Як українці стали шовіністами

Ми ще цього не усвідомили, але вже заклали основу основ будь-якого шовінізму
Фото "Острова"
2 июля 201409:45

Шовінізм живе в кожному з нас. Кожен так чи інакше засмакував цей щемливий наркотик, який конче необхідний для самоствердження.

Протистояння України й Путіна - це сутичка двох шовінізмів.

Я не помилився. Після Майдану більшість українців стали шовіністами, які виразно побачили свою вищість над "русскімі". Ось саме в цей момент, коли ми усвідомили свою перевагу над росіянами, ми стали шовіністами.

Наш шовінізм - справедливий, обґрунтований, чесний. Але він залишається шовінізмом.

Зараз, коли він тільки-но зароджується, це нікого не турбує. Тому що усвідомлення своєї кращості добряче мотивує.

Я теж шовініст. Бо неодноразово писав про те, що ми - таки ліпші від росіян.

Ми зуміли скинути тирана, а вони йому досі поклоняються.

Ми зуміли вигнати зі своїх маєтків злодіїв, а росіяни досі на них горбатяться.

Ми навіть тепер страшенно незадоволені новою владою і її нещадно критикуємо, а росіяни лише вміють рефлекторно восхваляти свого месію.

Звичайно ж, ми кращі від росіян! Цього хіба сліпий не бачить. Але боюся, як би не осліпнути від власної кращості й не перетворитися в махрових шовіністів. Таких, як Дугін, Жириновський, Затулін, Кісєльов, Лєонтьєв. Але у своїх, у вишиванці, зі сльозами на очах від однієї згадки про Небесну сотню, із солодким відчуттям ейфорії під час групового виконання гімну.

Шовінізм підкрадається непомітно. Якраз із нього все й починається. Ти мусиш зіпнутися на рівні ноги передовсім через віру в те, що кращий від ворога. Усвідомлення своєї вищості міцно засідає в тобі, і потім ти навіть не помічаєш, як ця зернина проростає в тобі категоричністю, дратівливістю, абсолютним несприйняттям всього, що пов’язане з ворогом. Ворог стає демоном. І ти стаєш демоном. Інакше - не бачити перемоги.

Діалектика протистоянь вимагає зневажати ворога. Росія - ворог. Усе російське - теж ворог. Бо вони - шовіністи. Навіть проста бабулька із Псковска вважає, що Україна - це непорозуміння історії, а мова українська - це діалект.

Пряме зіткнення із шовіністами неодмінно робить тебе теж шовіністом. Уже зробило. Тому я не соромлюся визнати: ми стали українськими шовіністами щодо росіян.

Ми лягаємо і прокидаємся з ідеєю своєї переваги над багатомільйонним народом пігмеїв, уражених великоімперським шовінізмом велікой Расєї.

Я - шовініст, ви - шовініст, ми - шовіністи. Бо інакше ми не переможемо Путіна.

Свою національну перевагу над іншим переживати дуже приємно. Але підсівши на цю емоцію, з неї важко буде зістрибнути. Саме життя підкидатиме сотні доказів, що ми - направду вищі від них. У нас свобода слова, свобода інтернету, висока самосвідомість населення, а в них - безпросвітний морок темної російської душі, яка мріє про завоювання всього світу.

 

Ми ще цього не усвідомили, але вже заклали основу основ будь-якого шовінізму. Наш шовінізм - захисний. Поки що. Це нас рятує (поки що!) від перетворення в того, кого ми самі зневажаємо. Але ніхто не знає, у яку форму може мутувати відчуття своєї вищості. Як показує історія, нічим хорошим це не закінчується.

Недавно один владика-єпископ сказав мені:

- Зараз найважче завдання для українців - не опуститися до рівня ворогів.

На щастя, поки що більшість українців чітко відмежовують Росію від росіян. Але це - пастка. Бо Росія і росіяни - одне й те саме. І не треба себе дурити.

Допоки Путін має рейтинг довіри 80% - проти нас не він, а росіяни. І допоки буде отака Росія - завжди будуть отакі росіяни, усередненим мірилом яких буде згадувана бабулька зі Псковска. А це означає, що український шовінізм має довжелезну перспективу свого існування. І може статися так, що через 20-30 років українська малеча вже в дитсадочку обзиватиме всіх росіян москалями й кацапами, а одруження на москальці буде прирівнюватися до національної зради.

