За попередніми результатами виборів, Андрій Садовий утретє став мером Львова. За нього проголосував 61,1% виборців.
Щойно стало відомо, що "свободівець" Руслан Кошулинський вийшов у другий тур, вулиці міста заполонили білборди з його агітацією. На багатьох зупинках громадського транспорту стояли палатки, в яких роздавали партійні газети, в маршрутки заходили агітатори з повними пакетами агіток і переконували пасажирів "почитати". А ззовні на автобусах львівського перевізника "Успіх-БМ" узагалі з’явилися плакати з галочкою навпроти прізвища Кошулинського. Потім керівництво АТП переконувало, що наклеїти агітки за Кошулинського – особиста ініціатива водіїв, і вони тут ні до чого.
"Дістали зі своєю рекламою! Людям нічого доброго не роблять", - час від часу чула в маршрутках від бабусь, які поверталися з базару. Але "свободівські" газети чемно брали читати.
У пресі, яку роздавали в палатках, окрему сторінку присвятили людям, які підтримують Кошулинського: два кандидати в міські голови Ігор Васюник і Дмитро Добродомов, які не пройшли у другий тур, Олександр Бригинець, націоналістичні організації Конгрес Українських Націоналістів та ОУН тощо. Частина тих, хто підтримав Кошулинського, згадували його як патріота, який виносив поранених і загиблих на Інститутській і воював на фронті. Інші переконували, що голосуватимуть за "свободівця" тому, що Львову потрібні зміни. Ще дві сторінки партійної газети присвятили "злочинам" діючого мера і наголосили окремим матеріалом: "Самопоміч" потурбувалася про… геїв і лесбіянок", розповідаючи про те, що партія підтримала антидискримінаційні закони.
![]() |
Натомість агітації за чинного мера в місті помітно майже не було, проте команда Садового активно вела агітацію в соцмережах. У моїй фейсбук-стрічці кожні п’ять хвилин з’являлася відеореклама "Самопомочі". Газети партії з критикою "Свободи" були, бо Руслан Кошулинський приніс одну на теледебати. Однак по місту я жодного разу їх не бачила. Лише раз помітила плакат "Шувар за Садового" на брамі найбільшого ринку міста й один білборд за два дні до голосування. До слова, "Шувар" належить колишньому екс-"регіоналу" Романові Федишину, члену колись провладної Аграрної партії, а нині представникові "Самопомочі". Також підтримку Садовому висловили Блок Петра Порошенка та одеський губернатор Михеіл Саакашвілі.
Така полярність підтримки кандидатів виглядає щонайменше дивною, оскільки у Верховній Раді "Самопоміч" має конфлікти з БПП, натомість співпрацює з "Батьківщиною", яка у другому турі підтримала Кошулинського. Це можна пояснити, припустивши, що БПП утворить із "Самопоміччю" більшість у Львівській міській раді, оскільки "Самопоміч" набрала 31,7% голосів, а БПП 12,9%. Об’єднавшись, вони отримають 44,6%. Третє місце отримала ВО "Свобода", найбільші опоненти Садового – всього лише 9,9% голосів.
![]() |
Натомість львівський політолог Ігор Балинський вважає такий розподіл підтримки кандидатів цілком закономірним: "Останні роки "Батьківщина" тісно співпрацює зі "Свободою", тому що це допомагає їй формувати коаліції проти Порошенка та Яценюка, хоча ідеологічно це дуже смішно. З Блоком Порошенка складніше. Це питання тактичне. Порошенко не міг дозволити собі бути ворогом меру Львова, це ще питання коаліції, і "Самопоміч" зараз набирає вагу в Україні".
У спілкуванні з колегами та знайомими складалося враження, що вони не стільки бояться програшу Садового, скільки виграшу Кошулинського, оскільки люди голосують не стільки за мера, скільки за команду, яку він з собою приведе. Навіть у теледебатах між кандидатами жоден не міг висловити обвинувачення конкретно на свого опонента: Андрій Іванович апелював лише до членів партії "Свобода", а не до самого кандидата, Кошулинський – вказував на проблеми міста, а не Садового.
Передвиборні теледебати вів відомий політичний оглядач і журналіст Сергій Рахманін. Студенти та викладачі ставили цілком конкретні запитання із залу, однак на жодне не отримали чіткої відповіді. До прикладу, на запитання: а що кандидати робитимуть для тисяч студентів, які не мають достатньо гуртожитків і хорошого транспорту, Садовий відповів так: мовляв, якщо університет захоче будувати гуртожитки – землю дамо безкоштовно, молодь ми запрошуємо на стажування і найкращих беремо на роботу. А в транспорті – будуємо велодоріжки. Руслан Кошулинський апелював до електронного квитка, який він хоче впровадити для студентів і покритикував стажування студентів у міській раді.
![]() |
Передвиборної програми Руслана Кошулинського нам знайти не вдалося, програма Садового розміщена на спеціальному домені http://lviv2020.com/. Однак у паперовому варіанті, для інтернет-неактивних громадян, програм кандидатів ми не помітили.
