Як розслідують справи Майдану. Інфографіка

20 февраля 201711:55

У цей день, 20 лютого, Україна віддає шану подвигу Героїв Небесної сотні. З часу розстрілів на вулиці Інститутській минуло вже три роки. А реальний термін за злочини проти протестувальників отримав лише один “тітушка”.

Цього року Генпрокуратура не зібрала вже звичну прес-конференцію, присвячену результатам розслідувань. При цьому, і президент, і генпрокурор обіцяють довести провадження Майдану до кінця і називають це справою честі.

Можливо, причиною того, що прокуратура вирішила не виходити на “блакитні екрани” став світоглядний конфлікт всередині відомства Юрія Луценка.

Коли з департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка забрали “велику справу Януковича”, стало очевидним, що у генпрокурора і слідчих, що вели ці справи, дещо різне бачення того, куди треба рухатися далі.

Сьогодні генпрокурор оприлюднив статистику щодо справ Майдану. Згідно з нею повідомлено про підозру у справі Майдану 353 особам. З них 34 високопосадовці, 127 правоохоронців, 3 тітушок.

 

Що відбувається з розслідуванням справ Майдану, що заважає знайти винних і коли чекати на їхнє покарання, розбирався INSIDER.

Прогрес є

Усі провадження щодо протидії протестам на Майдані залишилися у департаменті Горбатюка. По більшості з них вже є передані до суду обвинувальні акти. Однак сотні “беркутівців” і “тітушок”, які били та вбивали активістів, досі не сидять за гратами.

Проте, як запевняють адвокати Небесної сотні, слідство дуже просунулось. Навіть незважаючи на скорочення штату департаменту спецрозслідувань (з понад 70 до 40 слідчих і прокурорів).

“У нас все як завжди відбувається не завдяки, а всупереч...” – каже представник постраждалих на Майдані Євгенія Закревська.

У тому, що робота продовжуються, запевняє і сам Горбатюк.

“Навіть по сайту ГПУ можна побачити, що ми кожного тижня або повідомляємо комусь про підозру, або направляємо обвинувальний акт в суд, або завершуємо розслідування по епізоду,”- розповів начальник ДСР у коментарі INSIDER.

 
 

За епізодами: досягнення

Кожен етап розслідування злочинів під час Євромайдану має свої недопрацювання. Так, наприклад, у провадженні щодо розстрілу 20 лютого, на лаві підсудних 5 “беркутівців”. Тобто лише імовірні виконавці вбивств, оскільки більшість замовників і керівників давно втекли, і втекли переважно в Росію. З іншого боку, по епізоду розгону студентського Майдану слідство довгий час називало лише керівників. На лаві підсудних у цьому епізоді колишній голова КМДА Олександр Попов і 4 командири “Беркуту”.

“Ми не могли ідентифікувати по відео, хто безпосередньо вчиняв насильство. Але зараз одного виконавця ми ідентифікували, повідомили про підозру. Зійшлося, що саме по ньому потерпілі знали, що та особа, котра затримувала і била, та сама і складала рапорт вже у відділку,” – розповідає Сергій Горбатюк.

При цьому, стосовно розгону студентів все ще не встановлена роль екс-глави адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. Як нещодавно заявляв Горабатюк, слідство поки не володіє доказами його причетності до даного злочину.

У той же час, по епізоду 1 грудня, в суд передано обвинувальні акти стосовно 5 “беркутівців” різного рангу. Це 4 співробітники (на керівних посадах) спецпідрозділу “Беркуту” Харківської та Київської областей і один рядовий інспектор київського “Беркуту”. В рамках епізоду спроби штурму Майдану в ніч з 10 на 11 грудня в суд передали справу щодо двох командирів Запорізького “Беркуту”.

Січневі ж події Майдану тривалий час залишалися з нульовими показниками. Прокуратура відповідала на це формуваннями на кшталт “слідство триває”. Але на сьогодні вже завершено слідство по двом беркутівцям запоріжського підрозділу, вони знайомляться з матеріалами справи ( епізод з побиттям на колонаді)

Як розповів Горбатюк, епізод з вбивством 22 січня Сергія Нігояна, Михайла Жизневского і Романа Сеника не мав прогресу, оскільки перша експертиза показувала, що постріли були здійснені з відстані до 3 метрів. У той же час кордон правоохоронців на вулиці Грушевського знаходився набагато далі.

