Год 2018: объединенная церковь, угроза военного вторжения, покушения на активистов

INSIDER предлагает вспомнить, чем запомнится 2018, какие его главные тенденции и о чем напишут в учебниках истории
30 декабря 201811:03

Якби в січні хтось сказав, що до кінця року українська церква об’єднається та отримає автокефалію - мало хто у це повірив би. Так само не багато тих, хто повірив би у те, що третього президента Грузії та екс-губернатора Одеської області Михаїла Саакашвілі українські силовики зловлять за чуприну і видворять з України. Далі він зникне з української політики так само раптово, як і з’явився.

Мало хто міг уявити, що Надія Савченко пройде шлях від Героя України до підозрюваної у тероризмі і замість участі в президентській гонці - перебуватиме в СІЗО. Цього разу не в російському, а українському.

Вперше за свою новітню історію в Україні оголосять воєнний стан, на п’ятому році гібридної війни з Росією, і триватиме він лише місяць.

INSIDER пропонує згадати, чим запам’ятається 2018 рік, які його головні тенденції та про що напишуть у підручниках історії.

Mr. Petro Incognito

Топ-темою січня стала 2018-го стала новорічна відпустка глави держави Петра Порошенка. Журналісти Радіо Свобода довідалися, що президент протягом тижня відпочивав на Мальдівських островах.

Закон дає право главі держави на відпустку, але він та його адміністрація робили все для того, щоб приховати факт відпустки від суспільства.

Журналісти програми “Схеми” довідалися, що Порошенко відпочивав на Мальдівських островах з 2 по 8 січня в п’ятизірковому курортному готелі Cheval Blanc, який складається з приватних вілл посеред Індійського океану.

Переліт Київ–Мале–Київ з урахуванням перебування літака на Мальдівах протягом 7 днів коштував Порошенку 154 000 євро. Оренда окремого острова на курорті “Шеваль Блан” коштувала президенту не менше 276 тисяч доларів.

Загалом журналісти підрахували, що відпустка коштувала главі держави не менше ніж 500 тисяч доларів – більше 14 мільйонів гривень.

Після запиту журналістів, в Адміністрації президента відреагували на критику і визнали факт вояжу Порошенка на Мальдіви “з метою короткого відпочинку”.

“Цю поїздку він оплатив сам з власного рахунку задекларованих коштів, що буде відображено в його електронній декларації”, – йшлося у відповіді.

Саакашвілі та прощання з Україною

В лютому третій президент Грузії та екс-губернатор Одеської області Михеїл Саакашвілі розпрощався з великою українською політикою та Україною. 12 лютого його затримали у київському ресторані “Сулугуні”. Силовики за чуприну виводили екс-губернатора із закладу. За процедурою реадмісії політика чартерним рейсом вислали з країни до Польщі, як особу, яка незаконно перетнула український кордон.

Президент Грузії з’явився в українській політиці у травні 2015-го. Порошенко надав йому українське громадянство - як особі, яка становить державний інтерес для України. У цей час у рідній для Саакашвілі Грузії відкрили кримінальну справу проти нього. Пізніше Саакашвілі навіть відмовився від громадянства Грузії.

Кількома тижнями після отримання українського паспорту Порошенко призначив Саакашвілі губернатором Одеської області. Керував Одещиною Саакашвілі більше року. За цей час він встиг розсваритися з усією політичною верхівкою включно з Порошенком. Більшість українських політиків він називав “баригами”. В листопаді 2016 він подав у відставку.

Відтоді Саакашвілі став одним з представників українських опозиціонерів. В лютому 2017-го екс-губернатор створив власну партію “Рух нових сил”.

Активна діяльність політика багато кому не подобалася. У Адміністрації Президента України вирішили ще раз перевірити документи, які подавав Саакашвілі при отриманні українського паспорту. Чиновники виявили, що екс-губернатор заочно заарештований в Грузії, хоча про це було відомо ще до надання йому українського громадянства. На підставі цього, в липні 2017-го Саакашвілі позбавили українського паспорту.

В цей момент політик перебував за кордоном і як особа без громадянства не міг повернутися на територію України. 10 вересня того ж року політик у супроводі своїх прихильників прорвав ряди силовиків  та перетнув український кордон.

Він намагався заручитися підтримкою потенційних союзників в особі Юлії Тимошенко, Андрія Садового, Анатолія Гриценка та молодих політиків і готувався до походу на вибори, які заплановані на 2019 рік.

