Дело фермера Бутрименко: финансирование терроризма vs теракт

21 августа 201916:23

16 травня 2019 року Куйбишевський районний суд Запорізької області виніс вирок громадянину України Миколі Бутрименку. Суд визнав винним обвинуваченого у фінансуванні тероризму і позбавив волі на 8 років. Разом з тим судді виправдали Бутрименка в іншій частині  обвинувачення - у вчинені терористичного акту, що призвів до загибелі людей (ч. 3 ст. 258 ККУ). Цей злочин, на думку суду, не був доведений слідством. 

Такий вирок викликав обурення серед бійців та командування 3 окремого полку спеціального призначення Збройних сил України. В так званому теракті, в якому обвинувачували Бутрименка і який по суті був повноцінним боєм українських військовослужбовців і бойовиків “ДНР”, загинуло 10 спецпризначенців і ще п’ятеро, поранені, потрапили в полон. Ця операція принесла 3 полку чи не найбільше втрат. 

Бій в Латишевому

23 липня 2014 року в зоні проведення антитерористичної операції в районі міста Сніжне було збито український винищувач Су-25, пілот Юрій Шевцов встиг катапультуватися. Саме на пошуки Шевцова 29 липня вирушили дві групи 3 полку спеціального призначення у складі 19 військовослужбовців.

- Напередодні нас попереджали, що завдання не з легких, тим, хто не впевнений у своїх силах, пропонували залишитися. Особливо наголошували на цьому мені і ще кільком людям, як наймолодшим. Звісно, ніхто не погодився залишатися. Ми були один одному як друга родина, все разом, - розповідає Максим Кац, один із 19 потерпілих у справі Бутрименка. 

З Максимом ми зустрічаємось в Одесі. Він зараз курсант Військової академії. 

На прохання розповісти подробиці того бою Максим дає по-військовому чіткі і, схоже,  вже трохи завчені за десятки разів переказу відповіді. 

Відпрацювавши село Латишеве Шахтарського району й околиці і не знайшовши льотчика, група отримала команду залишитися в селі на ночівлю. Військові обрали ангари місцевої ферми, де їх гостинно зустрів її власник Микола Бутрименко, на той час місцевий депутат від Партії регіонів. Він запевнив військових, що бойовиків поблизу немає, запропонував розташовуватися на території ферми, а УРАЛи, на яких прибули спецпризначенці, сховати в ангари. 

Максим був у дозорі, коли почув звук техніки, що наближається. Спробував доповісти по рації, проте радіозв’язок не спрацював.

- Кулемет був знятий із запобіжника, заряджений. Лишалося натиснути на курок. Але я не встиг. Мені в цей момент уже приставили дуло до голови і показують, мовляв, складай зброю, навоювався вже. Ну і руки за голову, мене витягли на дорогу, поклали. Почався бій...

Усе це Максим Кац згадує, здається, без особливих емоцій. Каже, що молодий вік і неповне усвідомлення того, що відбувається, допомогло йому не зламатися і залишити здоровою психіку. У липні 2014-го йому було лише 19. 

Бойовики на БМП, БТРі, УРАЛі та кількох легкових автомобілях увірвалися на територію ферми. Бій тривав 15-20 хвилин. Командир операції підполковник Сергій Лисенко, командири груп Тарас Карпа і Кирило Андрієнко та ще сім військовослужбовців були вбиті, п’ятеро - поранені і захоплені в полон. Лише чотирьом спецназівцям вдалося відійти з ферми та дістатися позицій сил АТО. 

- Почався хаотичний вогонь з усіх сторін, - згадує Максим. - Я лежав у траві, підняв голову подивитися, що відбувається. І побачив нашого фермера (Миколу Бутрименка. - Ред.), який десь в п’яти метрах від мене стояв з пістолетом в руках і викрикував щось типу “Давай! Мочи укропів!” 

