     
    • 18 сентября 2019

    В Киеве поблагодарили бывшего директора Украинского института национальной памяти Вятровича

     
Система Orphus