Разом із союзниками Саакашвілі організовував велику акцію протесту під будівлею парламенту за скасування депутатською недоторканості, зміну виборчого законодавства та створення конституційного суду. Однак, через його самодіяльність і гасла за імпічмент президента Порошенка, більшість соратників відвернулися від Саакашвілі. Втрата політичної підтримки з боку більшості опозиціонерів стала однією з причин того, що екс-губернатора змогли випровадити з України без надмірного галасу.

Михайло Саакашвілі

Тероризм і Надія Савченко

В березні Герой України, народна депутатка та символ українських політв’язнів Кремля Надія Савченко стала підозрюваною у тероризмі номер один.

15 березня генпрокурор Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з Савченко. Їй інкримінували підготовку збройного нападу на парламент спільно із Володимиром Рубаном, якого затримали раніше.

Надії Савченко інкримінували підготовку збройного нападу на парламент спільно із Володимиром Рубаном

“У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко, особисто планувала, вербувала та давала вказівки щодо здійснення терористичного акту. Вона хотіла тут, у цьому залі, знищити бойовими гранатами дві ложі - урядову та посадову. А мінометами, порушивши купол Верховної ради, хотіла знищити всіх та добивати автоматами тих, хто виживе”, - говорив Юрій Луценко, представляючи депутатам подання.

В оприлюднених матеріалах справи є відео, де Савченко нібито намагається завербувати представників Збройних сил для здійснення нападу.

Депутатці висунули обвинувачення за статтями про насильницьке повалення конституційного ладу, посягання на життя державного діяча, терористичний акт тощо. За деякими з них передбачено до 15 років позбавлення волі. Сама Савченко звинувачення заперечила.

22 березня співробітники Служби безпеки України затримали депутатку. Наступного дня їй обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі її адвокати ознайомлюються з матеріалами справи.

Якщо в березні соціологи міряли президентські рейтинги Савченко, то сьогодні навіть журналісти не часто згадують про судові засідання щодо її запобіжних заходів.

Рибки Назара Холодницького

Ще одна історія березня - викриття очільника Спеціалізованої антикорупціної прокуратури Назара Холодницького у нібито розголошенні матеріалів слідства фігурантам власних справ.

З лютого по березень Національне антикорупційне бюро та Генеральна прокуратура розпочали кримінальне провадження проти Холодницького та прослуховували його робочий кабінет. “Жучок”, на який писали антикорупційного прокурора встановили на акваріум у його кабінеті.

У розмовах з гостями Холодницький нібито попереджав фігурантів справ НАБУ про підготовку обшуків, тиснув на посадових осіб, у тому числі суддів та підбурював свідків до неправдивих свідчень.

Записані розмови стосувалися мера Одеси Геннадія Труханова, глави Нацагентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак, депутата Георгія Логвинського, бізнесмена Олега Бахматюка та помічника Олега Ляшка - Олександра Богачова.

Наслідком прослуховування стала лише догана Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Об’єднання церков

В квітні Петро Порошенко з’їздив до Туреччини, де зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломієм. Там вони обговорили питання об’єднання українських церков та надання помісній церкві статусу автокефалії.

З тієї зустрічі розпочався процес надання томосу. Повернувшись до Києва, Порошенко ініціював звернення до Константинополя від імені Президента, Верховної Ради та православних церков України.

На підставі звернень вже у жовтні священний Синод Вселенського патріархату прийняв кілька дуже важливих рішень для українських церковників. Константинополь зняв анафему Російської православної церкви з патріарха київського Філарета та поновив у служінні предстоятеля Української автокефальної православної церкви Макарія. Ще одне важливе рішення - Синод засвідчив, що томос про автокефалію українській церкві нададуть після об’єднавчого собору і обрання нового предстоятеля.

Історичний собор відбувся 15 грудня. Фото: прес-служба глави держави

Собор відбувся 15 грудня. На ньому були представники трьох українських православних церков: Київського патріархату, Автокефальної церкви та Московського патріархату.

Детально про те, як відбувався собор INSIDER писав у свої публікації.

Духівники затвердили проект статуту об’єднаної церкви та довго ламали списи щодо кандидатури її очільника. Серед кандидатів на митрополичий престол Православної Церкви України був митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, митрополит Луцький та Волинський Михаїл і митрополит Вінницький і Барський Симеон.