“Самі по собі вбивства не розкриті. Але на сьогодні додаткові експертизи дозволяють стверджувати, що постріли були з відстані понад 20 метрів. І відповідно розширилося коло підозрюваних. Таким чином до них потраплять правоохоронці, які там були присутні і застосовували помпові рушниці,” – пояснює начальник ДСР.

Водночас адвокати вказують на  прогрес у справах Автомайдану, а саме про напади 23 січня. INSIDER раніше описував історію автомайданівця Олександра Кравцова, коли “Беркут” застосував схему по заманюванню людей у пастки для побиття і затримання. Активісти тоді отримували повідомлення про нібито напад на їхніх товаришів, а коли ті приїжджали для допомоги, їх жорстоко били і кидали за грати. З Кравцовим така історія сталася на Кріпосному провулку, неподалік Верховної ради. Подібне того дня відбувалося і на вулиці Щорса, але там для провокацій конфлікту використовували “тітушок”.

Як розповіла Єгенія Закревська, ймовірні координатори нападу на Щорса досі працюють у правоохоронних органах. Так, наприклад, Олександр Шевченко  на момент подій працював заступником керівника УБНОН міста Києва, а на момент затримання -  заступником начальника 8-го теруправління Департаменту протидії наркозлочинності.

“Його роль, згідно підозри, - координація тітушок, безпосередня участь в координації нападу на місці (біля 17-ї лікарні), організація неправдивих свідчень інших УБНОНівців, на підставі яких хлопців кинули за грати,” – розповіла адвокат.

По епізоду на Кріпосному провулку у суді знаходяться 9 обвинувальних актів стосовно “беркутівців”. Стосовно одного з них влітку було винесено вирок.

“Саме він і це вже встановлено судом, бив героя Небесної сотні Андрія Дідича безпосередньо перед його загибеллю. Ця справа ще важлива тим, що створено прецедент - суд у вироку стягнув з МВС шкоду, завдану злочином співробітника МВС - беркутівця. У розмірі 200000 гривень. Правда пройшло вже півроку, а МВС не поспішає виконувати рішення суду,” – додає Закревська.

Найбільш трагічні події Революції Гідності припали на лютий 2014 року.

В рамках суду по розстрілами 20 лютого було допитано президента-втікача Януковича. За словами Горбатюка, наразі його департамент по цьому епізоду визначає роль інших підрозділів на Інтитутській (окрім “чорної роти”). А саме – снайперів, співробітників Внутрішніх військ, “беркутівців” без жовтих пов’язок.

За оцінками адвокатів, цей процес може бути закінчено вже протягом одного чи півтора року.

 

За епізодами: буксування

Незважаючи на вищевикладені факти, досі існують події Майдану, які практично взагалі не починали розслідувати. Це, наприклад, події 18 лютого біля метро Хрещатик, коли велика кількість людей просто потрапила у “давку”. Внаслідок цього загинуло, як мінімум, троє людей, більше сотні постраждало.

За словами адвокатів Майдану, докази і очевидців по цьому злочину зараз збирає Ініціативна група потерпілих.

“Один потерпілий навіть книгу про ці події написав. А окремого слідчого по цьому епізоду як не було, так і не має (їх фізично не має вільних, чи хоча б відносно вільних)... а це жаливі події,” – каже Закревська.

За її словами, так само “буксує” розслідування злочинів “тутішок” і ролі МВС у їх координації.

“Ні шатко, ні валко”

Переданий до суду обвинувальний акт - ще не той етап, коли можна говорити про встановлення винних.

“Ні шатко, ні валко,” – саме так в цілому про розгляд справ у суді описує начальник ДСР Горбатюк.

Для пояснення він наводить приклади. Обвинувальний акт по епізоду 10-11 грудня суд повернув назад, справи Автомайдану досі не почали розглядатися по суті.

Показовою була ситуація зі слуханнями по справі 30 листопада. В суді по цьому епізоду є два окремих провадження: одне щодо Попова, друге стосовно командирів “Беркута”. Суд відмовив їх об’єднати, тому одні і ті ж потерпілі вимушені були ходити на два різні слухання по одному епізоду.

