До кінця роботи поточної сесії парламенту залишилося менш ніж три тижні. За цей короткий проміжок часу народні обранці повинні встигнути ухвалити не лише низку важливих рішень, як-от, скажімо, закон про місцеві вибори, але й прийняти зміни до Конституції України.
1 липня президент Петро Порошенко на ганку Адміністрації президента презентував проект змін до Конституції щодо місцевого самоврядування та направив його Верховної Ради.
Він також попросив Раду до завершення сесії розглянути проект.
Якими будуть конституційні зміни в частині децентралізації і чи є перспективи їх прийняття в парламенті, намагався розібратись INSIDER.
Авторство
Частина проекту пропонованих змін нової Конституції України, яку презентував президент, з’явилася на сайті Верховної Ради 2 липня. Примітно, що 1 липня INSIDER намагався знайти текст проекту, презентований головою держави, але ні в АП, ні в Раді його так і не надали.
До цього часу для широкого загалу було винесено лише порівняльну таблицю, та й то не повну. Більше того, Конституційна комісія, яка, згідно з обіцянкою спікера ВР та за сумісництвом голови комісії Володимира Гройсмана, мала б ухвалити проект ще в квітні-травні, змогла розглянути документ у середині червня. Іншими словами, члени комісії, які збиралися на обговорення та внесення поправок лише двічі, отримали на руки вже готову версію майбутніх змін і поспіхом затвердили її для передачі Венеціанській комісії.
За твердженням одного з членів комісії в неофіційній розмові з INSIDER, 17 червня групу поспіхом зібрали для ухвалення запропонованої версії.
"Я запитав, хто писав зміни, які експерти працювали над ними і чому ми мали так мало часу, аби опрацювати деталі та внести корективи. Єдина відповідь, яка прозвучала від Гройсмана, - це те, що Конституцію готував якийсь секретаріат комісії. Ані хто туди входить, ані коли його взагалі створили, ми не знаємо. Фактично ми опинилися перед вибором, коли спливли всі можливі терміни подачі до Венеціанської комісії і комісія мала за будь-яких обставин подати проект", - розповів співрозмовник.
В АП такі твердження спростовують. За словами першого заступника голови АП Віталія Ковальчука, проект розробляла винятково робоча група.
"Було створено робочу групу, розроблено варіант Конституції, який і презентував Володимир Гройсман у Венеціанській комісії", - зазначив він.
Заступник голови АП, який є членом Конституційної комісії, Олексій Філатов, своєю чергою, вважає, що всі члени комісії мали повний доступ до роботи над проектом. "Не виключено, що деякі члени Конституційної комісії, які не виявили бажання брати участь у робочій групі з питань децентралізації, могли отримати версію з останніми змінами незадовго до засідання Конституційної комісії. Думаю, що ті члени комісії, хто мав бажання активно працювати над проектом, мали достатньо часу для його опрацювання", - наголосив заступник голови АП.
 |
Разом із тим заступник голови комісії Віктор Мусіяка підтвердив INSIDER, що документ вони отримали лише в день ухвалення. Він також не зміг відповісти, звідки саме взявся "містичний" секретаріат і хто входить до його складу. "На жаль, ми мали змогу опрацювати законопроект лише в останні дні червня, хто саме його писав - я не знаю, хоча думаю, що це були фахівці. Зрештою, немає різниці, ким саме написаний документ. Принципово, чи будуть виправлені деякі його погрішності та чи будуть норми нової Конституції виконуватися на практиці", - зауважив він.
Повноваження президента
Найбільше суперечок після появи одного з перших варіантів проекту викликали питання повноважень президента щодо місцевих органів самоврядування. Заговорили навіть про загрозу узурпації влади.
"До направлення у Венеціанську комісію було багато питань, проект був трохи грубий і жорсткий, зокрема щодо перетікання повноважень", - розповів член Конституційної комісії від "Народного фронту" Леонід Ємець.