Патріарх УПЦ КП Філарет наполягав на тому, щоб керівником нової церкви став його ставленик Епіфаній. За словами учасників собору, якби Михаїл не зняв свою кандидатуру з голосування, існувала загроза нерозпуску УПЦ КП і як наслідок - зриву собору.

Патріарх Філарет

Зрештою, надвечір духівники таки обрали предстоятелем Епіфанія. Кілька тисяч чоловік, які того дня прийшли на Софіївську площу в Києві привітали нового митрополита.

Того ж дня Вселенський патріарх Варфоломій у телефонній розмові привітав Епіфанія з обранням та благословив.

Тижнем пізніше Верховна Рада прийняла закон, яким зобов’язала Українську православну церкву Московського патріархату перейменуватися у Російську православну церкву в Україні.

Петро Порошенко та митрополит Епіфаній

Детальніше про те, як парламент приймав закон про перейменування УПЦ МП читайте у публікації INSIDER.

Відтак, в Україні буде лише одна православна церква, яка називатиметься “українською”.

Безкарні замахи на активістів

Цей рік відзначився рекордною кількістю нападів на активістів, волонтерів, ветеранів АТО, журналістів та громадських діячів. Правоохоронці з великими потугами знаходять та притягають до відповідальності виконавців лише в окремих випадках, а замовників і поготів.

31 липня в Херсоні скоїли напад на активістку та радницю мера Херсону Володимира Миколаєнка. Нападники вилили на неї літр концентрованої сірчаної кислоти. 4 листопада вона померла у київській лікарні після трьох місяців численних операцій.

Правоохоронці змогли встановити, і то не з першого разу, лише ймовірних виконавців та організаторів замаху, але не замовників.

Подібна ситуація і з замахом на активіста націоналістичної організації С14 Сергія Мазура. Гранату у його квартиру закинули в ніч з 9 на 10 жовтня. Під час вибуху постраждав батько Мазура - він єдиний був у квартирі тієї ночі.

Кількома тижнями після замаху правоохоронці зловили ймовірних виконавців, які зараз перебувають у статусі підозрюваних із запобіжними заходами. Імена замовників замаху невідомі і досі.

Слідчий працює в кімнаті, де стався вибух. Фото: Сергій Мазур

“Краще купити бронежилет”, - відповідає активіст на питання про те, чи покладається він на захист з боку правоохоронців.

Досі не до кінця розслідуваними залишається низка замахів на активістів. 22 лютого в Рівному підпалили офіс видання “Четверта влада”, 16 березня у Кривому розі побили активіста Сергія Мокрякова.

У травні в Києві скоїли напад на захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка, у Херсоні стріляли у члена Національного корпусу Микиту Тютюнника, а в Одесі втретє за 2018 рік напали на голову громадської організації “Небайдужі” Сергія Стерненка.

5 червня в Одесі напали на активіста Віталія Устименка, а в Харківській області знайшли повішеним активіста Миколу Бичка. 18 червня у Херсоні напали на журналіста Сергія Нікітенка.

31 липня в Херсоні облили кислотою активісту Катерину Гандзюк, а в Бердянську застрелили активіста та ветерана бойових дій на Донбасі Віталія Олешка.

 

Повернення “лєгітімних”

Ще одна тенденція року - поновлення на посадах чиновників, які підозрюються у корупційних злочинах.

11 грудня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним звільнення Романа Насірова з посади голови ДФС.

Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним звільнення Романа Насірова з посади голови ДФС

Його призначили головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року. Затримали головного фіскала 2 березня 2017 у лікарні “Феофанія” співробітники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Наступного дня його на ношах та у картатій ковдрі доставили у суд для обрання запобіжного заходу. Пізніше дружина Насірова внесла заставу за чоловіка у розмірі 100 мільйонів гривень.

Насірова обвинувачують у справі “Укргазвидобування” про розкрадання коштів у співпраці з екс-депутатом Олександр Онищенко. За даними слідства, чиновник впродовж 2015 року ухвалив декілька рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі розкрадання коштів компаній. Слідчі вважають, що такі дії завдали державі збитків на 2 мільярди гривень.

Поновлений на посаді Насіров приступив до виконання обов'язків голови ДФС 27 грудня, про що йдеться у наказі ДФС.

