Долгая дорога к языку

26 апреля 201913:30

“4 роки тому в Чистий четвер ми прийняли закони про декомунізацію. Сьогодні, у Чистий четвер, ми ухвалюємо ще один доленосний закон для відновлення історичної справедливості - закон про українську мову як державну”, - цими словами голова парламенту Андрій Парубій розпочав засідання на якому депутати після двох місяців розгляду ухвалили закон про українську мову.

Документ почали розглядати 28 лютого. Він містив понад дві тисячі поправок, більшість з яких, втім, були відхилені. Більшість із них подали депутати “Опозиційного блоку” - вони виступали категорично проти мовного закону.

“Мовний законопроект у нинішньому його варіанті дискримінаційний за своєю суттю. Простий аналіз законопроекту показує, що він набагато більш реакційний, ніж ті, які утискали колись українську, він просто знищує російську, угорську, польську, болгарську та інші мови в Україні”, - казав напередодні голосування голова “Опозиційного блоку”, колишній громадянин РФ та меценат Російської православної церкви Вадим Новинський.

Дорога до мови

Вперше в парламенті серйозно заговорили про можливість ухвалення законопроекту про українську мову навесні 2017 року. Тоді у Верховній Раді нараховувалося три законопроекти про мову.

Один з них розробили представники громадських організацій. Ще два були депутатськими.

Після кількох місяців суперечок комітет з питань культури і духовності вирішив взяти за основу саме громадський законопроект і, вже спираючись на його текст, готувати остаточну редакцію.

Документ лежав у комітеті більше року - до жовтня 2018-го. Тоді Рада ухвалила законопроект в першому читанні.

До другого читання документ підготували в лютому, якраз у розпал президентської виборчої кампанії.

Опоненти діючого президента та одного з лідерів перегонів Петра Порошенка казали, що глава держави просто піариться на мовному питанні, і ухвалення документу під час кампанії має додати голосів гаранту на виборах.

Та документ пробув на розгляді парламенту парламенту майже два місяці і пережив обидва тури виборів, що мало би зняти питання піару на виборах.

“Опозиційний блок” як міг відтягував ухвалення закону, та перешкодити цьому не зміг. Прихильники дружніх відносин з РФ подали до законопроекту сотні правок. Вони мали зауваження майже до кожної його статті та навіть абзацу.

Голова “Опозиційного блоку” Вадим Новинський

Два місяці розгляду законопроекту проходили в атмосфері порожнечі. Під куполом Верховної Ради під час засідань стабільно перебували не більше сотні народних обранців, інколи - кілька десятків. Переважно - це були депутати Опоблоку і народні обранці, які представляли інтереси національних меншин - вони уважно стежили за ходом розгляду документу.

Олександр Долженков, Нестор Шуфрич, Василь Німченко, Артур Мартовицький, Сергій Сажко - ці імена лунали в залі парламенту частіше за інші під час розгляду документу. І саме ці депутати “Опоблоку” подали левову частину поправок до закону.

Попри неможливість протягнути до законопроекту бодай одну свою поправку, вони не втомлювалися раз за разом брати слово для критики документу та ставити на голосування свої правки. Всі вони набирали близько 10 голосів “за”. Більше того, депутати ставили на підтвердження поправки комітету, щоб збити ті зміни до закону, які мали опинитися в остаточній його редакції.

День голосування

Зранку під Верховною Радою ще до початку засідання почав збиратися мітинг в підтримку закону про мову. Станція метро “Арсенальна”, одна з найближчих до будівлі парламенту, була переповнена пасажирами, які прямували на вихід.

Люди йшли в напрямку Верховної Ради з українськими прапорами, та стягами сотень Самооборони Майдану.

Зупинки громадського транспорту були заклеєні наліпками “виходь за мову”.

Під Радою люди тримали в руках плакати з написами “мене захистить лише мовний закон”, “бути українцем - голосувати за закон про державну мову”, “я підтримую закон про мову”, “Франція - французькою, Україна- українською” тощо.

Зранку під Радою ще до початку засідання почав збиратися мітинг в підтримку закону про мову

Акція проходила без партійних стягів, через що перед початком виник невеликий конфлікт. З партійними прапорами прийшли представники партії “Свобода”. Пропустили їх на площу лише після того, як вони погодилися залишити власні стяги за її межами.

Зі сцени до присутніх зверталися українські митці, громадські діячі та політики. Слово мав навіть новообраний предстоятель Православної церкви України Епіфаній.

На засіданні парламенту також було вдосталь гостей, переважно серед митців, які окупували одну з лож другого поверху.

Поспостерігати як Рада ухвалюватиме закон про мову прийшов третій президент України Віктор Ющенко та почесний патріарх Православної церкви України Філарет.

Незважаючи на здавалося б безапеляційну підтримку більшістю, зранку були деякі побоювання, що голосів для ухвалення документу може забракнути.

