Як Львів виніс електоральний вирок Фаріон

Вибори депутатів Верховної Ради 26 жовтня були зовсім не схожі на вибори президента, що відбулись всього п'ять місяців тому, 25 травня.

Справа не лише в погоді - тоді було по-літньому тепло, а тепер по-зимовому холодно - але й в атмосфері, в загальному настрої. У травні вибори сприймались як якесь досягнення, як шанс побудувати нову країну. Тепер же люди дивились на вибори як на обов'язок, необхідність. І без зайвих ілюзій.

У Львові в день виборів надворі близько нуля, проте сонячно. Калюжі покриті кригою. Люди зранку не надто усміхнені - не відчувається атмосфери свята.

Вигляд школи, у якій розташовувалась перша виборча дільниця, з часів президентських виборів змінився: пліт навколо школи тепер пофарбований у синьо-жовті кольори.

В коридорі розклеєні плакати з програмами партій і фотографіями їх представників. Нарешті можна побачити, як без масок виглядають представники Інтернет партії України - Дарт Вікторович Вейдер, Імператор Вікторович Палпатін, Степан Михайлович Чубакка, Падме Миколаївна Амідала та Магістр Володимирович Йода. Без масок їх обличчя виглядають навіть більш безневинними, ніж у Семенченка. Крім того можна довідатись, що Злата Огневич, яка йде до ВР у списку Радикальної Партії Ляшка, насправді - Бордюг Інна Леонідівна.

В приміщенні для голосування, на другому поверсі школи, людей мало. Черг немає.

- Поки небагато проголосувало, чоловік десь із 200. А на окрузі 2,5 тисячі, - каже усміхаючись голова комісії, шкільна вчителька. На годиннику десята.

- А чого так мало? Буде менше людей, ніж на президентьских виборах? - питаю.

- Та ні, зранку завжди мало. Основна маса піде десь після 12-й, коли люди будуть з церкви вертатись.

На виході з дільниці двоє старших чоловіків розмовляють про вибори по мажоритарному окрузі:

- Я за Кутного голосував.

- А хто це?

- Та це чоловік нашої продавщиці з магазину. Хай буде! - махає рукою виборець.

Тут буде доцільно пояснити ситуацію з мажоритарниками. У Львові, окрім виборів за партійними списками, розгорнулись неабиякі бої по чотирьох мажоритарних округах. Один із них, 116-й, в пресі, за аналогію до футбольного лексикону, назвали "округом смерті". Тут за симпатії виборців змагалась скандально відома "свободівка" Ірина Фаріон, координатор львівської "Самооборони", висуванець Ляшка Валерій Веремчук та начальник Управління культури у Львівській міськраді Ірина Подоляк, висунута "Самопоміччю" Садового.

Аж до дня виборів не було відомо, хто з цих трьох кандидатів має найбільші шанси на перемогу.

Перевага Фаріон - найбільша впізнаваність серед кандидатів. Однак за час своєї політичної кар'єри "свободівка" встигла зробити не одну заяву, неоднозначно прийняту виборцями.

Веремчук відзначився наймасштабнішою з усіх кандидатів 116-го округу передвиборчою програмою: газети Народного руху із закликами голосувати за "самооборонівця" розлітались на ура.

Натомість ім'я Ірини Подоляк, добре знаної в колах львівського істеблішменту, мало відоме серед широких верств населення 116-го округу. Проте за Подоляк стоїть бренд "Самопомочі" Садового. А якщо згадати останні парламентські вибори, то саме таким чином, маловідома Фаріон заїхала до Верховної Ради верхи на бренді "Свободи", за яку тоді повально голосували на Львівщині. Тепер бренд "Самопомочі" міг спрацювати на Ірину Подоляк.

У іншій школі, до якої я підходжу, в районі Рясне-2, зосереджено одразу три дільниці. На виході зі школи зустрічаються двоє сусідів. Вітаються.

- Ти за кого голосував?

- За Подоляк.

- Знаєш, б теж голосувала за Подоляка, але я ні разу його не бачила.

З дільниці виходить доволі жвава бабця:

- Я проголосувала за якогось Свалебу. А хто він такий - Бог його знає! Не знайшла в бюлетені нікого з демократичних сил, от і проголосувала за Свалебу. Мені тепер аж самій цікаво, за кого це я проголосувала?

Бабця заходить назад в дільницю, але не надовго. Вже через кілька хвилин вона повертається:

- Я дізналась. Той Свалеба - він, виявляється, з УНСО. Знаєте, тепер я не шкодую за свій голос.

Біля школи працюють хлопці від компанії Савіка Шустера "3S", займаються екзит-полом. Я впізнаю їх з минулих виборів. Бідкаються, що люди тепер часто відмовляються відповідати, як вони проголосували.

- І все би нічого, але на кожну відмову нам потрібно ще й занести в протокол причину, чому людина відмовляється. Тобто, це виглядає десь так: "Можна поцікавитись, за кого ви проголосували? - Ні. - А можна поцікавитись, чому ви відмовились?".

Хлопці підходять до 70-річної бабці. На запитання, за кого вона проголосувала, вона відповідає: "За комуністів". І, вичикавши кілька секунд, старенька роздається веселим сміхом і додоє: "Прикалуюсь".

З дільниці виходить мужчина середніх років.

- Скажіть, будь ласка, за кого ви голосували?

