Кожному по пістолету: за і проти “легалізації зброї”

Генеральна прокуратура зареєструвала 3008 кримінальних правопорушень із використанням вогнепальної зброї
4 января 201614:00
  • 2
  • 2

Війна на Донбасі, контрабанда звідти зброї зробили як ніколи актуальним питання її легалізації.

Питання дозволу на носіння короткоствольної зброї почали активно обговорювати цього літа. Апогей кампанії припав на кінець серпня, після чого петиція на сайті президента набрала понад 25 тисяч підписів, а після кривавих подій біля Верховної Ради 31 серпня розголос теми пішов на спад.

Приводом для поновлення дискусії навколо такого доволі неоднозначного питання став початок роботи Конституційної комісії над цим законопроектом на початку жовтня.

За прийняття якого закону підписалися більш ніж 36 тисяч українців, які “підводні камені” цього питання і чи на часі саме цей законопроект, з’ясовував INSIDER.

Що каже статистика?

За даними МВС, на сьогодні в Україні зареєстровано понад 600 тисяч власників вогнепальної зброї, у яких в особистому користуванні є майже 900 тисяч одиниць відповідної зброї.

При цьому за 2014 рік Генеральна прокуратура зареєструвала 3008 кримінальних правопорушень із використанням вогнепальної зброї. Для порівняння: у невоєнному 2013 році таких правопорушень було більш ніж удвічі менше – 1238, а за перші 7 місяців 2015 року – уже 1107.

Водночас прокуратура не надала інформації щодо кількості злочинів, скоєних за допомогою конкретно нелегальної вогнепальної зброї.

Також, незважаючи на регулярні повідомлення з вуст Порошенка про перехоплення нелегальної зброї з території так званих “ДНР” і "ЛНР”, самі правоохоронні органи подібної звітності не ведуть, про що вони повідомили у відповіді на інформаційний запит кореспондента INSIDER.

Хто ініціатор?

Подолання бар’єра 25 тисяч голосів, необхідного для подальшого розгляду петиції, стало наслідком активного лобіювання цього питання активістами Української асоціації власників зброї та близьких до неї публічних осіб. Як результат – підписи було зібрано, тож президентові довелося відповісти на неї.

Нагадаємо, сам Порошенко висловився проти легалізації вільного носіння зброї.

Петицію на сайті президента розмістив голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін. За його словами, питання дозволу носіння вогнепальної зброї було актуальне завжди:

- Ця тема завжди була, вона завжди існувала. Ще з початку незалежності українці почали домагатися законодавчого врегулювання обігу зброї, проте нічого не вдавалося, бо надзвичайно потужне антизброярське лобі представлене корупційною мегаструктурою МВС, тобто не тільки власники зброї, а й усі українці знають, що там, у МВС, - суцільна корупція: і в питаннях дозвільної системи, і в питаннях ліцензії на господарську діяльність, пов’язану зі зброєю.

Він також нагадав, що де-юре легальна зброя сьогодні є, але це - мисливська зброя:

- Сьогодні в нас 2,5 мільйона одиниць мисливської легальної зброї в населення, а нам потрібні пістолети, з якими люди можуть захищати себе. Власне, ми ж не вигадуємо нічого нового - такі закони існують у всій Європі за винятком України. Молдова з таким законом з 1994 року живе, всі країни Балтії. Думаю, в принципі, це єдиний аргумент, який можна наводити.

Молдова – аргумент чи контраргумент?

Кардинально протилежної думки дотримується залучений експерт Конституційної комісії Григорій Усатий.

- Аргумент із приводу ситуації в Молдові не можна сприймати, як серйозний, хоча б тому, що і за розміром території, і за кількістю населення Молдова менша за Україну. Це - по-перше. По-друге, треба орієнтуватися не стільки на країни пострадянського простору, скільки все ж таки на більш високорозвинені країни, демократичні – тобто правові держави. Так-от, вони – Франція, США – в світлі останніх подій бажають суттєво обмежити обіг зброї, її продаж, суттєво посилити контроль за такою зброєю. Тобто саме демократичні держави з високим рівнем свободи планують обмежувати цю свободу в тих питаннях, які стосуються безпеки громадян, держави і суспільства.

