Супостаты, бесы, кулаки: как Рада церкви переименовывала

Рада заставила УПЦ МП изменить название
21 декабря 201817:57

“Не біснуйтесь! Бо мені доведеться вас перехрестити, вигнати біса із залу. Закон прийнятий. Я це оголосив публічно”, - закликав зупинити бійку в залі Верховної Ради голова парламенту Андрій Парубій.

Кількома хвилинами раніше більшість депутатів підтримала закон про перейменування Української православної церкви Московського патріархату.

Проти закону виступав “Опозиційний блок”, його депутати намагалися довести Парубію, що голосування відбулося з порушенням процедури - парламентарі, нібито, зафіксували кнопкодавство. Одним з депутатів “Опоблоку”, які намагалися опротестувати голосування був Нестор Шуфрич.

“Повертаючись від трибуни, я зірвав плакат, який там висів. Я вважаю непристойним паплюжити трибуну парламенту якимись малюнками. Я відчув поштовх, не встиг роздивитися хто це був. Я нікого не бив”, - сказав Шуфрич під час перерви.

На плакаті, який зірвав депутат було написано “Агент Путіна Медведчук - під суд”. Дії Шуфрича спровокували депутатів “Народного фронту”, а найбільше - Юрія Березу. У штовханині з “Опоблоком” саме він встиг викинути два прямі удари в обличчя - по одному Шуфричу, і нардепу Юрію Бойку.

Та чергова бійка “під куполом” вже ніяк не вплинула на голосування щодо перейменування УПЦ МП.

Розсудити хто має право називатися “української православної церквою” парламентарів просив особисто почесний патріарх Православної Церкви України Філарет під час Собору.

Як українські церкви об’єднувалися в єдину помісну православну церкву можна почитати у публікації INSIDER.

“Хочу наголосити, що під час Собору, на який я мав честь бути запрошений, Патріарх Філарет звернувся з проханням, щоб цей закон, який дозволяє Українській Православній Церкві носити назву "Українській", був проголосований у парламенті”, - сказав Парубій.

Андрій Парубій, Голова Верховної Ради
Патріарх Філарет звернувся з проханням, щоб цей закон, який дозволяє Українській Православній Церкві носити назву "Українській", був проголосований у парламенті

На межі зриву

З самого ранку під будівлею парламенту зібралося близько тисячі прихильників УПЦ Московського патріархату. Вони вимагали від парламентарів не голосувати за закон, згідно якого їхня церква мала би бути перейменована на “російську православну церкву в Україні”. Час від часу до мітингарів виходили нардепи “Опоблоку”.

Такої кількості прихильників УПЦ МП під стінами парламенту було недостатньо, аби переконати депутатів відмовитися від законопроекту. Та загроза зриву голосування все ж таки була і вона надійшла звідки її не чекали.

З самого ранку під будівлею парламенту зібралося близько тисячі прихильників УПЦ МП. Фото: church.ua

Напередодні Кабінет міністрів схвалив постанову про розподіл субвенцій. Ці кошти йдуть на округи мажоритарних депутатів. Згідно рішення уряду, на округи виділялося в рази менше коштів, ніж було обіцяно мажоритарним обранцям. Значна частина депутатів обурилася таким перебігом подій і готові були саботувати голосування.

“Мажоритарники вимагали певні суми під кожен проект і на ці проекти їм виділили лише 20-30% від того, що вони вимагали. Відповідно, цього року ці проекти не зможуть виконати”, - розповів член бюджетного комітету парламенту “свободівець” Юрій Левченко.

Проблема з підтримкою законопроекту про перейменування підтверджується і словами голови парламенту.

“Дивна річ, перед тим, як перейти до розгляду цього законопроекту, виникають якісь інші дискусії. Мені починає видаватись, що це якась спецоперація, що під час історичних рішень питання меркантильні переважають над питаннями історичними. Я не уявляю, як технічні проблеми, які виникли в бюджетному комітеті, можна ставити вище від історичних подій. Я провів розмови і з Президентом, і з Прем'єр-міністром, щоб це питання було вирішено. Наскільки мені відомо, бюджетний комітет здатний вирішити це питання”, - звертався з президії Парубій до депутатів.

За даними джерел видання INSIDER у парламенті, у ситуацію довелося втрутитись особисто президенту Петру Порошенку - він переконав депутатів підтримати голосування щодо перейменування церкви.

Народний депутат Юрій Левченко. Фото: сайт ВРУ

Вже після позитивного голосування, депутати намагалися зібрати бюджетний комітет, щоб вирішити питання субвенцій, однак не було кворуму. Так до кінця дня питання грошей на округи і не вирішили.

“Сьогодні ми побачили, яким злом є мажоритарка. Ми побачили, як більшість мажоритарників готові провалювати дуже важливі для державі речі, шантажуючи мільйонами на округи”, - розповів Юрій Левченко.

Хоча перейменування церкви депутати таки підтримали, та проблеми з грішми все ж відобразилися на питанні релігії.

“Проголосовано рішення, яке я вважаю історичним. Ми бачили, як парламент прийняв це рішення, до того ж з величезним запасом, адже треба 226 голосів, а проголосувала набагато більша кількість депутатів”, - говорив на камери голова “Блоку Петра Порошенка” Артур Герасимов.

Голова БПП дещо прикрашає результати голосування. Попри підтримку перейменування більшістю фракцій, за законопроект проголосувало лише 240 нардепів. За подібних обставин, рішення про введення воєнного стану у десяти областях підтримали більше 270 депутатів, про що INSIDER писав раніше.