Очікувано, на другий тур виборів прийшло менше людей, аніж на перший. Вибрати свого мера зголосилося трохи більше третини львів’ян: "Той, хто хотів реалізувати своє право вибору, – реалізував. Іншим варто замислитися щодо їхньої участі в розбудові держави. Передали 30 відсоткам вирішувати долю міста – будемо мати те, що маємо", - сказав соціолог Володимир Подгорний.
Соціологи спостерігають у виборців апатію щодо політики. До прикладу, 65-річна пані Наталя на вибори йти відмовилася: "Ні той нічого доброго зробив, ні той. Хай йдуть до псьої мами… Нема з кого вибирати. Вже в першому турі голосувала. І шо? Ліпше стало? Зять до мене казав: "Мамо, за кого хочете голосуйте, тілько не за "Свободу". Я знаю, чого так… Не піду взагалі".
Молоді хлопці у спортивних костюмах, які відмовилися представитися, на вибори теж не пішли: "А за кого голосувати? Вони всі однакові. Нема сенсу міняти шило на мило".
"Я за Русіка пішла, - скромно гортає газету бабуся збоку. – Він воював за нас, на Майдані був. А Садовий на то всьо з балкона дивився".
![]() |
Натомість мама з візочком, усміхаючись, лише сказала: "Голосувала за Садового. Мені подобається те, що відбувається у місті, і зміни, які є".
"Я теж голосував за Садового, хоча він мені теж не подобається", - додав повний чоловік середнього віку. – Але когось же треба було вибрати".
Ще частина виборців відпала через студентів, які на вихідні поїхали додому. До прикладу, явка в Личаківському районі міста, де є шість студентських гуртожитків від ЛНУ, була найнижчою по місті.
Частина журналістів і громадських діячів усе ж намагалася мобілізувати львів’ян таки піти на виборчі дільниці та зробити свій вибір:
"Боюся одного - агресивного, схожого на 2004 рік підрахунку голосів, - каже активіст і журналіст Володимир Бєглов, - коли близькі до мафії групи і люди будуть робити усе, аби сфальсифікувати волевивлення. Судячи з того, наскільки агресивно і "потрупно" велася агітація за одного з кандидатів, можемо зробити висновок, що загроза "каруселей" і чорнила у скриньці для голосування існує. Сподіваюся, явка виборців буде високою. Сподіваюся, львів'яни підтримають європейський рух нашого міста".
Цього ж сподівався і львівський історик Василь Расевич: "Якщо Ви належите до так званого протестного електорату, то памʼятайте, що голосування за кандидата від "Свободи" - це не протест проти влади. "Свобода" вже була і в Львівській міській раді, навіть мала в ній більшість, була і в уряді, і в парламенті. І чим, окрім тупих провокацій на догоду ворожим медіа, вона запамʼяталася? Прийдіть і перед тим, як поставити галочку навпроти відповідного прізвища, пригадайте Пупса (Кривецького) і його спільний бізнес із Фірташем, Махніцького, який дозволив банді Януковича уникнути заслуженого покарання, мародерів Мохника і Швайку з їхніми корупційними схемами, дерибан майна у Львові, Івано-Франківську та Тернополі".
![]() |
"Свободі" неодноразово висувати звинувачення, які озвучив пан Расевич, однак навіть на теледебатах Руслан Кошулинський не заперечив їх. Тут слід зауважити, що між Кошулинським і Кривецьким давно існує конфлікт. Але і на відверту критику спонсора "Свободи" кандидат у мери не пішов і відповідь перевів у русло критики Садового.
Щоправда, чинний мер теж "прославився" останніми релігійними скандалами: забудовою історичного скверу біля церкви Святого Юра та конфліктом навколо вже колишнього начальника управління культури міста Ірини Магдиш. Нагадаю, Садовий вибачився за її слова про те, що, окрім Церкви, у місті повинні бути й інші місця для проведення часу. Після його слів Магдиш написала заяву про звільнення.
![]() |
Якщо взяти до рук калькулятор і порахувати виборців, які прийшли на дільниці (39,18%) і які залишилися вдома, виходить, що цьогоріч свого мера обрав кожен четвертий львів’янин (61,1% тих, хто прийшов на дільниці, і 24,3% загальної кількості виборців), результат "Свободи" - 14% усіх виборців Львова.
На думку Ігоря Балинського, в цьому нічого надзвичайного немає: "Що меншою є явка виборців, то більше зростає ядерний електорат "Свободи", який завжди прийде і проголосує. Просто "Свободі" вдалося мобілізувати свій ядерний електорат, і помножити його на 70-100% за рахунок тих виборців, які голосували за кандидатів, які не пройшли в другий тур. "Свобода" якраз розрахована на виборця, який тяжіє до сільського способу життя. Результати Кошулинського у Львові у першому турі свідчать про те, що навіть якщо у Львові є виборець з села, він стає горожанином і не голосує за партію, яка не здатна облаштувати розвиток сучасного міста. Садовий не є ідеальним мером, але в межах перехідного періоду, який зараз відбувається у будь-якому великому місті, є доволі прийнятним. Думаю, цей третій термін Садового мав би бути останнім, щоб він міг закінчити свої проекти, які розпочав тут за допомогою великої кількості депутатів, які він отримав у міській раді, і перейти на загальнонаціональний рівень".