Загальна картина того, що відбулося на фермі, почне вимальовуватися згодом зі свідчень інших потерпілих. 

Уцілілі в тому страшному бою бійці розповідали в суді, що Бутрименко відпросився у командирів поїхати з ферми. Сказав, що його дружина перебуває у лікарні Сніжного у важкому стані. Потерпілий Олександр Багрєєв у свідченнях вказував, що чув як, судячи з усього,  перед від’їздом з ферми Бутрименко комусь телефоном сказав “вони на місці”. Інший військовослужбовець Юрій Шаповалов стверджує, що теж чув, як фермер розмовляв по телефону і говорив: “Я буду через 20 хвилин, щоб усе було готово”. Потерпілі переконують, що бачили, як з ферми від’їхав автомобіль ВАЗ 2104, і хоч ніхто з них не бачив, хто саме був в авто, всі вони впевнені, що з ферми виїхав саме Микола Бутрименко. А через 20-30 хвилин на ферму приїхали сепаратисти, і розпочався сумнозвісний бій.

Уже перебуваючи в полоні Бутрименка бачив спецназівець Олександр Чернишов. Він розповідає, що коли його пораненого привезли на “якусь автобазу”, в метрах 5-10 від себе він бачив фермера з автоматом Калашникова в руках. 

Натомість свідки захисту, троє працівників, які в день бою були на фермі, стверджували в суді, що Бутрименко весь час перебував з ними - спочатку у сторожці, де їх нібито закрили українські військові, а потім тікали разом з фермером з ангарів до будинку його сусіда. Всі вони запевняли: Бутрименко весь час був з ними і зброї при собі не мав. 

Сам же Бутрименко, як зазначено у вироку суду, стверджує, що “ в ряди незаконних збройних формувань ніколи не вступав, нікого з “денеерівців” про перебування українських військових у той день на території його господарства не попереджав, ніякої зброї ніколи в руках не тримав і не вчиняв терористичного акту”.

Чотирьох захоплених в полон спецназівців повернули додому за кілька тижнів після захоплення. Максим Кац пробув у полоні до вересня, за цей час побував у кількох місцях утримування заручників бойовиками та встиг взяти участь у сумнозвісному “параді полонених” 24 серпня 2014 року.

Неефективне слідство

Провадження за статтею 258 Кримінального кодексу “теракт” на підставі рапортів військовослужбовців було розпочато 2 серпня 2014 року військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону (за місцем постійної дислокації 3 окремого полку спеціального призначення), тобто на четвертий день після бою в Латишевому. Згодом підслідність була визначена за Управлінням СБУ в Донецькій області (за місцем скоєння злочину).  

Майже рік слідство у справі про вбивство і захоплення в полон військовослужбовців не велося взагалі, - розповідає Олена Яркіна, адвокатка потерпілих - уцілілих спецназівців та родин загиблих. - Зрештою, через неефективність розслідування в СБУ справу витребувала прокуратура Донецької області (до листопада 2017 року прокуратура мала повноваження щодо досудового слідства. - Ред.). Про це в матеріалах справи є відповідний лист”. 

Швидше за все, розслідування теракту, в якому загинуло десять військовослужбовців, але є потерпілі, готові давати покази, зависло б на довгі роки в прокуратурі, як і десятки інших подібних проваджень. Якби наприкінці 2015 року потерпілий спецназівець Олександр Кудрявцев не помітив на одному з блокпостів на лінії розмежування… того самого фермера Миколу Бутрименка, який їхав на підконтрольну Україні територію отримувати українську пенсію. 

Кудрявцев повідомив співробітників СБУ про те, що Бутрименко вільно пересувається підконтрольною уряду територією, фермера почали відстежувати і вже готували його затримання, проте, як стверджують учасники операції, стався витік інформації: хтось повідомив Бутрименка, і він півроку переховувався у російському Таганрозі. Лише 1 липня 2016 року, коли підозрюваний під’їхав у притул до лінії розмежування, СБУ спільно з бійцями 3 полку провели спецоперацію по його затриманню. 

