Звістка про ймовірну відставку заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, який вів розслідування резонансних справ, зокрема проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко й екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, з’явилась у ЗМІ ще минулого тижня.
Ані спростувань, ані підтвердження у ГПУ не надали. Головний герой подій уперто не брав телефонної слухавки та уникав будь-яких зустрічей із журналістами. Додзвонитися до Кузьміна ІNSIDER вдалося лише раз, однак, почувши тему бесіди, він вимкнув телефон.
На розв’язку ситуації сподівалися під час "прямої лінії" в редакції одного з видань. Однак в останній момент заступник генпрокурора скасував конференцію. Причин не пояснив.
Подейкували, що Кузьміна разом із генпрокурором Віктором Пшонкою викликав на екстрену нараду президент Віктор Янукович.
Трійка нібито говорила про спраглу до волі Тимошенко. "Кузьміна викликали, щоб заткнути йому рота", - вигукнув колишній співробітник Головного управління Міністерства внутрішніх справ Борис Панченко, який разом із журналістами очікував прес-конференції.
Однак ближче до вечора представники прес-служби ГПУ щиро здивувалися намаганням ІNSIDER з’ясувати, про що ж, власне, йшлося на згадуваній нараді. "Наради у президента не було. Була загальна планова... Провів її Віктор Пшонка. Тему Юлії Тимошенко ніхто не порушував", - пояснили у прес-службі.
А потім на сайті Генпрокуратури з’явилося повідомлення про утворення в структурі ГПУ Головного слідчого управління як самостійного підрозділу. Саме в цьому підрозділі, який до змін був Головним управлінням із розслідування особливо важливих справ, декілька днів тому без керівних посад залишилася низка людей.
Усі вони були ставлениками Кузьміна.
Причому і факт імовірного звільнення найвідомішого прокурора, і факт його тактовного усунення від основного підрозділу, залишився непомітним для широкого загалу.
Припускати, що саме відбулось у головних кабінетах прокуратури, не бралися навіть експерти та політологи. А от у Партії регіонів уперто заперечували кадрові зміни.
"А чого ви зразу "роздули", були чутки про відставку. Так. Кузьмін мовчить. Так. То це ж не означає, що він написав рапорт на звільнення. От Піскуну, коли мовчав, теж приписали, що він мало не іммігрував. А він просто виїхав за кордон", - прокоментував один із "регіоналів", вочевидь не надто розуміючи недолугість порівняння.
Зрештою, крапки над "і" було розставлено вранці 4 жовтня, коли на сайті президента з’явився указ про призначення Кузьміна заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Таке тактовне звільнення уже екс-заступника прокурора можна назвати політичним засланням, або намаганням "сховати" від європейців уособлення репресивного механізму ГПУ.
Напередодні Вільнюського саміту - рішення доволі показове: ось вам, шановний Євросоюзе, демократична українська влада змістила того, хто посадив лідера опозиції.
Про те, що відбувалося в стінах Генпрокуратури до появи указу євроінтегратора Віктора Януковича, судити складно.
Витік інформації стався ще до звільнення, навмисно чи ні, однак - це завжди інструмент політичної боротьби, спосіб загострити ситуацію, або банально відбілити репутацію.
Цілком можливо, що Кузьмін опирався такому розвитку подій.
Тут не буде зайвим згадати його несподівані останні заяви. Екс-заступник керівника ГПУ заговорив про зміни в законодавстві щодо політичного переслідування. Ба більше, розповів про можливості для звільнення Тимошенко, а також натякнув, що під час слідства діяв не сам, а за наказом.
Очевидно, що Кузьмін не одвічно буде залишатися у вигнанні, адже його надто багато пов'язує з владою.
І тільки-но Угоду про асоціацію з ЄС буде підписано, він може піти на підвищення. Чимало експертів навіть припускають його повернення у стіни ГПУ, а сам "злив" називають тимчасовим.
Ну і нарешті: перехід Кузьміна до Радбезу - це ще й провісник позитивного вирішення питання щодо звільнення Юлії Тимошенко. Фактично це може означати, що "лікування" екс-прем’єра за кордоном узгоджено, і зараз обговорюють лише технічні моменти.
