Для багатьох українців ранок 30 листопада чотири роки тому почався з новини про розгін “Беркутом” студентського Майдану. Відео безпрецедентного насилля зі сторони правоохоронців облетіли світ і вивели на вулиці сотні тисяч небайдужих з з вимогою покарати винних.
Чи покарані вони всі зараз? Ні, не всі.
В офіційних колах річниця Революції Гідності - це привід прозвітувати про результати розслідувань або підписати новий закон, як це, наприклад, зробив президент Петро Порошенко. Для родин Небесної сотні, їхніх адвокатів і прокурорів річниця - це можливість звернутися до керівництва держави і бути почутими.
“Багато проблем вирішуються два рази в рік. Під річницю, і коли родини Небесної Сотні зустрічаються з керівництвом держави,” - розповідає начальник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк.
Цього року вирішеною проблемою мало стати питання законодавства. Згідно зі старим КПК, всі справи Майдану мали бути передані в досі не створене ДБР, а прокуратура втрачала слідчі функції. Зміни до кодексу прийняли і справи залишаються в ГПУ. Але нові норми закону стосувалися не лише цього і кримінальний кодекс у новому вигляді, на думку низки юристів, має перспективу стати чи не головною перешкодою у прогресі майданівських справ.
Що ж до ситуації на сьогодні, то після чотирьох років слідства лише одна особа отримала реальний термін. І ця особа не колишній “беркутівець”, а цивільний “тітушка”.
Чому так відбувається, чи є прогрес у справах, чи покарають винних у масових побиттях і розстрілах і як на це може вплинути новий Кримінально-Процесуальний кодекс, розбирався INSIDER.
Не про цифри
Голова ДСР Сергій Горбатюк працює зі справами Майдану 3 роки. Саме 3 роки тому в ГПУ створили управління спецрозслідувань для роботи над справами щодо злочинів вчинених проти мирних мітингувальників. До цього слідство у справах Майдану не мало визначеної структури. Управління Горбатюка за цей період пройшло етап реформування і стало департаментом. Сам Горбатюк, тим часом, встиг пропрацювати під керівництвом трьох генпрокурорів, до яких у нього уже третій рік залишається незмінне питання - ресурси. За його словами, 46 слідчих і 22 прокурори, які зараз працюють в ДСР - це аж ніяк не достатньо для розслідування такої унікальної справи.
“Хай це складається зі злочинів (вбивства, перевищення, перешкоджання), які хтось і має досвід розслідувати, але коли в цьому були задіяні вищі посадові особи, правоохоронні органи, - такого раніше не було”, - каже він.
 |
| фото gordonua.com |
При цьому очільник ДСР переконаний, що саме зараз його департамент має більше змоги показувати результат, аніж три роки тому.
“Більше прогресу зараз. По-перше, постійно з організаціями-реорганізаціями стикаємося, постійно недобір слідчих, створюються та оновлюються групи. Зараз вже є певна стабільність, є певні напрацювання, які легше реалізовувати, бо є база.”
З тим, що у справах видно стабільний, рух вперед, погоджується і представник потерпілих Євгенія Закревська. Проте це стосується не усіх епізодів.
За її словами, на слідство впливає якість законодавства, “палиці в колеса з боку Нацполіції, підвішений стан слідчих”.
“ДБР, не ДБР, є повноваження, чи завтра звільнятись... що очевидно знижує мотивацію, а також все ще не вистачає спеціалістів, не достатнє технічне і програмне забезпеченя слідства”, - додає Закревська.
Цифри і епізоди
Загальна назва “справи Майдану” налічує понад 3 тисячі злочинів, у яких 212 особам Департамент спецрозслідувань вже повідомив про підозру. Серед цих 212 - 34 високопосадовці, 130 співробітників органів внутрішніх справ, 42 цивільні особи (“тітушки”).
Згідно з інформацією, отриманою в ГПУ, на сьогодні винними суд визнав 15 осіб і 14 з них отримали обвинувальні вироки. У більшості випадків це умовні терміни, штрафи або кейси, коли справи вирішено за згодою сторін.
Так, у епізоді розгону студентів у ніч 30 листопада про підозру повідомлено 21 особі, в розшуку знаходяться 11, а в суді розглядаються справи по обвинуваченню колишнього голови КМДА Олександра Попова і по командирам “Беркута”.
Справу щодо одного з них - Руслана Марчука, екс-заступника командира взводу спецпідрозділу, - суд почав слухати у вересні цього року. Сам Марчук під арештом не перебуває і досі займає посаду в правоохоронних органах. У післямайданний час, працюючи в поліції, він отримував підвищення і навіть орден "За бездоганну службу" ІІІ ступеня від президента.
