Який Генплан ухвалить команда Кличка

Активісти кажуть, що влада пробує легалізувати проект часів Черновецького
Одна из экспозиций в PinchukArtCentre
23 сентября 201409:00

Команда Віталія Кличка готується змінити плани забудови Києва. Мерія вже направила на експертизу до Міністерства регіонального розвитку проект нового Генерального плану Києва.

Однак публічно документ презентовано не було. Активісти та опозиційні депутати підозрюють, що міська влада навмисно намагається не привертати уваги до Генплану, щоб "протягнути" проект, який розробляла ще команда Леоніда Черновецького.

INSIDER ознайомився з проектом нового Генплану столиці та з'ясував, чому він не подобається експертам.

Генплан по-новому

Незважаючи на те, що Генплан передали на затвердження в Мінрегіонбуд, а депутати його мали затвердити під час найближчих засідань, поки що проекту ніхто не бачив. Активісти кажуть, що можна знайти три варіанти, і не зрозуміло, який взяли за основу.

При цьому експерт Інституту міста Олександр Сергієнко зауважує: так само планував змінити Генплан попередник Кличка Олександр Попов. Його команда ще у 2011 році оприлюднила свій проект Генплану, який і досі можна знайти на сайті КМДА. А базувався він на концепції, яку ще 2008-го підготувала команда одіозного Леоніда Черновецького.

Новий план, який автору надали в приймальні головного архітектора міста Сергія Целовальника, мало відрізняється від того, про який рік тому розповідав в інтерв'ю INSIDER начальник Інституту генерального плану міста Сергій Броневицький.

Проект розрахований до 2025 року і орієнтований на збільшення кількості киян до 3,15 млн осіб у місті та до 4,5 млн у київському регіоні. Відповідно, стають неактуальними розраховані раніше 300 автомобілів на тисячу жителів - цифру змінили на 400. А це зовсім інші принципи побудови нових доріг, розв’язок і системи міського транспорту. Транспортні магістралі планують винести за межі центральної частини міста.

Громадському транспорту хочуть виділити окремі смуги для руху по всьому місту, міська електричка має увійти в систему наземного метро. Автостанції перенесуть іще далі на околиці міста і прив'яжуть до кінцевих станцій метро. Також обіцяють зв'язати місто системою велодоріжок за європейським зразком.

Щоби запобігти транспортним колапсам, розробники Генплану пропонують збільшити кількість робочих місць на Лівому березі (з 19,7% до 30,4%), що зменшить потік щоденних робочих поїздок через Дніпро.

Чиновники стверджують, що в новому Генплані потурбувалися про заборону будівництва скандальних хмарочосів (на Кловському узвозі, проспекті Героїв Сталінграда, Виноградному провулку тощо), на цих ділянках розмістять зелені сквери.

Робоча група виявила 8093 га "безхозної" землі, на якій, за чинним Генпланом, мало розвиватися виробництво. "Насправді, частину комунально-складських і промислових будівель,  розташованих на цих територіях, здано в оренду, іншу занедбано", - стверджує головний архітектор міста Сергій Целовальник. У новому Генплані ці земельні ресурси віддані під житлову забудову, що дозволить збільшити фонд на 28,5 млн кв. м, каже він.

Об'єми будівництва доступного і соціального житла мають збільшувати до 300 тис. кв. м щорічно. Також обіцяють реконструкцію кварталів панельних 5-поверхових будинків, так званих "хрущовок", у межах 8 млн кв. м.

Оскільки кількість новонароджених перевищила цифру, прогнозовану попереднім генпланом в 1,7 разу, містобудівники планують збільшити кількість дитячих садків і шкіл на 126 об'єктів.

Збільшення зелених зон заплановано на 2285 га (44 нові парки і 433 сквери), плюс будівництво 4 нових сміттєпереробних заводів і 3 електропідстанцій на приміських територіях із погодженням із місцевими радами. У планах замінити старі мережі водо- та теплозабезпечення, реконструювати очисні споруди.

