Как Европа помогает Януковичу монополизировать власть

ПОЛИТИКА
"В предвыборный период все инициативы - это, в первую очередь, будущая страховка", - признался один из депутатов Партии регионов.
Фото Андрей Товстиженко, zn.ua
2 октября 201310:05

24 вересня  Конституційний суд  схвалив законопроект президента Віктора Януковича, в якому запропоновано нові правила  призначення суддів, формування Вищої ради юстиції та умови перебування на посаді генерального прокурора.  

Здавалось би, незалежність судової гілки влади - вимога Євросоюзу для підписання Угоди про асоціацію. А "довічне" перебування суддів на посаді - звична європейська норма. Однак у реаліях української політики завжди є зворотній бік медалі.

"У будь-яке законодавство можна внести свою вигоду і подати її так, ніби документ затверджують як умову ЄС, демократичні зміни і т. д. Варто розуміти, що в передвиборний період усі ініціативи – це, в першу чергу, майбутня страховка", - зізнався один із депутатів Партії регіонів INSIDER, натякнувши на прихований зміст євроінтеграційного законопроекту…

Трохи історії

Фактично нинішнє рішення КС - це майже фінальний акорд встановлення контролю "донецькими" над суддівським корпусом, початком якого став 2004 рік.

Тоді шоком для багатьох у команді кандидата у президента Віктора Януковича стало рішення Верховного суду, який призначив третій тур виборів. На той час розуміння того, наскільки важливою є третя – судова гілка влади, у біло-блакитних (та і не тільки біло-блакитних) ще не було.

Важко сказати коли таке розуміння прийшло, але у протистояннях із "помаранчевими" в часи правління Віктора Ющенка, Янукович і компанія вже на повну використовували співпрацю з людьми у мантіях на свою користь.

Після приходу Януковича на Банкову почався активний процес переформатування суддівського корпусу та суддівської системи. Закриту, вузькокорпоративну структуру "донецькі" зуміли взяти повністю під свій контроль.

Так, щоб не боротися з норовливими суддями Верховного суду, його просто позбавили повноважень, віддавши їх новоствореному Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Можна ще згадати, що, наприклад, голів двох судів - Вищого адміністративного та Вищого господарського - замінили на "своїх": Ігоря Темкіжева та Віктора Татькова. Перший важливий тим, що вирішує всі питання, де фігурують органи влади, а другий - загальновідомий своєю "прибутковістю".

"На випадок програшу на виборах"

Законопроект "Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів" розробляли на Банковій, його направила в Конституційний суд парламентська більшість.

Згідно із запропонованими змінами, народні обранці поступаються правом звільняти та призначати суддів на користь президента за поданням Вищої ради юстиції.  Відповідно, згоду на затримання чи арешт судді також дає зазначений орган юстиції.

Ба більше, судді та прокурори отримали "довічне" на своїх посадах, позбувшись "п’ятирічки", яка поки що діє в Україні.

Цікаво, що найточніше та водночас найсуперечливіше визначення суті законопроекту дав "регіонал" Володимир Олійник, зазначивши, що "в жодній європейській країні немає практики, коли одна гілка влади призначає суддів".

"Нові правила максимально унеможливлять політичний вплив на суди", - прокоментував депутат, так ніби не йдеться про намагання передати повноваження з одних рук в інші.

У коментарі INSIDER (не на диктофон) один із суддів Києва наголосив, що ініціатива президента була б доцільною, якби не йшлося про намагання "закріпити владу".

"Сама по собі норма щодо довічного призначення суддів і прокурорів правильна, але в нашій країні не все так просто. Гадаю, таким чином Янукович намагається перестрахуватися на випадок програшу на виборах, тобто залишити під контролем суди та прокуратуру. Чого варта нова влада без цих ланок?" - зазначив він.

Звісно, в  демократичних країнах подібні законодавчі норми діють давно. Їх завдання - завадити впливу на судову гілку влади. Тож позитивна оцінка Венеціанської комісії щодо "євроінтеграційного" закону виглядає цілком логічною.

"Такі зміни до Конституції є дуже позитивним кроком", -  щиро прокоментував нововведення голова комісії Джанні Букіккіо. Однак оцінку зазначеним законодавчим пропозиціям Венеціанська комісія давала і влітку.

Цікаво інше: в проекті змін, який навесні направили до комісії за підписом голови Конституційної асамблеї Леоніда Кравчука, відсутні деякі з пропозицій, які з'явилися в оновленому законопроекті №2522а.

Це стосується закріплення статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів як конституційного органу. Також зникло порушення присяги як підстави для звільнення судді, на противагу якому з'явилося вчинення дисциплінарного проступку.

