У вівторок "Опозиційний блок" презентував свій тіньовий уряд на чолі з Борисом Колесніковим.
Ідея для України не нова – з часів Лазаренка тільки лінивий опозиціонер не використовував цю фішку для медіа-активності. Адже реальних важелів у так званих "тіньових кабмінів" в Україні - нуль.
Уся ж історія з "тіньовим кабміном" Колеснікова лише наводить на роздуми, що після будь-якої революції Партії регіонів потрібно близько року, щоб знову повернутися у владу.
Після осінніх парламентських виборів "Опозиційний блок" назвали п'ятою колоною, яка сама себе "призначила" опозицією. У парламенті й зараз часто роблять вигляд, що впритул не помічають ОБ, хоча всілякі підкилимні переговори з ними таки періодично проводять. Це зовсім не дивно, якщо згадати, що як мінімум декілька відомих олігархів усе ще підтримують перефарбованих "регіоналів", які швидко відреклися від своєї партійної приналежності.
Незважаючи на вперте публічне ігнорування ОБ у парламенті з боку партій коаліції - їм навіть не віддали відведених для опозиції комітетів, екс-"регіонали" все ж іноді "оскверняють" знакові голосування нової влади своєю підтримкою.
Найпоказовішим виявилося голосування за призначення генерального прокурора Віктора Шокіна, за якого, на відміну від деяких провладних депутатів, "опозиціонери" голосували в унісон із президентським бажанням. Така ситуація спровокувала емоційну реакцію "радикалів" Олега Ляшка та фракції "Самопомiч", які в спільному пориві прямо в парламенті висловили своє "фе" президенту Петрові Порошенку.
ОБ і після цього використовували розбіжності в коаліції для того, щоб показати президентові, що вони готові підставити йому плече "в разі чого". Така нагода - "в разі чого" - ледь не випала під час голосування за закони щодо особливого статусу Донбасу. Частина коаліціантів навідріз відмовлялася голосувати за ініціативи Порошенка, а "опозиціонери" були тут як тут. Для Порошенка і коаліції того разу все обійшлося, однак, скільки буде ще таких "у разі чого"?
Проблема фракцій коаліції в тому, що вони начебто і разом, але кожен полюбляє використовувати опозиційну риторику. А "Опоблок" уже самим існуванням підтинає їм крила, бо зі своєю критикою вони нібито стають в один ряд із ним.
Тим часом, зарезервувавши собі зручну нішу, повертають собі втрачені рейтинги на тлі промахів влади.
Згідно з внутрішньою соціологією "Опоблоку", вони лідирують на Одещині, Харківщині, Миколаївщині, у Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській і Сумській областях, а також на неокупованій частині Донбасу.
У "регіоналів" завжди був свій електорат, який традиційно проживає в улюблених главою сусідньої країни південних і східних областях України. Так от, проблема влади та всіх інших антирегіоналівських сил полягає в тому, що ні ті, ні інші практично нічого не роблять, щоби цей електорат у "регіоналів" відбити.
Так, є зрушення у Коломойського в Дніпропетровську, щось там у Харкові роблять (щоправда, за участю інших екс- "регіоналів"), а інші чим займаються? Вибачте, але за відсутності пропозиції попит буде на те, що є, тобто на тих самих "регіоналів". Ось вони і проявляють активність, готуються до місцевих виборів, поки інші сплять.
Насправді, якщо екс-"регіонали" знову наберуть хороший відсоток на місцевих виборах, то звинувачувати їхні опоненти повинні насамперед себе самих, а не виборців, які "чогось не розуміють".
Як відомо, під лежачий камінь вода не тече, і поки всі вперто ігнорують "регіоналів", обзиваючи їх п'ятою колоною, але нічого не роблять, щоб зайняти, здавалося б, звільнену ними нішу, ті, в свою чергу, акуратно намагаються вийти з, умовно кажучи, темного боку в тінь нинішньої влади.
Ось уже й Сергій Льовочкін заговорив про ребрендинг партії, тому що "партія з назвою "Опозиційний блок", яка перебуває при владі, не звучить".
ОБ розраховує отримати хороший результат на місцевих виборах, а при хорошому розкладі - на дострокових парламентських (восени саме спливе строк недоторканності нинішньої позачергово обраної Ради). А там можуть замаячити і перспективи вже колись створюваної коаліції національної єдності.
А ще нова "тіньова" команда Ріната Ахметова може себе запропонувати в ролі нової адміністрації "федералізованого" і "децентралізованого" Донбасу.