"Готовьтесь к земле"

Активісти та опозиційні депутати Київради критикують озвучені плани нової влади столиці.

Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" стверджує, що Генплан розрахований на користь забудовників: площа житлового фонду збільшується з 60 до 86 млн кв. м, і все це в існуючих межах Києва.

"Основоположні принципи цього Генплану хибні, - стверджує Сергієнко і далі пояснює: - Уявіть собі, що зверху на Київ, нам на голови, поставлять іще половину такого самого міста. З усіма "надбаннями": машинами, загазованістю, сміттям".

За переконанням активістів, юридичного підґрунтя для затвердження нового Генплану немає. Закон про регулювання містобудівної діяльності чітко говорить, що чинні генплани є безстроковими. Є чинний Генплан до 2020-го року і, за законом, Київська міська рада може тільки вносити до нього зміни не частіше, ніж раз на 5 років.

Зміна плану не має сенсу, якщо не прийняти звіт про виконання Генплану до 2020-го. А це узаконить усі "дерибани", що їх проводила минула влада. До нього, за підрахунками Інституту міста, було внесено за чотири роки 1143 зміни, майже всі вони стосувалися переведення зелених зон у зони житлової та громадської забудови. За цей час Київ втратив близько 3 тис. га зелених насаджень.

Виробничі території також віддали під житлову забудову.

До прикладу, ділянку в районі вулиць Жмеринської та Героїв Космосу, за Генпланом, віддана під житлову забудову, хоча насправді там розташований залізничний вузол із промзоною. Там є діючі підприємства, частина з яких може виробляти патрони, частина переобладнана під пошиття бронежилетів.

"Між гаражами і залізничною колією розміщений технічний відстійник, промислова зона, і тільки дебіл не знає, що там ніхто не буде садити японський парк", - обурюється Віктор Глеба, колишній заступник головного архітектора міста.

"Один із головних сепаратистів Луганська, головний архітектор міста, був заступником керівника штабу "ЛНР". По генеральному плану Луганська здійснювалося планування воєнних операцій терористів", - стверджує Віктор Глеба.

Він переконує, що Генплан Києва у разі військової агресії не зможе бути корисним киянам, тому що там немає навіть розділу під назвою "Громадянський захист".

Бізнес платить чиновникам за те, щоб їхня земля відповідала функціональному призначенню території. Спочатку землеустрій, а потім архітектура – так роблять в Україні. У всьому світі навпаки: землевідведення робиться на основі плану власності.

Незаконні забудови діють за такою схемою: за законом, прийнятим ще при Кучмі, кожен громадянин України має право на одноразове безоплатне отримання земельної ділянки (2 га за містом, або 10 соток у міській місцевості). Якийсь студент із Макіївки отримує землю в столиці, а потім, коли таким чином приватизується достатня кількість сусідніх ділянок, будівельна компанія їх викуповує. Чиновники змінюють цільове призначення землі, але при цьому не вказують висотності новобудови. Так було з двома готелями біля фунікулера: на плакаті, що висів на паркані будівництва, було зображено триповерховий фасад – у підсумку вийшло п’ять.

Олександр Сергієнко пропонує очільникові міста відключати таких забудовників від усіх комунальних мереж до тих пір, поки вони не виконають зобов’язання по висотності. Він нагадує, що за потурання влади місто вже має елітні багатоповерхівки в історичному центрі, на зразок тих, що височіють у районі площі Слави. До речі, творіння нового радника мера Ігоря Ніконова.

"Виділяють навіть землі, де передбачалося будівництво нових доріг, розв’язок. По самі помідори відрізали землю. В деяких випадках навіть інженерні мережі відвели забудовникам", - стверджує Глеба.

За його словами, є щасливі власники колекторів і мережевих розподільників. На практиці це означає, що забудовник починає рити котлован, відмикає мікрорайон від комунальних мереж і переносить їх за межі своєї ділянки. І все це проводиться за рахунок міського бюджету.