- Я пи…-пи…-пи…, - заїкається мужчина.

- За Порошенка?

- Ні! Пи…-пи…-пи…, - продовжує заїкатись.

- Самопоміч?

- Пи…-пи…-пи… Спостерігач я! - відповідає чоловік і біжить далі по своїх справах.

Діалог двох бабусь біля дільниці на Левандівці:

- А ви за кого будете голосувати?

- Думала за Ляшка...

- Та йдіть! Та то дурнуватий!

І справді, цього разу за партію Ляшка у Львові голосували неохоче.

Ще один чоловік в розмові з колегою гордо аргументує свій голос на користь Блоку Петра Порошенка: "Коней на переправі не міняють!".

Ну і про "гречку". На одній з дільниць 117 округу один із виборців розповів:

- Я за Березіцького - він нормальний. Я на гепатит С хворий, так я до нього прийшов, він мені на ліки 1,5 тисячі зразу дав, без проблем. Нормальний кандидат!

Рівно о 20:00 дільниці закриваються, починається підрахунок голосів. Я осідаю в дільниці номер 461917, 116 округ, район вулиці Кульчицької.

Впадає в око відмінність у зовнішньому вигляді членів комісії. Якщо на президентських виборах усі сиділи у вишиванках, то тепер більшість в куртках. А одна дівчинка навіть у леопардовій блузі.

Одразу по закритті дільниці спостерігач, енергійна жіночка років п'ятдесяти, після телефонного дзвінка, на все приміщення повідомила неприємну новину:

- Народ! Опозиційний блок пройшов до Ради.

По залі прокотився шум несхвалення.

Почали підрахунок кількості людей, що проголосували. Один із членів ДВК, чоловік у чорній вишитій сорочці, очевидно втомившись за цілий день, сів на віддаленому кріслі і задрімав.

З 2311 виборців дільниці проголосувало 1555, тобто 67,3%. А це зовсім небагато, порівняно з середнім по Львову показником у 78,2% на виборах президента.

Бюлетені почали рахувати тільки в 21:45. Голова комісії, приємна пані років сорока, оголосила про порядок підрахунку голосів:

- Спочатку ми повинні порахувати всі жовті бюлетені, ті що за партії, а вже потім приступимо до блакитних - за мажоритарників.

Почали рахувати партії:

- Самопоміч, Народний фронт, Порошенко, Самопоміч, Народний фронт, Порошенко.

Коли вперше оголосили бюлетень за "комуністів", по приміщенні прокотився дружний гул осуду:

- Ооооо.

Варто відзначити, що перший голос за "Батьківщину" члени комісії зустріли таким же гулом.

Натомість бюлетені за Радикальну партію Лашка супроводжувались загальними жартами і усмішками. В опитуванні, яке ми разом з ГО "За нове суспільство" проводили ще два місяці тому, майже четвертина респондентів були готові з повною серйозністю голосувати за партію Ляшка. На виборах картина кардинально змінилась - зокрема, на цій дільниці за РПЛ віддали свої голоси всього 66 людей, тобто 4,2% виборців.

Вцілому результати по партіях на ДВК номер 461917 вийшли наступними:

Народний фронт - 481

БПП - 357

Самопоміч - 343

Свобода - 89

Гриценко - 68

Ляшко - 66

ПС - 60

Батьківщина - 41

КПУ - 11

(Проголосувало - 1555)

- Ура!!! - проскандували всі члени комісії, коли після першого ж підрахунку зійшлись загальна кількість тих, хто проголосував, та сума бюлетенів по партіях.

Почався підрахунок "синеньких" бюлетенів по мажоритарному округу:

- Подоляк, Веремчук, Фаріон, Подоляк, недійсний...

- Шо то за Подоляк, що за неї так голосують? - запитала членкиня комісії, що розкладала бюлетені по кандидатах.

- Та то від "Самопомочі". В міській раді сидить, - відповів більш обізнаний член комісії.

Вже через п'ять хвилин сортування бюлетенів та сама членкиня констатувала:

- Ну, та Подоляк Ірина точно пройде!

А неподалік від столу голосування член комісії в леопардовій блузі ділилась своїми електоральними вподобаннями:

- Я хотіла за Веремчука голосувати. Моя подруга одружена з його другом. Він нормальний такий.

Результати на ДВК номер 461917 по 116 округу вийшли такими:

Ірина Подоляк - 638,

Ірина Фаріон - 261,

Валерій Веремчук - 240,

Решта кандидатів набрали помітно менше голосів.

Врезультаті битву за 116 округ перемогла таки Ірина Подоляк, набравши вцілому 41,2% голосів. Фаріон із 16,35% посіла лише третє місце.

Близько 1:40 підрахунок закінчився. Бюлетені почали пакувати - окремо за кожного кандидата та партію в пакети. А тоді усі пакети поклали в великі мішки, чомусь, із написом "НАСІННЯ КУКУРУДЗИ".

В такому мішку голоси виборців поїдуть до ОВК, звідти - до ЦВК. А вже наступного дня виявиться, що не лише "свободівка" Ірина Фаріон, але й уся "Свобода" таки не проходить до Верховної Ради - незважаючи на дані більшості екзит-полів. І все тому, що попри весь лоск папочок для опитування з красивою емблемою "Савік Шустер Студії", справжня влада в країні залежить від вмісту таких ось мішків із написом "НАСІННЯ КУКУРУДЗИ".