Не було там і положень про виключення частини другої ст. 122 Конституції, тобто терміну повноважень генпрокурора…

Вічний кум і вічна страховка

Обговорюючи новий законопроект, ЗМІ майже не звернули уваги на цю статтю. А даремно. Тому що зміни до Конституції пропонують прибрати частину, згідно з якою термін повноважень генпрокурора нині становить 5 років. У новій редакції взагалі не вказано, на який термін призначено генпрокурора. Можна розуміти, що людину на цю посаду призначають безстроково.

Призначає генерального прокурора та звільняє його з посади президент.

При цьому Верховна Рада лише дає свою згоду на призначення та може висловити недовіру. Але нюанс у тому, що процедури висловлення недовіри генпрокурору ніде чітко не прописано. 

Зважаючи на все це, керівник ГПУ стає майже недоторканною фігурою, котра залежить винятково від голови держави.

Проте КС так не вважає. У його рішенні написано, що "надання генеральному прокуророві України можливості здійснювати свої повноваження без обмеження п'ятирічним терміном сприятиме його неупередженості та незалежності, а також стабільній роботі очолюваної ним прокуратури".

Коли з'являться "тушки"

Незважаючи на все жахіття картини тотальної монополізації, є один нюанс, який поки що цьому заважає, – голосування за ці зміни до Конституції. Голосування, на яке владі потрібно зібрати 300 багнетів.

Нині така пропозиція виглядає примарною. Причина банальна – стільки голосів немає.

Тому і спікер Володимир Рибак пояснює, що зараз ніхто змін до Конституції не проводитиме. А ось уже на наступній, четвертій сесій, яка почнеться 2014 року, їх "буде ухвалено в цілому".

А що стосується конституційної більшості в Раді, то вже зараз почалися перші кроки до її формування.

І активність Юрія Кармазіна щодо вибивання крісел із-під окремих депутатів, і законопроект щодо зменшення граничної кількості нардепів у групах – усе це ланки одного ланцюга. Залишилося лише почати "колоти" опозиційні фракції.

Але цього поки що також ніхто робити не планує, принаймні з огляду на саміт Україна-ЄС у Вільнюсі, адже біло-блакитним зайві скандали напередодні не потрібні. А ось ближче до початку голосування за зміни до Конституції цей процес і почнеться.

Щоправда, опозиція про такі кроки влади зараз навіть не думає та демонструє готовність не допустити затвердження зазначених змін до Конституції. Незважаючи на те, що свого часу частково їх підтримала.

Перший заступник голови парламентського комітету з правової політики, депутат "Батьківщини" Віктор Швець вважає, що законопроект не тільки не сприятиме незалежності українських суддів, але й, навпаки, зведе контроль до однієї людини – Віктора Януковича.

УДАРівець Павло Різаненко, своєю чергою, зауважив, що опозиція вже напрацювала спільний законопроект, який нібито відповідатиме усім європейським традиціям.

"Найближчим часом документ буде подано до парламенту, і, згідно з нашими напрацюваннями, ні парламент, ані президент не зможуть призначати суддів", - додав політик.

Цікаво, що в цій своїй боротьбі опозиція залишається наодинці – без хоч якоїсь підтримки Європи, яка, як було сказано вище, вітає нові зміни, запропоновані владою до основного закону України.

У вівторок навіть Парламентська асамблея Ради Європи закликала Верховну Раду ухвалити президентський законопроект про внесення змін до Конституції щодо гарантій посилення незалежності суддів, розмістивши на своєму сайті відповідну декларацію. Причому закликала зробити це якнайшвидше.

З огляду на все сказане видається, що шансів завадити Януковичу майже немає. Окрім одного - внутрішнього розуміння Ріната Ахметова, Дмитра Фірташа і дрібніших власників депутатських душ, що такий козир у руках Януковича колись обов’язково зіграє проти них.   

Ольга Каретнікова, Віктор Огієнко, INSIDER

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

17.11.2018, 20:57
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 28 сентября 2019

    "Кто следующая Гандзюк?": Активисты пришли к Офису президента

     
    • 26 сентября 2019

    "Пожалели его, живой остался, а он теперь в суде свидетельствует", - в суде о расстреле группы спецназначения обнародовали "прослушку" фигуранта

     
    • 21 сентября 2019

    Члены "Демократической сокиры" обратились в миграционную службу относительно тройного гражданства Коломойского

     
    • 18 сентября 2019

    В Киеве поблагодарили бывшего директора Украинского института национальной памяти Вятровича

     
Система Orphus