INSIDER з’ясував, що одним із наслідків легалізації зброї в Молдові у 1994 році і дозволі громадянам купувати її у 1998-му було стрімке зростання цін на вже легальну зброю. Тобто склалася ситуація, коли ніхто з простих громадян не міг собі дозволити придбати, скажімо, пістолет для самозахисту – на кінець 1990-х ціни були не менш ніж 800 доларів на найпримітивніші моделі. Тепер ціни в Молдові впали в рази, але й попиту немає.

На думку Усатого, в Україні ситуація буде така сама, оскільки йдеться не лише про вартість самого пістолета, а й про тривалу процедуру отримання дозволу:

- Тут враховується і вартість самої зброї, і засоби для її зберігання, а ще все те, що стосується платних довідок. Тобто в підсумку вийде, що ця зброя не буде доступною для всіх. Я нагадую: на сьогодні в Україні мінімальна заробітна платня, мінімальна пенсія становить трохи більше, ніж тисячу гривень. Тож - де тисяча гривень, а де тисяча умовних одиниць? Ви самі розумієте, для кого буде цей закон? Безумовно, для людей заможних. Але заможні люди й так захищені. Тут мова про те, що в нас є соціально незахищені люди, і для них ця зброя буде недосяжна. І вони опиняться в завідомо нерівних умовах за майновою ознакою, - пояснює експерт.

Тим часом у ініціатора петиції президентові і на цей аргумент є своя відповідь:

- Спочатку ринок реагує так: тільки-но створюються прозорі умови для розвитку ринку, на нього починають входити виробники - імпортери, і, відповідно, завозять свою продукцію. Але не варто забувати, що фактично миттєво з’являється вторинний ринок зброї, так само, як секонд-хенд автомобілів, так з’являється і секонд-хенд зброї. Тобто ціни падають: загалом буде збалансована ціна, така ж, як в Європі. За певний період - рік, півтора, два це буде приведено до ладу, тому що це конкуренція.

На думку Учайкіна, бізнес сам урегулює ціни, сам створить конкуренцію:

- Неякісна система підготовки є проблемою із власником зброї, проблеми з власником зброї ведуть до позбавлення ліцензії, а це вже втрачений бізнес. Усі знають, як це працює. Насправді, нормальному ресторану санепідемстанція не потрібна, так само і тут: усе буде нормально, - переконаний він.

Прибрати монополію?

Також Георгій Учайкін акцентує увагу на тому, що за законопроектом, який зараз на обговоренні в Конституційної комісії, право на ліцензування зброї переходить до Міністерства юстиції:

- Ми законом нашим передбачили демонополізування власне системи МВС. Тобто забрати в них усі повноваження, пов’язані з ліцензуванням діяльності господарств, пов’язаних із зброєю. В будь-якому випадку контроль за обігом зброї має залишитись у держави. В цьому випадку Мін’юст має видавати ліцензії, а МВС – спостерігати за виконанням вимог цих ліцензій.

Залучений експерт Усатий не впевнений, що такий крок вирішить усі проблеми:

- Мені видається, якщо ми передамо цю функцію Мін’юсту, то нам треба буде суттєво розширювати його штаб. І для цього потрібно дуже багато часу, тому що зброї буде немало. При цьому в нас не буде гармонізації і взаємоприв’язки питань реєстрів і кадастрів зброї, питань ідентифікації зброї. Маються на увазі кулегільзотеки, які на сьогодні є тільки в МВС. Воно ж навряд чи передаватиме їх для того, щоби робити контрольний відстріл та ідентифікувати зброю, тому що це винятково їхня функція. Тобто будуть труднощі в розмежуванні функцій, вихід за межі адміністративної реформи, необхідність додаткового фінансування, що в сьогоднішніх умовах викликає питання.

