Дело Кати Гандзюк: куда движется расследование

6 ноября 201811:02

Катерина Гандзюк померла в неділю, 4 листопада близько 11:30. Їй було 33 роки.

Лікарі причиною смерті називають напад з використанням хімічної речовини з метою вбивства чи нанесення ушкоджень, хімічні опіки із залученням 30-39% тіла та поліорганну недостатність.

Активістку облили концентрованою сірчаною кислотою біля її дому в Херсоні 31 липня. Нападники застосували близько літра рідини.

В перші дні після нападу її транспортували до опікового відділення Київської міської клінічної лікарні №2. Її стан лишався важким, протягом трьох місяців вона перебувала у шоковій реанімації. За цей час їй зробили близько 15 операцій.

Катя Гандзюк

26 вересня Катерина Гандзюк записала відеозвернення, в якому висловила сподівання, що винні у замахах на активістів будуть покарані.

“Мене лікують добре українські лікарі. І я точно я знаю, що я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя. Тому що їх сьогодні не лікує ніхто.

Більше 40 нападів за останній рік. Хто замовив всіх цих людей? Хто покриває замовників? Чому така кількість розслідувань саботується? Чому ми маємо терпіти, поки найактивніших з нас вбивають та калічать? Біда в тому, що всі ці питання стали риторичними, але я вірю, що всі винні будуть знайдені, покарані і засуджені”, - сказала Гандзюк.

Гандзюк - активна учасниця Херсонського Євромайдану. У 2014 вона протистояла спробам почати в місті “русскую весну”. Пізніше опікувалася вимушеними переселенцями з Криму та ОРДЛО. Вона працювала помічником з питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області.

В травні 2014 її обрали депутатом Херсонської міськради за списками “Батьківщини”, влітку 2015 - виключили з партії. Гандзюк була радницею мера Херсону Володимира Миколаєнка.

У 2016 Гандзюк - волонтерка організації Itchy Trigger Finger Ukrainians, яка розробляла та розповсюджувала патріотичну рекламу для мешканців окупованого Криму.

Підозрювані

Одразу після нападу поліції відкрила кримінальне провадження за статтею “хуліганство”. Після експертиз справу перекваліфікували у “замах на вчинення злочину” та “умисне вбивство”.

3 серпня поліція повідомила про затримання Миколи Новікова - підозрюваного у вчинені злочину. 22 серпня справу щодо нього закрили і відпустили.

17 серпня поліція затримала двох осіб, які підозрюються у вчинені замаху, а 19 срепня - ще трьох.

“Зараз відносно п’ятьох чоловіків ведеться кримінальне розслідування”, - повідомив тоді голова Нацполіції Сергій Князєв.

Як з’ясувалося, більшість із них брали участь в АТО.

“Якщо громадянин, незважаючи на його героїчні вчинки в минулому, вчинив правопорушення, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності”, –  розповів Князєв.

Ймовірний організатор замаху Сергій Торбін наразі перебуває під вартою. Його перевели до слідчого ізолятора СБУ.

Сергій Торбін. Фото: Іван Антипенко, opinionua.com

Решта підозрюваних - співучасники, виконавець і водій. З них у СІЗО перебуває лише Микита Грабчук. В'ячеслав Вишневський, Володимир Васянович і Віктор Горбунов (підозрюється у купівлі кислоти) наразі під домашнім арештом.

Замовника та організаторів вищої ланки досі не встановлено.

Друзі Катерини на своїй сторінці заявили, що знають весь ланцюжок організаторів та замовників і назвали першу після організатора групи Сергія Торбіна ланку. За їх словами помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука Ігор Павловський  передав кошти керівнику групи виконавців - Торбіну. Група також уточнила, що знає, від кого Павловський передав кошти. Сам Павловський в ефірі 112 каналу відкинув всі звинувачення.

Подальше слідство

Після повідомлення про смерть Гандзюк поліція вчергове перекваліфікувала справу. Цього разу на умисне вбивство, скоєне групою осіб з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення.