Цифри щодо результатів слідства по побиттю 1 грудня на вулиці Банковій не змінилися з минулого року - 11 повідомлень по підозру і 6 підозрюваних в розшуку. По цим подіям суд виніс один обвинувальний вирок з покаранням у вигляді штрафу.
 |
Спроба розгону 10-11 грудня так само не рухається - принаймні у кількісних показниках. Тут, як і рік тому, 8 особам повідомлено про підозру.
“Як минулого року направили до суду акт щодо двох обвинувачуваних - з тих пір жодних слідчих дій з потерпілими принаймні не відбувається. Підозру судді, за допомогою якої це було організовано, не висунуто,”- розповідає представниця потерпілих Євгенія Закревська.
Три роки поспіль Генпрокуратура не може назвати жодної цифри у справі про вбивства Сергія Нігояна, Юрія Жизнєвського і Романа Сеника 22 січня.
“... вживаються заходи для встановлення осіб, причетних до злочину, збираються докази та проводяться інші слідчі діїї,” - зазначили в ГПУ у відповіді на запит INSIDER.
Водночас, згідно з інформацією Генпрокуратури, у розслідуванні лютневих подій Євромайдану слідство суттєво просунулося. Принаймні в цифрах.
44 повідомлень про підозру, 20 обвинувальних актів в суді, 18 осіб у розшуку і шестеро під вартою у справі штурму мирної ходи 18 лютого. У цьому епізоді є один обвинувальний акт, але ця особа була звільнена від відбування покарання за статтею 75 ККУ.
У справі так званої “АТО” у ніч з 18 на 19 лютого, Департамент спецрозслідувань повідомив про підозру 18 особам, 10 знаходяться в розшуку і щодо чотирьох обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
 |
“Є певна позитивна динаміка у справах по злочинах беркутівців 18-го лютого вдень і щодо штурму в ніч на 19-те. Але повний провал - ніяких рухів взагалі - щодо давки організованої правоохоронцями біля барикади на виході з метро Хрещатик (18 лютого - ред.), яка призвела до смерті щонайменше двох людей,” - додає Закревська.
У справі розстрілів 20 лютого ДСР повідомив про підозру 37 особам, 31 перебуває в розшуку, а на лаві підсудних п’ятеро вже досить відомих екс-”беркутівців”.
При цьому, зазначає Закревська, у епізоді розстрілів на Інститутській, немає просування у частині вчинення злочинів іншими ніж “Беркут” підрозділами.
У справах щодо злочинів проти “Атомайдану” про підозру повідомлено 28 особам і один підозрюваний перебуває під вартою.
За словами адвоката Романа Маселка, проти автомайданівців за час революції застосували декілька десятків співробітників “Беркуту”, понад 450 працівників ДАІ з усією вертикаллю керівництва, декілька десятків прокурорів, які підтримували обвинувачення у суді, понад 150 суддів, які виносили рішення про взяття під варту та позбавлення прав керування на підставі сфальшованих документів.
“На даний момент, я точно знаю, що частина ДАІшників, “беркутів” та прокурорів не лише не отримали покарання у вигляді строків ув'язнення, але й продовжують працювати і навіть отримують підвищення,”- додає Маселко.
Він також наводить приклад сина голови СБУ Грицака Олега Васильовича, який в часи Майдану працював у Оболонській прокуратурі та підтримував у суді клопотання про взяття під варту побитих “Беркутом” автомайданівців. Зараз він працює керівником управління у Прокуратурі міста Києва.
По деяких епізодах, наприклад побиття “Беркутом” автомайданівців 19 січня на вулиці Богатирській, немає взагалі ніякого прогресу, каже Маселко. При цьому, майже повністю розслідуваний епізод побиття і напад на Автомайдан 23 січня, додає адвокат Закревська.
Що ж до суддів, то за інформацією Генпрокуратури, 18 суддям повідомлено про підозру у рамках розслідування злочинів проти Майдану.
Але за словами Маселка, лише 10 % суддів, які виконували вказівки про винесення незаконних рішень щодо автомайданівців звільнені і жодного не притягнуто до кримінальної відповідальності.
