12 квітня в інформаційному просторі США з’явився рекламний ролик, в якому Гілларі Клінтон офіційно заявила про намір балотуватися на посаду президента США. "Щодня американці потребують чемпіона, і я хочу бути цим чемпіоном", - зауважила Клінтон.
Для американців така заява не стала несподіванкою, оскільки саме Гілларі вже тривалий час вважають потенційним фаворитом президентських перегонів 2016 року.
Незважаючи на те, що Гілларі доволі давно є одним із найпізнаваніших облич політичної Америки, в Україні про неї знають не так уже й багато. При згадці імені Гілларі більшості українців спадає на гадку скандал, пов'язаний з ім’ям її чоловіка - 42-го президента США Білла Клінтона.
У 1998 році через історію з позашлюбними стосунками із практиканткою Монікою Левінскі Клінтону загрожувала процедура імпічменту. Попри доволі неприємну ситуацію Гілларі тоді стала на бік невірного чоловіка.
Проте Гілларі відома всій Америці не тільки завдяки цьому скандалу, а й як доволі серйозний політик. INSIDER вирішив розібратися, чого варто очікувати від Гілларі, якщо їй вдасться знову заїхати в Білий дім.
Шлях до кандидатства
67-річна Гілларі Клінтон навчалась у престижному Єльському університеті, де в 1973 році отримала ступінь доктора права. Саме там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.
1978 року Білл Клінтон був обраний губернатором штату Арканзас. Уже тоді Гілларі брала активну участь у суспільно-політичному житті. Як перша леді штату вона приділяла увагу питанням освіти, охорони здоров’я та захисту прав дітей.
Не залишилася осторонь державних справ Гілларі й тоді, коли її чоловіка обрали президентом США. 1993 року на прохання чоловіка очолила оперативний комітет із реформи охорони здоров’я, однак уже за рік залишила його, наштовхнувшись на жорсткий спротив медичних виробників.
Після завершення каденції Білла в Білому домі Гілларі вирішила активно будувати свою політичну кар’єру і вже 2000 року була обрана сенатором у штаті Нью-Йорк. Цю посаду вона займала до 2009 року.
Перший свій похід до крісла в Білому домі Клінтон здійснила у 2007-2008 роках. Тоді її також вважали одним із фаворитів. Однак того разу, незважаючи на активну піар-кампанію, вона поступилась у праймеріз Демократичної партії сенатору від штату Іллінойс Бараку Обамі.
Разом із тим, перемігши пізніше на виборах президента, Обама зробив Клінтон пропозицію зайняти посаду державного секретаря, на яку вона погодилася. На посаді голови Державного департаменту Гілларі встигла об’їхати більш ніж 100 країн, вирізняючись своїми більш жорсткими, ніж в Обами, поглядами на міжнародну політику США.
Перспективи
Прихильники Гілларі серед її сильних сторін називають досвід і політичну компетентність. Не секрет і те, що вона була близьким і одним із найвпливовіших (що не дивно) радником Білла Клінтона.
Американці доволі позитивно згадують президентство Клінтона, інколи називаючи цей час "золотою ерою". Йому вдалося знайти компроміс з обома партіями щодо реформи системи соціального забезпечення, досягти прогресу в торгівлі та збалансування бюджету.
Гілларі також здатна достатньо кваліфіковано знаходити спільну мову з представниками обох партій, що важливо, зважаючи на результати останніх парламентських виборів у США, про які розповідав INSIDER.
Разом із тим особисте знайомство з багатьма політиками, а також приналежність до родини Клінтонів, можуть зіграти з Гілларі в погану гру. Враховуючи, що одним із ймовірних конкурентів від Республіканської партії може стати син 41-го та брат 43-го президентів США Джеб Буш, назріває перспектива "династійної боротьби".
Це може насторожити пересічних американців, які доволі обережно поставляться до тверезості оцінок їх дійсності з боку людей, які практично все своє життя проводять у "паралельній реальності" владних кабінетів.
Також не факт, що негласна підтримка Барака Обами, який уже встиг сказати, що Гілларі може стати "чудовим президентом", зіграє на руку останній, враховуючи доволі помірні нинішні рейтинги підтримки самого Обами американцями.
Зовнішня політика. Ставлення до Росії та України
Українців насамперед цікавить те, чи зміниться політика США стосовно "українського питання" в разі президентства Гілларі. Своїми заявами Клінтон неодноразово показувала, що є більш жорсткою, ніж Барак Обама в питаннях зовнішньої політики.
Зокрема, Гілларі виступала за більш тривале розміщення військ в Афганістані, а також посилення американських дій в Іраку. Окрім того, вона виступала за вагомішу підтримку сирійських повстанців у боротьбі з Башаром Асадом.
Розбіжними виглядають позиції Гілларі й Обами щодо російського питання. Свого часу Клінтон, перебуваючи на посаді держсекретаря, була однією з реалізаторів ідеї політики "перезавантаження" відносин між країнами, однак доволі швидко змінила мирну риторику на агресивнішу.
Крім цього, Гілларі виступає за більш активну політику стримування Росії, всіляко підтримуючи, зокрема, балтійські країни в їх жорсткій риториці. Про ставлення особисто до президента Росії Володимира Путіна свідчать її слова, сказані якось у відповідь на заяви тодішнього президента США Джорджа Буша-молодшого, який любив встановлювати тісні взаємини між світовими лідерами, і в певний момент розповідав про людські якості хазяїна Кремля. "Я би нагадала йому (Бушу), що Путін був співробітником КДБ. У нього за визначенням не може бути душі", - красномовно заявила Клінтон.
Стосовно України Гілларі так само займає жорстку позицію. Клінтон неодноразово виступала за більш дієву військову підтримку Києву у вирішенні конфлікту на Донбасі. При цьому вона також вважає, що фінансова допомога Україні має бути більш відчутною.
Про її пріоритети в конфліктах України з Росією також може свідчити те, що під час однієї з незлічених "торгових воєн" 2013 року вона відзначилася своїм виступом на конференції YES, яка традиційно проходила в українській Ялті. Тоді під "гнів" Москви потрапили, зокрема, українські цукерки, в тому числі і компанії нинішнього президента України Петра Порошенка "Рошен".
У Ялті Клінтон виступила з активною підтримкою підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, Гілларі окремо відзначила "чудовий шоколад, який виготовляє Україна, який можна експортувати по всьому світу". Цими словами, сказаними в розпал українсько-російської "торгової війни" Клінтон зірвала бурхливі оплески залу.
Чи вдасться їй зірвати такі оплески вже як президентові США - ще далеко не факт. Незважаючи на те, що зараз її позиції виглядають переможними. 2008 року, за місяць до з’їзду фракцій Демократичної партії в Айові, опитування показували її перевагу приблизно в 20% перед іншими кандидатами, однак молодий представник Іллінойсу Барак Обама тоді переміг. Хоча, зважаючи на такий негативний досвід, цього разу Гілларі буде уважнішою і навряд чи буде "закидувати шапками" своїх конкурентів.
