5 років за репост. Як в Росії карають за “екстремізм” в соцмережах

Активіст, громадський діяч, інженер чи вчитель — у Росії на будь-кого можуть відкрити справу за “екстремізм”
25 сентября 201711:16

Активіст, громадський діяч, інженер чи вчитель — у Росії на будь-кого можуть відкрити справу за “екстремізм”, “розпалювання ворожнечі” або “сепаратизм”. Для цього навіть не потрібно виходити на мітинг, достатньо зробити допис у соцмережах, що суперечитиме офіційній позиції влади. Якщо пост набув поширення, то варто готуватися до візиту представників центру “Е” (Центр МВС РФ з протидії екстремізму).

Останніми роками в Росії посилився контроль за сторінками користувачів соціальних мереж. Моніторинг інформації перетворився на привід позбутися навіть найменших “загроз режиму”. Ці російські порядки дійшли і до Криму.

За “публічні заклики до екстремістської діяльності” карають штрафом або ув’язненням до 4 років. Однак, використовуючи при цьому інтернет та ЗМІ, “екстреміст” отримає вже до 5 років тюрми, якщо пощастить — відправлять на примусові роботи.

Ми зібрали історії людей, які навіть не здогадувалися, що за пост у соціальній мережі їх можуть посадити до тюрми. Деякі з них після звільнення шукають прихистку в Україні, хтось — тікає від російських порядків ще далі. Одні вирішують далі вперто стояти на своєму, інші ж обирають життя тишком-нишком.

За репости якого змісту в Росії можна сплатити штраф, відсидіти у камері три доби або 3 роки, збирав INSIDER.

Втекти з "мордору"

Квітневим ранком 2014-го співробітники центру "Е" затримують біля під’їзду алтайського опозиціонера Андрія Тесленка. Його звинувачують у екстремізмі за публікацію допису невідомого автора під назвою "Русофобії пост" у мережі "Вконтакте".

У цьому тексті анонімний автор називає росіян "раковой опухолью", яка намагається розповзтися як можна ширше, щоб "погрести под собой все остальное". Закінчується стаття закликом до українців — у разі перемоги Євромайдану, позбавляти росіян громадянства України.

За такий пост у квартирі Тесленка провели обшук, вилучили комп’ютери та смартфони, потім повели на допит. Слідчого не виявилося на місці, тож активіста відпустили. Тесленко не став зволікати і наступного дня втік з дружиною і донькою з Барнаулу. Спочатку вони поїхали до Новосибірська, потім – до Києва. Український уряд дав опозиціонеру політичний прихисток. Далі сім’я Тесленків вирішила емігрувати до Сполучених Штатів, де зараз і мешкає.

Андрій Тесленко. Фото ІА "Атмосфера"

На відміну від Тесленка його товариш, який репостнув той самий "Русофобії пост", виїхати не встиг. Барнаульський активіст Антон Подчасов отримав півтора року за екстремізм та розпалювання ворожнечі. Також він тепер не має право користуватися Інтернетом та змінювати місце проживання.

Деякі "екстремісти", яким не заборонили виїзд з країни, після відбуття покарання вирішили переїхати до України.

За публікації в соцмережі "Вконтакте" інженера з Твері Андрія Бубеєва ув’язнили на 2 роки та три місяці. Спочатку його звинуватили в екстремізмі через матеріали "антиросійського характеру". Потім повісили ще й заклик до порушення територіальної цілісності Росії за репост статті "Крим – це Україна!" Бориса Стомахіна.

У цьому матеріалі російський публіцист пише про нову "національну ідею" російських дисидентів, яка має бути "молитвою" та "клятвою" — "Крым — это Украина! Москалi, геть з Криму!". На думку автора без розпаду РФ (тобто "рятування від Росії всіх, кого ще можна врятувати") повернення Криму неможливе. До речі, Борис Стомахін, російський публіцист і дисидент, за свої статті відбуває у тюрмі зараз третій термін.

Ім’я Андрія Бубеєва не таке відоме — в нього було лише 12 друзів у соцмережі. Але публікації були відкриті для всіх, що вплинуло на хід процесу. Засуджений не визнав своєї провини та заявив, що причиною переслідувань є особисті переконання.