Після цього Генеральна прокуратура розпорядилася передати справу до Служби безпеки України.

У поліції відзвітувалися, що до передачі справи в СБУ встигли допитати свідків 367 осіб, призначили 21 судову експертизу, провести 9 обшуків, 4 слідчих експерименти, 26 оглядів, 100 негласних слідчих дій відносно 31 особи.

За словами речника ГПУ Андрія Лисенка передача справи до СБУ дозволить тамтешнім слідчим об’єднати кримінальні справи щодо замовників і виконавців. Крім того - це дасть змогу вести розслідування від моменту планування до фактичного закінчення.

В свою чергу, речниця СБУ Олена Гітлянська не відповіла на питання про те, чи будуть слідчі об'єднувати справи.

“Я не можу вам зараз говорити за слідчих”, - сказала Гітлянська, додавши, що ухвалення такого рішення потребує часу.

Нардепи і слідство

До розслідування справи збираються долучится і народні депутати. Під час погоджувальної ради вони висловили бажання створити тимчасову слідчу комісію по розслідуванню вбивства Гандзюк.

Спікер парламенту Андрій Парубій пообіцяв до кінця дня провести нараду і зареєструвати відповідну постанову.

 

За словами нардепа фракції “Батьківщина” Ігоря Луценка, постанову про створення ТСК зможуть включити в порядок денний одразу після відкриття ранкового засідання.

Голова депутатської групи “Відродження” Валерій Писаренко та лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко запропонували проголосувати на тижні законопроект, який розширить повноваження комісій.

“Ще жодна з тимчасових слідчих комісій не досягла результату в парламенті, бо немає закону про тимчасові слідчі комісії, де були б якісь повноваження”, - заявив Писаренко під час погоджувальної ради.

У законопроекті йдеться про використання доказів, зібраних депутатами, у суді.

“Треба прописати, що за рішенням ТСК будь-яка інформація надається: у закритому чи відкритому режимі - це вже інше питання. Треба зобов’язати держслужбовців приходити на комісію у разі виклику. Зараз багато хто просто не з’являється і нічого з цим не зробиш. Треба наблизити повноваження ТСК до органів слідства з більш спрощенним використанням зібраних доказів в судовому процесі”, - розповів Ігор Луценко в коментарі Insider.

Станом на 11:00 6 листопада триває нарада щодо ТСК голів фракції та окремих нардепів у Андрія Парубія.

Замахи на активістів

Цьогоріч в Україні здійснено понад 50 замахів на активістів, волонтерів, ветеранів АТО, журналістів та громадських діячів.

22 лютого в Рівному підпалили офіс видання “Четверта влада”, 16 березня у Кривому розі побили активіста Сергія Мокрякова.

У травні в Києві скоїли напад на захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка, у Херсоні стріляли у члена Національного корпусу Микиту Тютюнника, а в Одесі втретє за 2018 рік напали на голову громадської організації “Небайдужі” Сергія Стерненка.

5 червня в Одесі напали на активіста Віталія Устименка, а в Харківській області знайшли повішеним активіста Миколу Бичка. 18 червня у Херсоні напали на журналіста Сергія Нікітенка.

31 липня в Херсоні облили кислотою активісту Катерину Гандзюк, а в Бердянську застрелили активіста та ветерана бойових дій на Донбасі Віталія Олешка.

 

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 12:56
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 12 декабря 2018

    Госизмена, хищения, незаконное обогащение: кого суды восстанавливают на должностях

     
    • 11 декабря 2018

    Судья отказал Тамразову в личном обязательстве

     
    • 11 декабря 2018

    "Стреляли картечью": пострадавший во время Революции Достоинства капеллан свидетельствовал по делу "беркутовца"

    Священник Юрий Янковский, во время событий Революции Достоинства в 2014 году выполнял функции капеллана, выступил в качестве потерпевшего в Подольском суде Киева.

     
    • 11 декабря 2018

    Первый шаг к разминированию Донбасса: Рада приняла закон

    Украине придется разминировать 15 тысяч квадратных километров Донбасса

     
Система Orphus