До того ж, засідання переносилися через хворобу судді кілька разів, одного разу запізнився прокурор, потім хворіли підозрювані. Проте, чи справді це було так, за словами адвокатів, ніхто не перевіряв. Засідання знову було зірване. Для потерпілих, а особливо з інших міст, така ситуація стала надскладною.

Після такого, вони вирішили буквально поселитися в приміщенні суду, провівши майже тиждень там. Як не дивно,  після цього розгляд справи активізувався.

Проте, у судах деякі справи не лише затягуються. Домашній арешт на прикладі керівника “чорної роти” Дмитра Садовника показав, що такий запобіжний захід загрожує втечею підозрюваних.

Зараз же, наприклад, Юрій Крисін (єдиний обвинувачений у справі про вбивство журналіста),знаходиться під домашнім арештом. Йому інкримінують побиття журналіста і свою вину він визнає. Згідно з ряду журналістських матеріалів, Крисін у постмайданний період продовжує вчиняти неправомірні дії, перебуваючи під державною охороною як підозрюваний по ще кільком провадженням, що не стосуються Майдану.

“Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, Нацполіція не вважає за потрібне проводити службове розслідування з приводу вчинення злочинів "під охороною", якості і взагалі необхідності такої "охорони", - нарікає Закревська.

Водночас, справа по розстрілам 20 лютого і дню 18 лютого розглядаються досить продуктивно. Так, наприклад, Святошинський суд слухає епізод по вбивству 48 протестувальників в режимі двічі на тиждень- у вівторок і четвер.

Невирішені проблеми

Після кількох років слідства департамент спецрозслідувань досі не забезпечений технікою і людьми. Про це розповідають і адвокати, і сам начальник департаменту уже не перший рік.

Проблеми не усувають, а збільшують, переконана Євгенія Закревська. По-перше, після передачі “великої справи Януковича” чисельність штату підрозділу, який займається справами Майдану, зменшилася майже вдвічі. Частина епізодів лишилася без слідчих взагалі.

“Це ненормально, так не має бути, потерпілі не мають проводити розслідування і збирати докази ЗАМІСТЬ слідчих в зв'язку із їх дефіцитом. Вони можуть допомагати звісно, ділитись інформацією, інформувати про нових свідків. Але процесуальних прав і можливостей щоб замінити слідчих в них не має. А здається саме така ідея генпрокурора,” – розповіла Закревська.

За словами начальника ДСР, комп'ютерів для роботи досі не вистачає, бо слідчі, яких перепідпорядкували, забрали техніку з собою. Замість них у штат взяли кілька іногородніх слідчих, але їм ніде жити. Частину з них поселили в гуртожиток, але кожні два місяці намагаються виселити через візит у столицю когось іншого.

На єдиний мікроскоп для експертиз, який знаходиться у розпорядженні Міністерства внутрішніх справ, черга.

“Все це забирає час. Є епізоди, де потрібно, щоб працювало 20 слідчих, а працює два. Таке відчуття, що це нікому не потрібно. Є потерпілі, які б'ють в набати постійно, є адвокати їхні, і є ми, які намагаються щось стукатися. А всі інші просто чекають результату,” – каже Сергій Горбатюк.

 

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 10:35
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 14 ноября 2018

    Аптечка, ценою в жизнь

    "Ничего не может быть ценнее человеческой жизни, аптечка 90 долларов дешевле, чем выплаты после смерти"

     
    • 13 ноября 2018

    Россия здесь, Россия там: провал разведки, сбои GPS во время учений НАТО и новые санкции

    Финляндия, США, Австрия... В мире остается все меньше стран, которые могут относиться к России с любовью

     
    • 13 ноября 2018

    Дело Крысина: суд таки рассмотрит обвинение в похищении человека

    Сейчас преступление, которое было совершено почти 5 лет назад, рассматривается в суде с самого начала - с подготовительного заседания

     
    • 13 ноября 2018

    В офис активистов "Кто заказал Катю Гандзюк?" приехала полиция

    В сквот "Речовий доказ" инициативы "Кто заказал Катю Гандзюк?" приехала полиция, активисты связывают это с задержанием Игоря Павловского.

     
Система Orphus