У понеділок Верховна Рада 265 голосами ухвалила зміни до Конституції в першому читанні. Представники влади запевняють, що ці зміни їм потрібні, щоб тиснути на Захід, і той продовжив санкції щодо Росії.
Водночас "Самопоміч", "Батьківщина" та Радикальна партія не голосували за ці зміни, кожен маючи свій політичний інтерес. Соратники Ляшка навіть намагалися зірвати засідання і домогтися появи президента в залі, але в них не вийшло.
Утім усе голосування затьмарило те, що сталося вже після закриття сесії: один із мітингувальників кинув у правоохоронців гранату, внаслідок чого одна людина загинула та ще понад сотню силовиків було поранено.
Як політики граються в ігри, що забирають людські життя, стежив INSIDER.
Ключик для Ляшка
З самого ранку під Радою зібралися два мітинги – один за легалізацію зброї, інший – проти змін до Конституції.
Серед учасників протесту була "Свобода", "Правий сектор", УКРОП, Радикальна партія. Мітингувальників від Ради відгороджував кордон Нацгвардії, ще декілька сотень бійців стояли у формі каре під самими стінами парламенту.
З 9-ї ранку фракції проводили свої засідання з приводу змін до Конституції. Юрій Луценко саме говорив про те, що треба уникнути блокування залу, як його прес-секретар йому сповістила, що Ляшко вже захопив зал.
Навіть журналісти не могли потрапити на третій поверх у ложу преси.
У зв’язку з цим лідери фракцій коаліції пішли на нараду до спікера Володимира Гройсмана.
Там Олег Ляшко заявив, що вимагає присутності президента в Раді, щоб отримати від нього пояснення.
"Олеже, ти вже йому все в Facebook написав, президент його уважно читає", - відповів йому Юрій Луценко.
 |
Слід зауважити, що в АП ще за два тижні до цього знали, що радикали можуть влаштувати щось подібне.
"Ми не дуже хочемо йти на засідання 31 серпня, розуміючи, що там Ляшко буде знову стрибати і влаштовувати цирк. Але планували, що президент 1 вересня виступить із промовою, щоб задати тон роботі Ради", - сказав співрозмовник в АП.
Президент у Раду так і не прийшов, хоча його прес-служба певний час і була в парламенті.
Поки лідери радилися, у цей час депутати ходили кулуарами Ради та ділилися своїми прогнозами й останніми новинами. Один із депутатів коаліції активно розповідав про смс-ку з агітацією за ухвалення конституційних змін, яка надійшла йому та його колегам напередодні голосування.
"Не знаю, що там на Банковій собі думають, але розповідати про те, що Путін проти конституційних змін, це вже із серії: "Ви всі м*даки, а ми в білому". Це вже перебор", - запевняв депутат, але смс-ку так і не показав.
Лідер основних блокувальників Олег Ляшко пояснював позицію просто. "Особливий статус Донбасу - це зрада України", - наголошував він. Ляшко наполягав, що президент намагається "протиснути" рішення всупереч позиції більшості фракцій коаліції завдяки голосам "Опозиційного блоку". "Відповідно до регламенту коаліції, рішення приймається консенсусом. Президент із Гройсманом не мають права протягувати ці зміни", - заявляв Ляшко.
У БПП давно не дивуються поведінці Ляшка, адже там добре в курсі трьох кримінальних справ на соратників головного радикала.
"Такими скандалами він намагається убезпечитися. Але блокування нікому нічого не дасть, рішення буде прийняте, і буде прийняте сьогодні. Під вигуки "Ганьба", під димові завіси чи навіть під кидання яєць… Це рішення треба прийняти до завершення 31 серпня, тобто до початку нової сесії. Те, що хтось сьогодні буде піаритися на змінах, їм же боком і вилізе, адже в нас зараз така ситуація, що з малої іскри виникає пожежа. Так-от, у Порошенка немає іншого вибору – йому треба прийняти ці зміни, аби Захід і далі підтримував Україну", - поділився з INSIDER один із депутатів БПП.
У "Народному фронті" обговорення цього запитання пройшло ще напередодні. "Нічого нового я вам не скажу. Ми вирішили підтримувати", - ділився з INSIDER у кулуарах лідер однієї з неформальних груп у НФ.
Примітно, що в цей момент хтось із гостей Ради цікавився позицією щодо особливого статусу в іншої "фронтовички" Тетяни Чорновол. "Я не хочу мати нічого спільного з людьми, які стріляють в український прапор, тому я буду голосувати за особливий статус", - відповіла депутатка та зникла за дверима зали парламенту.
Згодом джерела INSIDER у НФ роз’яснили, що у фракції вирішили підтримати голосування, незважаючи на те, що позиції членів щодо миру на Донбасі в контексті змін до Конституції доволі скептичні. Підтримати голосування НФ переконував секретар РНБО Олександр Турчинов, який основний акцент робив на те, що необхідно отримати підтримку міжнародних партнерів на противагу Росії.
Торги "Опоблоку" – Маріуполь чи губернатори
Поки депутати дрейфували між залом і буфетом, вони підраховували, чи вистачить голосів.