Зокрема, зауваження стосувалися можливості розпуску президентом місцевих рад та одноосібного призначення префектів. "Мені здається, що в АП намагалися протиснути це питання, але у Венеціанській комісії такий варіант не пройшов би однозначно", - запевнив INSIDER один із членів Конституційної комісії.
Варто уточнити, що запропонованим документом передбачаються кардинальні зміни адміністративно-територіального устрою. Згідно із пропозиціями, з ухваленням нової Конституції в Україні буде створено регіони, повіти – проміжні адміністративно-територіальні одинці, які складатимуться з волостей - адміністративно-територіальної одиниці з одним або декількома поселеннями міського або сільського типу.
Простіше кажучи, йдеться про об’єднання населених пунктів в одну адміністративно-територіальну одиницю за принципом самодостатності, а всі обласні та районні державні адміністрації просто ліквідуються.
Утім запропонована децентралізація таки передбачає контроль за регіонами з центру. Так, замість губернаторів і районних голів прийдуть уже згадані вище префекти, основним завданням яких буде нагляд за дотриманням Конституції та законів місцевого самоврядування.
Уже після погодження з ВК проект став значно м’якшим і передбачає, що префекта призначатиме і звільнятиме президент, проте вже не одноосібно, а за поданням Кабінету Міністрів.
Тут же наголошується й те, що всі рішення префекта можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України на підставах, передбачених законом.
"Я зауважував на комісії, що президент не може втручатися в місцеве самоврядування, що ми створюємо ґрунт для майбутніх конфліктів, коли з одного боку голова держави призначає, а з іншого - уряд може всі рішення скасувати. Та й узагалі, до чого тут президент, якщо префект - вертикаль винятково уряду", - розповів виданню один із членів комісії.
 |
| Фото прес-служби президента |
Віктор Мусіяка також зізнається, що в частині врегулювання роботи префекта дуже багато несумісних речей.
"Президент призначає за поданням Кабміну, це принципово, тобто без рішення уряду він цього не може зробити. Однак, мушу визнати, що є багато інших нюансів, які варто узгодити під час розгляду в парламенті. Скажімо, статтею 133 передбачено, що територіальна громада здійснює місцеве самоврядування шляхом місцевого референдуму. Однак у нас немає ні закону про місцевий референдум, ані закону про всеукраїнський. Ще одна помарка: якщо префекта звільнено, хто займає його місце, і якими нормами регулюються повноваження виконувача обов’язків. І таких нюансів безліч", - зазначив експерт.
Після погодження з ВК розпуск місцевих органів самоврядування також уже не є прерогативою президента, і він не може скасовувати їх рішення. Тепер мова лише про призупинення актів, котрі можуть становити загрозу територіальній цілісності та національній безпеці. Такі акти мають направлятися до Конституційного суду і лише за результатами розгляду там може бути прийняте рішення про позачергові вибори тієї чи іншої місцевої ради і призначення нових. Але це право надається Верховній Раді.
Звинувачення в узурпації дуже не подобаються президентові, і вже 1 липня на презентації змін до Конституції Порошенко разів п’ять повторив, що ні про яку узурпацію не йдеться.
Вторує президентові і голова комісії - спікер Ради Володимир Гройсман.
"Там немає жодних надповноважень ані президента, ні уряду, ні префекта", - заявив Гройсман в інтерв’ю "5 каналу".
Зараз із цим твердженням погоджується більшість членів комісії. "У цій частині я про узурпацію не казав би", - зазначив Леонід Ємець.
Разом із тим проект змін має й критиків. Двоє членів комісії взагалі відмовилися підтримувати запропонований варіант. Це віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд і експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Всеволод Речицький.
 |
Сироїд стала однією з головних критиків конституційних змін, ущент розтрощивши його на своїй сторінці у Facebook.
Статус Донбасу
Ще одним дискусійним питанням під час розгляду змін до Конституції був статус Донбасу. В останній редакції, яка зареєстрована в парламенті, в перехідних і прикінцевих положеннях міститься пункт: "Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".
Така розпливчаста, на перший погляд, норма не викликає жодних сумнівів ані в самого президента, ні в його соратників по владі.