Кого і як перейменовуватимуть

Згідно нового закону перейменуванню підлягають церкви, центр яких знаходиться на території держави-агресора, тобто Росії. Відповідна церква в Україні повинна мати в своїй назві повну назву тієї церкви, якій вона підпорядковується. Таким чином, Українська православна церква Московського патріархату скоріше за все буде змушена перейменуватися у Російську православну церкву в Україні.

Визначатимуть звідки саме керується церква і чи має вона єдність із церквою у Росії двома способами: якщо в статуті української церкви є приналежність до російської і навпаки.

За словами депутатів “Опозиційного блоку”, закон не може примусти до прейменування УПЦ МП, бо у її статуті немає згадок про центр в Росії.

“Парламент не має жодного права вказувати церкві, яку назву вона повинна мати. Тим більше - це безграмотне рішення. У статуті нашої канонічної церкви написано, що центр її правління знаходиться у місті Києві. Ні фінансово, ні адміністративно церква не залежить від Російської православної церкви”, - сказав співголова “Опоблоку” Вадим Новинський.

Співголова “Опоблоку” Вадим Новинський

Попри слова парламентаря, у статуті як РПЦ так і УПЦ КП прослідковується приналежність одна до одної.

“Українська Православна Церква об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви”, - написано в статуті РПЦ про УПЦ МП, який опублікований на сайті останньої. Майже те саме написано в статуті Московського патріархату.

“Два місяці дається на добровільний процес перейменування. Після того, як цей процес відбудеться - вони будуть існувати під тими назвами, які собі оберуть. Якщо цей процес не відбудеться, то наступає період коли держава буде це робити за них. Цей процес буде тривати на скільки я пам’ятаю - дев’ять місяців”, - розповідає співавтор закону Олександр Бригинець.

Крім того, закон накладає обмеження на церкви та об’єднання, споріднені з країною-агресором: організації, яка підпорядкована державі-окупанту, може бути відмовлено в доступі у військові частини та інші збройні формування. Таким чином, представників УПЦ МП можуть позбавити можливості бути капеланами в українському війську.

Лавра та інші святині

Прихильники Московського патріархату вважають, що прийнятий закон створює підґрунтя для переділу святинь.

“Цей законопроект є виключно частиною передвиборчої кампанії Президента Порошенка: "Віра. Армія. Мова." –  і більше нічого. Цей законопроект призведе до рейдерських захоплень майна і землі Української Православної Церкви”, - сказав депутат “Опозиційної платформи – За життя” Микола Скорик.

Справа в тому, що найбільші і найцінніші храми, якими користуються священнослужителі УПЦ МП належить Міністерству культури, оскільки вони є пам’ятками культури. Лояльні до Московського патріархату депутати вважають, що під час перереєстрації документів, Мінкульт може припинити договори користування з УПЦ МП.

Більшість депутатів, навіть з числа тих, хто голосував за законопроект кажуть, що цей документ наразі ніяким чином не вплине на перерозподіл церковного майна.

 “Тут не потрібно припиняти діяльність юридичної особи, вона просто має змінити свою назву. До перейменування це жодним чином не стосується. І навіть при зміні назви зберігається правонаступництво. На підставі цього, в УПЦ МП Києво-Печерську Лавру не заберуть. Для того, щоб її забрати з користування УПЦ МП - має бути окреме рішення Кабміну”, - говорить нардеп Юрій Левченко.

Питання переходу громад від одних церков до інших, а відтак і храмів, депутати планували розглянути протягом дня іншим законопроектом.

“Поки та схема, яка є - вона нормально працює, приміром, в селі: є одна церква, жителі збираються і голосують. У Києві складніше - група з 500 людей може переходити із церкви в церкву і голосувати, кажучи, що вони кияни. Це треба уточнити”, - розповів депутат Олександр Бригинець.

Народний депутат Олександр Бригинець

Та до цього законопроекту депутати у четвер не дійшли і розглядатимуть його вже на наступній сесії. Причин зволікання дві: перше - невирішине питання субвенцій, друге - депутати поки не домовилися щодо механізму переходу громад.

“Законопроект внесений два роки тому, за цей час змінилися певні обставини. Сподіваюся, десь у лютому ми його проголосуємо і там буде чітко виписана процедура переходу парафій від однієї церкви до іншої”, - каже Бригинець.

Закон про перейменування вже направили на підпис президенту, на роздуми Порошенко має два тижні. Майже одразу після прийняття закону УПЦ МП попросила президента ветувати закон.

“Вважаємо цей закон антиконституційним і маємо намір захищати свої права усіма законними способами. Звертаємось до президента України застосувати до цього закону право вето”, - йдеться у заяві церковників.

З одного боку, рішення парламенту про перейменування УПЦ МП усуває проблему існування одразу декількох православних церков, які називалися “українськими”. З іншого боку - це перевірка на міцність Російської православної церкви та перевірка її готовності до дій.

Загалом, перейменування - це більше символічний крок, оскільки основна боротьба на церковному фронті точитиметься саме за перехід громад і храмів від одних церков до інших.

Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

22.12.2018, 05:19
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 18 января 2019

    Миллионные взятки в Укргазвыдобування: задержаний не было, подозрения не объявлены

    Силовые ведомства перебрасывают ответственность за следствие по делу друг на друга

     
    • 18 января 2019

    С минимальным запасом: как Рада урегулировала переход приходов

     
    • 17 января 2019

    Дело закрыто: полиция не нашла виновных в самоубийстве руководителя Николаевского аэропорта

     
    • 16 января 2019

    «Поражение века»: как в Британии провалили соглашение о Brexit и не отправили правительство в отставку

     
Система Orphus