Компот з бензопіреном: наслідки пожежі на БРСМ

Чому місцеві жителі бояться за своє здоров'я, а міністерства роблять вигляд, що все нормально
5 января 201610:21
  • 0
  • 2

Через шість місяців після пожежі, яка майже тиждень палала влітку на нафтобазі БРСМ поблизу Києва, слідство так і не повідомило причини трагедії, що призвела до загибелі шістьох людей, вісімнадцяти поранених, одного зниклого безвісти, кілька тисяч тонн знищених нафтопродуктів і кілометрів випаленої землі.

У МВС розглядають чотири версії, вказуючи, що радше за все пожежа виникла внаслідок недбалості працівників нафтобази.

На цьому державні інститути ставлять крапку: мовляв, винуватих знайдуть, вогонь зупинили, в Мінекології запевняють, що жодної небезпеки більше не існує.

Утім те, що горіння нафтопродуктів призвело до забруднення і отруєння навколишнього середовища токсичними речовинами, почали помічати місцеві мешканці.

INSIDER поспілкувався з місцевими жителями та спробував з’ясувати, чи справді пожежа на Київщині вже спричинила всі можливі негативні наслідки та більше не позначиться для здоров’ї мешканців близьких до автобази територій. 

"Ми вже на власні очі бачимо, що не все гаразд. Це легко простежити за виглядом і якістю продуктів, які місцеві збирають із власної городини. Так, практично вся консервація, що її зробили цього літа, стала буро-зеленого кольору - відповідно, непридатна для вживання", - поділився, демонструючи фото на підтвердження, мешканець Василькова Юрій Береза.

За його словами, аби порушити питання на офіційному рівні, місцевим жителям довелося створити Об’єднану комісію з "Екологічної безпеки та охорони довкілля".

"На сьогодні тему наслідків пожежі на нафтобазі порушує 

 

лише наша комісія, жодних інших результатів просто немає. Ба більше, місяць тому свою діяльність згорнула урядова комісія, так і не надавши жодних звітів", - каже Береза.

Ця комісія разом із громадською організацією Всеукраїнська екологічна ліга, спільно з його комісією, взяла проби ґрунтів і продуктів, аби передати їх у Лабораторію агропромислового комплексу.

"Згідно з показниками, встановлених лабораторією, у нас зафіксовано значні перевищення показників бензопірену та сірки. Зрештою, якщо ви зараз приїдете на територію, де сталася трагедія, то зможете самі побачити наслідки. На будинках, огорожах, дитячих майданчиках досі є масляні чорні плями, відтерти які практично неможливо".

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розповіла, що ґрунт на території, справді, був просочений нафтою на глибину декількох десятків сантиметрів.

"Разом із димовими газами в повітря потрапили бензопірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю, оксид азоту. Критичним є перевищення бензопірену: у зразках ґрунту, відібраного при в'їзді до села Путрівка, перевищення у 1,5 разу, безпосередньо на території згорілої нафтобази – у 26 разів. У піску на майданчику дитсадка "Капітан" – у чотири рази. У пробах води з озер і криниць Путрівки виявлені поліароматичні вуглеводні (ПАВ) у концентрації 1,6 та 1,5 мікрограма на літр. В Україні не нормується допустимість ПАВ у воді, але у країнах ЄС допустимий показник становить 0,1".

 

Для довідки:

Бензопірен - належить до групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, які й до втручання людини в довкілля були присутні всюди в невеликих кількостях.

Бензопірен утворюється при всіх способах спалювання твердого і рідкого палива, під час практично всіх пожеж. Ця речовина може потрапляти в наш організм усіма можливими способами (не тільки з повітрям, їжею, а й безпосередньо через шкіру). Комісія експертів-медиків зарахувала бензопірен і його "родичів" до групи канцерогенів, пухлиноініціююча дія яких доведена методом дослідів над тваринами. На основі закону екології про єдність живого його вважають потенційним канцерогеном для людей. Це припущення підтверджується фактом частих випадків виникнення кількох видів раку серед людей, які роками мають справу з середовищами з високою концентрацією бензопірену.

Доктор медичних наук і керівник громадської організації "Центр медико-екологічних проблем та оцінки ризиків" Олена Турос згадує, що робоча група при Державній службі надзвичайних ситуацій, до складу якої вона входить, не отримала жодного звернення від ДСНС, коли виникла пожежа.

"Ми за власною ініціативою поїхали з потужною пересувною медико-екологічною лабораторією для дослідження забрудненості повітря в населених пунктах, розташованих поблизу місця трагедії. Однак у процесі нашої роботи з'ясувалося, що міжнародна конвенція SEVESE, яка стосується аварійних ситуацій на нафтобазах, складах зберігання мастильних матеріалів і палива,  просто не працює в Україні".