Під час арешту, на своє нещастя, Бутрименко мав при собі статутні документи ТОВ “Імені Челюскінців”, згідно з якими це підприємство було засновано самим затриманим і його рідними, а 17 жовтня 2014 перереєстроване у “департаменті державної реєстрації міністерства доходів і зборів Донецької народної республіки”. 

30 оригінальних документів щодо діяльності ТОВ “Імені Челюскінців”, печатка підприємства і банківська картка, знайдені у Бутрименка під час затримання, дали підстави слідству оголосити йому підозру у фінансуванні тероризму та об’єднати це провадження з фактично порожньою та не розслідуваною справою щодо теракту, в якому загинули військовослужбовці 3 полку. 

Документи щодо діяльності ТОВ "Імені Челюскінців", вилучені у Миколи Бутрименка під час затримання, які й стали підставою для оголошення йому підозри у фінансуванні тероризму:

 
 
 

Трохи більше, ніж за два місяці після затримання, у вересні 2016-го справа за обвинуваченням Бутрименка Миколи Олексадровича у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258 (теракт) і 258-5 (фінансування тероризму) ККУ була передана до Бердянського міськрайонного суду. За цікавим збігом обставин згідно з автоматичним розподілом провадження потрапило до колегії суддів, всі три члени якої - судді-переселенці. При чому одна із суддів колегії Олена Вірченко до 2015 року працювала суддею Шахтарського міськрайонного суду Донецької області, а обвинувачений Микола Бутрименко в цей самий час був не лише активним підприємцем Шахтарського району, але й депутатом Шахтарської районної ради.

Тож, пославшись “на реальні ризики загрози їх життю і здоров'ю та життю і здоров'ю їх близьких та рідних, які мешкають на тимчасово окупованій території так званої "ДНР" та "ЛНР" та вірогідність спроб тиску”, колегія суддів взяла самовідвід. 

 

Уже в судовому розгляді в Куйбишевському суді Бутрименко не визнає свою вину ні по одному із обвинувачень. Суд два з половиною роки досліджуватиме письмові докази і покази потерпілих і свідків та врешті дійде висновку, що документи ТОВ “Імені Челюскінців” є достатньо переконливими, а ось свідчення потерпілих внаслідок теракту спецназівців - ні. 

Цікаво, що ні досудове слідство, ні суд навіть не встановили, на яку суму Бутрименко фінансував діяльність терористів. У вироку судді обмежилися лише констатацією того, що обвинувачений разом зі своїм сином, який був призначений директором ТОВ “Імені Челюскінців”, та головним бухгалтером “здійснював фінансування діяльності терористичної організації “ДНР” шляхом сплати не передбачених чинним законодавством “податків” з підприємницької діяльності ТОВ “Імені Челюскінців”. 

Сам же Микола Бутрименко стверджував, що з 2014 року був призначений директором комунального підприємства “Роднік” при Дмитрівській сільраді, а управління ТОВ “Імені Челюскінців” передав своєму сину і не мав відношення до його діяльності. 

Натомість до свідчень потерпілих спецназівців судді були значно прискіпливішими. 

“Через контузію, яку він отримав від вибуху гранати та травму голови він має проблеми з пам’яттю і не може з упевненістю сказати, що людина, яку він бачив з пістолетом була саме Бутрименком”, - таку оцінку дав суд свідченням Максима Каца. Представниця потерпілих називає це “вільним викладом слів Максима на розсуд суду”, бо Кац у суді чітко сказав, що під час бою бачив саме Бутрименка з пістолетом. 

Не переконали суддів і покази інших учасників бою.