До прикладу, Bionic Hills у Біличанському лісі (власник - депутат Василь Хмельницький), так званий "технопарк", звільнений через таке формулювання від сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури. За гроші киян (6 млн гривень) там зробили проект дороги, яка з’єднує житлово-торговельний комплекс із Кільцевою дорогою. 227 млн грн намагалися перерахувати розпорядженням голови КМДА на розвиток інфраструктури Bionic Hills, стверджують активісти. "Свободівець" Юрій Левченко називає цифру 337 млн грн. Така сума опублікована на сайті КМДА, але їх можуть виділити тільки після затвердження змін до бюджету.

"Генплан на сьогодні – це інструмент відмивання грошей. І ніякої спільності з питаннями розвитку він не має", - запевняє Глеба.

Член комітету Київради з питань містобудування Галина Янченко ("Демальянс") вважає, що новий Генплан потрібен, але не факт, що саме до 2025 року. Основні претензії активістів стосуються того, що затвердження нового Генплану легалізує "дерибани" старої влади.

"Новий Генплан слід прийняти хоча б для того, щоби зберегти те, що ще не забудовано. Але його потрібно детально перевірити і вдосконалити", - вважає Янченко.

Голос влади

Із приводу нового Генплану мер столиці Віталій Кличко був небагатослівний: "Ми приймемо його тільки після громадських обговорень".

Голова департаменту містобудування та архітектури КМДА Сергій Целовальник здивований звинуваченнями активістів.

За його словами, саме Генплан-2020, який так наполегливо хочуть змінювати згадані вище активісти, втратив свою актуальність. Прогнозована в ньому кількість населення міста Києва мала зрости за 20 років на 13 тис. осіб, а станом на 1 травня 2014 року вона вже перевищила прогноз на 230 тисяч, каже чиновник.

Головний архітектор пояснює, що приріст зелених зон у плані до 2020 року насправді зумовлений приєднанням до Києва 64 тис. га із включенням у межі міста 28 населених пунктів. Тобто, якщо простіше, це не означало, що в кожному мікрорайоні з’явиться новий парк, просто на околицях побільшало би лісових територій.

І саме чинний Генплан "забрав" у Києва зелені зони, адже під час інвестиційно-будівельного буму 2002-2008 рр. було прийнято близько 2000 рішень щодо розміщення житлових будинків за рахунок частини скверів, садів, сінокісних лугів тощо.

"Ми вичистили всі рішення з 2003-го по 2011 рік, за якими зелені зони віддавалися у житловий фонд. Тільки-но буде прийнято новий Генплан, вони втратять чинність", - запевняє Целовальник.

У департаменті не розуміють, звідки активісти взяли цифру обмеження висотності 54 м. Тут стверджують, що точної цифри як такої в Генплані немає і бути не може. Висотність визначають для кожної окремо взятої будівлі, залежно від того, як вона взаємодіє з навколишніми спорудами і чи не заважає оглядовості.

"До прикладу, "Парус" - висока будівля, але на одному рівні з будинками у верхній точці бульвару Лесі Українки. Раніше архітектор виїжджав на місце і вираховував, а тепер використовують тривимірну модель міста, за допомогою якої можна подивитися, як із різних точок виглядатиме ця будівля", - пояснює співробітник департаменту Аркадій Шерстобаєв.

"Ці люди [активісти] розуміють Генплан як картинку, карту. Генеральний план – це зібрання містобудівних документів, що складається щонайменше з 18 томів і великої кількості основних креслень", - розповідає Целовальник і запевняє, що всі частини проекту проходять громадські слухання, які тривають уже 9 місяців, до того ж, усе задокументовано.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 14:37
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 31 марта 2020

    Land Rover, Lexus и элитные часы: что задекларировал новый глава Минздрава

     
    • 31 марта 2020

    Авто за миллион гривен и наличные: что задекларировал новый заместитель Венедиктовой

     
    • 30 марта 2020

    Рада поддержала "антиколомойський" законопроект

     
    • 30 марта 2020

    Рада со второй попытки избрала руководителей Минздрава и Минстерства финансов

     
Система Orphus