"Ну, ось "Батьківщина" і Ляшко проти. В "Самопомочі" уже частина готова голосувати, там ще Хомутиннік голосів дасть, "Воля народу" та й "Опоблок" буде голосувати", - говорили депутати з журналістами.
У кулуарах ходив нечастий гість у парламенті - екс-голова АП Сергій Льовочкін, який дуже давно не з’являється на пленарних засіданнях.
Він розповідав, що в парламенту немає виходу - тільки підтримати зміни до Конституції.
"Ми чудово розуміємо, що прийняття змін до Конституції - це єдиний шлях до миру. Тому ми будемо їх підтримувати. Тим не менш, ми вважаємо цю децентралізацію не остаточною. Над нею ще потрібно працювати", - казав Льовочкін журналістам.
"Опозицію не влаштовує запропонована децентралізація, оскільки люди насправді не отримають достатньо повноважень. Окрім того, посилюється президентська гілка влади. Голова держави з допомогою префектів отримає можливість впливати на діяльність місцевих громад", - зазначив він, додавши, що все одно "Опозиційний блок" готовий підтримати зміни до Основного закону.
 |
| Фото Богдана Бортакова |
Цікаво, що в коментарі INSIDER "опозиціонер" наполягав на тому, що саме його політичній силі слід дякувати за рішення президентської Адміністрації таки проводити вибори в Маріуполі та Лисичанську.
"Ми взагалі вважаємо за необхідне провести не лише місцеві, а й парламентські вибори якомога швидше: або восени, або навесні 2016 року. Річ у тім, що нинішній склад не відображає інтересів всієї країни, особливо Сходу", - прокоментував депутат.
Водночас в АП кажуть, що в питанні Маріуполя позиція Льовочкіна ні до чого. "Вони намагалися за свої голоси виторгувати двох голів ОДА східних областей, зокрема Харківської, але президент сказав, що нічого і не подумає їм давати", - каже співрозмовник на Банковій.
Розкол у "Самопомочі"
Якщо Льовочкін ходив по Раді задоволений, то голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк не приховував роздратування.
"Моє ім'я поставили поряд з іменем президента країни-агресора. Невже це не тиск? Це не приниження людської гідності? Це не загроза людському життю? Я вважаю це неприпустимо з боку вищого керівництва держави", - сказав він, маючи на увазі слова президента на з’їзді "Солідарності".
"Окрім того, фракція не почула жодного аргументу на наші пропозиції протягом двох місяців професійної дискусії. А протягом останніх двох днів ми побачили неймовірні істерії, спекуляції та маніпуляції, тому й вирішили не змінювати нашого рішення", - додав Березюк.
Як відомо, у суботу лідер партії, мер Львова Андрій Садовий заявив про тиск на однопартійців і спроби їх підкупити. У пресі навіть з’явилась інформація, що тиснув посол США.
"Я не відкидаю, що Штати на них натисли, і навіть знаю чим – там же половина працює з грантами", - сказав на умовах анонімності один із депутатів БПП.
 |
Він також припустив, що після голосування Ганну Гопко як організатора процесу виключать із фракції.
У них там із Березюком давно конфлікт за лідерство. Гопко вважає, що це вона завела "Самопоміч" у парламент, а Березюкові дісталася посада голови", - поділився один із депутатів, знайомий зі ситуацією в "Самопомочі".
Після 11-ї віце-спікер Андрій Парубій, зайшовши до зали, поінформував, що засідання розпочнеться о 12:00. "Ми не дамо розради ні злочинцям із "Опозиційного блоку", ні Путіну бачити в залі протистояння. О 12:00 ми розпочнемо сесію, кожен матиме можливість висловити свою думку. Кожен матиме змогу голосувати так, як йому підказують його переконання, як підказує йому його совість", - сказав Парубій.
Уже перед 12-ю перший заступник керівника фракції БПП Ігор Кононенко розповів пресі, що на нараді з фракціями домовлено, що зміни розглянуть, і Ляшко погодився дозволити Гройсману провести засідання.
Утім у президію спікера так і не пустили. Він мусив модерувати виступи з трибуни.
"Нормандський" сценарій
"Я скажу вам про маячню, яку написали і кажуть про зміни в Конституції. Йдеться про особливий статус. Шановні друзі, жодного слова про особливий статус немає в Конституції України, припиніть спекуляції, наберіться мужності та зробіть те, чого очікує весь цивілізований світ від нас. У Конституції України записано - ви можете перевірити кожне моє слово - що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах, я кажу це дослівно, Донецької та Луганської областей здійснюються відповідно до закону", - виголосив спікер.
Потім слово отримала Юлія Тимошенко.
"Це не дорога до миру і не дорога до децентралізації, це, на жаль, діаметрально протилежний процес ... який змушує нас втрачати територію", - заявила лідер "Батьківщини". Навряд чи вона бачила, як вигнув брови в цей час спікер, видно, щиро дивуючись цим словам.
 |
У кулуарах депутати "Батьківщини" не під запис зізнавалися, що Юлія Володимирівна "обрала цікаву тактику і до остаточного голосування загалом може й передумати.