“Вже є виправдальний вирок щодо судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенка В.В. Справи щодо суддів Царевич та Кицюка з січня 2016 року слухаються у Шевченківському суді м.Києва, але до сих пір навіть не почався розгляд справи по суті. А суддю Кицюка судить інший суддя Майдану – Бугіль. То про яку об'єктивність може йти мова?,”- обурюється адвокат.
 |
Що ж до колишніх правоохоронців, то найбільше обвинувальних актів передано до суду щодо колишніх співробітників ДАІ. За інформацією правозахисників, таких у судах близько 80. При цьому відомо лише про 1 вирок щодо 2 ДАІшників у Дніпрі, які отримали умовний строк.
“Зате є вже є декілька виправдальних вироків. Зокрема понад 5 ДАІшників визнані невинними. Усі інші справи перебувають по 1,5 - 2 роки у судах і максимально затягуються,” - каже Маселко.
Він також додає, що МВС зробили багато, щоб “більшість екс-беркутівців та ДАІшників залишилися непокараними” і багато доказів просто знищили.
Водночас адвокат згадав про особливості руху по справах Майдану, коли Юрій Луценко став генпрокурором. За словами Маселка, єдине, що відрізняє Луценка від його попередників - це піар складова.
“Але це робиться у спосіб, який мало чим відрізняється від того, як це робив злочинний режим Януковича. Зокрема, головуючим по справі Януковича є Дев'ятко - це суддя, який мав би бути звільненим за те, що виносив незаконні рішення щодо автомайданівців на підставі вказівок з Адміністрації того ж Януковича. Очевидно, що він вже не є незалежним і винесе таке рішення, яке "треба Генпрокурору". Але потім воно навряд чи встоїть у Європейському суді. Тобто це буде фейкове покарання,”- каже Маселко.
Які строки?
Розслідування злочинів проти Майдану, яке високопоставлені політики, згадуючи щороку, називають справою честі. І ця справа честі є питанням років.
Так, на думку очільника ДСР, припиняти слідство, маючи нерозкриті злочини, не можна ні через 5, ні через 10 років. При цьому швидкість роботи його департаменту напряму залежить від керівництва ГПУ, наголошує Горбатюк:
“Але рік, другий, третій - воно повторюється. Ця проблематика бездіяльності, ненадання допомоги, створення перешкод - вона продовжується. Відповідно, це суттєво подовжує шлях розслідування.”
Горбатюк переконаний, що якби не родини Небесної сотні і не їхні адвокати, “які підтримують бажання слідчих і прокурорів, то певно вже не було б і того департаменту, і тих розслідувань.”
Але навіть швидке розслідування справи прокуратурою може загальмуватися на етапі суду.
“Найгірше, що може бути - це затягування справи на етапі з моменту отримання судом обвинувального акту і до моменту початку розгляду по суті,” - пояснює Закревська.
Незважаючи на те, що законодавець дає 15 діб на оцінку відповідності законодавству обвинувального акту, цей процес може розтягнутися на роки.
“Тобто маємо парадоксальну ситуацію, коли справа колесить по судах більше, ніж проводилось власне розслідування (максимум - 1 рік з моменту повідомлення особи про підозру). На це очевидно впливають як об'єктивні причини - критичний недобір суддів. Так і зловживання захисту, чи просто небажання суддів слухати ці справи,” - пояснює адвокат.
Але не лише ДСР Горбатюка розслідує справи Майдану. Епізодами, пов'язаними з подіями Революції Гідності, займається і військова прокуратура, і НАБУ(у співпраці з ДСР), і, наприклад, прокуратура міста Києва.
За словами Закревської, столична прокуратура у справі переслідування учасників автопробігу і притягнення до відповідальності співробітників ДАІ, “робить все, щоб строки притягнення до кримінальної відповідальності сплили до того, як ми розпочнемо слухати справу”.
Не задоволений роботою прокуратури міста Києва і адвокат Автомайдану Маселко. Він переконаний, що всі справи щодо ДАІшнків, які були передані до суду прокуратурою столиці та регіональними прокуратурами не мають жодних шансів на обвинувальні вироки. За його словами, є лише одна перспективна справа, де на лаві підсудних одночасно знаходиться 15 ДАІшників та їхнє екс-керівництво.
“Ну і треба вказати, що строки притягнення до відповідальності за фальшування рапортів та протоколів вже сплив, тому реальної відповідальності цих ДАІшників уже не буде. Звісно, що такими результатами задоволеним бути важко ”- зауважує Маселко.