У коментарях політики наголошують, що жодного статусу Конституція не передбачатиме. Так, Володимир Гройсман вказав, що в підготовлених змінах щодо децентралізації немає ніякого особливого визначення для Донбасу.
"Слів "особливий статус" там ніде немає, мова тільки про особливості місцевого самоврядування", - зауважив він.
Член Конституційної комісії Володимир Василенко також підтвердив, що практично всі члени комісії погодилися з неможливістю визначення статусу окупованих територій через Конституцію, оскільки вони не повинні відрізнятися від будь-якого іншого регіону.
Такої ж думки притримуються й у Венеціанській комісії, наголошуючи на тому, що Основний закон не може регулювати особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. Зокрема, голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо в інтерв’ю агенції "Інтерфакс-Україна" розповів, що "значною мірою дискусія з цього приводу в Україні була заснована на нерозумінні".
"Конституція не регулюватиме статус окремих районів Донецької та Луганської областей, а лише дасть можливість регулювати це питання відповідним законом. Якщо ж у перспективі конфліктуючим на Донбасі сторонам вдасться досягти розуміння, необхідності в конституційних змінах усе одно не буде - будь-яку необхідну норму можна буде прописати у відповідному законі", - зазначив він.
 |
| Фото з соцмереж |
Більшість членів Конституційної комісії також упевнені, що про особливий статус не йдеться.
"У Конституції такої норми не буде", - наголосив Леонід Ємець.
Разом із тим у неофіційній розмові з INSIDER один із наближених до Банкової депутатів розповів, що статус Донбасу буде закріплений після спроби провести там вибори - як місцеві, так і парламентські.
"Зараз ідеться про вибори восени (місцеві, - ред.) та навесні наступного року (парламентські, - ред.), і тільки після їх результатів можна говорити про статус, закріплений законом, який завдяки перехідним положенням у новій Конституції стане конституційним", - зазначив співрозмовник.
Багато хто зі співрозмовників стверджує, що особливий статус Донбасу президентові радили закріпити в Конституції міжнародні партнери, які начебто хочуть швидкого врегулювання конфлікту на сході України. "Якби президент на це прямо пішов, то про голосування в Раді міг би забути відразу", - запевнив INSIDER співрозмовник в уряді.
Сам президент таку інформацію спростовує.
"Я прошу припинити ці інсинуації щодо нав’язування збоку, це дуже схоже на інтерпретації тільки з іншого боку за межами України. Ще раз наголошую, ми - суверенна держава, і нікому не дамо на нас тиснути", - сказав Порошенко, презентуючи проект.
При цьому іноземні політики вже неодноразово публічно висловлювали "побажання" щодо закріплення статусу Донбасу в Конституції. Буквально вчора такою заявою розродився генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. За його словами, такий крок допоможе в реалізації мінських домовленостей.
Своєю чергою, змінами до Конституції невдоволені у Кремлі. За словами президента Росії Володимира Путіна, їх не було погоджено з "представниками Донбасу", тобто з бойовиками.
Перспективи розгляду
За словами спікера Ради, коаліція майже погодила зміни до Конституції і вже наступного тижня їх можуть розглянути в парламенті.
На думку Леоніда Ємця, голоси для підтримки змін до Конституції в першому читанні в парламенті є.
"226 точно буде, а от з 300 це вже проблема", - зазначив депутат.
Він вважає: для того, аби заручитися підтримкою конституційної більшості народних обранців, президент має зустрітися з депутатами і чітко пояснити, як ця система працюватиме.
Попри це, Віктор Мусіяка зазначає, що Верховна Рада повинна розглядати зміни до Конституції хоча б 10 днів, приймаючи паралельно закони та корегуючи всі недоліки.
Стільки ж часу Конституцію повинні погоджувати в Конституційному суді. Зважаючи на обіцянку президента ухвалити проект до місцевих виборів, парламентарії будуть приймати документ, як і їхні колеги з профільної комісії – поспіхом та не вдаючись у подробиці.