"Не можу сказати, що "Батьківщина" не голосуватиме наступного разу, по-перше, тоді питання звучатиме в іншому ключі - вимога Заходу, і всі, хто не голосуватиме, виглядатимуть не в найкращому світлі. По-друге, до цього часу буде внесено поправки… По-третє, таким чином Тимошенко може набрати кілька бонусів перед виборам: ось вона не голосує за скандальні зміни, а через певний час, після виборів, вона уже підтримує їх, залишивши позаду і радикалів, і "Самопоміч".
Долю змін до Конституції, як і минулого разу, визначили не члени коаліції, а дві дрібні групи парламенту. Попри те, Андрій Деркач "відчитав" Гройсмана, як хлопчика, за те, що той не приїхав на похорон Ігоря Єремеєва, його група дала 14 голосів. Також 11 із 22 голосів дала група "Відродження".
"Ну, просто Хомутинніку хочеться і на Банкову ходити про митницю домовлятися, і до Коломойського страшно ходити. Тому 50 на 50", - пожартував один із депутатів БПП.
13 голосів іще дали позафракційні, якими, кажуть, керує Олесь Довгий. При цьому цікаво, що брати Балоги не дали жодного голосу.
5 голосів дала "Самопоміч", а вже після обіду всіх, хто голосував (Ганна Гопко, Остап Єднак, Віктор Кривенко, Павло Кишкар, Вікторія Пташник), виключили з фракції.
Фракція Блоку Петра Порошенка дала 115 голосів (15 були проти), "Народний фронт" – 69 з 81. Законопроект набрав 265 голосів.
"І це порахуй, що наших усіх не було в залі, і з БПП багато були відсутні, а ще ж "Воля народу" голосувала неоднорідно … Курчат по осені рахують, як кажуть у нас. Простими словами, 35 голосів знайти – це всього лиш зібрати всіх в один час в одному місці. Коли? Думаю, до Нового року тут нічого не відбуватиметься, а от наприкінці року питання винесуть повторно", - припустив після голосування депутат-"ударівець" Валерій Пацкан.
Юрій Луценко також сказав журналістам, що, радше за все, друге читання відбудеться десь у грудні.
У "Самопомочі" інша точка зору. "Тепер, коли ми бачимо, що голосів забракло дуже мало, можна очікувати, що зміни будуть розглядати в будь-який момент - завтра, післязавтра, через місяць…", - прокоментувала віце-спікер Оксана Сироїд.
Однак, як кажуть співрозмовники INSIDER, наближені до президента, ухвалення Конституції залежить від рішення в "нормандському форматі".
"Не буду приховувати, але після подачі проекту Конституції в КС Елмар Брок, наш великий прихильник, тут у Раді чесно сказав: якщо не буде цих змін, нас не зможуть захистити", - каже Юрій Луценко.
 |
Сам президент сказав, що сьогоднішнє голосування "дасть величезне поле для маневру українській дипломатії".
На Банковій пояснюють: якщо не буде змін до Конституції, то не буде і продовження санкцій проти Росії.
"Якщо тиск буде сильним, то ми побачимо розгляд законопроекту найближчим часом, якщо меншим, то під Новий рік. Загалом питання миру і війни в Україні – це питання глобальних гравців, і нас розглядають як у контексті ядерної програми Ірану, так і Курдистану", прогнозує один із депутатів "Опоблоку".
Не чекаючи закриття сесії, "опоблоківці" залишили Раду через підземні коридори. В цей час під парламентом почалися заворушення, які призвели до однієї смерті і 125 поранень.
Які зміни очікуватимуть Конституцію
Відповідно до законопроекту, в Україні вводиться нова система адміністративно-територіального устрою: громади, райони (об'єднання декількох громад) і регіони (області й Автономна республіка Крим). Особливості Києва та Севастополя в системі адмінтерустрою визначаються окремим законом. Місцеве самоврядування здійснюється радами - громад, районів і областей, а також їх виконавчими органами (в районах і регіонах - виконавчими комітетами).
Голова громади обирається шляхом прямих загальних виборів, голови районних і обласних рад - із числа депутатів відповідної ради. При цьому пропонується скоротити термін повноважень депутатів місцевих рад і голів громад із п'яти до чотирьох років.
Згідно з чинною Конституцією, виконавчу владу, тобто державний контроль і нагляд на місцях, здійснюють державні районні та обласні адміністрації, які одночасно виконують функції виконавчих комітетів відповідно районних та обласних рад. Законопроектом передбачається, що "виконавчу владу в районах і областях, Києві та Севастополі здійснюють префекти", яких призначає і звільняє з посади президент за поданням Кабінету Міністрів. Разом із тим, відповідно до перехідних положень, виконавчі комітети районних та обласних рад будуть створені після чергових місцевих виборів, які відбудуться в жовтні 2017 року, після чого президент повинен здійснити перше призначення префектів. До цього моменту раніше продовжують функціонувати районні й обласні адміністрації.
У Перехідних положеннях також закріплено, що "особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом".