Я погоджуюсь, що позиція обвинувачення щодо теракту була слабка і самих лише свідчень замало, - говорить адвокатка Яркіна. - На це є і об’єктивні причини: на окупованих територіях неможливо проводити слідчі дії. Але ж в матеріалах справи немає жодного документу від СБУ, жодного! А чим вони займались цілий рік, коли ще можна було щось встановити? Але навіть ті крохи негласних слідчих дій, в яких містяться докази вини Бутрименка, суд досліджував в засіданнях, але у вироку не надав їм жодної оцінки”.   

Теракт без організатора? 

Чи була можливість у слідчих СБУ розслідувати справу у 2014 році, Медійна ініціатива за права людини поцікавилась у оперативного співробітника Служби, який з 2014 року працює в зоні бойових дій. 

Теоретично, так, могли. Якщо потерпілі відразу вказували на фермера, а у тієї території залишався зв’язок із “великою землею”, то Бутрименка можна було затримувати відразу. У нас був випадок, коли ми затримували мера Лутугиного навіть у розпал боїв за Луганський аеропорт, - констатує наш співрозмовник. - Але тут питання навіть не у фізичному затриманні, зрештою його ж заарештували. Питання у процесуальному оформленні нашими слідчими. Оперативники цілком могли знайти людей, фото, відео, встановити телефони, які треба прослуховувати. Але вони це могли робити тільки в разі, якщо були доручення слідчих. Так само допити свідків серед місцевих мешканців, бійців, які вижили, і правильне долучення цього всього до матеріалів справи - це теж обов’язок слідчих”.

Чи зробила щось із вище перерахованого СБУ і в чому полягали претензії прокуратури до попереднього слідства, ми спробували запитати у Сергія Надежденка, на той момент слідчого в особливо важливих справах прокуратури Донецької області, якому було передано провадження.  Проте він від коментарів відмовився, пославшись на те, що “тепер працює в іншому місці”.

Звісно, Бутрименко винен і у фінансуванні тероризму. Він свідомо зареєстрував своє підприємство на окупованій території, сплачував податки в бюджет терористів. Хай хоч так понесе покарання”, - зітхає адвокатка. 

Вона подала апеляцію на рішення Куйбишевського суду по Бутрименку, а тим часом зосередилася на іншому судовому процесі. У Кропивницькому заочно слухають справу проти тих, кого, за версією слідства, привів Бутрименко на свою ферму. Серед них “мер” окупованої Горлівки Станіслав Кім, громадяни України і Росії Андрій Борисов, Олексій Новіков та Іван Бірков. Адвокатка стверджує, що у матеріалах досудового розслідування було встановлено не менше двох десятків учасників того бою, проте вони чомусь так і не стали фігурантами справи, переданої до суду. 

Судячи з усього, уникнути будь-якої кримінальної відповідальності міг і Микола Бутрименко, якби слідству не пощастило затримати його з пакетом документів на власне підприємство. Адже, як виявилось, довести факт фінансування тероризму кількома свідоцтвами і печаткою в українському суді значно простіше, ніж розслідувати терористичний акт, в якому загинуло десять осіб.  

Миколі Бутрименку суд зарахував один день перебування в СІЗО за два дні позбавлення волі (згідно із так званим законом Савченко), і якщо апеляційна скарга прокуратури і представниці потерпілих не буде задоволена, менше, ніж за два роки, засуджений за фінансування тероризму, він вийде на волю.

***

Розслідування проведене в рамках проекту "Судові процеси, пов'язані зі збройним конфліктом в Україні: моніторинг, висвітлення, аналіз", що реалізується Медійною ініціативою за права людини за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

21.08.2019, 16:39
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 16 сентября 2019

    Строительный конфликт в Киеве с участием "Правого сектора" и "Азова": что случилось

     
    • 12 сентября 2019

    Двоє військових загинули в зоні ООС

     
    • 11 сентября 2019

    Освобожденные пленные получат от правительства по 100 тыс грн

     
    • 11 сентября 2019

    Это была вполне продуманная грубая операция, разрабатывалась длительное время, - Сущенко о задержании

     
Система Orphus