Після звільнення з тюрми у серпні Бубеєв із сім’єю швидко тікають до Києва. Андрій каже, що в останні дні ув’язнення йому натякали на подальший нагляд, тобто "домашній арешт" без права виїзду з міста. Нагляд йому так і не встигли "впаяти", але не погрози стали основною причиною виїзду. Бубеєв говорить, що він у будь-якому випадку збирався покинути цей "мордор".

За законодавством України Андрій Бубеєв має право отримати громадянство, адже в дитинстві він з сім’єю на момент розпаду Радянського союзу жив на Херсонщині.

Зараз сім’я Бубеєвих добре облаштувалася в Києві. Каже, що почуває себе у безпеці, "серед своїх за життєвими цінностями". Але після цього досвіду звичка "жити як на війні" залишиться з ним ще надовго.

Національних лідерів за ґрати

Через декілька днів після звільнення Бубеєва свій вирок за пости у соцмережі отримав інший росіянин — Даніс Сафаргалі. За матеріали, написані в період з 2014 до 2016 року, суд Казані дав Сафаргалі 3 роки колонії загального режиму.

На цей раз до справи притягнули більше матеріалів — 15 дописів "Вконтакте" про свій народ, росіян, Крим, Російську православну церкву, уряд та президента Росії. Часто ці пости супроводжувалися нецензурною лексикою та містили уїдливу іронію.

Наприклад, відео з назвою "Рашистская псевдо-духовность РПЦ", фото Путіна з текстом "PUTLER KAPUT!" або зображення з текстом "Русским нужно купидона на гербе нарисовать", бо він також озброєний і "лезет ко всем со своей любовью". Стосовно Криму Сафаргалі опублікував демотиватор про брехню Путіна щодо знаходження російських військових на півострові. З матеріалів національного спрямування були записи наприклад про те, що татари майже у всьому культурно стояли вище за росіян.

За такі пости Даніса Сафаргалі звинуватили у розпалюванні ненависті й ворожнечі з використанням мережі "Інтернет". Сафаргалі, до речі, є лідером "Татарського патріотичного фронту Алтин Урда" (Золота Орда) — національної організації Татарстану, що виступає за об’єднання всіх етносів татар, збереження та розвиток татарської нації. Алтин Урда не виступає за сепаратизм, натомість опозиційна до влади, бо та не забезпечує достойне життя татарам у Росії.

 Даніс Сафалгарі. Фото Радіо Свобода

Правозахисний центр "Меморіал" додав Сафаргалі до списку політв’язнів. Організація вважає, що "жоден з 15 опублікованих Данісом Сафаргалі матеріалів не закликає до насильства і не представляє значну суспільну небезпеку". Крім того, ці публікації навіть не можна назвати проявом татарського націоналізму, тому що в них переважає критика зовнішньої політики РФ та її влади. Зараз ім’я Даніса Сафаргалі зазначено у  "переліку терористів та екстремістів" Росії.

У 2014 році ще один російський "терорист та екстреміст"  Рафіс Кашапов потрапив за ґрати на 3 роки. Вирок він отримав за "заклики до сепаратизму", а також "розпалювання ненависті або ворожнечі".

Причиною порушення кримінальної справи стали статті "Вконтакте" із заголовками: "Крым и Украина будут свободны от оккупантов", "Вчера – Гитлер и Данциг, сегодня – Путин и Донецк!", "Защитим Украину и весь тюркский мир", а також фотоколаж під назвою "Где Россия – там смерть и слезы".

Варто зазначити, що Рафіс Кашапов є главою Татарського громадського центру (ТГЦ) у Набережних Челнах. У 90-х роках центр вимагав суверенітету Татарстану, потім пропонував приєднати частину Башкірії та ввести у Башкортостані третю національною мову — татарську. Нещодавно ТГЦ був визнаний екстремістською організацією в Росії.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International почала кампанію на підтримку Кашапова. Правозахисний центр "Меморіал" також визнав його політв’язнем.

Крім того, в Україні та за кордоном проходили акції проти ув’язнення Рафіса Кашапова.

