"Свобода" просуває свої тендерні схеми

Пам'ятаєте, прем’єр Арсеній Яценюк пообіцяв закрити корупційну тендерну діру в розмірі 300 млрд грн?

Для цього 27 березня 2014 року він навіть вніс у Верховну Раду проект закону "Про державні закупівлі", який було розроблено Міністерством економічного розвитку і торгівлі спільно з громадськими організаціями та міжнародними експертами.

4 квітня 2014 року в програмі "Шустер.LIVE" член правління Центру протидії корупції Ганна Гопко озвучила перелік законопроектів, які необхідно першочергово розглянути на цьому сесійному тижні. Серед них є проект №4587 "Про державні закупівлі", який було внесено Яценюком, однак з’явилися противники прозорості державних закупівель серед колишніх опозиційних сил.

Депутати від "Свободи" Олександр Мирний та Ігор Мірошниченко зареєстрували у Верховній Раді альтернативний законопроект "Про державні закупівлі".

Цей законопроект фактично зберігає редакцію чинного закону, однак має два важливі моменти, на які слід звернути увагу.

По-перше, проект так і не зобов’язує державні та комунальні підприємства проводити закупівлі за власні кошти. Це означатиме, що прозорість закупівель за державні кошти так і не буде відновлено.

"Полум’яні революціонери" та борці за справедливість, отримавши доступ до влади, вирішили не закривати діру, в яку вилітали ті ж, озвучені Яценюком, 300 млрд грн. І байдуже, що за це виступає коаліційний уряд і партнери по коаліції, про це говорить громадськість і міжнародні експерти.

Крім того, прозорість державних закупівель є важливою умовою для отримання кредиту МВФ і підписання економічної частини угоди про асоціацію з Європейським союзом.

По-друге, "свободівці" пропонують зобов’язати замовника тендеру отримувати довідку Держкомстату про ринкову вартість товару.

Законопроект передбачає, що вартість пропозиції учасника не може бути більшою, ніж на 10% від рівня ціни встановленої Держкомстатом.

Ця норма нібито має зупинити закупівлі за завищеними цінами, але на практиці має великі ризики.

Довідка Держкомстату на день розкриття буде неактуальною - враховуючи швидкий ріст курсу валюти, ціни на бензин ростуть кожного дня, така сама ситуація з ліками, продуктами харчування та іншими товарами.

Сама ж по собі зазначена норма повертає Україну у квітень 2010 року, коли Міністерство економіки видало роз’яснення за підписом заступника міністра економіки Вітренка про те, що Центральний апарат Державної інспекції контролю за цінами повинен надати довідку про відповідність ціни пропозиції учасника середньоринковим. Без цієї довідки "Вісник державних закупівель" відмовлявся приймати оголошення про результати торгів.

Зазначеної довідки треба було очікувати приблизно 30 днів, але інспекція визначила 5 альтернативних організацій, які мали право та могли набагато швидше надавати аналогічну довідку. Організації розташовувалися у Рівному, Житомирі, Одесі, Києві та Донецьку, вартість їхніх послуг становила від 2% до 5% від суми договору.

Тоді державні закупівлі в Україні зупинилися на місяць, і 28 квітня 2010 року прем’єр Микола Азаров прямо на засіданні уряду звільнив Вітренка з посади та доручив скасувати роз’яснення Мінекономіки.

Порівнюючи події квітня 2010-го та квітня 2014 року з’являється думка, що в рамках коаліційної угоди "Свобода" буде претендувати на нібито непомітну посаду голови Держкомстату, яка в разі прийняття їхньої редакції закону стане дуже впливовою при державних закупівлях.

Обидва законопроекти - і урядовий, і "свободівців", - цього тижня фігурують у порядку денному сесії Верховної Ради. Маючи гіркий досвід попередніх років, коли державні кошти нахабно розкрадались, залишається сподіватися, що новій владі вистачить політичної волі прийняти законопроект, затверджений урядом, і не підтримувати відверто корупційного законопроекту депутатів від "Свободи", які під гаслами боротьби з завищеними цінами банально просувають свої схеми.