Варто зазначити, що мова саме про ліцензування господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів, тобто про виробництво, ремонт, торгівлю і експлуатацію (тири, стрільбища). Прес-секретар МВС Артем Шевченко в коментарі INSIDER  зазначив, що в Мін’юсті немає фахівців у цій сфері:

- Я сумніваюся, що в Міністерстві юстиції є підготовлені фахівці, котрі мають справу зі зброєю. Навіть якщо таких людей знайдуть, то головним залишається контроль ліцензійних умов. Він здійснюється зараз за допомогою апарату Нацполіції. Тобто дільничний може прийти у магазин і перевірити, як дотримуються ліцензійні умови.

За його словами, наразі саме в Міністерства внутрішніх справ є реальна можливість забезпечувати ліцензування і контроль за дотриманням його умов.

- Я розумію, що автори законопроекту просто не люблять МВС, бо воно все, за їхньою логікою, контролює, тому вони через закон хочуть зруйнувати монополію. Мін'юст досі є цивільним відомством. У них у компонентах є Державна пенітенціарна служба. Ми намагаємося їм (Мін’юсту) передати конвойну службу, але поки що не вдається, бо само по собі це цивільне міністерство. Якщо ми говоримо, що воно буде контролювати обіг зброї, то покладаємо на нього велику нецивільну функцію – зброярську. Саме тому ми вважаємо подібну ідею хибною.

Окрім цього, Шевченко наголосив, що загалом міністерство не проти закону про зброю, хоча і вважає “нинішній рівень збройних дозволів оптимальним”.

- Закону наразі немає, але є підзаконні акти. Просто лобісти закону хочуть на цій хвилі просунути всі норми, пов’язані з можливістю носіння і володіння короткостволом, - додав він.

Зброярське лобі?

За словами експерта Конституційної комісії Усатого, законопроект, який набрав більш ніж 36 тисяч підписів, написаний зброярським лобі. На його думку, той факт, що, крім ухвалення окремого закону про дозвіл носіння короткоствольної зброї, петицією передбачено і внесення змін до Конституції, означає амбіції щодо розширення зброярського ринку:

- Конституція – це ж закон прямої дії. Таким чином, вони розраховують на те, що подібне закріплення в Основному законі сприятиме подальшому розширенню, ну, і взагалі запуску збройного ринку, ринку короткоствольної вогнепальної зброї для цивільного населення, що, як на мене, є дуже небезпечним. Ми не можемо говорити про те, що короткоствольну вогнепальну зброю мають продавати, як то, знаєте, у нас є аптечні пункти, в будь-якому великому будинку.

Голова УАВЛ переконаний, що мета законопроекту – захистити громадян:

- Ми мусимо дбати про громадян, які не мають можливості законно придбати зброю, котрих фактично держава підштовхує на нелегальний ринок. Легально зараз мати можна тільки мисливські рушниці або карабіни, але, на жаль, ними не можна користуватися в місті. Як із ним ходити? Отже, єдиний варіант – чорний ринок, і він збагачується за рахунок цього: існує попит, попит породжує пропозицію, пропозиція починає бути стійкою, з’являється бізнес, який вимірюється мільйонами доларів щомісяця щонайменше.

Що в документі?

Наріжним каменем дискусії над законопроектом є невирішений конфлікт на Сході.

Голова УАВЛ каже, що зброю, яка потрапляє в Україну з непідконтрольних “ДНР” і “ЛНР”, майже ніяк не контролює офіційна влада, а ті, хто хотів її мати, вже давно має.

Усатий, своєю чергою, запевняє, що у країни є більш нагальні справи, які треба вирішувати:

- Ті умови, в яких зараз перебуває Україна, не дозволяють говорити про оперативне термінове запровадження цих законопроектів. Умови відкритого конфлікту на Сході, умови соціально-економічних негараздів, а відтак і незадоволення населення владою, відсутність культури поводження зі зброєю. Стосовно ж врегулювання на законодавчому рівні обігу зброї невійськового призначення, то, звісно, не можуть ці питання врегульовуватись, як це є у нас нині, лише підзаконними нормативно-правовими актами.

