КСУ решает является ли указ о роспуске Рады конституционным. Возможные последствия

Вчора в Конституційному суді заслухали учасників провадження щодо указу Зеленського про достроковий розпуск парламенту.

Рішення Конституційного суду слід очікувати не раніше 29 червня. Оскільки має пройти місяць з дня подання до суду.  

На початку засідання Конституційного суду був присутній президент України.

"Даний указ повністю відповідає букві закону. Наша юридична позиція бездоганна та беззаперечна", - заявив Зеленський перед розглядом справи по суті.

На початку засідання Конституційного суду був присутній Володимир Зеленський

Вчорашній розгляд здійснювався у вигляді усного провадження.

На початку засідання суддя-доповідач Кривенко заявив, що спікер парламенту Андрій Парубій не надав на прохання КСУ список народних депутатів, які входили до складу парламентської коаліції після виходу з неї "Самопомочі", Радикальної партії і ВО "Батьківщина".  

"Парубій надав запитувані матеріали, за винятком інформації про зміни у складі коаліції в зв'язку з виходом з неї політичної партії "Самопоміч", політичної партії "Радикальна партія Олега Ляшка" та політичної партії "Батьківщина" і списки народних депутатів, які  входили до складу депутатських фракцій, що входять до складу коаліції після 2016 року", - зазначив він.

За словами судді-доповідача, до КСУ надійшли також звернення громадян України, які просили скасувати рішення про проведення дострокових виборів.

Виступи учасників

Учасники конституційного провадження отримали можливість виступати по черзі в ході відкритого усного слухання.

Так, один із нардепів, які надавали подання до Конституційного суду, Алексєєв Ігор, заявив, що підстав для дострокового припинення повноважень Ради не існувало. На його думку указ Зеленського про дострокове припинення повноважень є неконституційним.  

"У президента можуть настати повноваження для розпуску лише з 17 червня. Президент не може припинити повноваження парламенту [до того часу] за жодних обставин", - сказав він.

Народний депутат Андрій Тетерук зазначив, що президент України не може порушувати основний закон.

Представник президента Володимира Зеленського у Конституційному суді Федір Веніславський заявив, що указ Володимира Зеленського є конституційним. Окрім того, він надав суду пояснювальну записку. В ній надана інформація щодо того,  чому Зеленський прийняв рішення про розпуск парламенту. На думку Веніславського, коаліція відсутня з 2016 року.

Федір Веніславський заявив, що коаліція виконує установчу функцію, посилаючись на норми законодавства. Суддя зазначив, що дану функцію виконує парламент.

Зазначимо, згідно закону парламент виконує низку важливих функцій, зокрема представницьку, владну, законотворчу, контрольну (контроль над бюджетом і діяльністю уряду); установчу (приймання конституції, участь у формуванні органів судової і виконавчої влади); гласності і легітимності.

Після виступів сторін до учасників судді КСУ адресували навідні питання. Надалі було надано заключне слово сторонам.

Представник президента акцентував на тому, що указ Володимира Зеленського не порушує принципу правової визначеності, тому що він є "однозначним, передбачуваним та прогнозованим".

Нардеп Ігор Алексєєв зазначив, що аргументи щодо неконституційності указу президента є.

"Коаліція була сформована і виконала своє конституційне повноваження. Ми вважаємо, що цей указ не відповідає низці статей Конституції України", - зазначив він.

Загалом вчорашнє засідання тривало з 10:00 до 18:00.

Які наслідки після ухвалення позитивного рішення судом?

Політолог Петро Олещук повідомив, що у випадку ухвалення позитивного рішення Україна потрапить у ситуацію правової невизначеності.

Аналітик ГМ "Опора" Олександр Неберикут розказав Insider, що у разі визнання указу Зеленського неконституційним, залишатиметься правова невизначеність щодо ряду процедурних моментів, але процес (виборів, - ред.) буде заморожений.

"Суд в резолютивній частині свого рішення може сказати про фактичне призупинення виборчого процесу - припинення діяльності сформованих виборчих комісій і фінансування виборів", - каже аналітик

За його словами, якщо суд прямо скаже, що фінансування заходів на організацію виборів має бути припинене, а невикористані кошти повернуті, - то ЦВК нічого не зможе зробити.

"Звичайно суд може не торкатися питання виборів, а винести рішення лише по самому указу президента. Тоді ЦВК нічого не залишається як продовжувати організацію виборчого процесу", - додав він.

Зранку під судом зібралися активісти

Зранку під будівлею Конституційного суду проходили два мітинги. Перша група активістів виступила проти тиску на суддів. Вони вимагали визнання указу Володимира Зеленського неконституційним.

Другий мітинг відбувся на підтримку дострокових виборів і діючого президента.

Крім того, КСУ зранку "замінували". Невідомі надіслали анонімне повідомлення про замінування Конституційного суду.  Про це Insider розказала Світлана Водолага.

"Дійсно надійшло повідомлення про замінування Конституційного суду. Наразі дана інформація перевіряється", - повідомила Світлана Водолага.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 106 президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України , у випадках , передбачених частиною другою статті 90 Конституції, якщо:

1. Протягом одного місяця ВРУ не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2. Протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад КМУ;

3. Протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатись.

Лише у конституційно визначених випадках недієздатності законодавчого opraну президент має право припиняти повноваження парламенту.

Конституція України не допускає можливості припинення повноважень парламенту з політичних причин, таких як низька суспільна довіра до парламенту чи вигідність одній чи кільком політичним партіям провести вибори швидше ніж передбачено Конституцією.

Частина п'ята статті 90 Конституції встановлює що повноваження ВРУ не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради або президента.