Одна з найбільших поліцейських операції в історії сучасної Швеції. Перекриття низки доріг майже мільйонного портового міста і величезна кількість озброєних силовиків на вулицях. Паспортний контроль в аеропортах і дорогах для всіх без винятку.
Причина - європейські лідери приїхали на самміт ЄС до шведського Гетеборгу. А такі спецзаходи тут через те, що минулий візит західних дипломатів до міста у 2001 році закінчився протестами і масовими сутичками з поліцією.
Чому делегації повернулися до міста і що обговорювали, розбирався INSIDER.
Європейський союз переживає буремні часи. З одного боку, країнам треба якнайшвидше оговтатися від голосування Британії за вихід з блоку та власне повноцінного Brexit. З іншого - утримати антиблокові настрої всередині ЄС та впоратися з націоналістичними рухами.
Протягом минулого року делегати ЄС зустрічалися у різних країнах під гаслом “соціальної Європи”. Західні політики говорять про те, що через вирішення соціальних проблем, можна розв'язати і гарячі внутрішні питання. Або хоча б зменшити градус дискусії.
Цієї п'ятниці шведський Ґетеборг став базою для кульмінаційної події у цьому напрямку - соціальний саміт ЄС.
“За справедливі роботи і зростання”
Social Summit for Fair Jobs and Growth. Саме так називалася зустріч європейських лідерів у Швеції цієї п'ятниці. Цей саміт зібрав найгучніші імена європейської дипломатії і політикуму - новообраний президент Франції Емануель Макрон, президент Литви Даля Грібаускайте, президент Європарламенту Жан-Клод Юнкер, голова Єврокомісії Дональд Туск, представники інших країн-членів ЄС та соціальних інституцій.
Не приїхала лише німецький канцлер Ангела Меркель - у цей час вона проводила напружені перемовини з коаліцією в Берліні. За свій “нез’яв” Меркель, до речі, отримала чималу порцію критики від колег, які назвали таке виправдання неприйнятним для політика її рівня.
Соціальний саміт в Гетеборзі унікальний - він лише другий в історіїї Європейського Союзу. Перший такий проводили 20 років тому.
“В 1997 році ми провели саміт щодо працевлаштування і вирішили, що такий потрібно проводити кожного року. Це зайняло у нас 20 років, як бачите,” - жартував Юнкер з журналістами.
У підсумку зустрічі керівники ЄС проголосили документ, назву якого можна дослівно перекласти як “Європейський стовп соціальних прав” (The European Pillar of Social Rights). Дипломати називають цю програму рецептом для прискорення економічного росту блоку. Окрім того, “Європейський стовп соціальних прав” - один з пріорітетних документів Єврокомісії за головування Юнкера. Уперше він заговорив про нього через рік, як був обраний на посаду. А цієї п'ятниці в Гетеборзі відбулася важлива подія в його кар'єрі як очільника Єврокомісії. Його “pet project” вийшов на новий рівень.
Proclamation of European Pillar of #SocialRights is a landmark moment for Europe. Our Union has always been a social project at heart. It's more than just a single market and more than money. It's about our values and the way we want to live. https://t.co/Hia02YwHzc pic.twitter.com/i7U2wmPhhr
— Jean-Claude Juncker (@JunckerEU) November 17, 2017
Загалом суть документу зводиться до трьох пунктів: рівні можливості та доступ до ринку праці, справедливі умови праці, соціальний захист та інклюзивність (тобто участь всіх без винятку громадян в житті суспільства). В рамках цих тез політики говорили про, наприклад, розширення програми студентських обмінів Erasmus, а також про збільшення обмінів робітників між країнами блоку.
Здавалося, що в цих принципах нового для країн ЄС? Відповідь полягає в тому, що навіть якщо економічно Європа подолала кризу, її відбиток досі залишається на соціальній сфері. При цьому, принципи “соціального стовпа” вже давно є складовою європейського законодавства, а новий документ просто, так би мовити, підсилює акценти.
Місце має значення
Швецію для цього саміту обрали не випадково. Саме тут, порівняно з іншими країнами ЄС, є стабільне економічне зростання, одні з найвищих зарплат і найнижчий у Європі рівень безробіття. Окрім цього, для європейських лідерів, котрі почали говорити про вирішення проблем “простих трудящих”, важливою фігурою є шведський прем'єр Стефан Льовен.
Льовен, який починав свою кар'єру не в політиці, а в профспілці фабрики - користується авторитетом у вирішенні цього питання. Його послання до лідерів ЄС перед самітом було таким: допоможіть людям так, як ви допомагаєте банкам під час кризи.
Водночас на саміті наголосили: “скандинавський досвід” тут більше для натхнення, ніж для наслідування всіма країнами-членами ЄС.
Швеція не готова рівнятися з іншими і знижувати свої стандарти.
“Для нас є дуже важливим зберегти свої колективні договори і соціальне партнерство, які відіграють надзвичайну роль в нарахуванні зарплати. У нас, напевно, найуспішніша модель з усіх, які зараз існують в світі. 20 років стабільного збільшення зарплат без інфляції і зі збереженням продуктивності. У нас навіть немає колективного договору щодо мінімальної зарплати в країні. Кожний сектор країни вирішує для себе, а ми не втручаємося, бо знаємо, що вони впораються з цим. І ми хочемо зберегти цю систему,” - пояснював свою позицію шведський прем’єр.
З іншого боку, не кожна країна може дозволити собі скандинавську розкіш в соціальному плані. У тій же Швеції, наприклад, декретна відпустка триває півтора роки, а фінансові виплати під час цього періоду складають 80% зарплати. І право на це мають обоє батьків. Є також можливість не працювати і доглядати за дитиною до трирічного віку.
Але окрім лобіювання інтересів своєї країни і ролі радника, Льофтер, як і деякі інші політики, має свої мотиви бути залученим у соціальну дискусію ЄС.
Поза самітом, але не поза контекстом
Як пишуть шведські та міжнародні ЗМІ, лідери ЄС зібралися в Швеції не лише для проголошення документу про соціальні можливості.
Згідно з ними, за розмовами про справедливі роботи і зарплати, покращення освіти, підвищення культурного рівня і зменшення безробіття стоїть не багато ні мало - електоральна мобілізація і повернення віри населення в Європейський союз як ідею.
Політики таким чином намагаються показати, що вони вирішують соціальні проблеми і нерівність між громадянами, аби потім мати що відповісти на заяви популістів у себе в країнах. Останні, власне, закидають Юнкеру те, що ЄС - це не кращі можливості для робітників, а навпаки - нечесне змагання.
Для Льофтера теж важливе питання електоральної мобілізації. Праві шведські демократи, які виступають проти мігрантів і ідеї європейського союзу загалом, нарощують потенціал і можуть позбавити прем'єра його крісла вже в вересні наступного року.
Тоді ж відбудуться вибори в Італії, де правляча лівоцентристська партія зазнає внутрішніх розколів.
Франція і Німеччина, з іншого боку, вже пройшли вибори у цьому році, де відчули як праві, популісти і євроскептики нарощують політичну вагу і забирають електоральні голоси.
Саме тому, правляче лівоцентристське крило Євросоюзу активно шукає рецептів, як “запустити двигун соціальної Європи” і “відновити впевненість і проект ЄС”.
https://buff.ly/2AiVAis