“За підрахунками на ранок було 232 голоси. За певних обставин цього може бути недостатньо”, - казала після голосування депутатка Ганна Гопко.

Тим не менше, документ отримав 278 голосів.

Поспостерігати як Рада ухвалюватиме закон про мову прийшов третій президент України Віктор Ющенко та почесний патріарх Православної церкви України Філарет

Суть

Законопроект запроваджує Національну комісію зі стандартів мови. Вона відповідатиме за затвердження стандартів мови, правопису, методів та процедур перевірки рівня володіння державною мовою.

Визначається шість рівнів володіння мовою за аналогією європейських методологій: від А1 (початкового), до С2 (вільне володіння). Тести на рівень знання мови будуть безкоштовними.

Всі категорії державних чиновників складатимуть іспити з мови та будуть зобов’язані використовувати її на роботі. Крім народних депутатів.

ЗМІ мають видаватися українською мовою. Іншомовні версії допускаються, та вони не можуть за наповненням переважати українську. Винятком можуть бути видання, які видаються виключно мовою корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою ЄС. Перехідний період для запровадження цих норм складає 30 місяців.

50% книг на полицях книжкових магазинів мають бути українською мовою.

У кінотеатрах 90% фільмів мають демонструватися українською мовою, решта 10% - можуть бути мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Так само 90% ефірів телеканалів має вестися українською, але перехідний період для цієї норми - аж 5 років.

Найбільша сума штрафу, яка передбачена за порушення мовного законодавства - 11 900 гривень. Але покарання за невиконання мовного законодавства відтерміноване на три роки.

“Ми на три роки перенесли введення в дію адміністративної відповідальності за порушення закону, а за цей час безкоштовно в усіх областях України будуть створені центри, які навчатимуть української мови. Будуть створені державні програми для підтримки освіти українською, для підтримки української культури”, - сказав під час ухвалення закону про державну мову голова комітету з питань культури Микола Княжицький.

А як же меншини?

Представники національних меншин не виступали проти ухвалення документу. Між ними та представниками більшості існує домовленість, що парламент ухвалить окремий закон, який стосуватиметься саме мов нацменшин.

Документ розроблятимуть в комітеті з питань культури і духовності спільно з представниками національних меншин та їх лідерами.

“Наш закон, будучи справедливим до українців, жодним чином не принижує жодні національні меншини. Ми вам це обіцяємо - за півроку законодавство про захист мов національних меншин і корінних народів”, - сказав ще до голосування Микола Княжицький.

А підпише хто?

Ідейним натхненником ухвалення закону про українську мову, як не дивно, став Петро Порошенко. “Армія, мова, віра” - було його передвиборчим гаслом. Саме мова мала би замкнути цю тріаду: томос українська церква отримала, курс до НАТО в Конституції закріпили.

“Якщо Верховна Вада наступного тижня ухвалить закон про мову, то я буду щасливий і гордий, що як президент України матиму змогу його підписати. І я точно його підпишу”, - сказав Порошенко після оголошення невтішних для нього результатів екзит-полів другого туру виборів президента.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибір, якого не варто боятися

Але зараз вже не все залежить лишень від бажання Порошенка підписати цей закон. Спершу його має підписати голова парламенту - Андрій Парубій.

Ідейним натхненником ухвалення закону про українську мову став Петро Порошенко

Наразі Парубій не може скріпити своїм підписом закон. Його заблокували через постанову про скасування результатів голосування, нібито через порушення процедури, зареєстровану депутатами-“опоблоківцями”.

Обійти постанову не складно, але для цього необхідний час - її потрібно винести в залу на розгляд і успішно провалити. В теорії, депутати можуть зробити наступного пленарного тижня, який розпочнеться аж 14 травня.

ЦВК отримало всі протоколи з мокрими печатками результатів другого туру виборів, окрім закордонного. Тож переможця виборів комісія оголосить найближчими днями. Далі парламент має призначити дату інавгурації Володимира Зеленського і якщо для цього не скличуть спеціальне засідання, то це станеться теж після 14 травня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До цього - цього не було

Для підпису Парубієм, передачі на підпис президенту і власне, підпису Порошенком може бути дещо мало часу. Але діючий гарант має встигнути це зробити.

Підписанням закону про мову Порошенко зніме два питання: він замикає коло своїх передвиборчих обіцянок та підготує собі невеличкий трамплін напередодні парламентських виборів.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

26.04.2019, 13:37
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 25 мая 2019

    Зе!Неделя: забыть обещанное

    ... идти путем предшественника. Почти.

     
    • 25 мая 2019

    РФ должна немедленно выполнить решение трибунала ООН относительно освобождения моряков, - адвокат Полозов

     
    • 22 мая 2019

    Зеленский против Рады: первая пощечина президенту

     
    • 22 мая 2019

    Перезахоронения радиоактивных отходов из Цибулевого в Чернобыле: все детали

    НАТО реализует проект по захоронению РАО в Кировоградской области

     
Система Orphus