29 липня на засіданні Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй Росія наклала вето на проект резолюції про створення міжнародного трибуналу щодо збитого в небі над Донецькою областю влітку 2014 року малазійського "Боїнга". 11 членів РБ ООН проголосували "за", 3 − Китай, Ангола та Венесуела − утрималися, Росія виступила проти.
Таке рішення не стало несподіванкою, оскільки Україна та багато західних країн вважають, що літак збили сепаратисти, які прийняли його за український військовий літак і збили ракетою із зенітно-ракетного комплексу "Бук", який доставили саме з Росії.
Вето Росії викликало бурхливу реакцію в міжнародної спільноти. Особливо жорстко таку поведінку Росії розкритикували прем’єр-міністри Австралії та Нідерландів.
Зокрема, голова уряду Нідерландів Марк Рютте заявив, що "Росія не змогла відповідати стандартам міжнародного правосуддя", а його австралійський колега Тоні Ебботт взагалі назвав вето Росії "обурливим".
Не залишився осторонь і український прем’єр Арсеній Яценюк, який заявив, що Україна разом із міжнародними партнерами після вето Росії на трибунал розпочала реалізацію плану "Б" щодо його створення.
"Вето Росії − переконливий доказ вини російських терористів і прямого зв'язку Кремля з убивством невинних людей… Із нашими міжнародними партнерами розпочинаємо реалізацію плану "Б", − зазначив він.
План "Б"
У чому саме полягає план "Б", згодом повідомили в Міністерстві закордонних справ Нідерландів.
Зокрема, в МЗС Нідерландів розповіли, що п'ять країн (Малайзія, Нідерланди, Австралія, Бельгія та Україна), які розслідують катастрофу Малайзійського авіалайнера над Україною минулого року, розглядають три сценарії встановлення незалежного міжнародного трибуналу.
Одним із варіантів є встановлення міжнародного трибуналу на рівні п'яти країн. Другий варіант, який обговорюють, − це суд, встановлений Генеральною асамблеєю ООН, а третій − національні суди однієї із чотирьох країн, які втратили в катастрофі багато своїх громадян.
Через ООН
Незважаючи на те, що Росія скористалася своїм правом вето в питанні створення трибуналу в Радбезі ООН, розгляд цього питання можуть ініціювати повторно вже після оприлюднення висновків міжнародної комісії щодо розслідування збиття "Боїнга" в небі над Донбасом.
Саме такого сценарію дотримується міністр закордонних справ Павло Клімкін, який уже встиг заявити, що через два місяці буде звіт про падіння "Боїнга". "І що ж Росія скаже через два місяці? Ми, безумовно, будемо знову намагатися, використовуючи всі можливі способи підтримки міжнародної спільноти", − зазначив дипломат.
Якщо комісія дійде висновку щодо причетності російської сторони до трагедії, хтось із членів Радбезу може спробувати змусити Росію утриматись від голосування. Таку змогу закладено в статті 27 Статуту ООН, яка передбачає, що сторона, яка бере участь у суперечці, повинна утриматися від голосування при ухваленні рішення.
Але такий варіант виглядає примарним. Саме тому п’ятірка країн розглядає інші варіанти, реалізація яких пов’язана з Генеральною асамблеєю ООН. Щоб створення трибуналу відбулося на відповідному голосуванні в Генасамблеї, необхідно набрати 2/3 голосів.
В інтерв’ю "5 каналу" перший віце-спікер Верховної Ради Андрій Парубій висловив упевненість, що питання буде перенесено в Генасамблею ООН. "Без сумніву, це питання буде перенесено в Генасамблею ООН, де Росія вже не матиме права вето", − зазначив він.
Створення міжнародного трибуналу під егідою Генасамблеї без резолюції Радбезу мало місце 2003 року під час розгляду злочинів "червоних кхмерів" у Камбоджі. Водночас найбільшим ризиком саме при розгляді такого варіанту є те, що резолюція Генасамблеї матиме рекомендаційний характер.
В інтерв’ю газеті "День" екс-уповноважений України в Міжнародному суді ООН Володимир Василенко розповів, що недоліки цього варіанту полягають у тому, що Росія, звичайно, буде голосувати проти, якщо пройде така резолюція, і не визнає жодних правових наслідків цієї резолюції. "Росія робить неповноцінною легітимність такого трибуналу в політичному сенсі. Хоча з погляду права там усе нормально", − зазначив юрист.
Ще одним із варіантів, який розглядають в МЗС України є створення так званого "гібридного" трибуналу. "Також одним із варіантів є "гібридний" трибунал – аналогічний тому, який був у розслідуванні вбивства колишнього лівійського прем’єра (Рафіка) Харірі", − розповів INSIDER посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба.
Тоді між урядом Лівану та ООН було підписано угоду про створення спеціального трибуналу, який мав займатися розслідуванням убивства Харіні та подій, що були з ним пов’язані.
Така сама історія сталась із трибуналом із приводу подій громадянської війни в Сьєрра-Леоне. Саме цим трибуналом 2012 року було засуджено за участь у військових злочинах президента Ліберії Чарльза Тейлора. Щоправда, в обох випадках рішення все ж таки проходили через Радбез ООН.
Альтернативні варіанти
Окрім цього, міжнародний спеціальний суд можна створювати і без участі ООН, за посередництвом іншої міжнародної організації, наприклад, Ради Європи або ОБСЄ.
Останній із варіантів, який озвучив представник нідерландського МЗС, передбачає національні суди однієї із чотирьох країн, які втратили найбільше своїх громадян. За словами співрозмовників у вітчизняному МЗС, за такого варіанту суд, найімовірніше, відбуватиметься згідно з українським судочинством.
Приклади подібного сценарію також відомі в історії. І йшлося також про літак.
1988 року в небі над шотландським селищем Локербі терористи підірвали "Боїнг-747" авіакомпанії Pan American, який летів із Лондона до Нью-Йорка. Унаслідок трагедії тоді загинуло 270 осіб.
Спільне розслідування шотландської поліції й американського ФБР встановило, що винними у вибуху були двоє лівійців, проте Лівія довго не видавала підозрюваних, за що отримала санкції від Радбезу ООН.
Після довгих переговорів 1999 року лівійський диктатор Муаммар Каддафі погодився видати своїх громадян у разі суду на нейтральній території. Суд відбувся за шотландськими законами на колишній американській базі в Нідерландах.