Ще один житель ближнього до нафтобази села Крячки Наталія Правченко, розповіла, що відразу після пожежі мешканці отримували надто мало інформації.

"Нам не сказали, яку городину можна їсти, скільки часу ми не можемо вирощувати на цій землі продукти… Були якісь загальні вказівки, місцева санепідемстанція перевірила продукти, сказавши, що з ними все гаразд. Але тут на власні очі можна побачити, що не все гаразд, якщо продукція, яку ти збираєш, зеленіє та чорніє. Власне, ми тут усі люди не заможні, харчуємося переважно з того, що вирощуємо, те саме і продаємо. В перші тижні після пожежі покупців, щоправда, поменшало, але зараз їх достатньо".

Чорні плями на рослинах після пожежі 

Жінка демонструє фото огорожі, на якій і досі зберігаються темні плями від осілих продуктів горіння.

"Чистила декілька разів, але досі вони залишаються, а таке було скрізь – на даху, одязі, піску... То що вже казати про землю, яку ніхто нікуди не вивозив?" - скаржиться вона.

 Дах колодязя тепер у цяточку

Фактично за більш ніж 5 місяців навколо згорілої нафтобази не проводили рекультивації забрудненого ґрунту, не здійснювали вивезення залишків паливно-мастильних матеріалів для їх переробки й утилізації та заходи для нейтралізації нафти з водних поверхонь і ґрунтів, що унеможливило б потрапляння токсичних речовин у підземні води.

"Цікаво, що зразки городини з прилеглих до нафтобази територій я не можу здати на аналіз. Лабораторія АПК – прошу взяти проби продуктів, вони відповідають, що обладнання на ремонті. Інститут гігієни – обладнання на переоцінці. Єдина лабораторія, яка спершу погодилася на аналізи, – це Інститут екогігієни і токсикології ім. Л. Медведя, однак одразу зауважили, що не вказуватимуть, звідки продукти узято. Я погодився, бо це був єдиний варіант, але до сьогодні лабораторія не відповідає на мої листи та дзвінки", - поділився Юрій Береза.

Так виглядають консервовані вишні через півроку після пожежі

Чи забруднений ґрунт?

Згідно зі звітом експертної комісії Комітету громадської ради при Міністерстві природних ресурсів, "забруднення не вийшло за межі території нафтобази, крім імовірного (розрахункового, але не зафіксованого) забруднення високих шарів атмосфери". У цьому ж звіті вказано, що результати досліджень лабораторій системи Eurofins у Німеччині доводять, що "показники забруднення ґрунтів і ґрунтових вод від місця пожежі в радіусі до 2,5 км не перевищують показників фонового забруднення, що свідчить про відсутність негативних наслідків для довкілля".

Одночасно Державна екоінспекція України розмістила на своєму сайті результати про дослідження поверхневих вод і ґрунтів у зоні пливу пожежі на нафтобазі, де вказує, що перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин не зафіксовано.

Проте в червні Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК при Інституті гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України провела лабораторні аналізи проб води, ґрунту та продуктів харчування. За результатами аналізів було виявлено перевищення "ГДК по бензопірену у зразках ґрунту, взятих у різних місцях (у тому числі в піску на дитячому майданчику, – ред.)".

 Фото ДСНС із місця пожежі

Саме з даними цієї лабораторії Громадська рада при виконавчому комітеті Васильківської міської ради та створена нею об’єднана комісія, яка опікується екологічними та соціальними наслідками пожежі на нафтобазі "БРСМ-нафта" у с. Крячки Васильківського району Київської області, і звернулася до комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Профільний комітет на своєму засіданні 1 липня 2015 року розглянув звернення. Щоправда, голова комітету Микола Томенко не зміг прокоментувати ситуацію, посилаючись на те, що просто не пам`ятає звернення.

"Можливо, і писали звернення, але я ж не Цезар, аби все пам’ятати. Треба звертатися до сертифікованої лабораторії та провести дослідження, аби підтвердити, що забруднення справді існує. У цьому я готовий допомогти і посприяти, нехай звертаються", - прокоментував він INSIDER.

Голова підкомітету, депутат Ярослав Москаленко, якого вирішили делегувати для співпраці з комісією, розповів INSIDER, що надіслав листа до прем’єр-міністра Яценюка з проханням дати доручення відповідним міністерствам, аби ті вжили конкретні заходи для мінімізації наслідків пожежі.