Я, теперішній український шовініст, не хочу цього. Але так буде, якщо ми зараз, на низькому старті нашого рятівного шовінізму, не дамо собі ради із цим підступним почуттям. Воно засмоктує. Воно додає наснаги. Воно полегшує вливання в колектив однодумців. Воно, зрештою, збільшує кількість уболівальників збірній Алжиру та Бельгії. Але воно не робить нас кращими від російських шовіністів. Так, вони агресивні, і їхній шовінізм – експансивний, наступальний, завойовницький. Проте знищить нас не їхній ворожий, а наш, рідний, український шовінізм.

Я опишу, як це може статися. Почнуть з’являтися всілякі перверзії національної гордості. На кшталт ідеї "стовідсоткового патріота". Або ідеї автоматичного націоналізму. Або ідеї групового тролінгу всіх, хто, на нашу думку, виявиться нижчим і гіршим. Або з’являться концепції очищення нації.

Саме так - із невинного захисного шовінізму цілком реально може зародитися те, що так гарно звучить напочатку і так моторошно виглядає вкінці.

45 років тому 45-річний японський письменник Юкіо Місіма номінувався на Нобелівську премію. Замість нього її отримав радянський Шолохов. Щоби продемонструвати свою відданість Японії, Місіма вчинив харакірі. З любові до Батьківщини. З переповнених відчуттів несправедливості. З метою довести, що я - кращий. В історію цей трагічний випадок увійшов як приклад психопатійного шовінізму. Як доказ того, що вірус шовінізму знищує насамперед його носія.

Я далекий від прямих паралелей з Україною й українцями. Ми ж, звісно, кращі. Ми, звісно, вищі від такого глупства...

Разделы :

КОМЕНТАРІ

  • Незвичне відчуття, коли українці гордяться своєю країною, правда? Одразу виникає підозра - щось тут не те. Шовінізм, націоналізм, фашизм. Що завгодно, аби лишень дати пояснення такому незбагненному факту - українці стали відчувати себе українцями.

  • Дроздов один из немногих по обе стороны границы, кто продолжает пребывать в здравом уме в последние полгода. Мысль, конечно, не нова.,и Москва, чтобы победить Азию стала Азией. И у Шварца в его Драконе - все это написано красиво. Но мысль правильная и своевременная.

  • Полистав тільки що стрічку новин, загальний стан коментаторів- хтось повинен щось робити, тому, що ми такі класні, а кацапи такі хєрові, аж противно

  • Браво, Остапе, підтримую двома руками, тільки я б ще додав, що цей шовінізм заважає нам критично оцінювати самих себе, навіщо робити своє авто, якщо у москалів "лада каліна" все одно хєрова, навіщо розбиратись в місцевому самоврядуванні, якщо у москалів не було свого майдану, навіщо розбиратись в своїй історії, якщо москалі її все одно перекручують..... Ми стали такими ж рабами зомбоящика, тільки з іншим ухилом, але все одно це смертельно згубно для нашого народу.

  • Фраза "Слава богу, что я не москаль" - не содержит шовинизма, а только отношение к москалям.

  • y g: чуствуется рука профессионального фигурного цитирователя. Ищем исходник и берем контекст. "Зачем бороться за второй государственный русский если ..." и далее по тексту.

  • Думаю, Дроздову не нравятся украинские шовинисты, потому что сам он - российский шовинист, хyйло другими словами. "Как по мне, русский язык победил. ... Это – язык власти, денег, моды, престижа, отдыха, юмора и молодежи." - Остап Дроздов

21.11.2018, 22:55
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 13 ноября 2019

    Адвокат убеждал суд, что Онищенко купил коня на те €500 тыс., которые обвинение просило арестовать

     
    • 7 ноября 2019

    Гибель свидетеля по делу Шеремета: близкие указывают на признаки инсценировки

    У свидетеля могли проходить следственные действия по делу убитого журналиста Павла Шеремета

     
    • 7 ноября 2019

    Дело ветеранов Грищенко передали следователям по делу Шеремета

    До недавнего времени дело Грищенко расследовали в Ивано-Франковске

     
    • 7 ноября 2019

    В деле Шеремета готовят появление новиковых. Один из них уже найден мертвым

     
Система Orphus