15 депутатів Верховної Ради також зверталися до Міністра закордонних справ Павла Клімкіна з проханням вимагати від Росії звільнення громадського діяча.

Кримські "екстремісти"

Севастопольський вчитель Юрій Ільченко ніколи не соромився своєї проукраїнської позиції: виступи на телебаченні, агітація учнів та їх батьків, пости в Інтернеті. Російські "фсбешники" не довго роздумуючи посадили Юрія у СІЗО за статтею "розпалювання ненависті".

Приводом до цього став текст із закликами до економічної та енергетичної блокади Криму, а також до покарання кримчан з російським громадянством. Через місяць Ільченку пред’явили ще й екстремістську діяльність за репост зі сторінки колишнього лідера "Правого сектору" Дмитра Яроша.

Після 11 місяців ув’язнення, кримчанина посадили під домашній арешт. Але усвідомлюючи загрозу опинитися в тюрмі знов, Ільченко вирішує тікати. Одягає батьківську куртку, бере мамину паличку, щоб змінити зовнішність для камер спостереження. Потім кухонним ножем зрізає браслет з ноги та автостопом добирається до Львова.

Там про Юрія попіклувалася "Крим SOS" — громадська організація, що надає допомогу переселенцям і постраждалим Криму та сходу України. "Крим SOS" також допомогла виїхати з півострова і батькам Ільченка.

Громадські ініціативи на підтримку "своїх" створюють і жителі Криму.

Нещодавно кримські активісти зібрали 300 тисяч рублів (приблизно 136 тисяч гривень), щоб виплатити штраф, призначений Заремі Умеровій за "проукраїнські пости". Причому цю суму виплачували відрами з 10-рубльовими монетами, які разом важили 140 кілограмів. Потрібні кошти зібрали активісти у рамках марафону щодо виплати штрафів незаконно засуджених татар.

А от Ремзі Бекірова нещодавно засудили за відео, опубліковані "Вконтакте" у період з 2009 до 2010 року. Причому сторінку він видалив за півтора місяця до звинувачення, але вона магічним чином відновилася.

До "екстремістських відеозаписів" віднесли інтерв’ю з "приморськими партизанами" — членами угрупування, що здійснювали напади на співробітників поліції та жителів Примор’я. У іншому ролику теж йдеться про радикальні групи та правоохоронців — "Чорні яструби" підривають ФСБ". Ремзі звинуватили у "виробництві і розповсюдженні екстремістських матеріалів" та засудили до трьох діб адміністративного арешту.

Ремзі Бекіров. Фото Крим. Реалії

За тим же звинуваченням у суді виступив севастополець Еміль Курбедінов. За репост зі сторінки забороненої у Росії організації "Хізб ут-Тахрір Україна" йому дали десять діб арешту. Хоча пост був зроблений аж у 2013 році, російські правоохоронні органи все одно притягнули чоловіка до відповідальності.

Ще на одного жителя Севастополя порушили шість кримінальних справ за "екстремістські" пости в соцмережі. Кримчанина Еміля Мінасова засудили до року і трьох місяців у колонії-поселенні.

В "органах" не уточнили, про які саме публікації йдеться, але на сторінці Мінасова у Facebook є публікації про повернення Криму, утиски кримських татар та критика правління Путіна.

У Росії і далі порушують справи, відкривають кримінальні провадження та судять за суперечливі публікації. У більшості випадків складно провести межу між критикою влади та прямими закликами до екстремізму. Тому росіянам та кримчанам залишається лише бути обережними зі своїми висловлюваннями в інтернеті або ризикувати отримати реальний термін за віртуальний “екстремізм”.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

26.11.2018, 11:32
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 31 марта 2020

    Land Rover, Lexus и элитные часы: что задекларировал новый глава Минздрава

     
    • 31 марта 2020

    Авто за миллион гривен и наличные: что задекларировал новый заместитель Венедиктовой

     
    • 30 марта 2020

    Рада поддержала "антиколомойський" законопроект

     
    • 30 марта 2020

    Рада со второй попытки избрала руководителей Минздрава и Минстерства финансов

     
Система Orphus