 

"Але на виконання доручення прем’єр-міністра України від 10.08.2015 профільні міністерства не надали конкретної інформації щодо вжитих заходів. Зокрема, Міністерство охорони здоров’я України підтвердило, що є розбіжності в лабораторних дослідженнях, проведених Держсанепідслужбою України та Інститутом гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва щодо перевищення ГДК по бенз(о)пірену у зразках ґрунту. Більше того, для надання експертно-технічної підтримки оцінки ризику для здоров’я населення, яке проживає та перебуває під експозицією впливу забруднюючих речовин від пожежі, що сталася на нафтобазі, Держсанепідслужба України звернулася до Представництва ВООЗ в Україні", - каже Москаленко.

"Водночас Мінприроди України не надало інформації щодо облаштування спостережних свердловин для моніторингу стану підземних вод у зоні надзвичайної ситуації, використання достатньої кількості сорбентів для ліквідації забруднення водних поверхонь і ґрунту. Натомість вони повідомили, що Держекоінспекція України постійно проводить спостереження екологічного стану в зоні пожежі та не спостерігає перевищень ГДК", - розповів депутат.

Без відповідей залишились і звернення до Міністерства соціальної політики України та Київської обласної державної адміністрації.

"На сьогодні остаточної редакції затвердженого комплексного плану до ДСНС України та на мій офіційний запит від Мінприроди України не надходило. Невідомо, хто буде вивозити залишки паливно-мастильних матеріалів, яку кількість потрібно сорбентів, біодеструкторів для подальшої ліквідації розливів нафтопродуктів, і основне – втрачено час,  п’ять місяців", - зазначає Москаленко.

Цікаво, що Міністерство екології не оприлюднює результатів досліджень щодо стану підземних вод у зоні впливу наслідків пожежі на нафтобазі. 22 вересня 2015 року відбулося засідання Комітету громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи, де було обговорено звіт за результатами громадської оцінки впливів на довкілля внаслідок пожежі на території нафтобази, який оприлюднено на сайті міністерства.

Експертна комісія, яку було створено при Комітеті громадської ради, стверджує про "екологічну безпечність території зони впливу пожежі для об’єктів довкілля, здоров’я людей, відсутність завданої шкоди внаслідок пожежі для екологічних складових територій, прилеглих до нафтобази, і регіону в цілому…".

На думку Юрія Берези, "таким чином, влада замовчує наслідки пожежі на нафтобазі", намагаючись зняти з себе відповідальність.

"Сорбенту завезли лише 5 тонн, хоча мали б привезти 800 тонн, не менше. Досі не вивезено ґрунти, горіле обладнання, на яке випадають дощі, хоча урядова комісія завершила роботу. Ґрунтові води, в які, вочевидь, уже потрапили хімікати, течуть до військового містечка, що розташоване неподалік нафтобази, далі в центр Василькова, далі в річку Стугну, що є притокою Дніпра. Додайте сюди той факт, що в місті не працюють очисні споруди… Нас урятувало те, що зима доволі тепла, а осінь не була дощовою, тому ще маємо трохи часу для дії".

 

Забруднення ґрунту, вважають екологи, основний наслідок пожежі, адже вода і піна, якими гасили пожежу, розчинили нафтопродукти, які потім проникли в землю.

"Дослідження екологів, яке проводили через декілька днів після початку пожежі недалеко від нафтобази, показало проникнення на 50 см у ґрунт продуктів горіння. Минуло вже достатньо часу. Загроза забруднення ґрунтових вод зберігається, поки що невідомо, чи будуть забруднені підземні пласти", - прокоментувала Тетяна Тимочко.

Ще один негативний показник подій, що відбулися влітку на Київщині, каже еколог, – неспроможність України своєчасно протистояти екологічним катастрофам. Так, одразу після початку пожежі територію бази потрібно було обробляти адсорбентом, щоб не допустити потрапляння продуктів горіння в ґрунт. Натомість лише в неділю (14 червня, – ред.) було заявлено про плани обробки.  

"Власне тоді це вже було, як мертвому припарки, та слід було застосовувати інші заходи з рекультивації земель. Дивно, адже Україна – країна, де сталася Чорнобильська трагедія, очевидно, що вона нас так нічому і не навчила", - підсумувала Тимочко.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter
2
ПРОСМОТРОВ
0
КОММЕНТАРИЕВ

КОМЕНТАРІ

27.05.2016, 07:33
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 1 февраля 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 70
     
    • 31 января 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 32
     
    • 29 января 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 44
     
    • 29 января 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 42
     
Система Orphus