Водночас у судах є і зразкові справи, які слухаються у нормальному темпі. Однією з таких уже не перший рік адвокати називають справу щодо розстрілів на Інститутській, яку розглядають в Святошинському суді.
 |
За словами Закревської, це одна із двох справ, в якій суддями прийнято ефективний порядок дослідження доказів - не по типу доказів, а по епізодах. Тобто в одному засіданні заслуховуються і покази потерпілого і досліджуються всі матеріали справи по ньому (СМЕ, слідчі експерименти, фото, відео), а також пред'являються "загальні" відео і фото, чи відео по інших епізодах, якщо по ходу процесу виникає розуміння, що вони стосуються також і даного потерпілого, пояснює адвокат.
“Таким чином, безпрецедентна за обсягом справа має всі шанси бути розглянутою судом в розумні терміни,”- каже вона.
За таким же алгоритмом, додає адвокат, Шевченківський суд міста Києва почав розглядати справу щодо обвинувачення беркутівця Руслана Марчука, яку почали слухати в Шевченківському суді. Є ще одна справа з подібною динамікою - по обвинуваченню командира роти Харківського беркута Віктора Шаповалова.
“Спочатку заслуховують лише покази потерпілих. Але насправді суддя задовольняє клопотання потерпілих в разі, якщо вони бажають під час допиту також дослідити фото/відео, послатись на карту місцевості, тощо. То ж в даній ситуації як на мене не допрацьовує саме прокуратура - не готує матеріали для дослідження щодо кожного потерпілого, не опрацьовує фото/відео, не наполягає на повному дослідженні доказів щодо кожного епізода", - додає Закревська.
Наслідки нового КПК
Критику нового КПК викликала проголосована парламентом правка нардепа Андрія Лозового про зменшення строків досудового розслідування. Це питання критичне для справ Майдану, тому що навіть якщо справа розстрілів на Інститутській вже розглядається в суді, слідство по епізоду досі триває: збираються докази, аби повідомити про підозру іншим особам.
“Ці всі справи, там де поки не вдалося досягти результату, то там законодавець, якщо брати поправку Лозового, каже “досить, нерозкриті вбивста і будь які інші епізоди, де ви ще не повідомили про підозру, ви маєте їх закрити,”- казав Горбатюк в розмові з INSIDER перед публікацією нового закону.
Як з'ясувалося пізніше, “правка Лозового” про зменшення строків досудового розслідування в підписаному законі дещо компенсується іншою статтею, яка дозволяє ці строки продовжити. Але не все так просто.
Як пояснює Горбатюк, закон вступає в силу не відразу, а “через 3 місяці після вступу в дію закону, який вступає в дію, коли пленум Верховного суду на своєму засіданні встановить дату, коли почне працювати Верховний суд”.
При цьому, згідно з очільником ДСР, стаття, яка дозволяє продовжити строки слідства стосується лише тих справ, які зареєстровані після вступу закону в дію. Тобто не стосується справ, над якими уже ведеться робота.
Але навіть якщо в теорії справа дійде до продовження строків досудового слідства в рамках нового законодавства, для ДСР це означатиме очікування відповіді спочатку від заступника Генпрокуратура, а потім ще і від слідчого судді.
Раніше Сергій Горбатюк розповідав в інтерв'ю INSIDER, багато в чому робота його департаменту гальмувалася небажанням заступника генпрокурора Юрія Столярчука підписувати повідомлення про підозри суддям, адвокатам і депутатам. Тепер з головою ДСР на Різницькій спілкується заступниця Юрія Луценка Анжела Стрижевська. Але проблеми залишаються такими ж, переконує Горбатюк.
Згідно з оновленими КПК, Департамент спецрозслідувань після очікування відповіді від Стрижевської, ще чекатиме рішення від слідчого судді.
“Жахливо вплине ( на розслідування - ред.). А тепер навіть у справах, в яких немає підозрюваних (раніше в них строки не рахувались) потрібно буде продовжувати термін в суді. Це в найкращому варіанті - просто жахливо збільшить навантаження на суддів, а в найгіршому - стане корупційним ризиком і способом закривати неугодні справи,” - зазначає з цього приводу Закревська.
“Абсурдні і неузгоджені між собою норми створюють підстави для їх різного трактування і відповідно така загроза (закриття справ - ред.) існує”,- додає Горбатюк, відповідаючи на запитання чи доведеться йому таки закривати низку справ через три місяці.
Таким чином, принаймні найближчі три місяці справи Майдану зберігають статус кво і залишаються у відомстві Генпрокуратури і ДСР.
А якраз через три місяці, коли 20 лютого українці знову вийдуть на вулиці своїх міст, аби вшанувати пам'ять Небесної сотні, президент і Верховна рада матимуть привід подивитися в законодавство і внести ясність принаймні у закон, згідно з яким має розслідуватися справа честі.
