Деякі переміщені особи з Криму та Донбасу вже встигли познайомитися з представниками Державної міграційної служби. Ну, а іншим переселенцям - як суто формальним, так і реальним - варто готуватися до того, що найближчим часом уповноважені гості завітають і до них. Вірніше, до місць їхньої реєстрації.
Адже уряду потрібно точно знати, чи йдуть державні кошти тільки тим, хто дійсно перебрався з окупованих районів. А, наприклад, не тим пенсіонерам, котрі, не маючи можливості переїхати із зони АТО, просто переоформили свої пенсії на українській території.
До речі, за останньою інформацією Міністерства соцполітики, на окупованій території проживають близько 1,2 мільйона пенсіонерів, а сьогодні 900 тисяч пенсіонерів Донбасу стоять на обліку та отримують свої гроші. Але даними про те, скільки з них реально переселилися, у міністерстві не володіють.
До нас їде ревізор
Тим часом Кабмін подовжив всім зареєстрованим переселенцям термін соцдопомоги. Ще на півроку. Її розмір залишається незмінним: 442 гривні для працюючих і 882 гривні для непрацюючих, дітей і пенсіонерів. Головне, щоб було не більше 2400 гривень на сім’ю.
До скромного "пряника" уряд долучив не дуже скромний "батіг". Згідно з постановою Кабміну від 4 березня цього року, переміщених осіб відтепер перевірятимуть за місцем реєстрації наступним чином:
1. Якщо ви зареєстрований переселенець, протягом двох найближчих місяців працівники міграційної служби можуть навідатися до вас за адресою, яка вказана у вашій справці. До того ж, вони можуть прийти у супроводі представників держорганів і міліції.
2. Якщо ви будете вдома, вони поставлять на зворотному боці вашої довідки відмітку про реєстрацію. У разі вашої відсутності, уповноважений представник залишить вам повідомлення про необхідність у 10-денний термін звернутися до міграційної служби.
3. Якщо вас не буде дома і ви не звернетесь до міграційної служби у відведений термін, вас знімуть з обліку та позбавлять соцвиплат. У разі ж зміни місця реєстрації треба також звертатися до міграційної служби, щоб отримати відмітку.
Тема дискримінації розкрита
Разом з тим працівники цієї служби кажуть, що механізм перевірок ще допрацьовується. Мовляв, щоб не був таким дискримінаційним, яким він виглядає зараз. Коли буде налагоджений цей процес, невідомо. Чиновники пропонують переселенцям не чекати й приходити до міграційної служби самостійно.
Юристи, у свою чергу, зазначають, що переміщеним особам поки що нема чого побоюватися. Адже є ще два місяці та невиключно, що строк вищезгаданої постанови Кабміну може бути подовжений.
Правозахисників поки що більше хвилює дискримінаційна складова цієї постанови.
Викликає занепокоєння вона, звісно, і у самих переселенців. Нещодавно на одному з українських телеканалів був з цього приводу сюжет, у якому донецька переселенка зробила показове порівняння:
- Ми ніби зеки звільнені, мене особисто ця постанова дуже принижує. Я рівний громадянин цієї країни, я маю паспорт громадянина України.
Інша жінка зауважила на практичному моменті:
- Це потягне за собою, що власники просто почнуть повально виселяти нас із квартир і відмовляться здавати інше житло. А відповідно без квартир і не маючи можливості реєструватися, ми втрачаємо статус переселенців.
Політвідтінок
Є думка, що таким чином уряд намагається уникнути зловживань статусом переміщеної особи, отримання пенсій і соцдопомоги тими, хто насправді не переселився та залишився жити там, де жив. Мовляв, серед них є сепаратисти, котрі вирішили паразитувати на Україні.
Тут, звісно, треба розбиратися, кого саме ми вважаємо сепаратистами - тільки тих, хто конкретно пов’язаний з сепаратистською діяльністю, або ще й тих, хто підтримує цю діяльність пасивно, ідеологічно.
Але в даному випадку актуальнішим здається питання про тих пенсіонерів Донбасу, котрі не мають ніякого відношення до сепаратизму, але при цьому не можуть через об’єктивні обставини перебратися із зони АТО.
Зрозуміло, що Кабмін не може зараз платити пенсії на окупованих територіях, оскільки не контролює їх. Але стратегічно недалекоглядним виглядають урядові спроби надалі ставити палиці в колеса тим, хто не може переїхати, але продовжує так чи інакше контактувати з Україною через механізм переоформлення пенсій.
Зокрема, недалекоглядність подібної політики спостерігається в тому, що українська влада, як неодноразово наголошувалося її представниками, збирається повертати окуповані райони не військовими, а саме "політекономічними" методами.
У такому разі Кабмін мав би зробити всі умови, щоб жителі захоплених територій отримували свої соцвиплати там, де це можливо. А виходить все, як свідчить практика, навпаки.
Економні інтереси
Посилення ж контролю над українськими громадянами зі статусом переселенців, скоріш за все, пояснюється не стільки темою сепаратизму, скільки намаганням максимально зекономити на "непередбачених витратах".
Але в даній ситуації уряду слід розуміти, що подібними діями можна втратити більше у політичному плані. А саме - отримати ланцюг зайвих "переселенських" протестів, що може негативно вплинути й на загальноукраїнське відношення до влади. А також збільшити антикиївські настрої на окупованих територіях.
Ні перше, ні друге, звісно, державним інтересам не відповідає.
