Поки українці відходять від своїх парламентських виборів, а політики ніяк не можуть домовитися про кількість крісел для себе в нових уряді та парламентських комітетах, в іншій частині світу відбуваються події, які можуть значно вплинути на розвиток ситуації в Україні загалом і перебіг українсько-російського конфлікту зокрема.
На іншому континенті, у США, відбулися "проміжні" парламентські вибори, результат яких може в перспективі значно змінити погляд Білого дому та Капітолію на "українське питання".
Розклади до виборів
"Проміжні" вибори в США мають певні відмінності від того, що українці звикли бачити в себе на виборах. Американський Конгрес (парламент) складається з Сенату (Верхньої палати) та Палати представників (Нижньої палати), вибори до яких проходять із різною періодичністю. Вибори до Конгресу відбуваються раз на два роки, але Палата представників змінюється повністю, а Сенат – на третину. Цього разу американці мали обрати 36 зі 100 представників до Сенату та 435 конгресменів до Палати представників.
Напередодні виборів більшість у Сенаті утримували демократи, а в Палаті представників – республіканці. Вже традиційно для США на "проміжних" парламентських виборах, які відбуваються в період останніх років другої каденції діючого президента кампанія краще складається на користь конкуруючої партії, тому демократи, представником яких є нинішній господар Білого дому Барак Обама, намагалися вести кампанію, базуючись на успіхах в економіці.
На противагу демократам республіканці вибудовували кампанію на послабленні позицій президента, часто подаючи вибори як "референдум довіри до Обами". Вже під час передвиборної боротьби стало зрозуміло, що республіканці влучили точно в ціль, оскільки в США вже давно політику президента не піддавали такій нещадній критиці.
Низький рейтинг Обами пов'язаний із тим, що, незважаючи на певні успіхи в економіці, пересічні американці майже не відчули їх на собі, а зовнішня політика господаря Білого дому вважається доволі кволою та безпорадною. Президентові закидають нездатність боротись із зовнішніми подразниками. Зокрема, більшість американців вважає невдалими дії президента щодо боротьби з "Ісламською державою" та нерішучими його кроки щодо стримування Росії, зокрема в конфлікті з Україною.
Буквально за декілька днів до виборів рейтинг президента впав до рекордно низької позначки - 44%, і кандидати від Демократичної партії були змушені не просто дистанціюватися від Обами, а ще й самі не рідко вдавалися до жорсткої критики Білого дому.
Вибори і їх результати
Проте всі ці кроки були марними - вибори Демократична партія з тріском програла. І такий епітет у цьому випадку вжито не задля красного слівця. Згідно з результатами виборів, республіканці отримали близько 55 голосів у Сенаті та близько 245 голосів у Палаті представників.
Якщо говорити з огляду на минуле, то Республіканська партія вперше з 2006 року отримала більшість в обох палатах Конгресу. При цьому вперше з 1980-х років республіканцям удалося здолати більш ніж двох діючих сенаторів. А якщо говорити про кількість місць у Палаті представників, то таке представництво, як нині, Республіканська партія востаннє мала аж наприкінці 1940-х років - на початку часів "холодної війни".
Зважаючи на викладене, зовсім не дивує, що більшість американських політологів і журналістів інакше як "погромом" результат виборів не називають.
Республіканці вже тріумфують, про що свідчать слова нинішнього голови сенатської меншості, а в майбутньому голови сенатської більшості сенатора від Кентуккі Мітча Макконнелла, який після виборів заявив: "Тепер Сенат нарешті запрацює".
 |
| Лідер республіканської меншості Макконелл тепер буде лідером більшості |
Президент Обама вчора вже зустрівся з Макконнеллом та спікером Палати представників Джоном Сейнером і висловив сподівання на співпрацю. "Звісно, ми зможемо співпрацювати щодо тих питань, з яких є консенсус серед широкого кола американців", - зауважив Обама.