На його думку, потрібен лише окремий закон, котрий має врегульовувати обіг зброї, а не право громадян на самооборону за допомогою короткоствольної вогнепальної зброї. Для самооборони існує Кримінальний кодекс, упевнений він.

Окрім того, Усатий додає, що закон, запропонований у петиції, не прописує дуже багато важливих моментів, а лише окреслює загальні положення.

- У законопроекті, наприклад, сказано: не можуть отримати дозвіл на зброю наркозалежні та психічнохворі. Але хто це такі – це ті, котрі стоять на обліку. А якщо вони не стоять? Дуже важко буде об’єктивно встановити ті критерії, через які не просочиться та категорія осіб, які будуть потенційно небезпечні для громадян. Тобто ті, котрі будуть озброюватися не з законослухняною метою.

Мова про те, що відмовлятимуть у дозволі на зброю особам із непогашеною судимістю, але залишатиметься питання: що робити з особами, у яких уже зняли судимість, пояснює експерт. Він також наводить низку спірних питань:

- Ті особи, котрі вчиняли раніше злочини з використанням вогнепальної зброї – озброєний розбій, терористичний акт, бандитизм, озброєне хуліганство. По суті, якщо в них судимість уже погашена, то перед державою вони вважаються особами, котрі вже відбули покарання. Також, як бути з тими, хто звільнений від кримінальної відповідальності, наприклад, в межах спеціальних норм, котрі передбачені за статтями про створення злочинної організації, про теракт? Є ще статті про незаконне поводження зі зброєю і є низка положень, котрі передбачають скасування відповідальності тоді, коли ця особа добровільно здала органам влади зброю. У нас іще є закон про недопущення кримінального переслідування, мається на увазі щодо Донбасу. Тобто ми їм, уже амністованим, теж дозволимо купити зброю? Це дуже небезпечна тенденція, що це все не прописано в законі.

За його словами головуючий Конституційної комісії суддя Європейського суду у відставці Володимир Буткевич намагається заслухати всі думки і суттєво допрацювати законопроект, оскільки робота над ним ще не завершена. Яка буде доля законопроекту – вирішить час і дискусія.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter
2
ПРОСМОТРОВ
2
КОММЕНТАРИЕВ

КОМЕНТАРІ

  • 1. якщо я не помиляюся, то для отримання дозволу на носіння зброї, потрібно пройти медкомісію, яка і покликана відсіяти психічнохворих та наркозалежних 2. про яку культуру поводження зі зброєю йдеться? якщо ви про навички володіння, то яким чином вони зможуть виробитись без наявності зброї? ви коли-небудь вчилися плавати в порожньому басейні? 3. у Франції і так дуже важко придбати короткоствольну вогнепальну зброю, гвинтівки, здається, взагалі неможливо. але дивна річ, виявилося що терористам не потрібні дозволи на носіння зброї. також французькі полісмени можуть вибирати, чи носити їм з собою зброю, як результат після терактів в мережі з'явилося відео, де беззбройний полісмен благав терориста не вбивати його. але я йгоден з автором, закон дійсно слід доопрацювати

  • 1. якщо я не помиляюся, то для отримання дозволу на носіння зброї, потрібно пройти медкомісію, яка і покликана відсіяти психічнохворих та наркозалежних 2. про яку культуру поводження зі зброєю йдеться? якщо ви про навички володіння, то яким чином вони зможуть виробитись без наявності зброї? ви коли-небудь вчилися плавати в порожньому басейні? 3. у Франції і так дуже важко придбати короткоствольну вогнепальну зброю, гвинтівки, здається, взагалі неможливо. але дивна річ, виявилося що терористам не потрібні дозволи на носіння зброї. також французькі полісмени можуть вибирати, чи носити їм з собою зброю, як результат після терактів в мережі з'явилося відео, де беззбройний полісмен благав терориста не вбивати його. але я йгоден з автором, закон дійсно слід доопрацювати

24.05.2016, 08:56
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 1 февраля 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 10
     
    • 31 января 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 3
     
    • 29 января 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 5
     
    • 29 января 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 7
     
Система Orphus