Кримські татари на материковій Україні: не фестинами єдиними?

Кримські татари - переселенці з півострова на материкову Україну - мають, на перший погляд, ті ж прості потреби, що й інші переселенці.

От, у Львові вони започатковують бізнес, дружать із місцевими, разом грають джаз, варять каву у джезві, влаштовують фестини… Водночас тужать за рідною землею й уважно стежать за обшуками у друзів, рідних, Меджлісі у Криму - "хто наступні?".

Крім прагнення зберегти саме кримськотатарську ідентичність та інтегруватись у життя громад на нових місцях, перед кримськими татарами й нові виклики:

як забезпечити сильний і єдиний голос народу з усієї України?

як не втратити зв’язок із тими, хто намагається вижити у Криму за умов окупації?

як приймати спільні рішення у містах материкової України, де значна кримськотатарська громада?

Зрештою, як бути єдиними, якщо лідери й багато активістів вимушені працювати поза Кримом?

У вересневі дні у Львові мали відбутися вибори голови земляцтва - громадської організації, що представлятиме інтереси кримських татар (кримців). У столиці Галичини така структура утворюється вперше. До цього в Україні був лише Київ зі своїм земляцтвом.

- Пов'язано це зі збільшенням числа кримських татар у місті через переселенців, а також із додатковим "політичним навантаженням" на такі структури, - пояснює експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Арсен Жумаділов.

Він нагадує, що наразі переселенців із Криму - близько 17 тисяч осіб. Неофіційно ця цифра може бути в кілька разів більшою.

- Кримських татар-переселенців, ми вважаємо, є близько 10 тисяч осіб (із числа всіх переселенців із півострова, яких, за неофіційними експертними підрахунками, - 50 тисяч осіб, - ред.).

Претендентів на вакантне місце було декілька, у тому числі з числа переселенців, але вибори голови перенесли, поки виборці не обжилися у Львові. Призначили керівника від імені Київського земляцтва кримських татар.

- Як я розумію, це тимчасове рішення, яке дозволить трохи структуруватися зсередини і пізніше провести вже загальні збори і вибори, як окремій організації. Наразі це, як філія Київського земляцтва. Керівником призначено Енвера Бекірова. Сам він - переселенець, координує волонтерську допомогу для кримчан уже певний час, - пояснив Жумаділов.

Львів’янка Ніна Хома консультує з юридичних питань внутрішньо переміщених осіб у Львові. Правову допомогу в центрі правових і політичних досліджень "Сім" готові надати всім. Але Ніна каже, що звертаються лише переселенці зі сходу України:

- На моїй пам’яті, а вийшла на роботу з 1 липня цього року, жодного звернення переселенців - кримських татар. Хоч розносила й оголошення про можливість звернутися до управлінь соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міськради, знайомим волонтерським ініціативам, "Схід SOS", іншим.

Чому кримські татари-переселенці не звертаються по юридичну допомогу? Напевне, звикли вирішувати питання у своєму колі, гуртом, допомагати одне одному.

У громадській ініціативі "Крим SOS" моніторять, чи є випадки дискримінації переселенців в Україні або упередженого ставлення (відмов у роботі чи оренді житла).

- Немає (таких випадків щодо кримських татар, - ред.). До них загалом ставляться добре (не рахуючи тих, що зараз у Криму), - розповідає координаторка центрального представництва ініціативи в Києві Ірина Даценко.

Оскільки не можу додзвонитися до Аліма Алієва, співзасновника ініціативи у Львові, питаю Ірину, чи мають переселенці з числа кримських татар якісь специфічні потреби і чим допомагає "Крим SOS":

- У Львові у кримських татар немає духовних центрів - мечетей і курсів кримськотатарської мови. Це знаю точно. Взагалі, ми не розділяємо переселенців, важко сказати, чи робимо для кримських татар щось окреме. Хоча от: ми допомогли з набором дітей кримських татар на поїздку до Польщі, у Києві скоро будуть курси англійської мови й одна з груп - повністю з кримських татар. Якщо необхідна конкретна допомога переселенцям кримським татарам, то часто звертаються до Рефата Чубарова, а він уже скеровує до нас.

У Міжнародному благодійному фонді "Карітас України" кажуть, що з 2100 підопічних переселенців - кримських татар більшість, чи не 70%.

Представниця фонду Надія Чорна-Бохняк зауважує, що кримські татари звертаються і самі, й через друзів-рідних, яким у фонді вже допомагають. Звертаються усюди на материковій Україні, але на Західній Україні більше:

- Які у них потреби? Зараз це одяг/взуття, ліки й харчі, також традиційно житло і праця. Є психологічна, інформаційна й юридична допомога, соцсупровід, педагоги для дітей. Наша перевага в тому, що всі наші центри мають комплекс послуг, відтак ми в змозі не лише дати хліба, а й вирішити комплекс питань.