При цьому перспективи плідної співпраці не надто високі, оскільки республіканці у своїй передвиборній риториці піддавали нищівній критиці політику Обами. Проте шанс усе ж таки є, і полягає він саме у значній підтримці республіканців на виборах, які відтепер не зможуть просто так виїжджати на протиставленні себе низькому рейтингу президента.
У рядах республіканців є багато людей, які чітко усвідомлюють, що Конгрес дає можливість реалізовувати свою політику, щоб підтримати високий рейтинг партії з прицілом на майбутні президентські вибори 2016 року. Але ось тут і почнуться проблеми.
Уже зараз серед республіканців точиться запекла боротьба за місце кандидата від партії на майбутніх виборах за крісло у Білому домі. На цей момент можна назвати щонайменше п’ятьох кандидатів, які з різним ступенем імовірності можуть узяти участь у виборах.
Внутрішня боротьба в Республіканській партії навряд чи буде сприяти налагодженню ефективної співпраці Капітолію з Білим домом. А у випадку, коли гілки влади будуть нездатні до компромісів, республіканці втрачатимуть значно більше, ніж президент.
Американський виборець уже й так не особливо довіряє Обамі, а в разі відсутності руху вперед виплесне свій гнів уже не на нього, а на Конгрес, в якому господарюватимуть республіканці. І отут якраз може бути ключ до успіху на виборах кандидата від Демократичної партії – Гіларі Клінтон, яка на відміну від своїх опонентів уже повним ходом зав’язана в передвиборній гонці, яка ще формально не стартувала.
 |
Вибори і Україна
Результати виборів у США матимуть наслідки і для України. Багато хто з експертів уже встиг охарактеризувати новий Конгрес як "проукраїнський", і всі підстави для цього є.
Зокрема, таку думку поділяє колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. "Результати (виборів) позитивні для України, оскільки серед республіканців більше прагматиків, які реально оцінюють дії Росії", - вважає він.
За словами екс-очільника зовнішньополітичного відомства, політика США щодо Росії має стати жорсткішою, що є позитивним для України.
У Міністерстві закордонних справ поки що офіційно не коментують виборів у США, проте настрої у відомстві щодо їх результатів можна охарактеризувати як обережний оптимізм.
"Ми ефективно співпрацюємо з Вашингтоном і зараз, але сподіваємося, що співпраця стане ще кращою", - розповів співрозмовник із МЗС.
Насправді, Києву ще є куди рухатись у стосунках із Вашингтоном, про що яскраво засвідчив візит президента Петра Порошенка до США. Незважаючи на те, що українського президента оваціями зустрічали в Конгресі, вагомих результатів із того візиту він не отримав. Принаймні те, чого просила Україна від США, Обама був не готовий дати.
Україна отримала запевнення у політичній і фінансовій підтримці, тоді як більше хотіла отримати військову допомогу.
З наявністю республіканської більшості в Сенаті Україна може розраховувати на те, що питання, які важливі для Києва, будуть ставитися набагато частіше і шанси для їх прийняття стають значно вищими.
Військові експерти прогнозують, що сенатор-республіканець Джон Маккейн очолить Комітет Сенату США з питань збройних сил. Як відомо, Маккейн активно опікується Україною ще з 2004 року, коли спостерігав за виборами президента. В 2013-му він був на Майдані та закликав активно підтримувати Україну зброєю.
 |
Мова може бути і про посилення санкцій проти Росії, надання Україні фінансової допомоги та військової підтримки у вигляді летальної та нелетальної зброї. Звісно, це питання може ветувати президент Обама, але у випадку проходження відповідних ініціатив через обидві палати Конгресу мотивувати вето господареві Білого дому буде значно важче.
Разом із тим у США все більше й більше посилюється невдоволення Києвом через непроведення реальних ефективних реформ, і в разі відсутності прогресу щодо цих питань Київ ризикує втратити доволі сприятливий момент, який може скластися в стосунках із США.
Євген Будерацький, спеціальний кореспондент "Українських новин", для INSIDER