Детальніше про чиновників поновлених на посадах читайте у публікації INSIDER.

Поновився на посаді і Сергій Бочковський, який був головою Державної служби з надзвичайних ситуацій з квітня 2014 року по 25 березня 2015. Його разом із заступником Василем Стоєцьким показово затримали на засідання Кабінету міністрів за корупцію у відомстві.

Екс-керівникам ДСНС інкримінували злочини, пов'язані з вимаганням неправомірної вигоди, зловживання владою й службовою підробкою. Збитки від їхніх дій оцінюються у 6,6 мільйона гривень.

В серпні цього року Апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення Окружного адміністративного суду Києва про поновлення Сергія Бочковського на посаді голови ДСНС. Суд також зобов’язав виплатити Бочковському зарплату за вимушений прогул з 25 березня 2015 року по 26 квітня 2018 року - понад 546 тисяч гривень. У вересні екс-чиновнику виплатили понад півмільйона гривень заборгованості.

10 грудня Верховний суд скасував постанову Верховної Ради про звільнення Валерія Чорнобука з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області. Парламент звільнив його з посади ще у 2016 році.

Чорнобук - екс-голова Апеляційного суду Криму. 3 листопада його затримали в Києві. Генпрокуратура підозрює суддю у державній зраді. За даними слідства, після анексії Криму він допомагав перейти кримським судам на здійснення правосуддя на підставі законодавства Росії. Крім того, він нібито закликав кримських суддів учити законодавство Російської Федерації та отримувати російські паспорти. Наразі екс-суддя перебуває під вартою.

Стосунки з Росією

Цьогоріч криза українсько-російських відносин поглиблюється ще дужче. Київ та Москва по черзі обмінюються санкціями. В травні Україна розширила санкційні списки.

Загалом в українських “чорних списках” 1748 фізичних осіб та 756 юридичних осіб.

Серед фізосіб - голова “Газпрому” Олексій Міллер, російські мільярдери Олег Дерипаска, Ігор Ротенберг, Сулейман Керімов, Володимир Богданов, Віктор Вексельберг, Андрій Костін, український олігарх-утікач Сергій Курченко.

Серед юридичних осіб у санкційному списку представництво в Україні російського інформагентства “РИА Новости”.

Навесні Кремль запровадив санкції у відповідь. Вони передбачають блокування безготівкових коштів і цінних паперів, майна на території РФ та заборону виведення капіталу за межі території Росії.

Під кремлівські обмеження потрапили 567 осіб та 75 українських компаній. Понад 300 чоловік із цього списку - народні депутати. Що цікаво, до санкційного списку потрапили більшість представників “Опозиційного блоку”, які орієнтуються на олігарха Ріната Ахмєтова. Натомість не знайшли свого прізвища у списках ті, хто орієнтується на Віктора Медведчука, кума Владіміра Путіна.

Детальніше про це можна почитати у публікації INSIDER.

Цікаво, що російські санкції оминули більшість українських олігархів.

В грудні Україна нарешті прийняла рішення не пролонговувати договір про дружбу та співробітництво з Російською Федерацією.

“Сьогодні український парламент має виправити помилку, тому що Росія ніколи не була другом для України. Саме існування України завжди було для росіян великою проблемою”, - говорив перед голосуванням за припинення договору про дружбу з Росією депутат Юрій Береза.

Договір припинить свою дію з 1 квітня 2019 року. В угоді було прописано, що Україна та Росія визнають рівноправність та суверенітет одна одної, а також поважають територіальну цілісність та непорушності існуючих кордонів.

Детальніше про подробиці угоди і те, як депутати голосували за її непродовження, читайте у публікації INSIDER.

Договір про дружбу - лише одна з кількох десятків угод, які скасували за роки збройної агресії РФ. Попри це, між Україною та Росією досі діють понад 400 міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод, в тому числі і “Харківські угоди”, згідно з якими Росія має дозвіл на базування Чорноморського флоту в Криму до 2042 року.

Детальніше про те, як Україна ратифіковувала договір про дружбу з РФ та за що торгувалися Україна і Росія на межі тисячоліть читайте у публікації “Двадцять років дружби, якої не було”.

Наприкінці року Україна здобула значну дипломатичну перемогу. Генеральна асамблея Організації об’єднаних націй прийняла резолюцію в якій поіменно згадала українських політв’язнів Кремля Олега Сенцова, Володимира Балуха та Еміра-Усейна Куку.