Облаштування кримських татар на нових місцях, нехай і тимчасове, проходить на тлі залякувань і репресій у добре знайомому старшим людям КҐБістському стилі у самому окупованому Криму.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов каже, що саме кримськотатарських активістів намагаються залякати. Репресії проти принципових членів Меджлісу називає системними:

- Обшуки відбуваються у позаправовий спосіб і набули особливого поширення після так званих виборів 14 вересня до так званого "Госсовета Крыма".

Представниця групи моніторингу прав національних меншин Тетяна Безрук публікує в себе на facebook список випадків утисків саме кримських татар, які вдалося зафіксувати з моменту окупації Криму. Перелік починається з 3 березня, коли викрали Решата Аметова, й він чималенький. Боюся, що за один лише вересень такий перелік може бути довшим (дивіться моніторинг тут).

- Щодо викликів для кримських татар поза межами Криму, перш за все, ці проблеми все більшою мірою постають не тільки перед кримськими татарами, а й перед усім українським суспільством. І що швидше і повною мірою ми це усвідомимо, то більше шансів на успішне їх подолання, - вважає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.

- Після подій останніх днів, що засвідчили різке посилення безпрецедентного тиску на Меджліс, фонд "Крим", газету "Авдет", обшуки в мечетях і в домівках активістів, ми на материковій Україні всі разом маємо продумувати і вживати якомога енергійніші кроки для протистояння репресіям, зокрема, шляхом активізації міжнародної спільноти - вчасного інформування, закликів надати допомогу, в тому числі юридичну. У нас для цього значно більше можливостей, аніж у тих, хто залишається в Криму, тому й відповідальність на нас значно більша, - додає вона.

Те, що кримська тема винесена за дужки міжнародних зусиль із врегулювання кризи в Україні на загал, зауважує й Сергій Данилов. Фахівець Центру близькосхідних досліджень упевнений, що завдання громадськості полягає в щоденному нагадуванні світовій спільноті: агресія РФ почалася не з Донбасу, вона почалася з Криму.

Звісно, попри симпатію в Україні до кримських татар, найбільше болить це самій громаді.

Арсен Жумаділов згадує, що кримськотатарська громада в містах України до окупації мала основне завдання - збереження мови, культури, традицій, релігії. Але після окупації, за його словами, ця орієнтація "всередину", певна закритість замінюється на більш відкриту позицію із задачею з формування позитивного іміджу кримських татар в Україні загалом.

Щодо "політичного навантаження" на громаду у Львові, за експертною оцінкою, то такі земляцтва, на відміну від нещодавнього минулого, стануть водночас місцевими гілками Меджлісу кримськотатарського народу. Тобто вони, радше за все, будуть інтегровані в політичну систему національного самоврядування кримських татар.

Рішення у Львові з призначенням керівника земляцтва Жумаділов називає тимчасовим, проміжним:

- Наразі не всі розуміють, як надовго ця ситуація, якою буде система функціонування структур Меджлісу в нових для нього містах за межами Криму. Отже, вирішили не створювати окреме, а поки обійтися філією київської організації. Рішення логічне, але свідчить про недостатність системного розуміння подальших цілей и кроків, як досягти.

- Система органів національного самоврядування кримських татар у вигляді регіональних (місцевих) меджлісів буде створена в місцях проживання кримських татар. У Львові, Вінниці, там, де утвориться громада, пройдуть вибори у місцевий Меджліс, - у цьому переконаний Сергій Данилов.

- У Криму ситуація прямо протилежна. В Криму Меджліс у тому вигляді, який ми знаємо, припинить своє існування, - додає він.

Після цих слів важко приймати реалії. Та, думаю, слід чесно озвучувати проблеми, аби змогти їх вирішити.

Питаю дослідника, який близько 15 років опікується кримськотатарською тематикою, про можливе розпорошення голосу кримських татар. Звісно, не про те, чи забудуть рецепти національних страв і мелодії пісень, а про виклик єдності, а отже, й взагалі народу, як такого. Данилов підбирає слова. Врешті каже:

- Хвиля репресій і залякування кримських татар частково досягне своєї мети, як згуртована сила, яка спроможна досягати цілей в інтересах усього народу, послабить свої позиції на політичній арені. На жаль.

Експерт спостерігає також, що відбуваються спроби розмити кримськотатарську ідентичність, замінити її на "загальнотатарську". Наприклад, у Казані в підручники кримськотатарської мови вже потроху вставляють суто татарську лексику, йде редагування. Заступник директора Центру близькосхідних досліджень припускає, що це вигідно Москві. Що за їхніми планами, кримськотатарська ідентичність має бути вбудована в якусь ширшу ідентичність татар Росії з пануючою позицією казанських татар.

Отже, фестини, співи, танці, лекції про історію і культуру вкрай необхідні для підтримки кримськотатарського народу.