Боротьба за визволення українських політв'язнів триває

Подібні резолюції в ООН - велика рідкість. Останні добревідомі випадки згадок політв’язнів у резолюціях - це Нельсона Мандели (ПАР) і Аун Сан Су Чжі (М’янма).

Резолюція не є обов’язковою для виконання, тож Росія може проігнорувати вимоги, але документ - це ще один елемент політичного тиску. Він фіксує на найвищому світовому рівні порушення міжнародного права Кремлем. Зважаючи на документ і зафіксовані у ньому дані, Україна в майбутньому може позиватися в міжнародні суди. Крім того, резолюція дає змогу й іншим країнам посилатися на документ і зазначені в ньому факти.

Воєнний стан

Свого піку російсько-український конфлікт сягнув 25 листопада. Тоді в Чорному морі російські судна спершу протаранили, а потім обстріляли та захопили три українські кораблі біля Керченської протоки. На суднах були 24 українських військових.

Свого піку російсько-український конфлікт сягнув 25 листопада. Фото: Міноборони

Вперше від початку воєнної агресії в 2014 році, російські військові під російськими прапорами здійснили напад на українських військовослужбовців.

Кримські окупаційні суди помістили українських військовополонених під арешт. Після незаконного обрання запобіжного заходу усіх 24 захоплених моряків етапували до Москви.

Україна відреагувала на це введенням воєнного стану. За словами президента Петра Порошенка, існувала загроза реального воєнного вторгнення.

Верховна Рада підтримала указ Порошенка 26 листопада. Однак, в той день в парламенті точилися серйозні баталії. Народні обранці не хотіли запроваджувати воєнний стан на два місяці, як того просив президент. У такому випадку доводилося б посунути вибори глави держави, які призначені на 31 березня 2019 року. Депутати також відмовлялися підтримувати указ президента, де воєнний стан проголошувався на всій території України.

Верховна Рада підтримала указ Порошенка 26 листопада

В результаті тривалих переговорів депутати домовилися і підтримали запровадження воєнного стану в десяти областях і лише на місяць.

Детальніше про те, як впроваджувався воєнний стан читайте у статті “Компроміси воєнного стану: як парламент затверджував указ президента”.

Воєнний стан закінчився 26 грудня. За словами президента, якби не вибори, його б продовжили ще на якийсь час.

“Ми маємо дві загрози: з одного боку - загроза прямої воєнної агресії і ми сьогодні набагато більше готові для відсічі цій агресії, з іншого боку - наступ на демократичні права і свободи громадян, а я є гарантом цих прав, в тому числі права вибору. Ми гарантуємо, що вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Можливо, якби не вибори, ми б попросили Верховну Раду продовжити воєнний стан”, - сказав Порошенко.

Чого чекати у 2019

Навряд хтось зможе точно спрогнозувати чого саме чекати Україні в 2019 році. Відомо хіба лишень те, що вибори президента мають відбутися 31 березня. 1-го квітня закінчиться дія договору про дружбу з Росією. Восени мають відбутися вибори до Верховної Ради.

А розпочнеться новий рік з томосу. Вселенський патріарх Варфоломій запросив новообраного Митрополита об’єднаної Православної Церкви України Епіфанія до Константинополя. На святвечір його мають висвятити і вручити томос про автокефалію української православної церкви.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

30.12.2018, 12:04
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 21 марта 2019

    Суд не задовольнив апеляцію Мангера щодо його відсторонення

    На засіданні 21 березня адвокати озвучили клопотання, в якому попросили скасувати рішення Шевченківського суду Києва

     
    • 21 марта 2019

    В суде озвучили документ о том, как готовилась антитеррористическая операция на Майдане

    На скамье подсудимых по этому делу - бывший руководитель СБУ Киева генерал-майор Александр Щеголев

     
    • 20 марта 2019

    Суд отказался допрашивать так называемых "грузинских снайперов" в деле расстрелов на Институтской

    Адвокат Александр Горошинский подал ходатайство допросить четырех граждан Грузии

     
    • 20 марта 2019

    Прокуроры по делу Ефремова просили суд назначить ему защитников за счет государства

    Заседание по сути было запланировано на 19 марта. На нем адвокаты имели озвучить свой список свидетелей

     
Система Orphus